Рішення

від 27.04.2023 по справі 380/6678/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6678/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «СІКЕР» до Львівської митниці Державної митної служби України, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900241/1 від 28.12.2022.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 5 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави, з яких митний орган прийняв оскаржуване рішення є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи. Так, жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості товарів те, що у рахунку на перевезення від 22.12.22 № 1038 зазначений маршрут Малашевіче Польща - Ягодин, проте, відповідно до відомостей гр. 29 МД товар ввозився на митну територію України через митний пост Рава-Руська Львівської митниці. Незначне відхилення від маршруту перевезення вантажів в межах західного кордону між Україною і Польщею не може слугувати підставою для коригування митної вартості товарів. Не відповідає фактичним обставинам справи і той довід, що у наданих рахунках на оплату послуг з перевезення відсутні відомості щодо включення до вартості перевезення послуг за розвантаження/перевантаження на території Польщі, оскільки ця інформація відображена у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг № FS № 7188/12/2022 від 13.12.2022 у графі 1. Даний документ також підтверджує витрати на транспортування до з порту в м. Гданськ до пункту відправлення Малашевіче. В рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає, що сума платіжних доручень не співпадає із сумою фактури. Проте залишається незрозумілим, про які платіжні доручення і яку фактуру йдеться в оскаржуваному документі? Дане твердження носить формальний характер та спростовується документами, долученими до позовної заяви, зокрема банківськими платіжними документами. Також помилковим є твердження митного органа про те, що договір про перевезення не надавався декларантом до митного оформлення. Даний аргумент спростовується картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002859, в якій зазначена інформація про договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування № 2022/10/04 ЗК від 04.10.2022. Це власне той документ, який регулює відносини між декларантом та перевізником товару, і подавався представником декларанта до митного оформлення разом з іншими документами. Відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом для митного оформлення документи відповідали вимогам ч. 2 ст. 53 МК України. Вказані розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у рахунку на перевезення від 22.12.22 №1038 зазначений маршрут ОСОБА_1 , проте, відповідно до відомостей гр. 29 МД митниця на кордоні-Рава- Руська; місце прибуття товару на території Польщі- порт Гданьськ, проте, у рахунку на перевезення зазначений пункт відправлення Малашевіче, витрати на транспортування до Малашевіче відсутні; перевізник ВВА Transport System, натомість рахунок на перевезення виставлений на ФОП ОСОБА_2 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній; у гр. 44 внесено реквізити докумету « 4301» договір перевезення, документ до митного оформлення не надано; наданих рахунках на оплату послуг з перевезення відсутні відомості щодо включення до вартості перевезення послуг за розвантаження/перевантаження на території Польщі. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Сікер» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягає скасуванню. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

27.08.2022 між ТОВ «СІКЕР» (покупець) та компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», China (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № KND 22206, предметом якого є зобов`язання продавця поставити і передати у власність покупця товар (меблі), а покупця - прийняти та розрахуватись за товар.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № KND 22206 від 27.08.2022 відповідно до рахунку-проформи (Proforma invoice) № KND 22220 від 05.09.2022 позивач придбав у продавця товар (меблі), загальною вартістю 23 818,40 дол. США, який було ввезено на митну територію України.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 27.12.2022 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 22UA209170102715U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації: меблі для сидіння (крісла); меблі дерев`яні для столових та житлових кімнат; меблі металеві для столових та житлових кімнат.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 22UA209170102715U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.10.2022; рахунок-проформу (Proforma invoice) № K.ND 22220 від 05.09.2022; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № KND 22220 від 20.10.2022; коносамент (Bill of lading) № SKLZ2210186B від 27.10.2022; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 052795 від 21.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С1200С2282/00031 від 02.11.2022; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 443 від 06.09.2022 та № 496 від 04.11.2022; банківські платіжні документи, що стосуються транспортування № 465 від 11.10.2022 та №537 від 14.12.2022; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 3001/10/22 від 10.10.2022, № FS № 7188/12/2022 від 13.12.2022 та № 1038 від 22.12.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № KND 22206 від 27.08.2022; договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування № 2022/10/04 ЗК від 04.10.2022; лист про відсутність страхування вантажів від 26.12.2022; копію митної декларації країни відправлення № 020220220000822309 від 23.10.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 27.12.2022 надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

На цю вимогу позивач надав наступні документи: прайс лист від 05.09.2022, видаткові накладні та інтернет пропозицію з порівнянням цін, та просив визнати митну вартість на підставі вже поданих документів.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/900241/1 від 28.12.2022. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002859. З метою випущення товару у вільний обіг 29.12.2022 позивач (декларант) подав митну декларацію № 22UA209170103308U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу в рішенні про коригування митної вартості мотивувала такими аргументами: у рахунку на перевезення від 22.12.22 № 1038 зазначений маршрут Малашевіче Польща - Ягодин, проте, відповідно до відомостей гр. 29 МД митниця на кордоні Рава-Руська; місце прибуття товару на території Польщі - порт Гданськ, проте у рахунку на перевезення зазначений пункт відправлення Малашевіче, витрати на транспортування до Малашевіче відсутні; сума платіжних доручень не співпадає із сумою фактури; у гр. 44 МД внесено реквізити документа « 4301» договір перевезення, однак документ до митного оформлення не надано; у наданих рахунках на оплату послуг з перевезення відсутні відомості щодо включення до вартості перевезення послуг за розвантаження/перевантаження на території Польщі.

На думку посадової особи митного органу, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № № UA209000/2022/900241/1 від 28.12.2022, ТзОВ «Сікер» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд встановив, що Рішення про коригування митної вартості від 28.12.2022 №UA209000/2022/900241/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 27.12.2022 №22UA209170102715U4), виносилось на товари:

меблі дерев`яні для столових та житлових кімнат: - DINING TABLES DT-957 WHITE -50шт.; - DINING TABLES DT-957 WHITE -100шт.; - DINING TABLES DT-957 BLACK -40шт.; - DINING TABLES DT-957 WHITE -200шт.; - DINING TABLES DT-957 BLACK -60шт.,- торговельна марка : BONRO країна виробництва : CN Виробник : TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO.,LTD, за ціною 3,6866 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB TIANJIN;

меблі металеві для столових та житлових кімнат: - стіл WT-267 - 300шт.; - стіл СТ- 1045 - 300шт.; - тумбочка ST-111 - 300шт.; торговельна марка : BONRO. Країна виробництва : CN. Виробник : TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO.,LTD, за ціною 2,5727 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB TIANJIN;

меблі для сидіння -крісла, з оббивкоюз тканини (екошкіра), з металевим(дерев`яним) каркасом, що обертаються, зрегульованою висотою - 84шт.: крісло з підіймальним механізмом арт.office chair ВС-067 black -84шт. торговельна марка : BONRO. Країна виробництва : CN. Виробник : TIANJIN KINGNOD FURNITURECO.,LTD, за ціною 2,0619 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB TIANJIN.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу в рішенні про коригування митної вартості мотивувала такими аргументами: у рахунку на перевезення від 22.12.22 № 1038 зазначений маршрут Малашевіче Польща - Ягодин, проте, відповідно до відомостей гр. 29 МД митниця на кордоні Рава-Руська; місце прибуття товару на території Польщі - порт Гданськ, проте у рахунку на перевезення зазначений пункт відправлення Малашевіче, витрати на транспортування до Малашевіче відсутні; сума платіжних доручень не співпадає із сумою фактури; у гр. 44 МД внесено реквізити документа « 4301» договір перевезення, однак документ до митного оформлення не надано; у наданих рахунках на оплату послуг з перевезення відсутні відомості щодо включення до вартості перевезення послуг за розвантаження/перевантаження на території Польщі.

Як встановлено з матеріалів справи, декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 МК України.

Необґрунтованим є твердження митного органа про те, що договір про перевезення не надавався декларантом до митного оформлення.

Як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2022/002859 в ній зазначена інформація про договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування № 2022/10/04 ЗК від 04.10.2022, який регулює відносини між декларантом та перевізником товару, і подавався представником декларанта до митного оформлення разом з іншими документами.

В рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає, що сума платіжних доручень не співпадає із сумою фактури.

Вказане твердження є голослівним та спростовується документами, долученими до позовної заяви, зокрема банківськими платіжними документами.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі № 815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, № 815/6827/17 від 29.01.2019 року, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року № 480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Посилання відповідача на те, що у наданих рахунках на оплату послуг з перевезення відсутні відомості щодо включення до вартості перевезення послуг за розвантаження/перевантаження на території Польщі, оскільки ця інформація відображена у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг № FS № 7188/12/2022 від 13.12.2022 у графі 1. Вказаний документ також підтверджує витрати на транспортування до з порту в м. Гданськ до пункту відправлення Малашевіче.

Суд зазначає, що жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості товарів те, що у рахунку на перевезення від 22.12.22 № 1038 зазначений маршрут Малашевіче Польща - Ягодин, проте, відповідно до відомостей гр. 29 МД товар ввозився на митну територію України через митний пост Рава-Руська Львівської митниці.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що незначне відхилення від маршруту перевезення вантажів в межах західного кордону між Україною і Польщею не може слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Отже, відповідач мав можливість встановити вищевказані обставини на підставі вивчення наданих декларантом документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Митним органом не було надано жодних даних щодо МД №UA209160/2022/11600 від 17.10.2022, МД №UA100130/2022/284527 від 24.10.2022, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900241/1 від 28.12.2022.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження ; 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (81332, Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська, 2, офіс 101, ЄДРПОУ 40557114) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський