Ухвала

від 25.04.2023 по справі 320/2573/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи

у відкритому судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін

25 квітня 2023 року справа № 320/2573/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у місті Києві про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпе Ренталс" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпе Ренталс" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України із позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві:

- №7076856/40063904, про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 28.02.2022 на суму 239088 грн., у тому числі ПДВ 39848 грн. від 18.07.2022;

- №7076853/40063904, про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 31.03.2022 на суму 61632 грн., у тому числі ПДВ 10272 грн. від 18.07.2022;

- №7076852/40063904, про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 18.04.2022 на суму 938368 грн., у тому числі ПДВ 156394,67 грн. від 18.07.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну №16 від 28.02.2022, складену ТОВ "Карпе Ренталс" за датою її подання до реєстрації - 28.02.2022;

- податкову накладну №8 від 31.03.2022, складену ТОВ "Карпе Ренталс" за датою її подання до реєстрації - 31.03.2022;

- податкову накладну №2 від 18.04.2022, складену ТОВ "Карпе Ренталс" за датою її подання до реєстрації - 18.04.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом про визнати протиправними та скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №7076856/40063904 від 18.07.2022; №7076853/40063904, від 18.07.2022 та №7076852/40063904 від 18.07.2022, та належні докази поважності причин його пропуску.

08.03.2023 на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2023 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 07.03.2023 вих.№07-03/23-2, в якій позивач просить суд поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпе Ренталс" строк звернення до суду із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.04.2023 на адресу суду від відповідача Головного управління ДПС у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вирішення спірних правовідносин має важливе значення для контролюючого органу та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази у справі, тому існує необхідність у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені частиною 4 статті 12 КАС України.

Так, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а й інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 №580/3388/19, який враховується судом при розгляді поданого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

У даному випадку, предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №7076856/40063904, №7076853/40063904, №7076852/40063904, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 28.02.2022, №8 від 31.03.2022, №2 від 18.04.2022, складені ТОВ "Карпе Ренталс" за датою їх подання до реєстрації.

Отже позивачем пред`явлено вимогу, яка не підпадає під критерії, визначені ч. 4 ст. 257 КАС України, тобто не підпадає під категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження, а відтак, у відповідності до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст.262 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін. Будь-яких обґрунтувань наявності підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи позивачем не наведено.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам надається можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-IX від 07.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у місті Києві про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.