Рішення

від 26.04.2023 по справі 380/439/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/439/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Вармонт» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вармонт» (Позивач/ПП «Вармонт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (Відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року, подану ПП «Вармонт», за датою її фактичного подання 27 жовтня 2022 року;

- стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі також Комісія) від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 (далі також оскаржуване рішення) про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстави для зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної були відсутні. У аспекті цього позивач вказує, що подання платником податків таблиці даних платника податку на додану вартість є його правом, а не обов`язком. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, у ній не наведено обґрунтувань та тверджень про те, що обсяг постачання товару (послуги), зазначеного у податковій накладній на збільшення суми податкових зобов`язань, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару (послуги), що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.

Також позивач уважає, що в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів неврахування чи відхилення наданих ним пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях, окрім тієї, що вказана позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала конкретного переліку документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації спірної податкової накладної.

Позивач підсумовує, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідачі вказують, що у межах спірних правовідносин контролюючий орган дотримав усіх вимог, які зазначені у пунктах 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Зазначають, що відповідно пункту 2.6 розділу 2 договору підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року Підрядник зобов`язаний по закінченню кожного етапу виконаних робіт надати Замовнику на підписання Акт прийому-передачі виконаних робіт, однак на розгляд Комісії позивач такого Акта не надав. Крім того, відсутні докази транспортування товару для монтажу системи опалення на об`єкт. За таких обставин відповідачі вважають, що у контролюючого органу були законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому таке є правомірним.

Додатково відповідачі зауважують, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути питання щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі.

У зв`язку з цим просять суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На спростування доводів відповідачів, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що сума 500000,00 грн, яка зазначена у спірній податковій накладній, є частиною передоплати, а не оплатою за вже виконані роботи, тому не передбачає підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт. З цих же підстав хибним є твердження відповідача про відсутність доказів транспортування товару для монтажу системи опалення на об`єкт (товар ще не придбаний у постачальника). Стверджує, що саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року є належним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 03 березня 2023 року в задоволенні клопотань представника відповідача-2 про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Приватним підприємством «Вармонт» (постачальник (продавець)) було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року.

Відповідно до квитанції від 14 листопада 2022 року вказану податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.10.2022 № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, зокрема: ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24 квітня 2019 року № 23-Л; договір підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 1564 від 27 жовтня 2022 року; акт звірки за період жовтень листопад 2022 року; заключну виписку за період з 27 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року; договір поставки № 31/10-19/1/06 від 03 червня 2019 року; акт звіряння за період з 01 січня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 793 від 31 жовтня 2022 року; табель обліку використання робочого часу за жовтень 2022 року; дипломи спеціаліста, магістра; договір оренди б/н від 01 вересня 2021 року; акт прийому-передачі об`єкта оренди від 01 вересня 2021 року; акт надання послуг № 127 від 31 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 776 від 05 жовтня 2022 року; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність форми № 20-ОПП; оборотно-сальдову відомість по рахунку 1121 за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року; фінансову макрозвітність підприємства; податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Львівській області прийнято рішення від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

22 грудня 2022 року позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення Комісії від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 29 грудня 2022 року № 80981/42899916/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.

Уважаючи рішення Комісії від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка: 1) правомірності рішення Комісії від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) наявності підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У силу вимог підпунктів «а» та «б» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Як установлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що згідно із підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

За змістом абзацу першого пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно із пунктом 17 Порядку № 1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій наведений в Додатку 3 до Порядку № 1165.

Пунктом 1 зазначеного Додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановив суд вище підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено наступне: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Проте на підтвердження обставин щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Якою саме була величина залишку обсягу придбання товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, контролюючий орган не обґрунтував та належними і допустимими доказами під час розгляду справи не підтвердив. А відповідно до вимог підпункту 2 пункту 11 Порядку на контролюючий орган покладений обов`язок не лише зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерію (критеріїв) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а й розрахованого показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд відзначає, що у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

У свою чергу не визначення контролюючим органом переліку документів, які необхідно надати, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Так, у квитанції від 14 листопада 2022 року контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірної податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені пунктом 11 Порядку № 1165.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у нього виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, через наявність якого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких реєстрація податкової накладної.

З огляду на викладене суд уважає, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року ПП «Вармонт» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520 чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 6, пункту 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач до контролюючого органу подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, зокрема: ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24 квітня 2019 року № 23-Л; договір підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 1564 від 27 жовтня 2022 року; акт звірки за період жовтень листопад 2022 року; заключну виписку за період з 27 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року; договір поставки № 31/10-19/1/06 від 03 червня 2019 року; акт звіряння за період з 01 січня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 793 від 31 жовтня 2022 року; табель обліку використання робочого часу за жовтень 2022 року; дипломи спеціаліста, магістра; договір оренди б/н від 01 вересня 2021 року; акт прийому-передачі об`єкта оренди від 01 вересня 2021 року; акт надання послуг № 127 від 31 жовтня 2022 року; платіжну інструкцію № 776 від 05 жовтня 2022 року; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність форми № 20-ОПП; оборотно-сальдову відомість по рахунку 1121 за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року; фінансову макрозвітність підприємства; податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік.

Проте надані платником податків документи, контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому як свідчить зміст указаного рішення підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податків копій документів: - договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача-2 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Доводи відповідачів, які викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що відповідно пункту 2.6 розділу 2 договору підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року Підрядник зобов`язаний по закінченню кожного етапу виконаних робіт надати Замовнику на підписання Акт прийому-передачі виконаних робіт, однак на розгляд Комісії позивач такого Акта не надано, крім того, відсутні докази транспортування товару для монтажу системи опалення на об`єкт, суд відхиляє, оскільки, як зазначено вище, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2022 року не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів. Відтак позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-2 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та на підтвердження яких обставин позивачу необхідно подати.

Суд також відзначає, що відповідно до пункту 3.2 договору підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року розрахунки щодо Договору здійснюються у безготівковому порядку наступним чином: передоплата в розмірі 1250000,00 грн оплачується протягом 5 робочих днів з дати укладення Договору, решта вартості Договору оплачується протягом 5 робочих днів з дати підписання кожного Акту приймання-передачі виконаного етапу робіт.

Відповідно до платіжної інструкції № 1564 від 27 жовтня 2022 року контрагент позивача за договором підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року Приватне підприємство «Еліт-Клімат» сплатило на рахунок Приватного підприємства «Вармонт» грошові кошти в сумі 500000,00 грн, призначення платежу: попередня оплата за виконані роботи згідно з договором підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що сума 500000,00 грн, яка зазначена у спірній податковій накладній, є частиною передоплати, а не оплатою за вже виконані роботи, тому відповідно до умов договору підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року не передбачає підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт. З цих же підстав помилковим є твердження відповідача про відсутність доказів транспортування товару для монтажу системи опалення на об`єкт, адже товар ще не придбаний у постачальника.

Суд наголошує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна № 20 від 27 жовтня 2022 року складена позивачем у зв`язку із настанням першої події дата зарахування коштів від отримувача робіт на банківський рахунок платника податку як попередня оплата за виконані роботи, що підтверджується платіжною інструкцією № 1564 від 27 жовтня 2022 року. Досліджена судом платіжна інструкція № 1564 від 27 жовтня 2022 року підтверджує, що отримувачем робіт попередня оплата за виконані роботи здійснювалась відповідно до умов договору підряду № 10-22/ВМ від 27 жовтня 2022 року. З цього приводу суд звертає увагу відповідачів також на те, що обов`язок постачальника (продавця) виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму податку на додану вартість при настанні першої події кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку на додану вартість ту документацію, яка підтверджує настання саме цієї події, а не обох подій одночасно.

За таких обставин суд уважає, що позивач надав Комісії усі документи, які повною мірою підтверджують обставини, зазначені у податковій накладній, яку складено за фактом першої події дати зарахування коштів від отримувача робіт на банківський рахунок платника податку як попередня оплата за виконані роботи.

При цьому суд звертає увагу відповідачів на те, що суд досліджує лише ті документи, які були надані контролюючому органу разом з поясненням щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, та перелічені судом вище.

У контексті викладеного суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом також і в постановах від 28 червня 2022 року у справі № 380/9411/21 та від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також беручи до уваги те, що такі документи були надані контролюючому органу разом з поясненням щодо реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, суд доходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин оскаржуване рішення Комісії від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, не відповідає критеріям, які визначені у частині 2 статті 2 КАС України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Отже, позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року датою її подання на реєстрацію суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (в редакції від 21 квітня 2021 року) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою ефективного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року Приватного підприємства «Вармонт» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 848 від 05 січня 2023 року.

Ураховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з суб`єктів владних повноважень, які виступають відповідачами у справі, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «Вармонт» належить стягнути по 1342,00 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 848 від 05 січня 2023 року.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Вармонт» (вул. Величковського, 14/81, м. Львів, 79002) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 15 грудня 2022 року № 7877901/42899916 про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 20 від 27 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «Вармонт» (вул. Величковського, 14/81, м. Львів, 79002, код ЄДРПОУ 42899916) 1342,00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Приватного підприємства «Вармонт» (вул. Величковського, 14/81, м. Львів, 79002, код ЄДРПОУ 42899916) 1342,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 26 квітня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.