Постанова

від 29.01.2007 по справі 476/7-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

476/7-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

29.01.07 р.                                                                                                    № 476/7-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання -  Рустам'яні Е.А.                        

за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явились;

від відповідача:          Корнієнко О.О., довідка ЄДРПОУ № 3858/2002р., керівник;

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства „Аділ” на рішення господарського суду Київської області від 25.10.2006року

у справі № 476/7-06 (суддя Бабенко К.А.)

за позовом    Київського обласного комунального підприємства „Регіональний фонд”, м. Київ; (ідентифікаційний код 32412280)

до                   Фермерського господарства „Аділ”, с. Саливінки, Васильківський район; (ідентифікаційний код 32188004)

про                стягнення заборгованості в сумі 3 428,41 грн.

в с т а н о в и в :

Київське обласне регіональне підприємство „Регіональний фонд”, м. Київ (далі по тексту-позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до Фермерського господарства „Аділ” (далі по тексту-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 428,41 грн. за договором № 121 на поставку матеріально-технічних ресурсів від 29.03.2004р. (а.с. 7-8).

Рішенням господарського суду Київської області від 25.10.2006р., позов задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства „Аділ” на користь Київського обласного регіонального підприємства „Регіональний фонд” 3 428,41  грн. основного боргу, 102,00 грн. в повернення державного мита та 118,00 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.26-28)

    Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідно до ст. ст. 173, 175, 193 ГК України, господарськими зобов'язаннями визнаються ті зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, які повинні виконувати їх належним чином.

    Господарський суд Київської області зваживши на ст. ст. 11, 509, 525 ЦК України  зазначає, що договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, однак відповідач не виконав зобов'язань щодо оплати вартості за отримані товарно-матеріальні цінності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, ФГ „Аділ” подав апеляційну скаргу (вхід. №2-04/1/1261/3727 від 10.11.2006р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.10.2006р., мотивуючи свої вимоги тим, що скаржник отримав ухвалу про порушення провадження у справі від 16.10.2006р. і рішення від 25.10.2006р. місцевого господарського суду одночасно лише 03.11.2006р.

Відтак, відповідач вважає, що він був позбавлений права брати участь в судовому засіданні, подавати докази, заявляти клопотання, давати пояснення тощо, тобто був позбавлений прав передбачених господарським процесуальним законодавством, щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 10.11.2006р.  Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФГ „Аділ” прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі: головуючий суддя Мостова Г.І., судді –Фаловська І.М., Мамонтова О.М.

Розпорядженням в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006р. в зв'язку з хворобою головуючої судді, розгляд справи № 476/7-06 призначено здійснити в іншому складі суддів, а саме: головуючий суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Фаловська І.М.

Ухвалою від 04.12.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФГ „Аділ” прийнято до провадження та призначено розгляд справи у новому складі: головуюча суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Фаловська І.М.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.01.2007р. в зв'язку з закінченням повноважень судді Агрикової О.В., розгляд справи № 476/7-06 призначено здійснити в іншому складі суддів: головуюча судді Жук Г.А., Андрейцева Г.М., Фаловська І.М.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. в зв'язку з перебуванням судді Андрейцевої Г.М. на лікарняному, розгляд справи № 476/7-06 призначено здійснити в іншому складі суддів: головуючої судді Жук Г.А., суддів: Швеця В.О., Фаловської І.М.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Київське обласне комунальне підприємство „Регіональний фонд” (позивач у справі) своїх представників в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, судова колегія апеляційного господарського суду приймаючи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить, зокрема, законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін; забезпечення права на захист; гласність судового процесу.

Законодавець в ст. 42 ГПК України встановив один з основоположних принципів здійснення правосуддя, а саме рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Даний принцип встановлює однаковий процесуальний статус для всіх учасників судового процесу, позбавляючи будь-кого з них процесуальних  привілеїв. Реалізація даного принципу в судовому процесі є необхідною умовою дотримання прав і охоронюваних законом інтересів його учасників.

Закон України „Про судоустрій України” гарантує усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом (ч.1 ст.6 Закону).    Частина 4 даної статті встановлює, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

  Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що ним не було вчасно отримано ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі і тому він не мав можливості прибути в судове засідання, захистити права і охоронювані законом інтереси в порядку передбаченому ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України.

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, законності судового рішення, апеляційним господарським судом, в порядку вимог ст. ст. 38, 65 ГПК України, направлено запит на адресу господарського суду Київської області,  яким місцевий господарський суд зобов'язано повідомити апеляційну інстанцію на яку адресу відповідачу   (ФГ «Аділ») направлялися судові процесуальні документи по справі № 476/7-06 та надіслати докази направлення ухвали суду від 16.10.2006р. про порушення провадження у  справі № 476/7-06 Фермерському господарству „Аділ”.

   Листом (вхід.№ 2-05/109 від 11.01.2007 року) господарський суд Київської області повідомив, що ухвала суду від 16.10.2006р. у справі № 476/7-06 направлена на адресу фермерського господарства «Аділ»- Київська область, Васильківський район, с. Саливінки, в термін визначений статтею 64 ГПК України, в підтвердження чого додав копію реєстру рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України від 17.10.2006р. Реєстр містить відбиток штемпелю поштової установи із зазначенням дати 17.10.2006р., що свідчить про прийняття поштою зазначених в реєстрі  відправлень.

   Як встановлено ст. 104 ГПК України, однією з підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Дана підстава може застосовуватися лише за умови, якщо це призвело до прийняття  неправильного рішення.

Частина 3 ст.104 ГПК України визначає процесуальні порушення, наявність яких є  незаперечною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, серед яких - розгляд справи за відсутністю будь якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Стаття 87 ГПК України передбачає, що рішення та ухвали розсилаються сторонам не пізніше 5 днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку. Судові акти розсилаються поштою звичайним листом за адресою, яка вказана особою, що бере участь у справі або за місцезнаходженням юридичної особи. Рішення та ухвали можуть бути вручені зазначеним особам під розписку у приміщенні суду.

В силу статті 33 ГПК України на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судом під час апеляційного провадження адреса відповідача –с. Саливінки, Васильківський район, Київська область, що підтверджено скаржником в судовому засіданні, та зазначено ним в договорі та апеляційній скарзі.

Дану адресу фермерського господарства «Аділ»зазначено  і позивачем в позовній заяві, на дану адресу направлялися місцевим господарським судом всі процесуальні документи, в тому числі і ухвала про порушення провадження у даній справі від 16.10.2006 року.

Своєчасне направлення відповідачу ухвали суду від 16.10.2006 року про порушення провадження  у справі  підтверджено відміткою канцелярії суду на звороті ухвали (а.с.1) та реєстром відправки поштової кореспонденції від 17.10.2006 року, що спростовує твердження скаржника про отримання ним ухвали  та рішення суду по даній справі одночасно лише 03.11.2006 року.

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом Київської області належним чином повідомлено Фермерське господарство «Аділ»про час і місце засідання суду, тому колегія суддів відхиляє заперечення скаржника щодо позбавлення його прав передбачених господарсько - процесуальним законодавством, щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В силу вимог ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2004р. між Київським обласним регіональним підприємством „Регіональний фонд” та ФГ „Аділ” (підприємство) було укладено договір № 121 на поставку матеріально-технічних ресурсів, згідно з яким позивач (постачальник за договором) зобов'язувався відпустити Фермерському господарству „Аділ” (підприємство за договором) матеріально-технічні ресурси, дизельне паливо в кількості 3 тонни, по ціні 1 976,00 грн. (в тому числі ПДВ) на загальну суму включаючи ПДВ 5 928,01 грн. (п.2.1.1 договору), а підприємство в свою чергу зобов'язувалося отримати виділені ресурси та своєчасно провести розрахунок з постачальником в термін до 01.10.2004р. (п. п. 2.2.1, 2.2.2 договору)

  Позивач виконав покладені на нього договором зобов'язання, поставив відповідачу в повному обсязі товар, що підтверджується наряд-заказом № РТ-0000186 від 29.03.2004р.(а.с. 8), довіреністю серії НАШ  №024854 від 29.03.2004р. на право отримання ТМЦ, яку видано Фермерським господарством «Аділ» на ім'я Корнієнко О.О.

Позивач стверджує, що 24.11.2004р.  Фермерське господарство „Аділ” оплатило вартість отриманих ТМЦ лише в сумі 2 499,60 грн. (а.с. 9), тобто частково виконав свої зобов'язання перед постачальником, в підтвердження часткової сплати представив належним чином засвідчену копію накладої № 22 від 24.11.2004р.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення розрахунків в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість, станом на час звернення з позовом, як стверджує позивач у позовній заяві та зазначено ним у розрахунку позовних вимог,  становить 3 428,41 грн. (а.с. 10).

В судовому засіданні 29.01.2007р. скаржник  не заперечив заборгованість перед позивачем по оплаті вартості ярої пшениці, отриманої ним за договором № 121 від 29.03.2004 року в сумі 3 428,41 грн. та підтвердив, що не має заперечень по суті спору (протокол судового засідання від 29.01.2007 року).

За даних обставин, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В даному випадку, скаржник не довів належними та допустимими доказами не отримання ним ухвали суду про порушення провадження у даній справі або отримання її одночасно з рішенням суду, тобто порушення  його права на участь в судовому засіданні при розгляді спору, навпаки, матеріали справи та добуті в ході розгляду апеляційної скарги докази не підтверджують процесуальне порушення, на яке посилається скаржник в апеляційній скарзі, як на підставу скасування рішення суду, а відсутність доказів вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду не призвело до прийняття місцевим судом неправомірного рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у даній справі рішення суду від 25.10.2006р

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 87, 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Київської області від 25.10.2006року у справі № 476/7-06 за позовом Київського обласного комунального підприємства „Регіональний фонд” до Фермерського господарства „Аділ” - залишити без змін, апеляційну скаргу заявника без задоволення.

2.          Справу № 476/7-06 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.