Ухвала

від 19.04.2023 по справі 757/6446/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №7576446/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1752/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке виявлене та вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 206830,00 доларів США, 129120,00 Євро, 103890,00 грн.;

пакунок з написом на ньому «200: код 48162», всередині якого містяться дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з надписом на ньому «1500: код 88106», всередині якого містяться пластини з металу жовтого кольору;

ноутбук марки «Fujitsu» S/N № DSCU552003;

ноутбук марки «Apple» S/N C02RM01VFVH8;

мобільний телефон марки iPhone ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 з карткою мобільного оператору Vodafone номер НОМЕР_3 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 та представник ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвокат ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.

Власник майна ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке виявлене та вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 206830,00 доларів США, 129120,00 Євро, 103890,00 грн.;

пакунок з написом на ньому «200: код 48162», всередині якого містяться дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з надписом на ньому «1500: код 88106», всередині якого містяться пластини з металу жовтого кольору;

мобільний телефон марки iPhone ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 з карткою мобільного оператору Vodafone номер НОМЕР_3 та зобов`язати повернути вказане майно.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в цій частині.

Представник ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвокат ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно і зобов`язати повернути вказане майно.

На обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти зазначають, що вилучення грошових коштів та золота відбулося безпідставно, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року слідчим суддею не було надано дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів та золота у ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ».

Вищезазначені грошові кошти фактично не належать ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», а є власністю саме ОСОБА_6 , який є начальником відділення №10 ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», які він отримав на підставі Договору про надання грошової безпроцентної позики від ОСОБА_10 . Також матеріали справи містять джерело походження вказаних грошових коштів у ОСОБА_10 , які вона заробила будучи Фізичною особою підприємцем, про що мається відповідний лист Державної податкової служби України головне управління ДПС у Запорізькій області. Слідчому під час обшуку також зазначалось, що грошові кошти та золото є власністю ОСОБА_6 .

Під час обшуку та перевірки грошей в касі у слідчого не виникло запитань, оскільки гроші в касі сходились з програмою.Щодо пакунку з написом на ньому «200»; код 48162, всередині якого виявлено дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з написом на ньому «1500»; код 88106, всередині якого виявлено пластину з металу жовтого кольору, то фактично це є золотом, загальною вагою 1,7 кг., які були отримані ОСОБА_6 на підставі Договору про надання послуг безоплатного відповідального зберігання від ОСОБА_10 .

ОСОБА_6 хоча і є працівником ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», однак це були його власні кошти, які зберігались у відділенні через те, що у себе дома він вважав небезпечним зберігання великих грошових сум, а приміщення пункту обміну було надійно обладнано, як системами захисту так і перебувало під постійною охороною та були наявні сейфи, через що і було прийнято рішення про зберігання власних коштів саме у відділенні за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 20.

Крім того, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» є пунктом обміну валют, де здійснюється обмін Долар США, Евро та гривня, отже фактично, золото взагалі не приймає участі в фінансово господарської діяльності пункту обміну валют.

Крім того, досудове розслідування здійснюється за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, отже незрозуміло, як саме золото може бути доказом ухилення від сплати податків.

Вказані грошові кошти були вилучені не з каси, а вони фактично були окремо складені в окрему темну сумку, більше того фактично у протоколі обшуку зафіксовано, що вказані грошові кошти були вилучені не в касовому приміщенні, а в окремому офісному кабінеті, що також свідчить, що вказані грошові кошти не використовувались у валютних операціях.

Крім того, в протоколі обшуку зазначено лише номінали купюр і кількість визначена у грошовому еквіваленті, не зазначено їх кількість у шт. та не було переписано номера купюр, що призводить до ризику їх невідповідально зберігання та можливість їх підміни.

Також апелянти зазначають, що обшук розпочався без адвоката, слідчим було відмовлено у клопотанні дочекатись адвокатів, а потім розпочати процедуру обшуку.

Щодо вилученого телефону iPhoneОСОБА_6 зазначає, що це його власний телефон, на якому відсутня будь-яка інформація щодо фінансово - господарської діяльності ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», про що ним зазначалось слідчому та пропонувалось добровільно розблокувати та надати слідчому для проведення огляду, щоб він мав можливість повернути телефон, однак досі огляд не був проведений.

Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна та представника ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_7 , в підтримку поданих апеляційних скарг, які вони просили задовольнити у повному обсязі, з наведених в них підстав, думку прокурора щодо поданих апеляційних скарг, який заперечував щодо їх задоволення та просив залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14.07.2022 за фактом умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовими особами ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35961770), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом пособництва невстановленими особами шляхом використання реквізитів суб`єктів господарювання, внесених до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовими особами ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактом легалізації незаконно отриманих коштів службовими особами ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35961770), за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» у період з 01.01.2021 по 29.06.2022, відобразивши у документах бухгалтерського та податкового обліків операції з надання охоронних послуг підприємствам реального сектору економіки, а саме: ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», ПРАТ «А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ «В.А.Т.-ПРИЛУКИ», ТОВ «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА», ТОВ «БАУМІТ УКРАЇНА», УКООПСПІЛКА, ТОВ З ІІ «ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)», ТОВ «СІТІ КЛАУД», ТОВ «ЛЕНГО ІНВЕСТ», з метою ухилення від сплати податків безпідставно сформували у своєму бухгалтерському обліку податковий кредит з ПДВ на загальну суму 22,5 млн грн шляхом проведення безтоварних операцій та використання штучно створених первинних документів щодо придбання охоронних послуг у суб`єктів господарювання, внесених до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, серед яких ТОВ «ОК МАЧЕТЕ», ТОВ «ТЕГЕТГОФ», ТОВ «А-ТОПАЗ», ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ПОСЕЙДОН», ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ АХІЛЛЕС» та ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ», що призвело до заниження службовими особами ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» податку на додану вартість у період з 01.01.2021 по 29.06.2022 на загальну суму 22,5 млн грн та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

У свою чергу, невстановлені особи у період з 01.01.2021 по 29.06.2022, використовуючи реквізити ТОВ «ОК МАЧЕТЕ», ТОВ «ТЕГЕТГОФ», ТОВ «А-ТОПАЗ», ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ПОСЕЙДОН», ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ АХІЛЛЕС» та ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ», ТОВ «АЦТЕК ОПТ», ТОВ «ГАРМО ТРЕЙД», ТОВ «ПОСТ ЮА», ТОВ «СТРОЙ АКЦЕНТ», ТОВ «КУБИШ», ТОВ «МАНУФАКТУРА-С», ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», ТОВ «ГРАБІВСЬКИЙ СВИНОКОМПЛЕКС», ТОВ «ДОРОГОБУЖ», ТОВ «АКТИВ ТОРГ ГРУП», ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД», ТОВ «ДЕМПОЛІ», ТОВ «ЦЕНТРБУД ЛТД», ТОВ «НІМЕРІЯ», ТОВ «АДЕЛУНГА ОПТ», ТОВ «ШПІННЕЛЬ», ТОВ «ВЕСМІНЕЛЬ», ТОВ «ЦЕЙТПІЛЛАР», ТОВ «ФГ ПРАЦЬОВИТИЙ ГОСПОДАР», ТОВ «ФГ ЗОЛОТИЙ КОЛОСОК», ТОВ «БЕЗПЕКА ПРАЙМ», ТОВ «РАДОГЛАСС», ТОВ «ПРОДУТ МЕГАЗ БУД» та ряду інших підприємств, сприяли службовим особам підприємств реального сектору економіки, серед яких ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП», в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом проведення безтоварних операцій та надання штучно створених первинних документів про надання охоронних послуг, що призвело до безпідставного формування у бухгалтерському обліку та податковій звітності указаного товариства податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 22,5 млн грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 22,5 млн гривень.

Аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОК МАЧЕТЕ», ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ АХІЛЛЕС», ТОВ «ТЕГЕТГОФ», ТОВ «А-ТОПАЗ», ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ», ТОВ «ДЕМПОЛІ», ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ПОСЕЙДОН», ТОВ «ВЕЖА КОМПАНІ», ТОВ «АЛЬЯНС ОХОРОНА», ТОВ «ВІМПЕЛКОМ», ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ», ТОВ «Юкрейн Філісіті Менеджмент Груп», ТОВ «Барс-Груп», ТОВ «Чисто Тайм», ТОВ «МЕДІА ІМПАКТ», ТОВ «ТД «ХЕВІ ІНК», ТОВ «ДЖЕРМАН ХАУЗ», ТОВ «РЄФТРАНС», ТОВ «ІНТЕРКРОСС», ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД», ТОВ «УКРТОРГШИНА» та інших підприємств - контрагентів встановлено, що у період часу з 01.01.2021 по 12.08.2022 їх діяльність по ланцюгу постачання була спрямована на штучне створення первинних бухгалтерських документів, які були підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку та як наслідок заниження ПДВ з метою подальшої легалізації коштів.

Таким чином, невстановлені службові особи ряду суб`єктів підприємницької діяльності сприяли службовим особам підприємств реального сектору економіки, серед яких ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП», в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом проведення безтоварних операцій та надання штучно створених первинних документів про надання охоронних послуг, що призвело до безпідставного формування у бухгалтерському обліку та податковій звітності указаного товариства податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 22,5 млн грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 22,5 млн гривень.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «СЕТТІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43259826) в порушення податкового законодавства в період часу з 01.01.2021 по 07.11.2022 здійснили виписку та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного постачання товарів та послуг на суму 139 002 215,42 грн. в тому числі ПДВ в сумі 23 167 036 грн. для подальшого документального оформлення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки України, що призвело до умисного ухилення від сплати податків суб`єктами реального сектору економіки.

Поряд з цим встановлено, що службові особи ТОВ «ОПТ ПРОД ТОРГ» (код ЄДРПОУ 37371973) в порушення податкового законодавства здійснили в період часу з 01.01.2021 по 12.08.2022 виписку та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного постачання товарів та послуг на суму 46 837 568 грн. в тому числі ПДВ на суму 7 806 261 грн. для подальшого документального оформлення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки України, що призвело до умисного ухилення від сплати податків суб`єктами реального сектору економіки.

Крім цього, в період часу з 01.01.2021 по 12.08.2022 службові особи ТОВ «ОПТ ПРОД ТОРГ», внаслідок здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного постачання товарів та послуг, здійснили штучне формування податкового кредиту на загальну суму 84 055 735,36 грн.

Також встановлено, що службові особи ТОВ «ТРЕЙД КОРП» (код ЄДРПОУ 43588742) в порушення податкового законодавства в період часу з 01.01.2021 по 07.09.2022 здійснили виписку та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного постачання товарів та послуг на суму 98 946 725,79 грн. в тому числі ПДВ на суму 16 491 120,95 грн. для подальшого документального оформлення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки України, що призвело до умисного ухилення від сплати податків суб`єктами реального сектору економіки.

Крім цього, в період часу з 01.01.2021 по 07.09.2022 службові особи ТОВ «ТРЕЙД КОРП», внаслідок здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного постачання товарів та послуг, здійснили штучне формування податкового кредиту на загальну суму 98 946 725,79 грн.

Зазначені фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень підтверджуються матеріалами Департаменту кіберполіції Національної поліції України, матеріалами дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України від 16.11.2022 №337/99-00-08-01-01-20/43259826, матеріалами дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України від 07.09.2022 №53/13-01-08-00-07/37371973, матеріалами дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України від 21.09.2022 №55/13-01-08-00-07/43588742 та іншими матеріалами провадження.

Встановлено, що для зберігання та перевезення значних сум не врахованих готівкових грошових коштів, підроблених бухгалтерських документів підконтрольних ФСГД, печаток і штампів ФСГД, організаторами та активними учасниками протиправної схеми використовуються нежитлові приміщення розташовані на першому поверсі під прикриттям пункту обміну валютних готівкових коштів ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕС» (код ЄДРПОУ 43152640) за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 20.

14.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2023 проведено санкціонований обшук за вказаною адресою під час якого вилучено документи, які не входять до переліку речей і документів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а саме: кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 206 830 доларів США, 129 120 Євро, 103 890 грн; пакунок з написом на ньому «200: код 48162», всередині якого містяться дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з надписом на ньому «1500; код 88106», всередині якого містяться пластини з металу жовтого кольору;

- ноутбук марки «Fujitsu» S/N № DSCU552003; ноутбук марки «Apple» S/N CO2RM01VFVH8; мобільний телефон марки iPhone IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 з карткою мобільного оператору Vodafone номер НОМЕР_3 .

15.02.2023 вилучені вищевказані комп`ютерна техніка, мобільні телефони та кошти в національній та іноземній валютах постановою слідчого ГСУ НП України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

16.02.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 14.02.2023 в ході проведення обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №42022000000000945 від 14.07.2022, а саме:

кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 206830,00 доларів США, 129120,00 Євро, 103890,00 грн.;

пакунок з написом на ньому «200: код 48162», всередині якого містяться дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з надписом на ньому «1500: код 88106», всередині якого містяться пластини з металу жовтого кольору;

ноутбук марки «Fujitsu» S/N № DSCU552003;

ноутбук марки «Apple» S/N C02RM01VFVH8;

мобільний телефон марки iPhone ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 з карткою мобільного оператору Vodafone номер НОМЕР_3 .

На обґрунтування вимог даного клопотання, як вбачається з його змісту прокурор послався на те, що в ході проведення обшуку за вказаною адресою не виявлено будь-яких документів щодо законного походження виявлених та вилучених коштів та ймовірного дорогоцінного металу - золота, а також в ході його проведення та після закінчення вказані документи органу досудового розслідування надані не були, що може свідчити про їх незаконне походження.

Відповідні грошові кошти та ймовірно дорогоцінний метал - золото можуть бути здобуті внаслідок вчинення протиправних дій, зокрема внаслідок ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки. Тобто відповідні кошти є об`єктом кримінально-протиправних дій та можуть бути використані для покриття збитків спричиненими внаслідок ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, таким чином зазначені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення.

У вилучених комп`ютерній техніці та мобільних телефонах, зберігаються дані, які можуть бути використані, як докази. Указане вище майно, відповідно до ст. 98 КПК України має ознаки речових доказів, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, має значення для встановлення істини, що підтверджується матеріалами правоохоронних органів, протоколами допиту свідка та обшуків, оглядів та інших слідчих (розшукових) дій.

22.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, яке виявлене та вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

кошти в національній та іноземній валютах, а саме: 206830,00 доларів США, 129120,00 Євро, 103890,00 грн.;

пакунок з написом на ньому «200: код 48162», всередині якого містяться дві прямокутні пластини із металу жовтого кольору та пакунок з надписом на ньому «1500: код 88106», всередині якого містяться пластини з металу жовтого кольору;

ноутбук марки «Fujitsu» S/N № DSCU552003;

ноутбук марки «Apple» S/N C02RM01VFVH8;

мобільний телефон марки iPhone ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 з карткою мобільного оператору Vodafone номер НОМЕР_3 .

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання та заперечення адвоката, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просив накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважав необхідним задовольнити вказане клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважав наявні, передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також взято до уваги пояснення прокурора та заперечення адвоката, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України та можливе відношення вилученого майна до обставин кримінального провадження, що розслідується в межах кримінального провадження№ 42022000000000945 від 14.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, яке вилучене під час проведення 14.02.2023 обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 20, відповідають критеріям визначених ст. 98 КПК України. Оскільки відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 від 15.02.2023 року про визнання їх речовими доказами, встановлено, що вилучені грошові кошти, техніка та інші предмети, не входять до переліку речей і документів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України зазначені вище грошові кошти в національній та іноземній валюті та інші предмети, які вилучено під час проведення обшуку нежитлових приміщень першого поверху за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 20 вважається тимчасово вилученим майном.

Вилучені грошові кошти в сумі 206 830 доларів США, 129 120 Євро, 103 890 грн., знаходилися не в касі, а в сумці, та не були облікованими в касі пункту обміну валютних готівкових коштів ТОВ «ФК ТАЙГЕР ІНВЕСТ», що обґрунтовано викликає сумніви в їх законному походженні.

Також в ході проведення обшуку за вказаною адресою не виявлено будь-яких документів щодо законного походження виявлених та вилучених коштів, та пластин із металу жовтого кольору, а також в ході його проведення та після закінчення вказані документи органу досудового розслідування надані не були, що може свідчити про їх незаконне походження.

Відповідні грошові кошти, можуть бути здобуті внаслідок вчинення протиправних дій, зокрема в наслідок ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки. Тобто відповідні кошти є об`єктом кримінально-протиправних дій та можуть бути використані для покриття збитків спричиненими внаслідок ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, таким чином зазначені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення.

У вилученій комп`ютерній техніці та мобільному телефоні можуть зберігатися дані, які можуть бути використані, як докази, що відповідно до ст. 98 КПК України мають ознаки речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають значення для встановлення істини, що підтверджується матеріалами правоохоронних органів, протоколами допиту свідка та обшуків, оглядів та інших слідчих (розшукових) дій.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування дані та докази в їх сукупності, зіставляючи їх між собою та надаючи їм відповідну оцінку, зазначені вище ноутбуки, мобільний телефон та пластини із металу жовтого кольору, кошти в національній та іноземній валютах, містять відомості, що можуть бути використані, як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із чим мають силу речових доказів.

Тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянтів, що грошові кошти та золото не належать ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ», а є власністю ОСОБА_6 які були отримані останнім на підставі Договору про надання послуг безоплатного відповідального зберігання від ОСОБА_10 , мають бути перевіренні органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.

Всупереч твердженням апелянтів слідчим суддею враховано, що у відповідності до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

З урахуванням зазначеного твердження апелянта, що на час проведення обшуку у органу досудового розслідування був відсутній судовий дозвіл на вилучення грошових коштів та золота, не спростовує висновків слідчого судді, оскільки в даному випадку вилучене майно є тимчасово вилученим.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційних скарг стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4