Ухвала

від 25.04.2023 по справі 813/1024/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа №813/1024/18

адміністративне провадження №К/990/5800/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та заяву представника Львівської митниці Держмитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд ухвалою від 11 квітня 2023 року призначив справу до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін на 26 квітня 2023 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді.

До Верховного Суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» Стеця Ростислава Ярославовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також заява представника Львівської митниці Держмитслужби Риб`як Віри Олексіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Надаючи правову оцінку зазначеним у клопотанні та заяві доводам Суд вертає увагу на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Частинами другою та третьою статті 195 КАС України визначено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та / або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З 5 жовтня 2021 року офіційно почала функціонувати підсистема відеоконференцзв`язку, за допомогою якої забезпечується можливість участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду. При цьому для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті (пункт 49 згаданого Положення).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Законами України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року №2500-IX, від 16 листопада 2022 року №2738-IX та від 7 лютого 2023 року №2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 7 листопада 2022 року №757/2022, від 6 лютого 2023 року №58/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (надалі також - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №389-VIII у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Рада суддів України ухвалила рішення від 24 лютого 2022 року №9, за яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» Стеця Р.Я. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та заява представника Львівської митниці Держмитслужби Риб`як В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подані з дотриманням правил процесуального закону.

З огляду на умови, за яких має здійснюватися правосуддя у справі, та на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, а також ураховуючи те, що Верховний Суд має технічну можливість провести судове засідання в такий спосіб (за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua у) у визначені дату і час, клопотання та заява підлягають задоволенню.

Враховуючи подання сторонами у даній справі клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, Суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції із здійсненням транслювання перебігу судового засідання у цій справі в мережі Інтернет

Керуючись статтями 10, 44, 195 КАС України Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та заяву представника Львівської митниці Держмитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Забезпечити участь представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» та Львівської митниці Держмитслужби у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.

Роз`яснити представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» та Львівської митниці Держмитслужби, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції вони зобов`язані: авторизуватися в підсистемі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) і перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Роз`яснити представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» та Львівської митниці Держмитслужби, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Надати дозвіл на транслювання в мережі Інтернет перебігу судового засідання у справі №813/1024/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх