ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/488/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобудування" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 3-А, ТОВ "Сервіс Юніт Сіті" ПрАТ "Нафтогазвидобування", корпус В12, а/с 11); до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61003, м. Харків, майдан Конституції, 1, офіс 76-19). про стягнення коштів у розмірі 195 200, 00 грнбез виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобудування", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз", м. Харків, про стягнення 195 200, 00 грн збитків, завданих позивачеві внаслідок недотримання відповідачем умов договору № 6110-НГД від 19.07.2021 та вимог законодавства щодо реєстрації податкових накладних. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/488/23. Розгляд справи № 922/488/23 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на участь представника у розгляді справи не скористався, відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом, судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Харківської області, шляхом здійснення публікації на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року.
Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789.
При цьому Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.
На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові та Харківській області, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, повне рішення складено та підписано 27.04.2023, у зв`язку з об`єктивною неможливістю його підписання у строки, передбачені ГПК України, через боєві дії на території м. Харкова та Харківської області.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
19.07.2021 між Приватним акціонерним товариством «Нафтогазвидобування» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (відповідач, виконавець) укладено договір № 6110-НГД про створення науково-технічної продукції (договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець за геологічним завданням замовника зобов`язувався виконати роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: Оперативний підрахунок приросту запасів вуглеводів горизонтів В-20, В-21, В-22 Семиренківського газоконденсатного родовища (надалі по тексту - роботи), а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов даного договору.
П 3.1. договору сторони погодили, що сума (ціна) даного договору складає без ПДВ - 800000, 00 грн, крім того ПДВ 20% - 160000, 00 грн, а всього з урахуванням ПДВ 20% - 960000, 00 грн.
За результатами виконаних робіт виконавець зобов`язаний надати замовнику «Інформаційний звіт з приросту запасів вуглеводнів» і відповідні матеріали до нього з результатами виконаних робіт, відповідно до умов договору та додатків до нього не пізніше 35 календарних дів з дати підписання договору (п.1.5. договору).
Згідно з п.1.6. договору, результати виконаних робіт виконавець передає, а замовник приймає з підписанням акту прийому-передачі виконаних робіт. Строк оплати за виконані роботи становить 60 (шістдесят) календарних днів з дня отримання замовником останнього документу з переліку у цьому пункті (п. 3.2. договору).
На виконання умов договору 21 вересня 2021 року відповідачем виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 960 000, 00 грн (в тому числі ПДВ 160 000,00 грн), що підтверджується актом виконаних робіт № 2109/01 від 12 вересня 2021 року. В рахунок оплати за виконані роботи 23 листопада 2021 року позивачем було сплачено відповідачу 960 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 160 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 29680 від 23 листопада 2021 року.
Окремо сторони у п. 3.6. договору погодили, що у разі відмови виконавця надати замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК України), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту ПДВ, який замовник повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), збільшений на коефіцієнт 1,22 протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги замовника.
У разі надання виконавцем на адресу замовника належного письмового обґрунтування причин відмови ДФС України в реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК України та надання інформації про прийняті виконавцем заходи для відновлення реєстрації податкової накладної, замовник має право розглянути питання про незастосування штрафних санкцій передбачених цією статтею договору.
Відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, не було зареєстровано податкові накладні по вказаній вище операції в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту ЄРПН), у зв`язку з чим, позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 160 000, 00 грн, що є його збитками.
10 листопада 2022 року позивач звернувся до відповідача із вимогою (вих. №217/2), в якій просив здійснити реєстрацію незареєстрованих податкових накладних (здійснити виправлення коригування до податкової накладної) або сплатити на користь ПрАТ «Нафтогазвидобування» кошти сумою 195200,00 грн, що відповідає розміру збільшеного на 1,22 податкового кредиту за актом приймання-передачі виконаних робіт №2109/01 від 21 вересня 2021 року на суму 960000, 00 грн, у тому числі ПДВ 160000,00 грн.
Як вказує позивач, відповідач, своїх зобов`язань з реєстрації податкових накладних не виконав, вимогу від 10 листопада 2022 року залишив без відповіді, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ПК України, виконавець зобов`язаний скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до п. 187.1 ПК України, в день виникнення податкових зобов`язань та надати в електронному вигляді замовнику з дотриманням граничних строків, визначених у п. 201.10 ст. 201 ПК України та використанням електронного цифрового підпису уповноваженої виконавцем особи з обов`язковим заповненням при складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, обов`язкових реквізитів, передбачених п. 201 ст. 201 ПК України, у тому числі коду робіт/послуг згідно ДКПП. Сторони використовують для обміну податковими накладними, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної програмне забезпечення M.E.Doc IS та іншу програму.
При цьому, як визначено п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.
У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, не було зареєстровано податкові накладні по вказаній вище операції в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту ЄРПН), у зв`язку з чим, позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 160 000, 00 грн.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.
Як встановлено судом, сторони у пункті 3.6. договору погодили, що у разі відмови виконавця надати замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПКУ) виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту ПДВ, який замовник повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), збільшений на коефіцієнт 1,22 протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги замовника.
Факт не проведення реєстрації податкової накладної в ЄРПН відповідачем підтверджується додатково скріншотами із системи M.E.Doc IS та кабінету платника податків.
Враховуючи викладені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України та умов укладеного між сторонами договору від 19.07.2021 своєчасно, у повному обсязі та належним чином не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту. (Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, прийнятою Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду).
Окремо суд зауважує, що норми ч.4. ст. 198.6 ПК України регулюють питання строку на протязі якого позивач як отримувач податкового кредиту має право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість вже отриманих та зареєстрованих відповідачем податкових накладних в ЄДРПН, що у свою чергу відповідачем зроблено не було.
При цьому, пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає граничні строки реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У даному разі матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідачем у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Протилежного відповідачем не доведено.
Зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.
Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та правову позицію щодо належного способу захисту Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.
Згідно зі ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
За змістом ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
До складу збитків, згідно зі ст. 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.
При цьому господарський суд зазначає, що для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України своєчасно та належним чином не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 160 000, 00 грн, а відтак, розмір збитків доведено позивачем належними та допустимими доказами. У даному випадку наявний також прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту (відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, прийнятою Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду).
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги відсутність факту реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН, беручи до уваги, що сторони погодили у договорі № 6110-НГД від 19.07.2021 відшкодування вартості втраченого податкового кредиту з урахуванням коефіцієнту 1.22, який за своєю суттю фактично компенсує позивачу розмір 20% ПДВ який необхідно сплатити в якості податку на прибуток, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 195 200, 00 грн збитків належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61003, м. Харків, майдан Конституції, 1, офіс 76-19, код ЄДРПОУ 31235367) на користь Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобудування" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 3-А, ТОВ "Сервіс Юніт Сіті" ПрАТ "Нафтогазвидобування", корпус В12, а/с 11, код ЄДРПОУ 32377038) 195 200, 00 грн збитків; судові витрати у розмірі 2940,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобудування" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, к. 42; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 3-А, ТОВ "Сервіс Юніт Сіті" ПрАТ "Нафтогазвидобування", корпус В12, а/с 11, код ЄДРПОУ 32377038);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Алмаз" (61003, м. Харків, майдан Конституції, 1, офіс 76-19, код ЄДРПОУ 31235367).
Повне рішення складено 27.04.2023.
СуддяР.М. Аюпова
справа № 922/488/23
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110484671 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні