Ухвала

від 26.04.2023 по справі 753/6443/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6443/23

провадження № 2-н/753/345/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Англія Сервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Англія Сервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2023 року матеріали заяви передано судді Шаповаловій К.В. Фактично передано судді 24 квітня 2023 року.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною другою статті 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з передбаченою частиною першою статті 161 ЦПК України вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

При цьому, як зазначено в частині третій статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

У випадку пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому пунктом 3 частиною першою статті 161 ЦПК України, тобто шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу, останній може бути виданий, але за умови дотримання встановлених статтями 162, 163, 164 ЦПК України правил підсудності, вимог щодо оформлення заяви, а також відсутності підстав для відмови у його видачі, передбачених статтею 165 ЦПК України.

Як зазначено у заяві, ТОВ «Нова Англія Сервіс» звернулось до суду із вимогою про стягнення боргу з ОСОБА_1 за надання житлово-комунальних послуг. Вказані послуги надавались за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 провадження № 12-73гс20 висловила наступні правові позиції:

«7.15. Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

7.16. Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

7.22. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

7.23. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

7.24. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із заяви, ТОВ «Нова Англія Сервіс» надавало послуги з постачання житлово-комунальних послуг, тобто такі послуги надавались саме за місцем знаходження нерухомого майна.

Місцем знаходження майна, щодо якого виникла заборгованість є: АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Дарницького району міста Києва.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Керуючись статтями 163,165 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у видачі судового наказу за заявою «Нова Англія Сервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Шаповалова К.В.