Ухвала

від 27.04.2023 по справі 600/7134/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 600/7134/21-а

адміністративне провадження № К/990/13995/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валдероуд" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 600/7134/21-а за позовом Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Валдероуд" про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (відповідача), в якому просив визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-22-013163-b ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 інші (код ДК 021:2015-45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи") "Реконструкція спортивних майданчиків багатопрофільного ліцею для обдарованих дітей по вул. Винниченка, 119 в м. Чернівці з добудовою Буковинського палацу водних видів спорту І черга" від 03 грудня 2021 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник позивачаз посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від

висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Скаржник у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень неправильно застосували норми статтей 16, 31 Закону України « Про публічні закупівлі» № 922 від 5 грудня 2015 року ( далі - Закон №922) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), всупереч висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 28 квітня 2022року у справі №160/16713/20, від 16 листопад 2022 року у справі №420/25720/21.

Також зазначає, що неправильно застосовано статтю 5, пункт 2 частини першої статті 31 Закону №922 пункту 7 , 8 частини другої статті 2 КАС України. Посилається на постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, в частині необхідність суду забезпечити перевірку оскаржуваного Висновку, як акту індивідуальної дії, на дотримання вимог статті 2 КАС України , в тому числі щодо його обґрунтованості та пропорційності за умов наявності формальних порушень, що не впливають на дотримання принципів закупівлі, визначених статті 5 Закону №922.

Посилається, що судом апеляційної інстанції не врахований правовий висновок, що наведений в постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20, про те, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації неможливо відмінити процедуру закупівлі у порядку, визначеному статтею 31 Закону України №922, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, по тексту касаційної скарги позивач наводить уривки з різних постанов Верховного Суду щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі» та цитує уривки з них.

Верховний Суд зазначає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Натомість касаційна скарга в частині обґрунтувань вказаної підстави зводяться до цитування абзаців із постанов Верховного Суду, норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Таким чином, скаржник не обґрунтував належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, отже у суду касаційної інстанції відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Крім того, ухвалою від 23 березня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валдероуд" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 600/7134/21-а повернуто позивачу, оскільки вона не містила підстав касаційного оскарження.

Також, ухвалою від 28 березня 2023 року повторно повернуто касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валдероуд" у справі № 600/7134/21-а у зв`язку з відсутністю належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Подаючи третю касаційну скаргу, позивач знову наводить уривки з постанов Верховного Суду, яким вже була надана оцінка в ухвалі від 28 березня 2023 року, що унеможливлює відкриття касаційного провадження з цих підстав.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валдероуд" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 600/7134/21-а повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак