Ухвала

від 26.04.2023 по справі 640/24004/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24004/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., перевіривши на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ГРУПП ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ГРУПП ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Одночасно із поданням апеляційної скарги органом податкової служби подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023.

Ознайомившись із апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині необхідності надання документа про сплату судового збору, а також у зв`язку з необхідністю надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 295 КАС України).

Суддею-доповідачем установлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 прийнято у порядку спрощеного провадження без виклику сторін; повний текст оскаржуваного рішення Головним управлінням ДПС у м. Києві отримано за допомогою підсистеми ЄСІСТ «Електронний суд» 04.09.2022 о 02 год. 33 хв; з урахуванням вимог статті 251 КАС України рішення вважається врученим 05.09.2022; апеляційну скаргу подано 13.01.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною першою статті 295 КАС України, та поза межами тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 295 КАС України.

Одночасно із поданням апеляційної скарги податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що відповідач не отримував повного тексту рішення суду першої інстанції, позаяк про його зміст дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши зазначене клопотання суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

У розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 червня 2022 року у справі №761/21436/20 та у постанові від 07 липня 2022 року у справі №120/4298/21.

Підпунктом 15 абзацу 2 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку - суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Відповідно до підпункту 15.17 пункту 15 абзацу 2 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до частини третьої статті 251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Суддею-доповідачем встановлено, що згідно з довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи (т.1 а.с. 62) документ в електронному вигляді «Ст. 250 КАСУРішення у справі» від 08.08.2022 у справі №640/24004/20 надіслано одержувачу - Головному управлінню ДПС у м. Києві, в його електронний кабінет 04.09.2022 о 02:33. Відповідно, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022вважається врученим відповідачеві 05.09.2022.

Зазначеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з мотивів неотримання копії рішення суду.

Наявності об`єктивних причин, які унеможливи звернення апелянта до суду в межах встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження, відповідачем у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено.

Суддею-доповідачем при розгляді поданої апеляційної скарги на відповідність вимогам статті 296 КАС України також встановлено, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору за її подання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду заявлено одну вимогу немайнового характеру до двох відповідачів.

Таким чином, розмір судового збору, належний до сплати за подання вказаної апеляційної скарги, складає 1702,50 грн (2270,00 грн х 1,5 / 2).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням заявникові строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 1702,50 грн, а також зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 із наданням належних доказів на їх підтвердження.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя-доповідач

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ГРУПП ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя С.Б. Шелест