Ухвала

від 20.04.2023 по справі 757/9508/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2181/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 7579508/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року, -

за участі:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

підозрюваного - ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 10.05.2023 року із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, працюючого водієм КП «Київтеплоенерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою продовжити щодо ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 816 249 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України в разі її внесення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Процесуальний керівник зазначає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Крім того у кримінальному провадженні встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчиняти кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як зазначає автор апеляційної скарги, стороною обвинувачення доведено, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою є єдиним та можливим заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На думку сторони обвинувачення слідчим суддею не взято до уваги виключність випадку, вчинення злочину в особливо великих розмірах, повторно, завдання шкоди потерпілим, затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень та вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022091010001805 від 20.10.2022 року, за підозрою ОСОБА_10 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

20.10.2022 року о 08 годині 16 хвилин ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

20.10.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

21.10.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

13.12.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

16.01.2022 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

10.03.2023 року слідчий слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10.03.2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий та прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримано.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з`ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав для продовження застосування такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Згідно повідомлення про підозру від 20.10.2022 року дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній підозрюється.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких останній підозрюється.

Разом з цим колегія суддів приходить до висновку, що заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя правильно встановив, що з урахуванням встановлених обставин про особу підозрюваного, його віку та стану здоров`я, для запобігання зазначеним ризикам достатньо застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме - цілодобовий домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід відповідатиме інтересам досудового розслідування та водночас здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного

Крім того слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 утримується під вартою вже 5 місяців, проте клопотання сторони обвинувачення не містить нових доказів причетності останнього до кримінального правопорушення. Враховуючи тривалий час здійснення досудового розслідування, стороною обвинувачення не доведено обставини передбачені у ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме обставини про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, що дає підстави до застосування більш м`якого запобіжного заходу, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що клопотання про продовження строку тримання під вартою та додані до нього матеріали не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Про можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останню обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, свідчать не тільки конкретні обставини цього кримінального провадження, а й дані, які характеризують особу підозрюваного.

Саме сукупність цих обставин переконливо свідчить, що підозрюваному ОСОБА_8 вмотивовано застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , троком до 10.05.2023 року.

Крім того, для забезпечення дотримання процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували подальше обмеження права підозрюваного ОСОБА_8 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин прокурором також під час апеляційного розгляду.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв`язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 10.05.2023 року із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , -залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4