Рішення

від 21.04.2023 по справі 914/514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2023 Справа № 914/514/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 914/514/23

за позовом: Приватного підприємства «Комтех-плюс», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Рекламне агентство «Акваріум», м. Львів,

про: стягнення 106 236,56 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Комтех-плюс» до Приватного підприємства «Рекламне агентство «Акваріум» про стягнення 106 236,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на проведення рекламної кампанії на спеціальних рекламних конструкціях №28-К-П/2021 від 31.08.2021, в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 14.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

На адресу суду, 07.03.2023 від позивача надійшла заява (вх.№ 899/23) про зменшення розміру позовних вимог, у якій він повідомляє про оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 43248,00 грн та просить суд задовільнити позовні вимоги без врахування вказаної суми.

Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вказана заява подана з дотриманням положень ст. 46 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (08.03.2023 за вх.№5997/23) відповідач проти задоволення позову в частині основного боргу заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині та зменшити розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних на 70%, що становитиме 18 896,57 грн, а саме: 12 044,36 грн пені, 5 974,36 грн інфляційних втрат, 877,86 грн 3% річних.

На адресу суду, 27.03.2023 надійшла відповідь на відзив (вх.№7498/23), у якій позивач зазначив, що відповідач погасив основний борг після відкриття провадження у справі, а не до пред`явлення позову у справі, просив суд задовольнити вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних стягнень.

В поданих запереченнях на відповідь на відзив за вх.№8890/23 від 14.04.2023, відповідач зазначив, що вжив всіх можливих заходів для того, щоб сплатити наявну заборгованість у повному обсязі, звернув увагу на право суду, за певних мов, зменшити розмір неустойки, штрафу та процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст.625 ЦК України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2021 Приватне підприємство науково-виробниче підприємство «Комтех-плюс» (перейменоване у подальшому у Приватне підприємство «Комтех-Плюс») уклало з Приватним підприємством «Рекламне агентство «Акваріум» Договір на проведення рекламної кампанії на спеціальних рекламних конструкціях №28-К-П/2021.

Згідно з пп. 2.1. п. 2 Договору, його предметом є проведення Виконавцем рекламних кампаній шляхом розміщення реклами(рекламних плакатів) відповідача на носіях зовнішньої реклами (спеціальних конструкціях) згідно Адресних програм, які є додатками та невід`ємними частинами даного Договору; проведення Замовником розрахунків з позивачем згідно з умовами Розділу 4 Договору.

Згідно з пп 2.2. п. 2 Договору, додатки до цього Договору включають: період розміщення рекламної кампанії, вартість рекламної кампанії, її терміни, кількість рекламних поверхонь рекламних конструкцій, їх формат.

Згідно п. 4.3. Договору вартість (ціна) проведення рекламної кампанії затверджується сторонами у додатках до цього Договору (п.2.2), які укладаються сторонами до початку проведення рекламної кампанії.

На виконання Договору, між сторонами в період з серпня 2021 року по червень 2022 року укладалися додатки № 1 від 31 серпня 2021 року, № 2 від 27 вересня 2021 року, № 3 від 27 жовтня 2021 року. № 4 від 29 листопада 2021 року, № 5 від 28 грудня 2021 року, № 6 від 26 січня 2022 року, № 7 від 28 лютого 2022 року, № 8 від 28 березня 2022 року, № 9 від 28 квітня 2022 року, № 10 від 27 травня 2022 року, № 11 від 30 червня 2022 року, щодо погодження ціни реклами для розміщення на них реклами замовника у відповідності до зазначених в додатках адресних програм на відповідний період, що свідчить про стабільну та злагоджену співпрацю сторін впродовж згаданого періоду.

Згідно Додатку № 5 від 28.12.2021 до Договору та Акту виконаних робіт від 31.01.2022, у січні 2022 року відповідачу були надані послуги на суму 73 848,00 грн. Із даного додатку вбачається, що виконавець зарезервував за замовником робочі площини рекламних щитів на період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року Однак, як стверджує позивач, ці послуги не були оплачені ним у строк, встановлений п. 4.4 Договору. Відповідно до Додатку №5, Замовник був зобов`язаний до 25 лютого 2022 року здійснити оплату наданих послуг.

Як вбачається з додатку № 6 від 26 січня 2022 року, виконавець зарезервував за замовником робочі площини рекламних щитів на період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року. Загальна вартість наданих послуг за вказаний період становила 48 216,00 грн. Оплата наданих згідно з Додатком № 6 від 26 січня 2022 року послуг, які надавалися в період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року, повинна була здійснюватися замовником до 25 березня 2022 року.

Відповідно до п. 4.4. Договору оплату за користування спеціальними рекламними конструкціями згідно з п. 4.2 за кожний календарний місяць періоду проведення конкретної рекламної кампанії відповідач проводить до 25 числа наступного місяця періоду проведення цієї кампанії у відповідності з Договором та/або рахунком- фактурою позивача, якщо інший порядок та строки оплати не обумовлені Сторонами у відповідному Додатку до Договору.

Згідно Додатку № 5 від 28.12.2021 до Договору та Акту виконаних робіт від 31.01.2022, у січні 2022 року відповідачу були надані послуги на суму 73 848,00 грн.

Дані послуги не були оплачені відповідачем у строк, встановлений п. 4.4 Договору (тобто до 25.02.2022 включно), що підтверджується Графіком погашення заборгованості відповідача у сумі 112 064,00 грн станом на 27.09.2022, і даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 36 бухгалтерського обліку позивача за цей період, згідно з якою: відповідач погасив свою заборгованість перед позивачем наступним чином: 10.08.2022 5000,00 грн, 12.09.2022 5000,00 грн, 13.10.2022 5000,00 грн, 19.10.2022 5000,00 грн, 28.12.2022 53 848,00 грн.

Так само, згідно Додатку № 6 від 26.01.2022 до Договору та Акту виконаних робіт від 28.02.2022, у лютому 2022 року відповідачу були надані послуги на загальну суму 48 216,00 грн. Однак відповідач вніс платіж в часткову оплату цієї заборгованості лише 02.02.2023 на суму 4968,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги за спірний період у розмірі 43 248,00 грн.

Підпунктом 6.2.3 п. 6 Договору встановлено, що при простроченні оплати згідно з п.4.4, Замовник оплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу.

Як стверджує позивач, ПП «Рекламне агентство «Акваріум» виконало свої зобов`язання за договором №28-К-П/2021 від 31.08.2021 частково, що стало підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з позовом з матеріально - правовою вимогою про стягнення з відповідача 43 248,00 грн основного боргу, 19 914,52 грн інфляційних втрат, 40 147,85 грн пені, 2 926,19 грн трьох відсотків річних за період з 26 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи платіжної інструкції №60 від 06.02.2023 відповідачем була проведена оплата заборгованості за спірний період в сумі 43 248,00 грн, про що позивачем була подана відповідна заява про зменшення позовних вимог.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір на проведення рекламної кампанії на спеціальних рекламних конструкціях №28-К-П/2021 від 31.08.2021.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно з пп. 2.1. п. 2 Договору, його предметом є проведення Виконавцем рекламних кампаній шляхом розміщення реклами (рекламних плакатів) відповідача на носіях зовнішньої реклами (спеціальних конструкціях) згідно Адресних програм, які є додатками та невід`ємними частинами даного Договору.

На виконання Договору, між сторонами в період з серпня 2021 року по червень 2022 року укладалися додатки № 1 від 31 серпня 2021 року, № 2 від 27 вересня 2021 року, № 3 від 27 жовтня 2021 року. № 4 від 29 листопада 2021 року, № 5 від 28 грудня 2021 року, № 6 від 26 січня 2022 року, № 7 від 28 лютого 2022 року, № 8 від 28 березня 2022 року, № 9 від 28 квітня 2022 року, № 10 від 27 травня 2022 року, № 11 від 30 червня 2022 року щодо погодження ціни реклами для розміщення на них реклами замовника у відповідності до зазначених в додатках адресних програм на відповідний період.

Згідно Додатку № 5 від 28.12.2021 до Договору та Акту виконаних робіт від 31.01.2022, у січні 2022 року відповідачу були надані послуги на суму 73 848,00 грн. Із даного додатку вбачається, що виконавець зарезервував за замовником робочі площини рекламних щитів на період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року. Відповідно до Додатку №5, Замовник був зобов`язаний до 25 лютого 2022 року здійснити оплату наданих послуг.

Згідно додатку № 6 від 26 січня 2022 року, виконавець зарезервував за замовником робочі площини рекламних щитів на період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року. Загальна вартість наданих послуг за вказаний період становила 48 216,00 грн. Оплата наданих згідно з Додатком № 6 від 26 січня 2022 року послуг, які надавалися в період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року, повинна була здійснюватися замовником до 25 березня 2022 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач здійснював оплату за надані послуги несвоєчасно, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 43 248,00 грн.

Поряд з цим, після відкриття провадження у даній справі та до моменту розгляду справи по суті відповідачем сплачено основний борг в розмірі 43248,00 грн, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Відтак, станом на день ухвалення рішення в даній справі, відповідачем сплачено суму основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, в частині стягнення основного боргу в розмірі 43 248,00 грн (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги в частині про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши запропонований позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 19 914,52 грн, встановив, що сума інфляційних втрат за вказаний позивачем період становить 24 179,28 грн, однак суд не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак до задоволення підлягає сума інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Суд, перевіривши запропонований позивачем розрахунок 3 % річних в розмірі 2926,19 грн вважає його арифметично вірним, а відтак, вимога про стягнення річних підлягає до задоволення.

Щодо вимоги в частині стягнення пені, суд встановив таке.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Дослідивши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, суд встановив, що позивачем не було враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого позивач невірно визначив періоди нарахування пені.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 40 147,85 грн пені, нарахованої за період з 26.02.2022 по 31.01.2023.

Суд звертає увагу позивача на те, що умова Договору про нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватись судом як установлення цим Договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, суд здійснивши власний розрахунок пені з врахованням положення ч. 6 ст. 232 ГК України, встановив, що розмір пені у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань в межах шестимісячного строку згідно додатку № 5 від 28 грудня 2021 року становить 12407,37 грн, а згідно додатку № 6 від 26 січня 2022 року - 9484,68 грн, що у сумі складає 21892,05 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявлених позивем розміру пені, суд встановив таке.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в частині третій статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та в інших постановах, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі № 925/74/19; від 02.06.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/2455/20) та інші).

Суд у даній справі, оцінивши докази, надані для обґрунтування клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, врахувавши причини неналежного виконання зобов`язання з боку відповідача, обставини карантину, спричиненого коронавірусною інфекцією covid-19, введення воєнного стану в Україні, наслідки порушення зобов`язання, відповідність розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій таким наслідкам, поведінку відповідача, а також те, що станом на час звернення до суду сума основного боргу за договором сплачена відповідачем у повному обсязі, встановив, що наведене обставини в сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені відповідно до статей 233 ГК України. статті 551 ЦК України.

Відтак на думку суду, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам даної справи, беручи до уваги обставину повного виконання відповідачем зобов`язання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача частково та зменшення штрафних санкції до 15000,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та 3 % річних, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення останнього.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 764,82 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне агентство «Акваріум» (79057, м. Львів, вул. Залізняка, 13, код ЄДРПОУ 36462603) на користь Приватного підприємства «Комтех-Плюс» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, офіс 317, код ЄДРПОУ 30052037) 37840,71 грн, з яких: 19914,52 грн інфляційних втрат, 15000,00 грн пені, 2 926,19 грн - трьох відсотків річних та 764,82 грн судового збору.

3. В частині позовних вимог в розмірі 43248,00 провадження у справі закрити.

4.В задоволенні решти вимог -відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.