КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2023 року Київ№ 320/12662/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Енерго» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС-Енерго» 18.04.2023 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2022 № 7938298/43757351 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.11.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої позивачем;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН ПН від 16.11.2022 № 3 подану позивачем.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пунктів 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2022 № 7938298/43757351 про відмову в реєстрації ПН від 16.11.2022 № 3 в ЄРПН.
Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом винесено рішення про відмову в задоволенні скарги від 04.01.2023 № 959/43757351/2, що позивачем не заперечується.
Матеріали позовної заяви містять заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована введенням на території України 24.02.2022 воєнного стану.
Із приводу наведених обставин, суддя звертає увагу на таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.
Проте зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.
Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
При цьому позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, окрім того, що з початком бойових дій з метою забезпечення особистої безпеки всі працівники позивача, у т.ч. й директор, були переведені на дистанційну форму роботи і знаходились за місцем реєстрації проживання, а через наявність постійної загрози ракетних обстрілів, повітряних атак дронами, увесь час зберігалась небезпека для життя і здоров`я населення, а також багаторазові сигнали повітряної тривоги упродовж дня (якого конкретно дня не вказано) свідчать, що повноцінне відновлення роботи підприємства є передчасним і в цей момент неможливим, зважаючи на пріоритет життя і безпеки людини, а також те, що директор ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості організувати роботу з підготовки позову у зв`язку з великим об`ємом матеріалів та своєчасно звернутись до суду, та не надав відповідних доказів, пославшись лише на Указ Президента України щодо введення воєнного стану, а також на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів.
Всі ці обставини, на думку позивача, позбавили можливості реалізувати його право на звернення до суду.
Такі доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку і зазначає, що запровадження дистанційної роботи з метою вчинення заходів щодо безпеки для життя та здоров`я працівників є виключно ініціативою директора позивача, що не пов`язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для реалізації конституційного права на звернення до суду. Щодо об`єктивної, на думку представника, можливості директора організувати роботу з підготовки позову, ОСОБА_1 як директор товариства не була позбавлена можливості уповноважити на це відповідного представника чи укласти з адвокатом договір на надання правничої допомоги одразу після отримання рішення від 27.12.2022 за результатами розгляду скарги.
Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку, або нарочно безпосередньо до суду, із урахуванням того, що суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах із посиланням на введення воєнного стану та дистанційної роботи товариства, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Позивач у заяві стверджує, що спірне рішення було оскаржено в адміністративному порядку, про що винесено рішення за результатами розгляду скарги від 04.01.2023.
Із урахуванням викладеного, тримісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з 05.01.2023 та закінчився 05.04.2023.
Із ордера на надання правової допомоги серії АІ № 1381447 від 18.04.2023 вбачається, що договір про надання правової допомоги з адвокатом Погорілець Р.В. був укладений лише 23.03.2023, тобто за 14 днів до спливу строку звернення до суду.
Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 19.04.2023 (дата реєстрації в суді позову від 18.04.2023), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із поданої заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.
Отже при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 2684, 00 грн. судового збору.
На підтвердження сплати судового збору доказів не надано.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;
- оригіналу документа про сплату 2684, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у х в а л и в:
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Енерго» залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110493300 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні