Рішення

від 24.04.2023 по справі 915/302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Справа № 915/302/23 м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

представника позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888; адреса ел.пошти: 42129888@mail.gov.ua),

до відповідача: Комунального підприємства "Коблівський сількомунгосп" Коблівської сільської ради (57453, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Коблеве, вул.Баблідзе, буд.1/1; ідент.код 33730878; адреса ел.пошти: kpskg@i.ua),

про: стягнення 406103,39 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Коблівський сількомунгосп" Коблівської сільської ради 426103,39 грн заборгованості за відпущену у жовтні - грудні 2022 року активну електроенергію по договору №36/273 від 23.09.2022 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2023.

Відповідач у відзиві від 14.03.2023 визнає суму заборгованості та не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 27.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2023.

21.04.2023 від позивача до суду надійшла заява від 20.04.2023 про зменшення позовних вимог, в якій останній зменшує вимоги на суму 20000,0 грн та просить суд стягнути з відповідача 406103,39 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20000,0 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин, позовні вимоги розглядаються судом в частині стягнення 406103,39 грн заборгованості за відпущену у жовтні - грудні 2022 року активну електроенергію по договору №36/273 від 23.09.2022 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 24.04.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач у клопотанні від 20.04.2023 просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 24.04.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію па провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018).

23.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», як постачальником, та Комунальним підприємством «Коблівський сількомунгосп» Коблівської сільської ради, як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №36/273 (далі - Договір) (а.с.10-17).

За приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму ЇЇ використання.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пп.1 п.7.2 Договору, постачальник зобов`язався забезпечувати комерційну якість послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та договору.

Підпунктом 1 п.6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п.13.1 Договору, такий договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з моменту його підписання і укладається на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2022, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.

Відповідно до п.2 Комерційної пропозиції, оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії па поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції передбачено, що постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок па оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: ok.energy.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок па оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору. Платіжні документи па оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача па веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

В жовтні 2022 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 38247 кВт/год на суму 198836,52 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.10.2022 та рахунком №36/273/10/1 від 02.11.2022 (а.с.18,21).

В листопаді 2022 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 28464 кВт/год на суму 147977,15 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 30.11.2022 та рахунком №36/273/11/1 від 01.12.2022 (а.с.19,22).

В грудні 2022 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах 29524 кВт/год на суму 153487,84 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.12.2022 та рахунком №36/273/12/1 від 21.12.2022 (а.с.20,23).

Рахунок №36/273/10/1 від 02.11.2022 на суму 198836,52 грн був оплачений відповідачем частково у сумі 94198,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №56 від 21.10.2022, №491 від 11.01.2023, №523 від 01.02.2023, №414 від 24.02.2023 (а.с.27-29).

25.01.2023 позивачем на поштову адресу відповідача направлено лист №14-17/134 з проханням оплатити заборгованість по Договору, разом з яким, повторно відправлено рахунки та акти прийняття-передавання товарної продукції за спірний період.

Позивач стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань у відповідача за період з жовтня по грудень 2022 року утворилась заборгованість за активну електроенергію у сумі 406103,39 грн, яка останнім не сплачена.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, останній, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність 406103,39 грн заборгованості за відпущену у жовтні - грудні 2022 року активну електроенергію по договору №36/273 від 23.09.2022 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, тобто обґрунтованість позовних вимог.

До того ж, судом враховано, що відповідач у відзиві від 14.03.2023 визнав суму заборгованості та не заперечував проти задоволення позову.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви у даній справі позивачем сплачено 6391,55 грн судового збору (платіжне доручення №2351 від 10.02.2023) за майнову позовну вимогу - стягнення 426103,39 грн.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 20000,0 грн основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору, судом, ухвалою від 24.04.2023 повернуто позивачу з Державного бюджету України 300,0 грн судового збору із розрахунку: 20000,0 грн х 6391,55 грн / 426103,39 грн.

До того ж, за приписами ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем у відзиві від 14.03.2023, тобто до закриття судом 27.03.2023 підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, визнано суму заборгованості, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3045,77 грн судового збору (6091,55 грн / 2), сплаченого при поданні позову, а інші 3045,78 грн судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, ч.1 ст.130, 210, 220, п.2 ч.1 ст.231, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Коблівський сількомунгосп" Коблівської сільської ради (57453, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Коблеве, вул.Баблідзе, буд.1/1; ідент.код 33730878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888) 406103,39 грн основного боргу та 3045,77 грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888) з Державного бюджету України 3045,78 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №2351 від 10.02.2023.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 27.04.2023 року.

Суддя М.В.Мавродієва