Ухвала

від 26.04.2023 по справі 911/952/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" квітня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/952/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Сироти А.В., розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», Вишгородської районної державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, за участю представників від:

позивача - не з`явилися;

відповідача 1 - не з`явилися;

відповідача 2 не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «АВАНГАРД» (далі ТОВ «АВАНГАРД»), Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська РДА) та просить:

- визнати трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «АВАНГАРД» припиненими з 09 серпня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України;

- зобов`язати уповноважених осіб Відділу державної реєстрації управління економіки Вишгородської РДА внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «АВАНГАРД», які містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: у графі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» запис « ОСОБА_1 - керівник». ОСОБА_1 » - вилучити та внести інший запис: «Трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «АВАНГАРД» припинені з 09 серпня 2021 року, шляхом звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 05.07.2021 ним подана заява про звільнення за власним бажанням з 09.08.2021 і, у зв`язку із бездіяльністю учасників, ініційовано загальні збори учасників для вирішення відповідного питання на 09.08.2021, однак, такі збори не відбулись внаслідок неявки єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙВ-2004» (а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2023: відкрито провадження у справі за поданим позовом; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 26.04.2023 о 14:30; встановлено відповідачам строк для подання відзиву (а.с.47-49).

Копія вказаної ухвали отримана позивачем 20.04.2023, відповідачем 2 (Вишгородською РДА) 11.04.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103283617339, 0103283617452 (а.с.51-52); відповідачу 1 (ТОВ «Авангард») копія відповідної ухвали направлена поштою рекомендованим листом 06.04.2023 (а.с.50, зворот).

Станом на 26.04.2023 доказів вручення відповідачу 1 копії ухвали від 05.04.2023 суд не отримав.

26.04.2023 учасники справи в підготовче засідання не з`явилися.

При цьому, 25.04.2023 до суду від представника позивача - адвоката Духіна О.Є. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника; позивач зазначає, що позовна заява містить всі відомі позивачу фактичні обставини, які підтверджені наданими доказами, інших доказів позивач не має, у зв`язку з чим просить розглядати справу за наявними у справі матеріалами (а.с. 53).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає зупиненню з огляду на наступне.

До початку розгляду справи по суті, судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.03.2023, яка оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.03.2023, прийнято до розгляду справу №127/27466/20 (провадження № 12-10гс23) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС 36», державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Вінограй І.В., Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022; розгляд відповідної справи призначено на 10:00 17.05.2023.

Відповідна справа з касаційною скаргою передана ухвалою від 08.02.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.3 ст. 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду:

- викладених у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, про те, що встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передання печатки, документів уповноваженій особі, - свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.;

- викладених у постанові від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, де КЦС ВС з посиланням на висновки, викладені у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, зазначив, що суди не врахували, що у спірних правовідносинах керівник юридичної особи діє не як її виконавчий орган, тому визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Вказана ухвала мотивована тим, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, дійсно має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, втім рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства. При цьому таке повідомлення слід здійснити шляхом фактичного (безпосереднього) подання оригіналу заяви про звільнення саме роботодавцю як юридичній особі (відповідач у справі), а не її учасникам, як про це зазначено у постанові КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, зі здійсненням її реєстрації в журналі вхідної кореспонденції товариства або шляхом надіслання на юридичну адресу роботодавця рекомендованим листом з описом вкладення. Дата реєстрації відповідної заяви у журналі вхідної кореспонденції або дата отримання поштового відправлення товариством буде встановлювати строк, з якого почнеться відлік строку попередження про звільнення.

Колегія суддів вважає, що оскільки положення КЗпП України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення, цей строк слід обчислювати з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту її направлення, оскільки цей двотижневий строк є гарантією прав роботодавця мати час здійснити заміну працівника.

Разом з цим колегія суддів акцентувала увагу на тому, що звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.

На переконання колегії суддів, у разі звільнення директора, який є одноосібним виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства, вчинення дій від його імені без довіреності, а звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду може призвести до блокування діяльності товариства. Відповідно, призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

На думку колегії суддів, оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинне супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному ст. 32 Закону № 2275-VIII обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде розгляд заяви керівника про звільнення. Тобто для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства, на думку колегії суддів касаційної інстанції, має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати / надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення, або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу / посадової особи товариства.

Колегія суддів погоджується з тим, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника останньому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

На переконання колегії суддів, підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім установлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування у сторін юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними. Колегія суддів вважає, що встановлення такого факту необхідне лише для примушення державного реєстратора зареєструвати виключення відомостей щодо керівника (директора) з державного реєстру.

При цьому колегія суддів вважає, що право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть бути відрізнятись від підстав звільнення за власним бажанням.

Ураховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений КЗпП України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. На думку колегії суддів, такий строк має бути розумним, тобто таким, що надає обом сторонам реальну можливість вирішити спірне питання припинення трудових відносин без зловживання правом, а також акцентує увагу на помилковості підходу, за якого в усіх випадках констатується припинення трудових відносин через два тижні після подання / надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.

При цьому, на думку колегії суддів, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом із вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Однак законодавством це питання не врегульоване.

В іншому випадку, за висновками колегії суддів, зобов`язання державного реєстратора здійснити дії щодо виключення відповідних відомостей про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать, зокрема, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі відповідного рішення загальних зборів товариства. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже згідно зі статутом керівник наділений багатьма повноваженнями, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству, тощо. Крім того, прийняття судового рішення з констатацією визнання керівника товариства звільненим ретроспективно з визначеної судом дати та зі значним перебігом часу до моменту виключення відомостей щодо нього з відповідного державного реєстру (коли повноваження директора і припиняються для третіх осіб) породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення здійснення керівником (директором) своїх повноважень.

Як визначено п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи подібність справи №911/952/23 із справою, судові рішення у якій переглядаються Великою Палатою Верховного Суду, а також зважаючи на те, що розгляд справи №911/952/23 по суті ще не розпочато, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 228, 229, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

провадження у справі №911/952/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС 36», державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй І.В. Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова