Постанова

від 26.04.2023 по справі 160/14716/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14716/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Кругового О.О.,

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Адалід» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, прийняте в м. Дніпрі в порядку спрощеного провадження, в адміністративній справі № 160/14716/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адалід» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Адалід» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317970 від 03.08.2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області №317970 від 03.08.2022 року застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у сумі 51 000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки відповідачем не було дотримано приписів Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 р. №1567 щодо дотримання процедури розгляду акта перевірки про порушення ТОВ "Адалід" законодавства про автомобільний транспорт, так як порушення було виявлено 11.01.2022 року, а постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу прийнята лише 03.08.2022 року, тобто з пропущенням законодавчо визначеного двомісячного строку. Також позивач вказав, що водій не був обізнаний зі змістом документів щодо результатів габаритно-вагового контролю, не підписував їх та отримував їх копії. Підписи на документах, які нібито здійснені водієм, йому не належать, вказані акти заповнені одним почерком, навіть пояснення водія про причини порушень, а саме: з порушенням згоден. Тобто, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області було здійснено порушення встановлених вимог, а отже габаритно-ваговий контроль не здійснювався, результати здійснення габаритно-вагового контролю, на думку позивача, підпадають під сумнів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2022 відмовив в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Адалід».

Не погодившись з рішення суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області було здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton, державний номер НОМЕР_2 .

При перевірці товарно-транспортної накладної №03015 від 11.01.2022 року посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вага автомобіля без вантажу становить 15160 кг, маса вантажу становить 38 980 кг. Зокрема встановлено, що загальна вага транспортного засобу склала 54 140 кг при допустимій нормі 40 000 кг, що складає 35,35% перевищення параметрів від нормативу.

За результатами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №304487 від 11.01.2022 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027281 від 11.01.2022 року та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0064081 від 11.01.2022 року.

03.08.2022 року начальником в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено розгляд справи про порушення законодавства про транспорт ТОВ "Адалід" та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317970 у сумі 51 000 грн. до ТОВ "Адалід".

Правомірність спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №317970 від 03.08.2022 року є предметом спору у цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу є правомірною та обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.

Відповідно до статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В силу пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 р. (далі - Порядок), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання Інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою КМУ №879 від 27.06.2007 року Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок №879 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За змістом пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Встановлені обставини справи свідчать, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, та встановлено, що маса транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, становить - 7 432 кг, маса напівпричепа Wielton, державний номер НОМЕР_2 без навантаження, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, становить - 7 520 кг, маса вантажу, відповідно товаро-транспортної накладної №03015, становить - 38 980 кг.

Таким чином, повна маса транспортного засобу становить - 53 932 кг при нормативно допустимих 40 т та зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 13,932 т, тобто на 35,35 % від норми.

Відповідно до абз.17 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на вказані норми, суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у поставові від 09 серпня 2019 року у справі №806/1450/16.

Як свідчать встановлені обставини справи, вказаний транспортний засіб належать ТОВ "Адалід".

Так, відповідно до товаро-транспортної накладної №03015 від 11.01.2022 року, автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ "Адалід", автомобіль MAN, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton, державний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . Отже, в даному випадку автомобільним перевізником вантажу з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, є саме ТОВ "Адалід".

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при перевезенні вантажу з перевищенням допустимих габаритів, позивач виступав як перевізник, оскільки автомобільним перевізником, відповідно до наданого законом визначення може бути зокрема, юридична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, посилається на обставини того, що посадовими особами відповідача не було здійснено габаритно-вагового контролю, а у разі виявлення порушення транспортний засіб не було затримано (подальший рух заборонено) до оплати вартості проїзду, не отримано рахунку плати за проїзд автомобільними дорогами, також його не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи, чим в свою чергу порушено право позивача на участь у розгляді такої справи та наданні пояснень і доказів.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд першої інстанції правильно зазначив, що під час розгляду справи було встановлено, що співробітниками відповідача було проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснення якого передбачено нормами діючого законодавства. При цьому, як зафіксовано в акті №304487 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вагу транспортного засобу разом із вантажем було визначено з товарно-транспортної накладної від 11.01.2022 року №03015. Правильність даних зазначених у товарно-транспортній накладній позивачем не заперечується та не спростовується матеріалами справи.

Отже, вказана товарна-транспортна накладна №03015 від 11.01.2022 року є належним документом на підставі якого посадовими особами Укртрансбезпеки було здійснено документальний габаритно-ваговий контроль. Відтак, суд приходить до висновку про помилковість доводів позивача в цій частині.

Щодо недотримання відповідачем вимог Порядку №879 в частині заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру та нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 КУпАП.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідачем у спірних правовідносинах є територіальний орган Укртрансбезпеки, а за приписами ст.265-2 КУпАП затримувати транспортні засоби мають право виключно співробітники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Крім того, нездійснення затримання транспортного засобу згідно з статтею 265-2 КУпАП та продовження дорожнього руху позивачем, не може бути підставою для визнання спірної постанови протиправною.

Щодо порушення двомісячного строку розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбачено пунктом 25 Порядку №1567, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст.216, 217, 238, 239 ГК України).

Відповідно до статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За правилами частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 статті 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В ході розгляду справи доведено факт вчинення позивачем як автомобільним перевізником господарського правопорушення, а саме - перевищення встановлених законодавством вагових норм, за що абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

Так, позивач не спростував виявлений органом державного контролю факт перевезення 11.01.2022 року ним, як автомобільним перевізником вантажу транспортним засобом з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до частин 5, 8 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 (у редакції постанови КМУ від 02.02.2022 року №79, яка набрала чинності 04.02.2022 року) справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з Додатком 5.

Суд зазначає, що передбачений пунктом 25 Порядку №1567 двомісячний строк є строком розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки, але не є строком застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, який регулюється статтею 250 ГК України.

Суд встановив, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт вперше призначена до розгляду у відділі державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на 24.02.2022 року, тобто у межах двомісячному строку розгляду справи, встановленого пунктом 25 Порядку №1567.

Проте, відповідно до пояснень відповідача викладених у відзиві, у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України та загрозою бомбардувань, розгляд у двомісячний строк не відбувся. Це спричинено військовою агресією російської федерації проти України та введення воєнного стану в України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ. Тому, з огляду на викладене відповідач вважає такі події непередбачуваними обставинами, що тягнуть за собою небезпеку життю і здоров`ю працівників та з огляду на це було організовано дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель, що призвело до такого строку розгляду справи. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Згідно з статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 3 статті 9 Закон №389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не несе відповідальність, у тому числі кримінальну, за рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких неможливо було передбачити або які охоплюються виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність) були необхідні для відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту.

Відповідач у відзиві наголошує на тому, що для збереження життя та здоров`я працівників Державної служби України з безпеки на транспорті було переведено на дистанційний режим роботи та деякі посадові особи були переведені у простій, що зумовило такий порядок розгляду справи про порушення.

Таким чином суд вважає, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача в межах строку, визначеного п.25 Порядку №1567, не відбувся з об`єктивних причин, у зв`язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.

З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 21.07.2022 року №21593/23/24-222 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.08.2022 року.

Так, 22.07.2022 року відповідачем було надіслано позивачу повідомлення про призначення розгляду справи від 21.07.2022 року №21593/23/24-22, що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті Укрпошта, трекінг №0600019305365.

25.07.2022 року повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте позивачем воно було отримано лише 10.08.2022 року. У зв`язку з чим, спірна постанова була винесена без участі представника позивача.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17, в якій наведені обставини надіслання аналогічного повідомлення на адресу позивача, яке надійшло на відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач мав можливість отримати повідомлення, проте вказаним правом не скористався, тож відповідач належним чином повідомив позивача про час та місце розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, а у зв`язку з неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу за його відсутності.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1567.

З огляду на викладене, оскільки чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, підтвердження допущеного порушення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%, Державною службою України з безпеки на транспорті було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №317970 від 03.08.2022 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Адалід».

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Адалід» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 в адміністративній справі № 160/14716/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук