Постанова

від 26.04.2023 по справі 450/2265/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 450/2265/19

провадження № 61-11055св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Шаравара Оксана Романівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - відділ ДВС), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Шаравари О. Р. про визнання електронних торгів недійсними, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позов обґрунтований тим, що позивачка не була повідомлена про проведення електронних торгів.

Публікація про дату проведення електронних торгів оприлюднена не у місцевих друкованих засобах масової інформації.

ОСОБА_2 не підписав протокол від 09 лютого 2017 року № 234692 про проведення електронних торгів, а позивач як іпотекодавець не отримала підписаної копії протоколу.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів належна до сплати сума не зарахована на рахунок отримувача від переможця торгів, що вказує на незаконність подальших заходів щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки.

В акті про реалізацію предмета іпотеки від 03 березня 2017 року підставою його складення вказаний протокол про проведення електронних торгів від 18 січня 2017 року № 229439, а не протокол від 09 лютого 2017 року № 234692.

Просила визнати електронні торги від 09 лютого 2017 року, номер лота 193478, з реалізації земельної ділянки площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, за адресою: село Малечковичі, Пустомитівський район, Львівська область (далі - спірна земельна ділянка), проведені ДП «Сетам», недійсними; скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки - спірної земельної ділянки; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову

02 березня 2021 року позивачка через представника ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,07 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1393, і площею 0,139 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1394, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження цих земельних ділянок.

Заяву обґрунтовує тим, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно немає будь-якої інформації щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 . Проте згідно з інформаційною довідкою за ним зареєстровано дві земельні ділянки: площею 0,07 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1393, і площею 0,139 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1394.

Відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти загальна площа вказаних земельних ділянок становить 0,209 га, що збігається з площею спірної земельної ділянки. Ці земельні ділянки розташовані в тому самому районі та зоні, а земельна ділянка, кадастровий номер 4623686600:02:001:1394, прилягає до земельної ділянки, кадастровий номер 4623686600:02:001:0058, яка належить позивачці.

Невстановлені особи приїжджають на огляд цих земельних ділянок, що вказує про намір відповідача їх відчужити.

ОСОБА_2 розділив спірну земельну ділянку на дві окремі та вчиняє дії, спрямовані на відчуження їх на користь третіх осіб, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову та поновлення прав позивачки. Тому накладення арешту на вказані земельні ділянки забезпечить недопущення цього ризику.

Просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки ОСОБА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 березня 2021 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження зазначених в заяві обставин, зокрема, що земельні ділянки, на які вона просить накласти арешт, утворилися внаслідок поділу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.

Посилання ОСОБА_1 на те, що сукупна площа земельних ділянок, на які вона просить накласти арешт, становить 0,2089 га, що збігається з площею спірної земельної ділянки, є її припущенням про те, що це одна і та сама земельна ділянка, що не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки немає доказів існування зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позову, а безпідставне застосування таких заходів забезпечення позову може порушити права інших осіб.

Позивачка не підтвердила існування реальної загрози можливого ускладнення чи невиконання рішення суду в разі невжиття відповідних заходів.

Суд зазначив, що з аналогічною за змістом заявою про забезпечення позову позивачка зверталася до суду 15 вересня 2020 року, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 16 вересня 2020 року з тих самих підстав, при цьому, будь-яких нових (додаткових) доказів на підтвердження обставин для задоволення заяви вона не подала.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 березня 2021 року скасовано, заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на земельні ділянки площею 0,07 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1393, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1872971346236, та площею 0,139 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1394, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1872802246236, які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірної земельної ділянки (на яку у ОСОБА_2 є відповідне свідоцтво) з відповідним кадастровим номером у реєстрі речових прав немає, водночас у період розгляду цієї справи в суді відповідач набув у власність дві інші земельні ділянки, площа яких, як стверджує сторона позивачки, відповідає площі спірної земельної ділянки та має те саме розташування.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, визнання електронних торгів недійсними, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, з огляду на те що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, суд апеляційної інстанції вказав, що висновок суду першої інстанції є передчасним.

Обраний позивачкою вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки арештоване майно фактично залишається у його володінні, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, просив її скасувати, залишити в силі ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 березня 2021 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що такий вид забезпечення позову, як арешт майна не є застосовним у справі з позовними вимогами немайнового характеру, оскільки судові рішення за результатами розгляду таких справ не підлягають примусовому виконанню.

Позивачка надала доказів, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову, а суд апеляційної інстанції не мотивував оскаржуване рішення в цій частині.

Позивачка не довела, що земельні ділянки, на які суд апеляційної інстанції наклав арешт, утворилися внаслідок поділу спірної земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 570/2296/21, провадження № 61-89св22, від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц, провадження № 61-16714св21, від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/9842/19, провадження № 61-18782св19, від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18, провадження № 61-4591св19, від 03 липня 2019 року у справі № 127/220/19, провадження № 61-8690св19, від 27 квітня 2021 року у справі № 638/20248/19, провадження № 61-11744св20, від 07 квітня 2021 року у справі № 759/15337/17, провадження № 61-20377св19, від 17 березня 2021 року у справі № 161/20492/18, провадження № 61-8861св19, від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, від 17 лютого 2021 року у справі № 456/2582/18, провадження № 61-9527св19, від 25 листопада 2020 року у справі № 643/16678/18, провадження № 61-5767св19; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22680/17, провадження № 14-88цс20, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , без його належного повідомлення.

Доводи інших учасників справи

Мотиви, наведені у відзиві позивачки на касаційну скаргу, є аналогічними мотивам оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме частини третьої статті 150 ЦПК України, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно заявника, є неправомірним, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачкою, є немайновими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом від 31 березня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Шараварою О. Р., ОСОБА_2 належить спірна земельна ділянка (а. с. 9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 березня 2021 року у реєстрі немає відомостей щодо спірної земельної ділянки (а. с. 21).

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 4623686600:02:001:0058, на яку накладено арешт (а. с. 22-25).

З 10 липня 2019 року ОСОБА_2 належать дві земельні ділянки: площею 0,07 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1393, і площею 0,139 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1394. Підставою для державної реєстрації вказано заяву, серія та номер 33, видану 17 січня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Косаняк С. С. (а. с. 27-28).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, першочерговонадає оцінку доводам щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, зокрема, у разі, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частини третя - шоста, восьма статті 128 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 розділу 4 Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227 (далі - Тимчасовий регламент) (чинний на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції), суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, кримінального провадження, якщо такий учасник зареєстрований у Системі (система обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, кримінального провадження - уточн.) як користувач.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції зобов`язаний надіслати стороні процесуальні документи у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі.

У матеріалах справи немає доказів на підтвердження місця проживання ОСОБА_2 , окрім адреси, вказаної у документах, які подала до суду саме позивачка, а не ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення про повернення рекомендованого листа у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою суд апеляційної інстанції надіслав ОСОБА_2 повістку-повідомлення про судовий розгляд справи на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 75). Також у матеріалах справи немає доказів надсилання ОСОБА_2 копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з наданою ОСОБА_2 копією паспорта на час звернення ОСОБА_1 з позовом, як і на час подання касаційної скарги, місце проживання заявника зареєстроване за іншою адресою, ніж вказана позивачкою, а саме: АДРЕСА_2 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13, пункт 70; рішення від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, пункт 8).

Принцип рівності сторін як один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення ЄСПЛ від 8 червня 2006 року у справі «Кайя проти Австрії», заява № 54698/00, пункт 28; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України», заява № 7460/03, пункт 26; від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України (№ 2)», заява № 38789/04, пункт 23).

Враховуючи вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та/або його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, що вказує на порушення статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 8, 14, 128 ЦПК України.

Оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, підстав для оцінки інших доводів касаційної скарги немає.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції розподілу судових витрат не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 27 липня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко