Справа № 182/2564/22
Провадження № 2/0182/162/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
28.04.2023 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 24 січня 2020 року між нею та відповідачем було укладено договір № 0074-20 про надання туристичних послуг. Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість туристичних послуг становить 8 700 грн. 00 коп., що в еквіваленті становить 315 Є (Євро). ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було виставлено Рахунок на оплату № 1081 від 24 січня 2020 року, який було оплачено. 24 січня 2020 року, на виконання умов Договору про надання туристичних послуг № 0074-20 від 24 січня 2020 року, було внесено передплату у сумі 8 700 грн. 00 коп., що підтверджується Договором, а саме п.2.2.1., а також Квитанцією про оплату від 27 січня 2020 року. Відповідно до пункту 1.1. Договору, дата туру: з 28 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року. Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що залишок по сплаті відсутній. 20 березня 2020 року, при уточнені про туристичні послуги, було повідомлено засобом телефонного зв`язку про скасування групового туру до Мальти, таким чином, позивачем туристичні послуги за договором від 24 січня 2020 року отримані не були. 20 березня 2020 року, 09 грудня 2021 року позивачкою на адресу ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» були направлені заяви про повернення коштів. Однак, станом на день звернення до суду з позовом, а саме 24 червня 2022 року, кошти не повернено та на зв`язок ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» не виходить. Всі намагання зв`язатись з ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» залишилися безуспішними. Тому, позивачка змушена звернутись до суду. Крім цього, 01 вересня 2021 року її знайомий ОСОБА_2 звернувся на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів з заявою про проведення перевірки відповідача на дотримання вимог закону останнім. ОСОБА_2 надав копію Листа № 06-5/18516 від 03 листопада 2021 року, направленого йому від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів в аналогічній позивача заяві. Відповідно до пп.6.4 п.6 Договору про надання туристичних послуг № 0074-20 від 24 січня 2020 року, Компанія зобов`язується повернути сплачені кошти Клієнту за умови виконання всіх пунктів Договору після письмового звернення клієнта за вказаними реквізитами протягом 25-ти банківських днів. При цьому, позивачка зазначає, що з 28 квітня 2020 року (дата початку туристичної подорожі, згідно з договором) по 10 червня 2022 року відповідач прострочив виконання 772 календарних дні, а, отже, розмір пені за прострочення виконання договору на туристичне обслуговування становить 552 грн. 03 коп. Тобто, на її думку, розмір майнової відповідальності, який підлягає стягненню з відповідача на її користь становить 8 700 грн. 00 коп. х 3 % / 365 х 772 день = 552 грн. 03 коп., що в загальному розмірі становить 9 252 грн. 03 коп., яку вона й просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2022 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності дост.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.24-25).
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом, передбаченимст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав. Конверт, який був направлений за адресою його місця перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.40). Крім цього, відповідача про розгляд справи було повідомлено на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.26).
Представник третьоїособи -Державної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктіві захистуспоживачів усудове засіданняне з`явився,при цьому,17березня 2023року наадресу судунадав пояснення,згідно якихзазначає наступне.Відповідно доп.1Положення проДержавну службуУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від02вересня 2015року №667,Державна службаУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів (Держпродспоживслужба)є центральниморганом виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується ікоординується КабінетомМіністрів Українита реалізуєдержавну політику,зокрема,у сферідержавного контролюза додержаннямзаконодавства прозахист правспоживачів ірекламу вцій сфері.Згідно ізпідпунктом 6пункту 4Положення,Держпродспоживслужба,відповідно допокладених нанеї завданьу сферіздійснення державногонагляду (контролю)за дотриманнязаконодавства прозахист правспоживачів (утому числіспоживачів виробівз дорогоціннихметалів тадорогоцінного каміння),перевіряє додержаннясуб`єктамигосподарювання,що провадятьдіяльність усфері торгівліі послуг,вимог законодавствапро захистправ споживачів,а такожправил торгівліта наданняпослуг;проводить контрольніперевірки правильностірозрахунків ізспоживачами зареалізовану продукціювідповідно дозакону накладаєна суб`єктівгосподарювання сфериторгівлі іпослуг,у томучислі ресторанногогосподарства,стягнення запорушення законодавствапро захистправ споживачів;передає матеріалиперевірок надії осіб,що містятьознаки кримінальногоправопорушення,органам досудовогорозслідування.Закон України«Про основнізасади державногонагляду (контролю)у сферігосподарської діяльності»визначає правовіта організаційнізасади,основні принципиі порядокздійснення державногонагляду (контролю)у сферігосподарської діяльності,повноваження органівдержавного нагляду(контролю),їх посадовихосіб іправа,обов`язкита відповідальністьсуб`єктівгосподарювання підчас здійсненнядержавного нагляду(контролю).Згідно ізстаттею 1Закону:державний нагляд(контроль) - діяльністьуповноважених закономцентральних органіввиконавчої влади,їх територіальнихорганів,державних колегіальнихорганів,органів виконавчоївлади АвтономноїРеспубліки Крим,місцевих державнихадміністрацій,органів місцевогосамоврядування (далі-органи державногонагляду (контролю)в межахповноважень,передбачених законом,щодо виявленнята запобіганняпорушенням вимогзаконодавства суб`єктамигосподарювання тазабезпечення інтересівсуспільства,зокрема належноїякості продукції,робіт тапослуг,допустимого рівнянебезпеки длянаселення,навколишнього природногосередовища;заходи державногонагляду (контролю) - плановіта позаплановізаходи,які здійснюютьсяу форміперевірок,ревізій,оглядів,обстежень тав іншихформах,визначених законом;спосіб здійсненнядержавного нагляду(контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом. Відповідно до статті 3 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом. Статтею 6 Закону визначено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Проте, позивачка не зверталася до Держпродспоживслужби із відповідною заявою щодо порушення відповідачем її прав чи законних інтересів, а відповідно Держпродспоживслужбою не здійснювались заходи державного нагляду (контролю) стосовно Відповідача щодо можливого порушення прав чи законних інтересів позивача (а.с.45-46).
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої-третьоїстатті 20 Закону України «Про туризм»,за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
У частині першійстатті 901 ЦК Українивизначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зістаттею 902 ЦК України,виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 32 Закону України «Про туризм»,за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьмастатті 20 Закону України «Про туризм»).
Устатті 23 Закону України «Про туризм»визначено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цьогоЗакону.
Устатті 25 Закону України «Про туризм»встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Судом встановлено, що 24 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», було укладено договір № 0074-20 про надання туристичних послуг (а.с.6-8). Відповідно до пункту 1.1. Договору турагент, за встановлену плату та замовленням туриста зобов`язується забезпечити туриста комплексом туристичних послуг: Груповий тур до Мальти в період з 28 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року. Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що загальна вартість туристичних послуг становить 8 700 грн. 00 коп., що в еквіваленті становить 315 Є (Євро). ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» було виставлено Рахунок на оплату № 1081 від 24 січня 2020 року, який позивачкою було оплачено та внесено передплату у сумі 8 700 грн. 00 коп., що підтверджується Договором, а саме п.2.2.1., а також Квитанцією про оплату від 27 січня 2020 року (а.с.9-10). Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що Залишок по сплаті відсутній. 20 березня 2020 року, при уточнені про туристичні послуги, було повідомлено засобом телефонного зв`язку про скасування групового туру до Мальти, таким чином, позивачкою туристичні послуги за договором від 24 січня 2020 року отримані не були. Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою неодноразово на адресу відповідача були направленні заяви про повернення коштів засобом зв`язку viber та поштою. Однак, станом на теперішній час кошти не повернено. На зв`язок ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» не виходить, всі намагання зв`язатися з ТОВ «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» залишилися безуспішними. Відповідно до пп.6.4 п.6 Договору про надання туристичних послуг № 0074-20 від 24 січня 2020 року, Компанія зобов`язується повернути сплачені кошти Клієнту за умови виконання всіх пунктів Договору після письмового звернення клієнта за вказаними реквізитами протягом 25-ти банківських днів. Згідно п.5.1.1, Компанія несе матеріальну відповідальність перед клієнтом за невиконання умов даного Договору відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, відповідач свої зобов`язання за умовами договору не виконав, відтак, він повинен понести передбачену договором та законом відповідальність у вигляді відшкодування сплачених коштів в розмірі 8 700 грн. 00 коп.
Крім цього, відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист права споживачів»,у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання послуги з 28 квітня 2020 року по 10 червня 2022 року на 772 дні., а тому, у відповідності до поданого позивачкою розрахунку, який відповідачем спростований не був, сума пені складає 552 грн. 03 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134ЦПК Українивизначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Позивачка надала до суду договір № 28/22 від 15 лютого 2022 року, укладений з адвокатом Ляховецьким Т.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серії ЗП № 001926, від 04 грудня 2018 року, акт про надання правової допомоги від 10 червня 2022 року на суму 5 000 грн. 00 коп. Згідно з вказаним актом про надання правової допомоги, до складу послуг входить: підготовка позовної заяви, підготовка процесуальних документів та представництво, розмір якої становить 5000 грн. 00 коп., що й підлягає стягненню з відповідача на користь позиваки (а.с.16-19).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ», третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, про захист прав споживача шляхом стягнення збитку за невиконання договору про надання туристичних послуг задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» (04071, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, оф.8, ЄДРПОУ 41342105) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму матеріального збитку за ненадані туристичні послуги в розмірі 9 252 грн. 03 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп., а всього - 14252 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві грн.) 03 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКІ ДА ТРЕВЕЛ» (04071, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, оф.8, ЄДРПОУ 41342105) на користь держави понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.) 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110502911 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Кобеляцька-Шаховал І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні