Постанова

від 27.04.2023 по справі 688/332/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/332/23

Головуючий у 1-й інстанції: Цідик А.Ю.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

27 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Москалюк Ю.П.

представника позивача - Столярчука В.В.

представника відповідача - Мельник Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00002178 від 30.11.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КупАП та накладення штрафу в розмірі 8500 грн. Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КупАП, закрито.

Скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00003160 від 26.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КупАП та накладення штрафу в розмірі 8500 грн. Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КупАП, закрити.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки «RENAULT PREMIUM», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

В період з 04.11.2022р. по 05.11.2022р. позивач була залучена «Православною Церквою, Релігійною громадою Святих Мучениць Віри, Надії, Любові і Софії м. Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області для перевезення гуманітарної допомоги в зону бойових дій м. Ізюм Харківської області та м. Святогірськ Донецької області, з метою надання допомоги людям, що постраждали внаслідок збройної агресії росїї.

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00002178 від 30.11.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КупАП та накладено штраф в розмірі 8500 грн.

З цієї постанови слідує, що 05.11.2022 о 10 год. 10 хв., за адресою М-03 Полтавська область, км 348+870 адміністративним пунктом фіксації адміністративних правопорушень було зафіксовано транспортний засіб марки «RENAULT PREMIUM», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищеннях нормативних параметрів зазначених в п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18% (3,242 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь на 12,3% (1,423 т), при дозволеному 11,5 тон.

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00003160 від 26.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі про притягнення стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КупАП та накладено штраф в розмірі 8500 грн.

Згідно вказаної постанови, 04.11.2022 о 14 год. 44 хв., за адресою М-06 Київ-Чоп, км 24+100 адміністративним пунктом фіксації адміністративних правопорушень було зафіксовано транспортний засіб марки «RENAULT PREMIUM», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених в п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,7% (1,753 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначила, що вважає дії Державної служби України з безпеки на транспорті по складанню вказаних постанов протиправними, а постанови необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю доказів вчинення нею адміністративного правопорушення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим оскаржувані постанови прийняті не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для їх скасування.

Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, а також оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, приходить до висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, є підставою для його скасування.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Стосовно вимог до змісту оскаржуваних постанов встановлено, що вони містять наступну інформацію: 1) про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортні засоби, які зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, а також порядок оскарження постанови; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають усім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП України як Законом України. При цьому, подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах

Крім того, оскаржувана постанова, згідно вимог пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. №1174, містить інформацію про виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні. Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові зазначаються шляхом посилання на пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № Н-35267-18, вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Таким чином, у випадку, якщо Інструкцією передбачений порядок дій чи додаткові вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, не визначені законом та які ним безпосередньо не вимагаються, поведінка суб`єкта, який діє на виконання норм Конституції та законів України, не може бути поставлена під сумнів, а його рішення, зокрема, постанова, у випадку відповідності її Конституції України та законам України, не може бути скасована лише з міркувань, коли норми підзаконного акту передбачають інший порядок її оформлення.

Стосовно посилань позивача на відсутність інформації щодо максимально дозволеного навантаження на вісь, розрахунку перевищення нормативних параметрів, зазначених п. 22 ПДР України, колегія суддів зазначає, що така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості її встановлення.

В свою чергу, судом першої інстанції не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення при перевезення вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху».

Постанови, які оскаржуються позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідають вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

В той же час, колегія суддів вважає, що відсутність в постанові про адміністративне правопорушення всіх відомостей, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У постанові Верховного суду від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17 зазначено, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Проте, в даному випадку позивачем не надано суду жодного доказу на спростування обставин, які викладені в оскаржуваній постанові відповідача, а також доказів відсутності факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП, за вчинення якого на позивача оскаржуваною постановою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу є, внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Зазначені докази були долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, зокрема: фотографії транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт; інформаційні картки до кожної із оскаржуваних постанов, автоматичного пункту габаритно-вагового контролю сформовані автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, де і були зафіксовані всі вагові параметри, транспортного засобу по кожній вісі і загальна вага, а також, відстань між вісями та інша інформація.

Отже основними доказами у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови. При цьому, Укртрансбезпека надала до суду першої інстанції всі належні та допустимі докази, яким суд не надав належну оцінку.

Також, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано належним чином завірених витягів з системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», а також, не доведено чи врахована похибка при винесенні постанов, у постановах не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а зазначена лише формула розрахунку. В постанові серії АА № 00003160 від 26.12.2022 не вказано навантаження на одинарну вісь транспортного засобу та максимальне дозволене навантаження. Крім того, суд враховує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу позивача становить 19 тон. В даних постановах один і той самий транспортний засіб, на одному рейсі з одним і тим самим вантажем по масі, протягом незначного проміжкучасу, відрізняється на 8,3 %, що вказує про недоведеність відповідачем факту перевищення загальної маси транспортного засобу. Зазначені вище обставини, на думку суду, є достатньою підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими з наступних підстав.

Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі, що передбачена ДСТУ ОІМЬ И 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь».

% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМЬ Я 134-1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00003160 від 26.12.2022 навантаження загальної маси транспортного засобу з момент вчинення порушення склало 21948 кг, тобто більше за максимально дозволене навантаження загальної маси порівняно з 18 тонами на 1,753 тон, що і відображено в постанові.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю 10 %, відсоткове перевищення навантаження на осі транспортного засобу здійснюється за відповідною формулою. У даному випадку фактично зафіксоване навантаження загальної маси транспортного засобу склало 21 444 кг замість 18 000 кг дозволених в 22.5 Правил дорожнього руху.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу виглядає так: (21948 - 18 000 - 10% * 21948)718 000) * 100 = 9,7%.

Розмір відсотка 9,7 % отриманий в результаті даних розрахунків відповідає зазначеному в постанові АА № 00003160 від 26.12.2022.

Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА №000002178 від 30.11.2022 навантаження загальної маси транспортного засобу з момент вчинення порушення склало 23602 кг, тобто більше за максимально дозволене навантаження загальної маси порівняно з 18 тонами на 3,242 тон, що і відображено в постанові.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю 10 %, відсоткове перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу здійснюється за відповідною формулою. У даному випадку, зафіксоване навантаження загальної маси транспортного засобу склало 21962 кг замість 180 кг дозволених в пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу виглядає так: (23602 - 18 000 - 10% * 23602)/18 000) * 100 = 18%. Розмір відсотка 18 % отриманий в результаті даних розрахунків відповідає зазначеному в постанові АА № 00002178 від 30.11.2022.

В поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву були наведені розрахунки відсоткового перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу щодо постанови серії А А №00002178 від 30.11.2022, та щодо постанови серії А А № 00003160 від 26.12.2022. проте судом першої інстанції це не було взято до уваги.

Та обставина, що транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях, як відповідальної склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Отже, вказаний в рішенні висновок суду про відсутність адміністративного правопорушення відповідно до оскаржуваних постанов, за яке позивача притягнуто до відповідальності є не обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, що вплинуло на неправильне застосування вимог чинного законодавства, а тому винесене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог позивача.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв"язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.