Постанова

від 18.04.2023 по справі 120/7614/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7614/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

18 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретар судового засідання: Кушнір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2022 №00479040101 та №00480040101.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у ході перевірки ТОВ "Барлінек Інвест" виявлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Варта-Н", що відображені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму ПДВ 1079794,92 грн, що також призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2021 року на 998 806,66 грн, а також до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 80988,26 грн. Вказані порушення зумовлені тим, що згідно наявної податкової інформації не виявлено можливості встановити та підтвердити ланцюг походження товару (дуб пиловник) отриманого ТОВ "Варта-Н", та який в подальшому був реалізований в адресу ТОВ "Барлінек-Інвест". За наслідками аналізу даних щодо ТОВ "Варта-Н" встановлено проведення операцій з реалізації товарів в адресу ТОВ "Барлінек Інвест" при відсутності легального (законного) джерела їх походження, без надання обов`язкових документів на підставі яких здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема без надання лісорубних квитків у визначеній кількості, за умови встановленого факту відсутності права власності інших речових прав ТОВ "Варта-Н" на будь-яке майно.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 23.02.2022 по 22.07.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 18.02.2022 № 79 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" (код ЄДРПОУ 34004579) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579, у висновках якого зазначено про порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 998 807 грн та завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 80 988 грн.

За змістом акту перевірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій ТОВ "Барлінек Інвест" з контрагентами ТОВ "Варта-Н" (ПН 41621651), за наслідками яких було сформовано податковий кредит та задеклароване у грудні 2021 року від`ємне значення з ПДВ.

Зокрема, відповідач стверджує, що господарські відносини позивача із ТОВ "Варта-Н" згідно укладеного договору купівлі-продажу необробленої деревини від 01.04.2021 № 1 не носили реальний характер та були спрямовані на створення умов заниження бази оподаткування ПДВ, позаяк за наслідками аналізу наявної податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів, а також податкової звітності з ТОВ "Варта-Н" перевіряючими встановлено проведення операцій з реалізації товару (дуб пиловник) в адресу позивача при відсутності легального (законного) джерела їх походження. Так, перевіркою встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу необробленої деревини від 01.04.2021 № 1 п.1.2 Продавець гарантує легальність походження товару та права його продажу покупцю.

Відповідно до основних висновків акта перевірки від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579, зазначено про наступне:

- невідповідність адреси постачальника ТОВ "Варта-Н" (вул. Злагоди, 3, м. Винники, м. Львів, 79495), зазначеної у досліджених податковим органом видаткових накладних, адресі вказаній у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (за вказаною адресою знаходить житловий будок належний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 );

- під час перевірки позивачем до 37 видаткових накладних надано 3 лісорубні квитки ДП "Жовтневий лісгосп" від 22.06.2021 №002117 Коломацьке лісництво та від 25.02.2021 №0010015 Валківське лісництво із строком закінчення заготівлі 31.12.2021 та завірені печаткою ТОВ "Варта-Н". При цьому на переконання перевіряючих лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів;

- відсутність взаємовідносин та відсутність надання послуг перевезення та транспортування перевізником ОСОБА_3 для ТОВ "Варта -Н";

Решта висновків акта перевірки стосується проведення операцій з реалізації товару (дуб пиловник) в адресу позивача при відсутності легального (законного) джерела їх походження.

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу, ТОВ "Барлінек Інвест"відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України подано заперечення від 09.08.2022 № 995 на акт перевірки від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення від 25.08.2022 № 398/Ж12/31-00-04-01-01-33 про залишення таких заперечень без задоволення, а висновків викладених в акті перевірки - без змін.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі вказаних висновків акт від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579 винесені податкове повідомлення-рішення від 01.09.2022:

- № 00479040101 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму 998 807 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 499 403,50 грн;

- № 00480040101 (форма «В4») про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) звітного періоду на суму 80 988 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості висновків акту від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579 та правомірності прийнятих на підставі вказаних висновків спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду висловила наступні висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону №996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відсутність у контрагентів позивача деяких матеріально-технічних ресурсів таких як, наприклад, окремих об`єктів нерухомого майна чи достатньої кількості трудових ресурсів (які, як встановлено судом в процесі розгляду справи, не мають ключового відношення до можливості виконання спірних господарських операцій) в жодному разі не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про можливе одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки жодних підтверджуючих про це фактів та доказів відповідачем надано не було.

Позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Встановлено, що 01.04.2021 між ТОВ "Барлінек Інвест" (Покупець) та ТОВ "Варта-Н" (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1 (Договір), згідно п.1.1 якого Продавець зобов`язався систематично передавати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язався приймати та оплачувати необроблену деревину (надалі Товар) найменування, асортимент, кількість та ціна якої встановлюється у додатках (специфікаціях) до даного Договору.

Згідно пунктів 1.2, 1.4, 3.3 Договору Продавець гарантує легальність походження товару та права його продажу Покупцю. Базисом поставки за цим Договором є DDP м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В (Інкотермс 2010). Товар передається Продавцем Покупцю на складі Покупця за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7-В.

Ціна відповідної партії Товару визначається на основі діючої Специфікації та видаткових/прибуткових накладних, що підтверджують кількість (об`єм) фактично прийнятого покупцем Товару.

На сторінках 13, 14 акту перевірки від 22.07.2022 № 392/31-00-04-01-01-26/34004579 відповідачем підтверджується та обставина, що відповідно до Специфікації до Договору та на підставі видаткових накладних, товарно-транспортних накладних ТОВ "Варта-Н" поставило ТОВ "Барлінек Інвест" Товар - дуб пиловник (код УКТЗЕД 4403) в загальній кількості 519,5 куб.м. на загальну суму 6 478 769,56 грн, в тому числі ПДВ 1079794,92 грн. Вказане засвідчується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Також відповідачем не заперечується і те, що весь отриманий позивачем у грудні 2021 року від ТОВ "Варта-Н" товар був оплачений згідно платіжних доручень, перелік яких відображено на стор. 20 Акту перевірки в загальній сумі 5 992 840 грн, а саме платіжних доручень від 01.12.2021 №56371, від 02.12.2021 №56532, від 07.12.2021 №56708, від 09.12.2021 №56925, від 14.12.2021 №57079, від 16.12.2021 №57171, від 28.12.2021 №57544.

Відповідно до матеріалів перевірки ТОВ "Варта-Н" виписало та зареєструвало в адресу ТОВ "Барлінек Інвест" податкові накладні на зазначену вище суму поставленого товару - 6478769,56 грн, в т.ч. ПДВ - 1079794,92 грн.

При цьому в бухгалтерському обліку розрахунки між позивачем та ТОВ "Варта-Н" відображено наступними проводками: - Дт631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт311 "Поточні рахунки у національній валюті".

Отриманий ТОВ "Барлінек Інвест" товар (круглі лісоматеріали) був оприбуткований та використаний в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується документами щодо внутрішнього переміщення ТМЦ та картками складського обліку та актом списання ТМЦ у виробництво.

Таким чином наявні первинні документи підтверджують як обставини придбання позивачем згаданого товару так і рух відповідних активів в діяльності підприємства, як наслідок - правомірність формування позивачем податкового кредиту в межах спірних господарських операцій.

Висновок контролюючого органу про їх нереальність ґрунтується виключно на аналізідослідженої податкової інформації, з якої на переконання податкового органу неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "Варта-Н" товару, а також те, що ТОВ "Варта-Н" не має зареєстрованих на праві власності чи користування об`єктів нерухомого майна в місці навантаження Товару вул. Чехова, 35, м. Вінниця (с. Вінницькі Хутори, Вінницький район).

Однак, відповідачем під час судового розгляду справи не надано доказів дослідження на час проведення перевірки первинних документів контрагента позивача "ТОВ "Варта-Н", відтак висновки податкового органу не відповідають критерію юридичної значимості.

Доводи податкового органу (наведених на сторінці 13 акта) про невідповідність адреси постачальника ТОВ "Варта-Н" (вул. Злагоди, 3, м. Винники, м. Львів, 79495), зазначеної у досліджених податковим органом видаткових накладних, адресі вказаній у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (за вказаною адресою знаходить житловий будок належний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Так, на сторінці 18 акту перевірки вказано, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних та ІТС "Податковий блок" ТОВ "Варта-Н" відсутнє придбання оренди приміщення в ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до даних 4 ДФ за 4 квартал2021року ТОВ "Варта-Н" не здійснювала виплат доходів в адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 . Тобто, видаткові накладні містять недостовірні відомості щодо адреси постачальника, що на думку відповідача є порушенням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Однак, варто зауважити, що порядок державної реєстрації юридичних осіб визначений Цивільним кодексом України і деталізований в Законі "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Так, відповідно до ст. 87 ЦКУ, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Статтею 89 ЦКУ визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відсутність права власності на будинок за зазначеною адресою не виключає можливість реєстрації ТОВ "Варта-Н" за визначеною адресою.

Оскільки місцем реєстрації директора ТОВ "Варта-Н" ОСОБА_4 є: вулиця Злагоди, будинок 3, місто Винники, місто Львів, Львівська область, Україна, 79495, що підтверджується відомостями про місце реєстрації директора ТОВ "Варта-Н" в договорі оренди транспортного засобу, то вказана адреса могла була зазначена при державній реєстрації ТОВ "Варта-Н", що відповідає приписам чинного законодавства як "фактичне місце, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво)". Також відповідний факт підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначення адреси постачальника відповідає фактичним даним про ТОВ "Варта-Н", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що "видаткові накладні містять недостовірні відомості щодо адреси постачальника".

Згідно наданих товарно-транспортних накладних перевізником зазначено ОСОБА_3 та у деяких накладних ТОВ "Варта-Н".

Встановлено, що 16.04.2021 між ТОВ "Варта-Н" (Замовник) та ОСОБА_3 (Перевізник) укладений договір перевезення вантажу № 16/04/2021, відповідно до п. 1.1. за цим договором перевізник зобов`язується доставити довіреній Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу. Згідно п. 4.1 оплата транспортних послуг проводиться замовником згідно акта про виконання транспортних послуг, оригіналів товарно-транспортних документів з відмітками вантажовідправника, вантожоодержувача, перевізника.

Згідно із договором оренди транспортного засобу від 19.08.2021 ОСОБА_5 передав у строкове володіння та користування ТОВ "Варта-Н" строком на три рокитранспортні засоби марки DAF,спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також марки Samro S 338DH, напівпричіп-спеціалізований н/пр-лісовоз, реєстраційний номер НОМЕР_3 строком на три роки.

Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних саме ці транспортні засоби використовувалися для перевезення товару у тих випадках, де перевізником зазначено ТОВ "Варта-Н".

Зазначеними доказами спростовуються висновки відповідача про відсутність автомобільного транспорту для перевезення товару.

Відповідачем зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ТОВ "Варта-Н" (код 41621651) відсутнє нерухоме майно, водночас в товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження - м. Вінниця, вул. Чехова, 35.

Позивачем подано до суду договір оренди земельної ділянки № 01/03 від 22.03.2021, який укладено між громадянкою України (як фізичною особою) ОСОБА_6 та ТОВ "Варта-Н", та договір оренди земельної ділянки № 02/06 від 02.06.2021, який укладено між громадянкою України (як фізичною особою) ОСОБА_6 та ТОВ "Варта-Н".

Вказані договори підтверджують законність використання ТОВ "Варта-Н" земельної ділянки та спростовують відповідні висновки відповідача.

Також відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна знаходиться у колективній власності ПСК "Облкооппостач" (ПН 01781608) нежитлові будівлі та споруди та згідно даних ЄРПН в ПСК "Облкооппостач" протягом2021року відсутня реєстрація податкових накладних на реалізацію послуг з оренди приміщень (в тому числі складських) в адресу ТОВ "Варта-Н".

Вказані твердження відповідача обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Так, відповідачем не встановлено, що товарно-матеріальні цінності (необроблена деревина пиловник дубовий) які реалізує ТОВ "Варта-Н" для ТОВ "Барлінек Інвест" потребують складських приміщень для їх зберігання.

Як вірно зауважила представник позивача, для вказаного виду ТМЦ немає необхідності орендувати відповідне складське приміщення, так як достатнім є зберігання на земельній ділянці. Водночас, відповідачем як під час проведення перевірки так і під час розгляду цієї справи не надано достатніх та переконливих доказів щодо неможливості зберігання придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей (Товару) на відкритій місцевості без використання відповідних складських приміщень.

ТОВ "Варта-Н" на законних підставах орендує земельну ділянку за вказаною адресою, про що зазначає у поданій до органів ДПС звітності.

Тому відсутність за ТОВ "Варта-Н" прав на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як і відсутність реєстрації таким товариством в ЄРПН податкових накладних на реалізацію послуг з оренди приміщень (в тому числі складських) не може слугувати для висновку про неможливість зберігання та розміщення відповідного Товару в даному місці для його подальшого відвантаження в адресу позивача.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на вибіркове відображення в Акті перевірки ланцюга постачання в адресу ТОВ "Варта-Н" товару за номенклатурою: круглі лісоматеріали, та проведення його аналізу із одним із контрагентів цього товариства ТОВ "ТД "Ліском", адже дані обставини не мають жодного відношення до формування позивачем податкового кредиту. Вчинені в акті перевірки записи про об`єкт оподаткування TOB "ТД "Ліском", а саме «склад, який розташований по вул. Чехова, 35 в м. Вінниці, був взятий на облік 21.10.2021, тобто в період, який виходить за рамки періоду проведеної перевірки позивача (вересень 2021 року). Тому, висновки акта перевірки про те, що відображений об`єкт оподаткування TOB "Варта-Н" ("Земельна ділянка") збігається з податковою адресою об`єкта оподаткування TOB "ТД "Ліском" ("Склад") є формальним припущенням, яке не може мати жодного правового значення для інкримінування порушення TOB "Барлінек Інвест" норм податкового законодавства.

За відомостями акта перевірки від 22.07.2022 під час перевірки позивачем до 37 видаткових накладних надано 3 лісорубні квитки ДП "Жовтневий лісгосп" від 22.06.2021 №002117 Коломацьке лісництво та від 25.02.2021 №0010015 Валківське лісництво із строком закінчення заготівлі 31.12.2021 та завірені печаткою ТОВ "Варта-Н". При цьому на переконання перевіряючих лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Згідно з п.6.5 розділу 6 Договору купівлі-продажу необробленої деревини від 01.04.2021 №1 Продавець зобов`язаний надати покупцю на кожну партію придбаного Товару відповідний комплект документів, серед яких, копія лісорубного квитка (ордеру) на кожну партію Товару.

Представником позивача під час розгляду справи надано до матеріалів справи двалісорубні квитки серії ХА ЛРК №001015 від 25.02.2021, серії ХА ЛРК №002117 від 22.06.2021. Крім того, представник позивача пояснила, що вказані лісорубні квитки надавались Продавцем при купівлі необробленої деревини позивачем та вони є загальними для кожної партії Товару, придбаної у 2021 році.

Згідно із ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Отже, лісорубний квиток це вид дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів, тобто саме лісорубний квиток є дозволом спрямованим на заготівлю деревини, що підтверджує законність вирубки лісових ресурсів, приміром на виділеній лісовій ділянці.

Лісорубний квиток не може бути ототожнений з документом, що цілковито спростовує чи підтверджує факт здійснення господарської операції.

Також варто зауважити, що усі твердження відповідача щодо не врахування сформованого позивачем податкового кредиту за наслідками проведення господарських операцій між його контрагентами: та ТОВ "Варта-Н" ґрунтуються виключно на оцінці існуючої в контролюючого органу податкової інформації, без безпосереднього дослідження саме первинних документів, аналіз яких і має розкривати зміст і спрямованість таких операцій. Однак, така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки оспорювані господарські операції ТОВ "Барлінек Інвест" з ТОВ "Варта-Н" підтверджені належними первинними документами, що підтверджує їх реальний характер, отриманий позивачем товар був використаний у його господарській діяльності та відповідачем не доведено будь-яких інших можливих фактів які б свідчили про злагодженість дій сторін, спрямованих на формальне документування здійснених між ними господарських операцій з метою отримання податкової вигоди, висновок контролюючого органу щодо порушення платником податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Варта-Н", що відображені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму ПДВ 1079794, 92 грн є безпідставним. Наведене свідчить про необґрунтованість висновків перевірки та протиправність спірних рішень відповідача, винесених на підставі таких висновків.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 квітня 2023 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.