Рішення

від 25.04.2023 по справі 927/119/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/119/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави

в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, проспект Перемоги, 14, м.Київ, 01135

до відповідача: Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне підприємство Укрпошта, вул. Хрещатик,22, м. Київ, 01001

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Суховолець У.А.

від відповідача: Неговська О.М.

від третьої особи: Адамчук І.В., 25.04.2023 не прибула

від прокуратури: Бабич Є.А.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Чернігівської міської ради, у якому прокурор просить суд: 1) Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м.Чернігова з державної власності об`єкта нерухомості гуртожитку, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів. 2) Зобов`язати Чернігівську міську раду забезпечити прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожиток, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів.

Також у позовній заяві прокурор просить суд залучити Акціонерне товариство Укрпошта до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору посилаючись на те, що гуртожиток, який розташований за адресою: вул. 1 Травня, 179А в м.Чернігів на даний час перебуває на балансі АТ "Укрпошта", та не увійшов до його статутного капіталу під час приватизації, що підтверджується Переліком майна, що не включається до статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється на базі цілісного майнового комплексу УДППЗ "Укрпошта" та закріплюється за ним на праві господарського відання, схваленого Протоколом засідання комісії з перетворення УДППЗ "Укрпошта" від 05.12.2016 №8, управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.02.2023; встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Акціонерне підприємство Укрпошта.

Ухвала суду від 19.01.2023 отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 20.01.2023 (а.с.118-121 т.1).

03.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.02.2023, у якому він просить відмовити у задоволенні позову.

03.02.2023 від третьої особи АТ Укрпошта надійшли письмові пояснення №036008-10 від 02.02.2023, у яких зазначено про законність вимог прокурора.

Ухвалою суду від 07.02.2023 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 16.02.2023 в режимі відеоконференції, яке надійшло на електронну адресу суду, повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 10.02.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 16.02.2023 в режимі відеоконференції, яке надійшло на електронну адресу суду, відмовлено.

10.02.2023 від заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №55-75-1315вих-23 від 10.02.2023, у якій прокурор вважає аргументи відповідача необґрунтованими.

Ухвалою суду від 14.02.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 16.02.2023 в режимі відеоконференції.

15.02.2023 від позивача, засобами електронного зв?язку, надійшла відповідь на відзив, підписана ЕЦП, у якій позивач зазначає про обґрунтованість вимог прокурора та просить позов задовольнити.

15.02.2023 від позивача, засобами електронного зв?язку, надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, підписане ЕЦП.

У судовому засіданні 16.02.2023 прийняли участь представники прокуратури, позивача та відповідача. Представник третьої особи не була допущена до участі у справі у зв?язку з відсутністю належних повноважень, тому була присутня в судовому засіданні в якості слухача.

У судовому засіданні 16.02.2023 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 28.02.2023 та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, про що третю особу повідомлено ухвалою суду від 16.02.2023, яку направлену на її електронну адресу.

У судовому засіданні 28.02.2023 прийняли участь представники прокуратури, позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання 28.02.2023 не прибула.

У судовому засіданні 28.02.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.03.2023, а також проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, про що третю особу повідомлено ухвалою суду від 28.02.2023, яку направлену на її електронну адресу.

Судове засідання 23.03.2023 не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, в тому числі в м.Чернігові, що підтверджується Актом №64-23 щодо оголошення повітряної тривоги від 23.03.2023.

Ухвалою суду від 23.03.2023 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 12.04.2023.

Ухвала суду від 23.03.2023 отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 23.03.2023 (а.с.120-125 т.2).

У судовому засіданні 12.04.2023 прийняли участь представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи.

Суд у судовому засіданні 12.04.2023 постановив ухвалу про оголошення перерви до 25.04.2023 та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 12.04.2023, яку направлену на їх електронні адреси.

У судовому засіданні 25.04.2023 прийняли участь представники прокуратури, позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання 25.04.2023 не прибула.

Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, учасникам справи створені усі належні умови для надання доказів.

У судовому засіданні 25.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури посилається на те, що Чернігівською міською радою не вжито заходів щодо прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожитку, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів, що свідчить про бездіяльність відповідача та суперечить вимогам чинного законодавства.

Прокурор вказує про належне обґрунтування інтересів держави та підстав для представництва в суді з огляду на те, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі з державної в комунальну власність майна, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.02.2023 вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог. Створення Чернігівською міською радою комісії з питання передачі гуртожитку не є бездіяльністю відповідача, а свідчить про вчинення необхідних дій для прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожитку. Оскільки право власності на гуртожиток не зареєстровано в установленому порядку, відсутність технічної документації позбавляє можливості відповідача прийняти його до комунальної власності міста. Крім того, позивачем не вирішено питання щодо передачі зовнішніх мереж електропостачання та газопостачання призначених для обслуговування гуртожитку. Чернігівська міська рада жодним чином не заперечує та не відмовляється від прийняття зазначеного гуртожитку, і в разі надання необхідних документів негайно будуть вжиті дії про прийняття його у комунальну власність.

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури у відповіді на відзив №55-75-1315вих-23 від 10.02.2023 вважає аргументи відповідача необґрунтованими та зазначає, що Чернігівською міською радою не наведено жодних норм чинного законодавства, які було не дотримано, порушено або які перешкоджають міській раді прийняти гуртожиток у комунальну власність. Посилання відповідача на ненадання необхідної документації свідчить про умисне невиконання повноважень як органу місцевого самоврядування починаючи з 2014 року, що призвело до невиконання рішення сесії Чернігівської міської ради від 28.02.2017 «Про передачу у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова житлового фонду та об?єктів соціальної інфраструктури».

Позивач у відповіді на відзив від 14.02.2023 посилається на те, що на гуртожитки, які є об?єктами права державної власності, поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» яким передбачено, що передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону має бути здійснена протягом трьох років з дня його прийняття, незалежно від згоди (прийняття рішення) відповідних органів місцевого самоврядування, що свідчить про порушення цих термінів відповідачем. Чернігівська міська рада безпідставно посилається на ненадання АТ «Укрпошта» необхідних документів, внаслідок чого ухиляється від прийняття гуртожитку у комунальну власність територіальної громади. Позивач звертає увагу на Акт прийому-передачі №229 від 17.06.2009, у п.2 якого зазначено, що технічний стан об`єктів передачі відповідає вимогам нормативних документів з експлуатації. За доводами позивача, є очевидним факт тривалої бездіяльності відповідача, внаслідок якої спірний об?єкт нерухомості тривалий час не передано з державної у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: АТ Укрпошта у письмових поясненнях №036008-10 від 02.02.2023 вказує на те, що на даний час місцева влада відмовляється виконувати власне рішення сесії Чернігівської міської ради №20 від 28.02.2017 про прийняття у комунальну власність гуртожитка та постійно висуває через комунальні підприємства вимоги щодо його ремонту, не здійснюючи жодних заходів щодо закладення (передбачення/планування) в бюджеті міста видатків відповідно до п.1 ч.1 ст.42 Закону України «Про передачу об?єктів права державної та комунальної власності». Вирішення спірного питання неможливе у позасудовому порядку, тому позовні вимоги прокурора є законними.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Рішенням Чернігівської міської ради (14 сесії 5 скликання) від 28.02.2007 «Про передачу у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова житлового фонду та об?єктів соціальної інфраструктури» надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова відомчого та державного житлового фонду разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, згідно з додатком 1. Передачу здійснити відповідно до Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 30.03.2004 Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 16.05.2002 (2 сесія 4 (24) скликання) (11 сесія 4 (24) скликання).

У додатку 1 до рішення міської ради від 28.02.2007 «Перелік житлового фонду, який передається у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова», з урахуванням рішення Чернігівської міської ради (44 сесії 5 скликання) від 27.11.2009, зазначено, зокрема, триповерховий гуртожиток №179а, по вул.1Травня, балансоутримувачем якого є Чернігівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с.21,27 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №229 від 17.08.2009 «Про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова зовнішніх, мереж до об`єктів соціальної сфери» затверджено акти приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова зовнішніх мереж електро-, водопостачання та водовідведення до гуртожитку по вул. 1 Травня, 179а, та котельні, які перебувають на балансі Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с.22-23, 70-72 т.1).

Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» у листі №711-1671 від 21.06.2013 просить Міністерство інфраструктури України надати дозвіл на передачу гуртожитку та автономного джерела теплопостачання до нього, що розташовані за адресою: м.Чернігів, вул. 1 Травня, 179а у спільну власність територіальної громади м.Чернігова. У листі №412-1196 від 06.06.2014, адресованому Міністерству інфраструктури України, пояснює що гуртожиток забезпечений мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення. Технічними службами Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» проводиться робота по передачі зовнішніх мереж до комунальної власності. Передані мережі водопостачання та водовідведення. Проведено обстеження електричних, газових мереж та ведуться переговори щодо їх передачі. У міському бюджеті заплановані кошти на ремонт гуртожитку.

Рішенням 36 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 30.12.2013 «Про Програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки» затверджено Програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки, у п.8.1. якої зазначено, що фінансування заходів, пов?язаних з прийняттям у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожитків (як цілісних майнових комплексів): виготовлення необхідної технічної документації та оформлення правовстановлюючих документів, проведення капітального ремонту тощо, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та міського бюджету м.Чернігова або власника гуртожитку.

Згідно Переліку гуртожитків, які підлягають передачі у власність територіальної громади м. Чернігова у 2014-2015 роках (Додаток 1 до Програми) гуртожиток за адресою вул. 1 Травня, 179а підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова. Додаток №3 до Програми передбачає обсяг фінансування Програми (гуртожитки державної форми власності) у 2014 та 2015 роках.

Наказом №601 від 24.11.2014 «Про передачу гуртожитку та автономного джерела теплопостачання УДППЗ «Укрпошта» у комунальну власність» Міністерство інфраструктури України наказало Українському державному підприємству поштового зв`язку «Укрпошта» передати з балансу Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» у комунальну власність територіальної громади м.Чернігів гуртожиток (1978 р.п., інв. №1082, площа земельної ділянки 0,0626 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:0054) та автономне джерело теплопостачання (2006 р.п., інв.№10684, площа земельної ділянки 0,003 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:001), які розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. 1 Травня, 179а, про що повідомило Чернігівську міську раду листом №12917/16/10-14 від 27.1.2014 (а.с.36,37 т.1).

Розпорядженням №91 від 22.12.2014 «Про передачу до комунальної власності гуртожитку та автономного джерела теплопостачання Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» зобов`язало в.о. директора Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» здійснити всі необхідні заходи щодо передачі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігів, згідно з порядком, встановленим чинним законодавством, об`єктів основних фондів (майна) Чернігівської дирекції, визначених у додатку до цього розпорядження, а саме: гуртожитку, який розташований на земельній ділянці площею 0,0626 га (кадастровий номер 7410100000:02:014:0054) та автономного джерела теплопостачання площею земельної ділянки 0,003 га. (кадастровий номер 7410100000:02:014:001), які розташовані за адресою: вул. 1 Травня; 179 а, м. Чернігів (а.с.34-35 т.1).

Наказом Міністерством інфраструктури України від 11.11.2015 №465 «Про реорганізацію Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» утворено Публічне акціонерне товариство «Укрпошта»; визначено, що статутний капітал ПАТ «Укрпошта» формується шляхом включення до нього вартості майна УДППЗ «Укрпошта», крім майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Гуртожиток за адресою: м.Чернігів, вул. 1 Травня, 179а не включено до статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється на базі цілісного майнового комплексу УДППЗ «Укрпошта», та закріплюється за ним на праві господарського відання, що підтверджується відповідним Переліком майна (а.с.54-55 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2018 між ТОВ «Буд-Аспект» (підрядник) та ПАТ «Укрпошта» (замовник) було укладено Договір №33-902 про надання послуг з поточного ремонту, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов`язувався у 2018 році в межах договірної ціни надати послуги з «Поточного ремонту приміщень гуртожитку м.Чернігів, вул. 1 Травня, 179-А», в обсягах передбачених локальними кошторисами з дотриманням будівельних норм і правил. Загальна вартість робіт за договором становить 156460 грн (а.с.57-65 т.1).

Роботи з поточного ремонту було виконано, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актом прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2018 (а.с.169-174 т.1).

18.10.2022 між АТ «Укрпошта» та АТ «Облтеплокомуненерго» укладено договір на умовах якого виконавець (АТ «Облтеплокомуненерго» ) на свій ризик власними та/або залученими засобами зі свого матеріалу зобов`язався виконати, а замовник ( АТ «Укрпошта») прийняти та оплатити виконані на умовах, визначених цим договором, роботи з приєднання до теплових мереж АТ «ОТКЕ» гуртожитку, розташованого за адресою м. Чернігів, вул. 1 Травня.179 а. Ціна договору становить 445910,40 грн (а.с.175-182 т.1).

Договір було виконано сторонами, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актом прийняття виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2022 (а.с.183-193 т.1).

Матеріали справи містять листи виконавчого комітету Чернігівської міської ради №4927-22 від 22.09.2022, №3883-22 від 10.08.2022, у яких проінформовано Чернігівську окружну прокуратуру про неодноразове обстеження технічного стану гуртожитку по вул. 1 Травня, 179-А в м.Чернігів та його інженерних мереж, про що складено відповідні акти від 12.09.2013, 12.01.2015, 04.12.2018. Зазначено, що прийняття гуртожитку із зовнішніми інженерними мережами до комунальної власності можливе за умови доведення технічного стану гуртожитку до вимог нормативів і законодавчих актів та усунення всіх зазначених недоліків балансоутримувачем, а також надання необхідних документів. Крім того зазначається, що на виконання Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м.Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки у міському бюджеті міста Чернігова було передбачено субвенції з міського бюджету, проте касові видатки головним розпорядником бюджетних коштів у 2014-2015 роках не проводились, кошти з державного бюджету на зазначені цілі протягом 2014-2015 років не надходили.

АТ «Укрпошта» листом повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про те, що з метою завершення процедури передачі до комунальної власності гуртожитку, розташованого в м. Чернігів, по вул. 1 Травня, 179-А та покращення його технічного стану, підготовлені матеріали для виготовлення технічної документації на земельну ділянку, розпочато ремонтні роботи гуртожитку, виконані роботи по забезпеченню теплопостачанням. У добровільному порядку питання передачі гуртожитку до комунальної власності не вирішується, проте судових спорів з цього питання не порушено.

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради у листах Чернігівській дирекції АТ «Укрпошта» №1547/1-10/вих/01, №1548/1-10/вих/01 зазначив про необхідність усунення технічних недоліків, зазначених в актах обстеження технічного стану гуртожитку по вул. 1 Травня, 179-А в м.Чернігів та проведення орієнтовного розрахунку вартості ремонтних робіт, а у листі №470/2-14.01/вих/02/2385/11 від 29.06.2022 про необхідність замовлення нового технічного паспорту на будівлю гуртожитку, витягу з Реєстру будівельної діяльності, оформлення правовстановлюючих документів, підготовки актів обстеження на зовнішні інженерні мережі.

АТ «Укрпошта» у відповідь на вказані листи повідомило Виконавчий комітет Чернігівської міської ради про виконання ремонту гуртожитку та розгляд можливості приймання гуртожитку у комунальну власність у поточному стані.

В матеріалах справи наявні копії державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4912 грн розташованої у м. Чернігові, вул. 1 Травня,179 з цільовим використанням для експлуатації житлового фонду виданого Українському державному підприємству поштового зв`язку Укрпошта, актів обстеження технічного стану гуртожитку з переліком виявлених недоліків від 27.02.2021, 27.08.2021, протоколу №8 засідання обласного координаційного штабу з відбудови населених пунктів та території Чернігівської області від 18.10.2022 яким включено до Переліку об`єктів населених пунктів на території Чернігівської області, які зазнали руйнувань внаслідок військової агресії російської федерації проти України та підлягають першочерговому відновленню в тому числі і будинок в м. Чернігові, вул. 1 Травня.179 А.

За доводами заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури, Чернігівською міською радою не вжито належних заходів до прийняття гуртожитку по вул. 1 Травня, 179-А в м.Чернігів у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова, що свідчить про бездіяльність відповідача, та стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

При цьому поняття "компетентний орган" вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

За доводами заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури цей позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі з державної в комунальну власність майна, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Відповідно до п.5, 10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту є присудження до виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень незаконною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави відповідача (рішення ЄСПЛ від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15).

Враховуючи вищевикладене, прокурором ставиться позовна вимога щодо примусового виконання Чернігівської міської ради свого обов`язку, а саме прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Чернігова гуртожитку, який розташований по вул. 1 Травня, 179А в м. Чернігів, що прямо кореспондується із способом захисту, який визначений у ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України присудження до виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду в п. 7.50. постанови від 26.06.2018 у справі № 914/582/17 щодо правовідносин з передачі нерухомого майна із державної у комунальну власність зазначила, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також інших спорах, які виникають з майнових відносин приватно-правового характеру, за відповідного складу сторін підвідомчі господарським судам.

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури зазначає, що органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах, тобто власником, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Міністерство інфраструктури України), яке наділено правом приймати рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації, забезпечує відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» формування і ведення Єдиного реєстру об`єктів державної власності, є його власником.

14.09.2022 Чернігівською окружною прокуратурою направлено листа №4784вих-22 до Міністерства інфраструктури України з пропозицією врегулювання та вжиття вичерпних заходів до усунення порушень, з метою вжиття заходів щодо передачі гуртожитку, що по вул. 1 Травня, 179А в м. Чернігові, до комунальної власності територіальної громади м. Чернігова (а.с.83-84 т.1).

Згідно з листом Міністерства інфраструктури України від 17.10.2022 №7121/16/10-22, Міністерством інфраструктури України та АТ «Укрпошта» упродовж тривалого періоду вживалися певні заходи щодо прийняття Чернігівською міською радою гуртожитку з державної до комунальної власності, проте незважаючи на вжиті заходи позовна заява до суду щодо зобов`язання міської ради прийняти до комунальної власності гуртожитку не пред`являлася (а.с.87-88 т.1).

У листі №6960вих-22 від 29.11.2022, адресованого Міністерству інфраструктури України, Чернігівська окружна прокуратура, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», просила проінформувати чи вживались заходи, в тому числі судового характеру, з метою передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м.Чернігова (а.с.85 т.1).

У відповідності до листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 151/16/10-23 від 06.01.2023, заходи з метою зобов`язання Чернігівської міської ради прийняти до комунальної власності гуртожитку не вживалися (а.с.89 т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство інфраструктури на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Реорганізовано Міністерство розвитку громад та територій шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України самостійно не вживало заходів, спрямованих на передачу гуртожитку, що по вул. 1 Травня, 179А в м. Чернігів, до комунальної власності територіальної громади м. Чернігова в судовому порядку.

Керівник Чернігівської окружної прокуратури у листі №55-75-344вих-23 від 11.01.2023, адресованого Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, в порядку ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, повідомив про підготовку позовної заяви Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо прийняття гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м.Чернігова (а.с.100-101 т.1).

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

За доводами заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури, не спростованими відповідачем, Чернігівською міською радою допущено триваюче правопорушення, оскільки суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) по відношенню до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 426/3261/19 триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Строки давності не поширюються на триваючі правопорушення. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Чернігівської міської ради з цим позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Відповідно до ч.1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: примусове виконання обов`язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.5, 10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України ).

Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, врегульовано Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», відповідно до ч.1 ст. 2 якого (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), об`єктом передачі згідно з цим Законом є, зокрема, житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Приписами ст.3, ч.1,2 ст.4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно, зокрема, від органів, уповноважених управляти державним майном, яким передано в користування державне майно.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

Передача об`єктів з державному комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.3 ст. 41, ч.6 ст.7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст за згодою районних або обласних рад. Право власності на об`єкт виникає з дати підписання акту-приймання передачі, а у випадках, передбачених законом, з дня державної реєстрації такого права.

Статтею 42 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передбачено, що видатки, пов`язані з капітальним ремонтом об`єктів житлового фонду, гуртожитків як об`єктів нерухомого майна, їх житлових комплексів та/або їх частин та інших об`єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов`язаних з капітальним ремонтом об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність відповідно до законів України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об`єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об`єктів.

Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.

Видатки, пов`язані з утриманням об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.

Положеннями ст.6 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

У відповідності до ч.4 ст.7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання- передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч.5,6 ст.7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 8,9 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.09.1998 №1482 визначено, що передача об`єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, склад якої формується виходячи з приписів зазначеного пункту. Передача майна здійснюється у місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.

Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 (зі змінами) затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, відповідно до п. 2,3 якого передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Статтею 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону має бути здійснена протягом трьох років

з дня його прийняття.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Пунктом 51 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Судом встановлено та не заперечено учасниками справи, що гуртожиток, який розташований в м.Чернігові, по вул. 1 Травня,179а є об`єктом права державної власності в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, балансоутримувачем якого є АТ «Укрпошта», який підлягав передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, згоду на безоплатну передачу якого у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду надано рішенням Чернігівської міської ради від 28.02.2007 «Про передачу у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова житлового фонду та об?єктів соціальної інфраструктури».

Видані на підставі рішення Чернігівської міської ради від 28.02.2007, наказ Міністерства інфраструктури України №601 від 24.11.2014 «Про передачу гуртожитку та автономного джерела теплопостачання УДППЗ «Укрпошта» у комунальну власність» та розпорядження Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» №91 від 22.12.2014 «Про передачу до комунальної власності гуртожитку та автономного джерела теплопостачання Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» недійсними не визнавались, є чинними та сторонами не оспорювалися.

Згідно зі пунктами 1-3,5 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: -всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; -передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом; -передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону; -рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.

У відповідності до п. 8.1. Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки (з додатками), затвердженої рішенням Чернігівської міської ради від 30.12.2013, фінансування заходів, пов?язаних з прийняттям у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожитку за адресою вул. 1 Травня, 179а: виготовлення необхідної технічної документації та оформлення правовстановлюючих документів, проведення капітального ремонту тощо, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та міського бюджету м.Чернігова або власника гуртожитку. Обсяг такого фінансування у 2014 та 2015 роках визначено у Додатку №3 до Програми.

Відповідно до п.2 Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 06.03.2014 (39 сесія 6 скликання) об?єктами передачі є, зокрема, об?єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки).

Розгляд питання щодо надання згоди на прийняття об?єктів у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова здійснюється при наявності документів, перелік яких зазначено у п.8 цього Положення.

Пунктами 14, 15, 19, 36 Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 06.03.2014 передбачено, що комісія з питань передачі об?єктів визначає технічний стан об?єкта передачі та на підставі обстеження, а у разі потреби і висновків експерта, встановлює відповідність його фізичного зносу даним бухгалтерського обліку.

Якщо об`єкт передачі відповідно до висновків комісії визнано таким, що потребує ремонту, комісія надає пропозиції виконавчому комітету міської ради щодо джерел фінансування і терміну виконання робіт, у тому числі із залученням в установленому порядку коштів юридичних та фізичних осіб майно яких підлягає передачі. Визначає у разі потреби додаткові умови передачі.

Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком 1, який складається у п`яти примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

У разі відсутності необхідної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає житловий фонд у комунальну власність.

Видатки, пов`язані з капітальним ремонтом об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, що передаються у комунальну власність (крім видатків, пов`язаних з капітальним ремонтом об`єктів соціальної інфраструктури, які передаються у комунальну власність відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом), відшкодовуються з бюджету міста за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50% суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об?єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об?єктів або комісією з питань приймання житлового фонду у комунальну власність.

Переліком майна, що не включається до статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється на базі цілісного майнового комплексу УДППЗ «Укрпошта», та закріплюється за ним на праві господарського відання підтверджується, що гуртожиток за адресою: м.Чернігів, вул. 1 Травня, 179а не включено до статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється на базі цілісного майнового комплексу УДППЗ «Укрпошта», та закріплюється за ним на праві господарського відання.

З вищевикладених положень законодавства та із встановлених обставин справи вбачається прийняття всіх необхідних рішень компетентними органами, що необхідні для передання гуртожитку у комунальну власність. При цьому, обов`язок з передачі гуртожитку та його прийняття територіальною громадою виникає в силу імперативних приписів Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Відповідно до ч. 1,3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Звертаючись з цим позовом до суду, заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури зазначає, що з моменту прийняття відповідних рішень як Чернігівською міською радою, так і Міністерством інфраструктури України та Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» спірний гуртожиток за адресою м.Чернігів, вул. 1 Травня,179а по акту приймання-передачі у комунальну власність не передано.

За доводами відповідача, в межах заходів, спрямованих на передачу гуртожитку, розташованого за адресою м.Чернігів, вул. 1 Травня,179а у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, Чернігівською міською радою спільно з комунальним підприємством «ЖЕК-10» та за участю представника Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» неодноразово проводились обстеження технічного стану гуртожитку по вул. 1 Травня, 179-А в м.Чернігів та його інженерних мереж, про що складено відповідні акти від 12.09.2013, 12.01.2015, 04.12.2018. Проте, прийняття гуртожитку із зовнішніми інженерними мережами до комунальної власності можливе за умови доведення технічного стану гуртожитку до вимог нормативів і законодавчих актів та усунення всіх зазначених недоліків балансоутримувачем, а також надання необхідних документів. Створення Чернігівською міською радою, на підставі розпорядження №86-р від 30.08.2022, комісії з питання передачі гуртожитку не є бездіяльністю відповідача, а свідчить про вчинення необхідних дій для прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова спірного гуртожитку. При цьому відповідачем зазначено, що на виконання Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м.Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки, касові видатки бюджетних коштів у 2014-2015 роках не проводились, кошти з державного бюджету на зазначені цілі протягом 2014-2015 років не надходили.

Стаття 19 Конституції України закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на захист виникає у випадку порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, яка звертається за захистом порушеного її права.

При цьому протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.

Приймаючи до уваги, що на час розгляду справи судом, гуртожиток за адресою м.Чернігів, вул. 1 Травня,179а є державною власністю, по акту приймання-передачі у комунальну власність не передано, і матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які б надавали відповідачу право не виконувати свого обов?язку з прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова спірного гуртожитку, а також належних доказів фінансування видатків, пов?язаних з передачею спірного гуртожитку у відповідності до приписів ст.42 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та п. 36 Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затвердженого рішенням міської ради від 06.03.2014, у зв?язку з чим суд приходить до висновку про зобов?язання Чернігівської міської ради до вчинення відповідних дій в судовому порядку.

Водночас, не виконання таких дій впливає на права та обов?язки позивача як органу, уповноваженого управляти спірним майном, попри прийняття останнім наказу №601 від 24.11.2014 «Про передачу гуртожитку та автономного джерела теплопостачання УДППЗ «Укрпошта» у комунальну власність».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Сторони також звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Згідно з ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення у повному обсязі позову заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м.Чернігова з державної власності об`єкта нерухомості гуртожитку, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів, та зобов?язання Чернігівську міську раду забезпечити прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожиток, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати у справі, які складаються із сплаченого прокурором судового збору, покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 123, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради, що полягає у неприйнятті до комунальної власності територіальної громади м.Чернігова з державної власності об`єкта нерухомості гуртожитку, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів.

Зобов`язати Чернігівську міську раду (вул. Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015) прийняти з державної у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова гуртожиток, який розташований за адресою: вул.1 Травня, 179А, м.Чернігів.

Стягнути з Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, рахунок UA248201720343140001000006008, банк Державна казначейська служба України м. Київ) 5368,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 27.04.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко