Рішення

від 25.04.2023 по справі 922/2563/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023м. ХарківСправа № 922/2563/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ТРЕЙД" до Приватного підприємства "АРМАКС ХАРКІВ" простягнення коштів

за участю представників:

позивача - Кошова Я.О.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Смарт Лайт Трейд» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП «Армакс Харків», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором 273.180,00 грн, суму зростання бору з урахуванням індексу інфляції 67.202,28 грн, 3% річних - 9.161,91 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами 76.535,47 грн, пеню в сумі 25.551,69 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/2563/22 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2563/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/2563/22 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні від 28.03.2023 оголошено перерву на 25.04.2023 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.03.2023.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання 25.04.2023 не з`явився, ухвала про відкриття провадження у даній справі та ухвала від 28.03.2023 року повернулись на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22,

Таким чином, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі. Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановив наступне.

Між ТОВ «Смарт Лайт Тренд» (постачальник) та ПП «Армакс Харків» (покупець) був укладений Договір поставки від 04.10.2021 №16 (далі Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість товарів, що поставляються на умовах даного Договору, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару визначаються в рахунках-фактурах, видатково-прибуткових накладних, які є невід`ємною частиною до даного Договору.

Позивачем був виставлений відповідачеві рахунок на оплату від 04.10.2021 №81 на загальну суму 273.180,00 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 273.180,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 06.10.2021 №79, яка підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками підприємств.

Позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія від 28.11.2022 №1 про сплату заборгованості за договором поставки, в якій вимагав невідкладно сплатити в повному обсязі заборгованість за Договором.

Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість за Договором не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом позивачем.

Відповідач правом свої на подачу відзиву не скористався відзив не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 273.180,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 06.10.2021 №79, яка підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками підприємств ( арк. спр.19).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 8.1. Договору передбачено, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється в розмірі повної оплати вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цього Договорі.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 273.180,00 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги приписи ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 273.180,00 грн.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача суму зростання бору з урахуванням індексу інфляції 67.202,28 грн, 3% річних - 9.161,91грн, проценти за користування чужими грошовими коштами 76.535,47 грн, пеню в сумі 25.551,69 грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 9.3. Договору. Згідно з ним за порушення грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України)

Умовами пункту 8.5. Договору сторони погодили, що в разі прострочення покупцем оплати товару більше ніж на 60 календарних днів, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивач помилково нараховує 3% річних з 05.11.2021, а не з 06.11.2021, оскільки 05.11.2021 є останнім днем виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати товару.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 06.11.2021 по 30.11.2022, суд зазначає, що їх арифметично вірний розмір становить: пеня 25.851,06 грн; проценти за користування чужими грошовими коштами 72.972,74 грн; 3% річних 8.756,73 грн, інфляційні нарахування 75.095,38 грн. При цьому, пеня та інфляційні нарахування підлягають стягнення в межах заявленої суми позивачем, яка не виходить за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), а саме: 25.551,69 грн та 67.202,28 грн відповідно. В іншій частині проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 3.562,73 грн та 3% річних у сумі 405,18 грн нараховані безпідставно.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у наступних розмірах: 273.180,00 грн - заборгованість за Договором; 67.202,28 грн - сума зростання бору з урахуванням індексу інфляції; 8.756,73 грн - 3% річних; 72.972,74 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами; 25.551,69 грн пеня.

В частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3.562,73 грн та 3% річних у сумі 405,18 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 6.714,95 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (59,52 грн) залишаються за позивачем.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15.000,00 грн.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Позивачем під час розгляду справи на підтвердження факту понесення останнім судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15.000,00 грн надані такі докази: договір про надання правової допомоги від 15.11.2022 №14, укладений між адвокатом Кошовою Я.О. та ТОВ «Смарт Лайт Трейд»; додаткова угода від 19.12.2022 №1 до вказаного договору, в якій сторони погодили вартість послуг, які будуть надані адвокатом; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19.12.2022 серія ВІ №1117253; звіт про надання правової допомоги від 19.12.2022 №1; акт приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2022 №1 на суму 15.000,00 грн; рахунок-фактуру від 19.12.2022 №8 на суму 15.000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15.000,00 грн, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу у справі 922/2563/22.

За висновками суду, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу (15.000,00 грн) відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами. Клопотання від відповідача щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

З огляду викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК (інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 14.868,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АРМАКС ХАРКІВ" (61026, м. Харків, проїзд Ювілейний, буд. 14, код ЄДРПОУ 35352236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ТРЕЙД" (36014, м. Полтава, вул. Цісик Квітки, буд. 15Е, код ЄДРПОУ 41249575):

- суму заборгованості за договором 273.180,00 грн;

- суму зростання бору з урахуванням індексу інфляції 67.202,28 грн;

- 3% річних - 8.756,73 грн;

- проценти за користування чужими грошовими коштами 72.972,74 грн;

- пеню в сумі 25.551,69 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 6.714,95 грн

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14.868,21 грн

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "27" квітня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля