Ухвала

від 26.04.2023 по справі 904/1392/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1392/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз", позивач, скаржник)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023

у справі № 904/1392/22

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш",

треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"; 2) Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат",

про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094205ILMRAP016 від 01.01.2016 у розмірі 337 096,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" 05.04.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2022 у справі № 904/1392/22.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/1392/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.04.2023 надійшли заперечення (з використанням ЕЦП) від ПрАТ "Дніпровагонмаш" проти відкриття касаційного провадження у справі № 904/1392/22, в яких Відповідач просить суд відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 904/1392/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

До Верховного Суду 17.04.2023 надійшла заява від АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз", до якої додано копію платіжної інструкції № 12106 від 06.04.2023 про сплату судового збору в розмірі 15 169,32 грн.

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у контексті оскаржуваного судового рішення у даній справі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2022, у справі № 904/1392/22 позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Дніпровагонмаш" на користь АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" основний борг у розмірі 505 644,14 грн.

Оскаржуваною в касаційному порядку постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2022 у справі № 904/1392/22. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 ГПК України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час подання позову, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено в розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 904/1392/22 є стягнення заборгованості у розмірі 337 096,09 грн за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094205ILMRAP016 від 01.01.2016, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік - 1 240 500,00 грн).

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відповідно до цього Кодексу позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням у даній справи, при розгляді іншої справи. Так, скаржник вказує, що на розгляді в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді перебуваються справи № 904/865/23, № 904/3942/22, № 904/4511/22, № 904/3652/22, № 904/5104/22, № 904/3483/22 та № 904/2258/22 за позовом АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" до ПрАТ "Дніпровагонмаш" про стягнення заборгованості за типовим Договором розподілу природного газу. При цьому, судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні було зазначено, що Позивач звертаючись з позовом у цій справі не виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 та не здійснив корегування на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) ПрАТ "Дніпровагонмаш" природного газу шляхом направлення Оператору газотранспортної системи уточненої інформації з відображенням обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 09.02.21 в об`ємі 0 м3, що в свою чергу, унеможливлюють встановлення судом правильного розміру плати за березень, квітень, травень 2022 року, а відповідно і встановлення наявності (відсутності) у Відповідача заборгованості за спірний період з урахуванням здійснених ПрАТ "Дніпровагонмаш" оплат.

За таких обставин, скаржник зазначає, що, на теперішній час, виконано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі № 904/3866/21 в повному обсязі про що є постанова про закінчення виконавчого провадження № 69900989 від 03.10.2022, проте, коригування даних на інформаційній платформі не мають ніякого наслідку при здійсненні розрахунку річної замовленої потужності споживачу на наступний газовий рік. При цьому, скаржник наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження як виконання так і не виконання рішення по справі № 904/3866/21, оскільки, Позивач та суд першої інстанції під час розгляду справи не погоджувались з тим, що рішення у справі № 904/3866/21 має преюдиційне значення для даної справи, а, отже, ніяким чином не впливає на розрахунок річної замовленої потужності для споживача.

Отже, на думку скаржника, хибні висновки апеляційного господарського суду, можуть бути застосуванні при розгляді інших перелічених справ, що є порушенням частини першої статті 269 ГПК України.

Верховний Суд зазначає, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.

Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Враховуючи викладене, судом касаційної інстанції не можуть бути прийняті доводи скаржника щодо того, що він позбавлений можливості спростувати встановлені обставини у даній справі при розгляді інших справ, оскільки такі доводи пов`язані із встановленням судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи за результатами оцінки досліджених ними доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання скаржника про неможливість спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення, при розгляді інших справ, оскільки суд касаційної інстанції не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним та припускає можливість набуття ним преюдиційного значення при розгляді інших спорів за участю цих сторін.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями суду попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь Позивача є звичайним передбачуваним процесом.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та врахував межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Європейський Суд визнав, що заява є неприйнятною "ratione materiae" у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію "ratione valoris" щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій.

Водночас, обставин, з яких би вбачалася необхідність перегляду даної справи, у касаційній скарзі, з огляду на вищенаведені мотиви, ненаведено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 904/1392/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 904/1392/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв