Рішення

від 19.04.2023 по справі 334/1184/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 19.04.2023

Справа № 334/1184/21

Провадження № 2/334/113/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Баруліна Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Півень М.С.,

представника позивача адвоката Дерев`янко І.О.,

представника відповідача адвоката Додонова П.О.,

експерта Майстренко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділення частини будинку в натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділення частини будинку в натурі. В позові зазначила, що вона та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 25.05.2010 року, відповідно до якого дарувальник подарував, а обдаровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли в дар в рівних частках кожний 77/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 . Будинок на момент оформлення договору дарування мав загальну площу 70,4 кв.м., на земельній ділянці площею 0,070 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:006:0283.

Інші 23/100 частки на праві спільної часткової власності в будинку належить ОСОБА_3 .

Позивач і відповідач перебували в шлюбі з 16 квітня 2010 року. За час шлюбу шляхом реконструкції збільшено загальну площу будинку до 166,4 кв.м., а саме: добудовано кухню їдальню 2-2 площею 33,7 кв.м. кімнату на другому поверсі будинку 2-7 площею 70,9 кв.м.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованою в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 30.08.2016 року за № 108а-0509, об`єкт в експлуатацію введено у 2 кварталі 2016 року, загальна площа будівлі 166,4 кв.м., з яких ОСОБА_3 належить частина будинку 26,2 кв.м., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить 140,2 кв.м. житлового будинку.

Декларацію було зареєстровано в Інспекції ДАБК Запорізької області, та тим самим прийнято в експлуатацію зазначений житловий будинок.

Державну реєстрацію збільшеної площі зареєструвати неможливо без згоди одного зі співвласників, а ОСОБА_2 реєструвати право власності на реконструйований будинок категорично відмовлявся.

16 липня 2020 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідач створив неможливі умови для сумісного проживання з позивачем в будинку, тим більше, що він привів в будинок іншу жінку, називаючи її своєю дружиною. Позивач вимушена була виїхати з будинку. На теперішній час вона винаймає житло, іншого власного житла у неї немає. Відповідач ОСОБА_2 проживає в будинку, займає повністю належну співвласникам частку.

Отже, на теперішній час є будинок загальною площею 166,4 кв.м., з яких 140,2 кв.м. - це 77/100 частин, які можливо поділити без шкоди для будь-кого зі співвласників.

Зважаючи на те, що відповідач не бажає виплачувати позивачу належну частину спільного майна, проживає в будинку з новою сім`єю, за позивачем є повне право виділити в натурі половину 77/200 частин.

Згідно акту розподілу часток від 13.01.2021 року № 13/01/2021 року, виконаному фізичною особою-підприємцем, інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 , для розподілу між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в натурі 77/100 частин будинку пропонується ОСОБА_1 кімната 2-4 площею 13,9 кв.м., ОСОБА_2 кімната 2-3 площею 11,0 кв.м., кухня їдальня 2- 2 площею 33,7 кв.м. розподілити навпіл паралельно стіною між кімнатами 2-4 площею 13,9 кв.м., та 2-3 площею 11,0 кв.м. з наступною можливістю зробити окремий вихід, кімнату 2-7 площею 70,9 кв.м. розділити навпіл паралельно виділеній частині між кімнатами 2-3, 2-4, отже, після реконструкції 77/100 частини будинку кожному зі співвласників буде належати по 77/200 частин, або 70,1 кв.м. загальної площі.

Позивачка просить розділити будинок АДРЕСА_1 відповідно акту розподілу часток від 13.01.2021 року № 13/01/2021 року, виділивши ОСОБА_4 кімнату 2-4 площею 13,9 кв.м., частину кухні-їдальні 2-2 шляхом реконструкції площею 16,85 кв.м. частину кімнати 2-7 шляхом реконструкції площею 35,45 кв.м., у наближених до ідеальних часток з урахуванням, що за результатами поділу будинку між співвласниками є можливість прибудувати до житлового будинку, або зміни призначення існуючих приміщень.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче засідання.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому зазначив, що дійсно, він разом із позивачем є власниками частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Право власності за ними зареєстровано на підставі договору дарування, що було посвідчено приватним нотаріусом 27.01.2011 року, та зареєстровано в реєстрі право власності на 77/200 за позивачем та 77/200 за відповідачем від житлового будинку АДРЕСА_1 . Співвласник будинку - 3-я особа володіє 23/100 частинами даного будинку.

Згідно реєстраційного номеру майна № 28542446 за сторонами зареєстровано частку 77/100 житлового будинку що складає 70,4 м.кв. на земельній ділянці площею 0,07 га. Кадастровий номер - 2310100000:04:006:0283.

Договір дарування частини житлового будинку датований 25.05.2010 року. Саме з цього часу сторони стали співвласниками даного житлового будинку площею 70,4 кв.м. Інших змін права власності даного житлового будинку не проводилось.

До позову долучено копію документу - ДЕКЛАРАЦІЇ про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-111 категорії складності. Про існування даного документу він раніше нічого не знав та не бачив. В документі нібито є його підпис, але даний факт не відповідає дійсності. Він ніколи не підписував даний документ та ніколи його не замовляв.

Крім цього, звертає увагу, що підтвердженням фальсифікації даного документу є той факт, що на другому аркуші вказано нібито вони разом із позивачем уклали Договір на здійснення технічного нагляду між інженером технагляду - ОСОБА_6 від 21.05.2007року(в той час як право власності було набуто в 2010 році) На 3-му аркуші - знов проектна документація нібито ними засвідчена 30.05.2007 року, коли вони навіть не були власниками та не перебували в шлюбі.

На 4-му аркуші визначено, у розділі 12 - Інформація про об`єкт: дата початку будівництва 04.07.2007 року. (За договором дарування подарував частину будинку ОСОБА_7 володів цією частиною з 1999 року на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом Соха О.Б.).

Таким чином надана декларація про нібито готовність до експлуатації об`єкта - нежитлового будинку АДРЕСА_1 не відповідає дійсності.

До позову надано в якості доказу вимог Акт розподілу часток, складений Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 .

Згідно реєстру юридичних осіб ФОП - « ОСОБА_8 », АДРЕСА_2 . Має види діяльності: 71.11. Діяльність у сфері архітектури (основний); 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами.

Але жадного виду діяльності щодо надання експертних досліджень в області будівництва не має. Не має також інженерних знань в частині розподілу комунальних конструкцій будинку. Даний Акт не може бути прийнятий до уваги навіть з тих підстав, що розподіл може бути проведений лише того, що перебуває на праві власності, а ФОП враховує новобудівлі які не є власністю позивача та відповідача.

У зв`язку з викладеним, відповідач просить в задоволенні позову в частині розподілу самовільно збудованих приміщень - відмовити повністю. Також просив призначити по справі судову інженерно-будівельну експертизу.

Ухвалою суду від 22.07.2021 року за клопотанням представника відповідача призначено по справі судову будівельну експертизу, щодо можливості провести розподіл та виділ в натурі по 77/200 частин житлового будинку. Проведення експертизи було доручено експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», провадження по справі було зупинено на час проведення експертизи.

07.02.2022 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов Лист ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», вих. №0202/02 від 02.02.2022 р., в якому зазначено, що Ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя залишена без виконання у зв`язку з несплатою вартості проведення експертизи та повернуті матеріали провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року відновили провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року за клопотанням представника позивача призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, щодо можливості провести розподіл та виділ в натурі по 77/200 частин житлового будинку. Проведення експертизи було доручено експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», провадження по справі було зупинено на час проведення експертизи.

13.12.2022 року на адресу суду надійшов висновок експерта №0044 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.12.2022 року.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року відновили провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою суду від 14.02.2023 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила провести розподіл будинку за варіантом №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 07.12.2022 року.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа: ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явися, причини неявки суду не повідомив, свої пояснення не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 16.04.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серія НОМЕР_1 від 09.11.2018 року. (а.с.21)

Договором дарування частини житлового будинку від 25.05.2010 року, ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли в дар (в рівних частинах кожний) 77/100 частини жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею70,4кв.мна земельнійділянці площею0,0700га,кадастровий номер 2310100000:04:006:0283. Договір посвідчено приватним нотаріусом Вовк І.І., зареєстровано в реєстрі за №5144. (а.с. 18-20)

Відповідно доІнформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 240612765 від 15.01.2021 року, ОСОБА_1 є власником 77/200 частин, ОСОБА_2 є власником 77/200 частин, про що внесено запис 30.06.2010 року, та ОСОБА_3 , є власником 23/100 частин, про що внесено запис 18.12.2018 року, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею71,2кв.м,житлова 32,4кв.м.,номер об`єкта28542446.(а.с.6-8)

16 липня 2020 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. (а.с. 22-23)

Згідно Технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_9 з поточними змінами від 11.03.2020 року квартира

АДРЕСА_3 , загальною площею 71,2 кв.м, позивачкою та відповідачем здійснено самочинні перебудови, які в тому числі призвели до збільшення площі будинку до 166,4 кв.м.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зареєстрованою в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 30.08.2016 року за № 108а-0509, об`єкт в експлуатацію введено у 2 кварталі 2016 року, загальна площа будівлі 166,4 кв.м., з яких двокімнатна квартира площею - 26,2 кв.м.,трикімнатна квартира площею 140,2 кв.м.. Про іншого співвласника будинку ОСОБА_3 , в декларації відсутня будь яка інформація, про надання ним згоди на реконструкцію також не зазначено. (а.с.28-34)

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно із частиною третьою статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, для здійснення виділу майна в натурі зі спільної сумісної власності суд має встановити частки кожного зі співвласників.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, а тому при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них», який був чинним на час подачі позову.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

У розумінні частини першої статті 376ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 вересня 2003 року № 146).

При цьому за змістом частини першої статті 376ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.03.2023 року по справі № 127/28862/21 (провадження № 61-9283св22).

Представник позивача в судовому засіданні просила провести виділ за варіантом №1.

Відповідно до Висновку експерта №0044 від 07.12.2022 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, 02.11.2022 року експертом було проведено візуально-інструментальний огляд об`єкта дослідження, житлового будинку АДРЕСА_1 , у світлий час доби у присутності співвласника (відповідача по справі) - ОСОБА_2 . Доступ до об`єкта дослідження надано не в повному обсязі. До приміщення №7 яке розташоване в мансардному поверсі житлового будинку, був відсутній доступ, оскільки будь якого проходу (сходів, тощо) як всередині так і зовні будівлі до вказаного приміщення не улаштовано. Згідно до пояснень відповідача, вказане приміщення на час проведення огляду є нежилим, оскільки в ньому ще проводяться опоряджувальні роботи.

Експертом запропоновано 3 варіанти поділу житлового будинку, без врахування третього співвласника.

Загальна площа приміщень квартири АДРЕСА_4 , яка використовується при розрахунках, складає - 140,2 м.

На ідеальну частку Співвласника №1 в розмірі 1/2 частина, площа складає: 70,10 м (140,2 * 1/2). На ідеальну частку Співвласника №2 в розмірі 1/2 частина, площа складає: 70,10 м (140,2 * 1/2).

Приміщення в житловому будинку які виділяється в особисте користування співвласнику Співвласнику №1 - площею - 69,10 м2 (на схемі позначені зеленим кольором). прим. 2-1 (5,1 м2 ) - ванна кімната; прим. 2 (7,30 м2 ) кухня; прим. 2-4 (13,9 м2 ) - кімната; прим. 5 (8,00 м2) - коридор; прим. І (34,80 м2) - кімната.

Приміщення в житловому будинку які виділяється в особисте користування співвласнику Співвласнику №2 - площею - 69,10 м* (на схемі позначені жовтим кольором). прим. 2-3 (11,0 м2) - кімната; прим. 6 (9,9 м2) - кухня; прим. 7 (6,40 м2) - коридор; прим. 8 (7,00 м2) - ванна кімната; прим. II (34,80 м2) - кімната.

Площа в розмірі 2,00 м2 із загальної площі яка підлягає поділу, відводиться на улаштування стін-перегородок (товщиною до 0,15 м.). Матеріал з якого будуть улаштовані перегородки для розмежування приміщень - залишається на розсуд співвласників.

Для реалізації вказаного варіанту поділу в приміщеннях житлового будинку необхідно провести наступні переобладнання: у приміщенні 2-1 закласти вхідний дверний отвір; у приміщенні 2-2 закласти обидва віконні отвори; у приміщенні 2-1 замість коридору влаштувати ванну кімнату, з умивальником, ванною (або душем) та унітазом; у приміщенні 2-2 влаштувати вхідний дверний отвір; у приміщенні 2-5 та 2-6 демонтувати стіни (які позначені на схемі); у приміщенні 2-2 замість демонтованих стін улаштувати перегородки з дверними отворами, що в свою чергу створить два окремих приміщення: прим. 2 - кухня (7,30 м2) та прим. 5 - коридор (8,00 м2);між приміщеннями2-2та 2-4-закласти двернийотвір;між приміщеннями2-4та новостворенимприміщенням 5-улаштувати новийдверний отвір; у приміщенні 2-2 улаштувати перегородки, що в свою чергу створить три окремих приміщення - прим. 6 - кухня (9,90 м2 ) при. 7- коридор (6,40 м2) та прим. 8 - ванна кімната (7,00 м2);у новоствореномуприміщенні -8- влаштувати ванну кімнату, з умивальником, ванною (або душем) та унітазом; у новоствореному приміщенні -7- улаштувати вхідний дверний отвір; у новостворених приміщеннях прим. 6 - кухня (9,90 м2 ) та приміщення 8 ванна кімната (7,00 м2); улаштувати віконні отвори.

Щодо приміщення, що розташоване в мансардному поверсі - прим. 2-7 (70,9 м ) - кімната - у даному варіанті поділу зазначена площа поділена на дві окремі однакові частини (по 34,80 м2), в просторовому плані перпендикулярно над приміщеннями які пропонуються до виділу на першому поверсі. Доступ на другий поверх пропонується організувати співвласникам на власний розсуд з будь якого приміщення яке пропонується до виділу на першому поверсі. Матеріал, місце улаштування та конфігурацію сходів - залишається на розсуд співвласників.

Схематичне відображення Варіанту №1 поділу житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників, місця улаштування перегородок та місця проведення будівельних робіт, відображено на схемі в Додатку №1 до висновку експерта (Див. Додаток №1).

Для забезпечення експлуатаційних характеристик, новостворені приміщення згідно до функціонального призначення необхідно обладнати відповідними комунікаціями. За проектами улаштування інженерного обладнання та комунікацій необхідно звертатись до відповідних установ які забезпечують надання комунальних послуг.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №750/4445/17 викладено правову позицію в якій сказано, що норма частини першої статті 375 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції). За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Власник може самостійно здійснювати такі переобладнання об`єкта нерухомого майна, які не підпадають під ознаки реконструкції або перебудови, не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

У пунктах6,7постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 04жовтня 1991року №7«Про практикузастосування судамизаконодавства,що регулюєправо приватноївласності нажитловий будинок»роз`яснено,що виділчастки внатурі (поділбудинку)може матимісце занаявності технічноїможливості виділеннякожній ізсторін відокремленоїчастини будинкуіз самостійнимвиходом (квартири),яка відповідаєрозміру їхчасток уприватній власностіабо наявностітехнічної можливостіпереобладнання будинкув ізольованіквартири.У тихвипадках,коли дляподілу необхіднепереобладнання абоперепланування вінпровадиться занаявності наце дозволувиконавчого комітетумісцевої ради.(стаття 152 ЖК України).

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76 та зареєстрованих Мінюстом України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, визначено наступні терміни:

Реконструкція жилогобудинку -комплекс будівельнихробіт,спрямованих наполіпшення експлуатаційнихпоказників приміщеньжитлового будинкушляхом їхперепланування тапереобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог;

Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 179 ЖК України).

Стаття 152 ЖК України і пункт 1.4.1 Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, передбачають, що вказаний дозвіл на переобладнання і перепланування приміщень у жилих будинках видає виконавчий комітет місцевої ради відповідно до законодавства.

Згідно ст.14 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, в т.ч.: надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2018 року у справі № 520/10754/14-ц, провадження № 14-108цс18 та аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019р. по справі № 199/9186/14-ц, провадження № 61-4260св18.

Висновок експерта№0044від 07.12.2022року передбачаєпереобладнання таперепланування спірногодомоволодіння,з перенесеннямперегородок міжкімнатами,утворенням новихкімнат, демонтування стін, улаштування перегородок з дверними отворами, закладання дверних та віконних отворів; улаштування нових дверних отворів, улаштування нових віконних отворів, пропонується організувати доступ на другий поверх співвласникам на власний розсуд з будь якого приміщення, яке пропонується до виділу на першому поверсі, також для забезпечення експлуатаційних характеристик, новостворені приміщення згідно до функціонального призначення необхідно обладнати відповідними комунікаціями.

Зазначені реконструкції слід проводити у відповідності до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва, за дозволом, наданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, при наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, рішень місцевих органів самоврядування. Дозволи компетентних органів та проектна документація суду не були надані.

З огляду на положення ст. ст. 379-382 ЦК України щодо поняття житла, переобладнання приміщення в ізольовані квартири, як правило, супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, зокрема мереж газо - електропостачання, водопостачання та водовідведення, і такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил за погодженням компетентних органів.

При поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

В судовому засіданні представник позивача не надала суду доказів, що позивачка звертались до уповноважених державних органів щодо надання дозволу на переобладнання і перепланування житлового будинку та прибудов спірного домоволодіння згідно з висновком експертизи.

Доказів того, що позивачі звертались до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради або до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області, суду надано не було.

Відповідні документи на переобладнання та перепланування житлового будинку, погоджені з виконавцями послуг електропостачання, водопостачання та газопостачання спірного будинку на втручання в мережі електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення будинку, суду також надані не були.

Встановивши, що у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , позивачкою та відповідачем здійснено самочинне будівництво (реконструкції, перебудови) площа зазначеного будинку збільшилася з 71,2кв.м., до 166,4 кв.м., тобто спірний будинок втратив тотожність з тим, який позивачка з відповідачем набули у власність згідно з договором дарування, суд доходить до висновку, що реальний поділ домоволодіння відповідно до часток співвласників є неможливим.

Виходячи з того, що при даному варіанті розподілу житлового будинку, необхідно проведення будівельних робіт з перепланування, що передбачають втручання в несучі конструкції будинку, всі вищенаведені роботи необхідно виконувати згідно розробленого проекту, затвердженого у всіх відповідних інстанціях.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, оскільки позивач не надала суду дозволу виконавчого комітету Запорізької міської ради на переобладнання та перепланування спірного будинку згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи.

Статтею 89 ЦПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене,позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: ОСОБА_3 провиділення частинибудинку внатурі- не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у позові, судовий збір на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виділення частини будинку в натурі відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду буде складено 28.04.2023 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.