ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 квітня 2023 року Справа № 160/8443/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінрайз» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінрайз» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.10.2021 року №3279980/37621179, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 16.08.2021 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 16.08.2021 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінрайз», днем її фактичного подання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, позивачем разом з позовною заявою надана заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, а саме, спірне рішення було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 51424/37621179/2 від 09.11.2021 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення від 26.10.2021 року №3279980/37621179 без змін.
Водночас, з даним позовом позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 24.04.2023 року.
При цьому, в якості поважної причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає запровадження на території України воєнного стану.
Позивач вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому просить його поновити.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позивача, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.
Положеннями ст.129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому, з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, які підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на запровадження в країні воєнного стану та пов`язані з ним ракетні обстріли, повітряні тривоги, відключення електроенергії, а також психічний та моральний стан співробітників позивача.
Разом з тим, слід зазначити, що такі підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не можуть бути визнані поважними, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до суду у всіх абсолютно випадках.
Вказані вище підстави пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення такого строку, оскільки повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, зокрема, на території Дніпропетровської області.
Крім того, тривоги оголошуються у регіонах України по-різному, та не носять постійного, безперервного характеру.
Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення з позовом до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, а тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення такого строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2023 року у справі № 540/1285/22.
Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами статті 44 КАС України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Однак, позивач не скористався можливістю подати до суду позов з додатками через підсистему "Електронний суд" у строки, визначені положеннями статті 122 КАС України.
Тим більше, суд зауважує, що строк звернення з позовом до суду з урахуванням досудового врегулювання спору сплинув ще на початку лютого 2022 року, тобто до запровадження воєнного стану в Україні.
Також суд зауважує, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд постійно здійснює правосуддя, а на території міста військові дії не ведуться, міський транспорт та поштовий зв`язок працюють, що дає об`єктивну можливість учасникам справи вчасно подати позов до суду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини Чуйкіна проти України ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18).
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства, (п. 57).
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними, а тому, позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінрайз».
Керуючись ст.ст. 121-123, 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінрайз» строку звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінрайз» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст.295 КАС України.
Суддя І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110492321 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні