Ухвала

від 28.04.2023 по справі 643/3132/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3132/23

Провадження № 1-кс/643/500/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2023 м.Харків

Слідчий суддя Московського районного суд м. Харков ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням у якому просить накласти арешт на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , рік випуску ТЗ: 2006, належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, та розпорядження.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області, за процесуального керівництва прокурорів Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022, у якому директору ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України, а саме у складенні завідомо неправдивих офіційних документів, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки та привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Таким чином у ході досудового слідства виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також щоб запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Вказане стало підставою для звернення слідчого до суду з даним клопотанням.

Подаючи вказане клопотання, слідчий також подав заяву у якій підтримав клопотання та просив проводити його розгляд без його участі та виклику власника майна, оскільки існує реальна загроза відчуження вказаного майна.

З огляду на наведені слідчим обставини та положення ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення власника майна, так як це є необхідним з метою досягнення мети вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно із ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

Положеннями ч.2ст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий просить накласти арешт на майно із метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тобто на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладаєтьсяна майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчими Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022, у якому 19.04.2023 директору ПП «Фірма «Капітал Плюс» (код ЄДРПОУ 42282325) - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України

Так, згідно суті повідомленої ОСОБА_5 підозри, останній, будучи директором ПП «Фірма «Капітал Плюс», у період 2019 2020 років, уклав з КП «Харківспецбуд» ряд договорів підряду щодо поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків. Згідно до умов укладених договорів розрахунки за роботу з поточного ремонту проводяться на підставі акту виконаних робіт типової форми № КБ-2в.

Підписавши вищезазначені договори і приступивши до організації і керівництва виконання робіт за вказаними договорами, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що виконання таких робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, з метою незаконного заволодіння такими коштами, призначеними для сплати виконаних робіт, які було виділено з місцевого бюджету, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вирішив привласнити частину грошових коштів відведених на ремонт багатоквартирних житлових будинків у м. Харкові.

Так, ОСОБА_5 діючи до створеного злочинного плану, шляхом не виконання ряду прихованих робіт передбачених проектно-кошторисною документацією, завищував обсяги виконаних робіт шляхом внесення у документи первинного обліку - акт виконаних робіт за формою КБ-2в, завідомо неправдивих відомостей про виконання та обсяги робіт з капітального ремонту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, в порушення умов договору, технології виконання робіт та вимог нормативно-правових актів, і нормативних документів у галузі будівництва, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційних документів первинного обліку форми № КБ-2в актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до вказаних договорів, в частині проведення підготовчих робіт з улаштування основи, які фактично виконано не було, здійснивши лише улаштування вимощення, яке було виконано зверху старого.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи в ході виконання робіт за вказаними договорами встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості зазначеним у складених ОСОБА_5 актах приймання виконаних будівельних робіт, в частині виконання робіт з підготовки основи для подальшого вимощення.

У подальшому, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що обсяг вказаних робіт не відповідає відомостям, що внесені ним до документів первинного обліку форми № КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт в результаті їх завищення, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, продовжуючи діяти з корисливих мотивів, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт в який раніше вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим ОСОБА_5 склав та видав офіційні документи первинного обліку форми №КБ-2в.

З метою отримання грошових коштів в рахунок оплати робіт за укладеними договорами підряду, в тому числі й тих, які фактично не виконувалися, ОСОБА_5 надавав вказані акти приймання виконаних будівельних робіт до КП «Харківспецбуд».

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи КП «Харківспецбуд» було спричинено матеріальну шкоду: за договором №ХТР5-22/19-С у сумі - 137 630 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-23/19-С у сумі - 109 154 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-24/19-С у сумі - 95 838 грн. 00 коп.; за договором №ХТР5-25/19-С у сумі - 98 985 грн. 60 коп.; за договором №ХТР5-7/20-С у сумі - 197 960 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-20/20-С - 116 317 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-22/20-С - 134 761 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-21/20-С у сумі 71 870 грн. 40 коп.

На підставі наданих директором ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 документів, які містять у собі завідомо неправдиві відомості, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, на розрахунковийрахунок ПП «Фірма «Капітал Плюс», з розрахункового рахунку КП «Харківспецбуд», було отримано бюджетні кошти за проведення поточних ремонтів житлових будинків за вказаними договорами, котрі було привласнено ОСОБА_5 , шляхом завищення обсягів та вартості фактично виконаних робіт.

Таким чином, на банківські рахунки ПП «Фірма «Капітал Плюс» було зараховано грошові кошти за роботи, які фактично виконано не було, у загальній сумі понад дев`ятсот тисяч гривень.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.1ст.366,ч.2,3ст.191КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою на даному етапі досудового провадження.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому судом може вирішуватись клопотання щодо накладення арешту на майно, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки є підстави вважати, що він в силу закону нестиме цивільну відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи за невиконання умов договорів №ХТР5-22/19-С, №ХТР5-23/19-С, №ХТР5-24/19-С, №ХТР5-25/19-С, №ХТР5-7/20-С, №ХТР5-20/20-С, №ХТР5-22/20-С, №ХТР5-21/20-С КП «Харківспецбуд» було спричинено матеріальну шкоду у загальній сумі 962517,60 грн.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні КП «Харківспецбуд» було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 962517,60 грн.

Так,органом досудовогорозслідування встановлено,що увласності ОСОБА_5 знаходиться автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , рік випуску ТЗ: 2006. Вказане стверджується інформацією з витягу інформаційної системи АМТ «НАІС».

На підставі наведеного слідчий суддя вважає слушними доводи слідчого про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, з огляду на те, що відповідно до матеріалів провадження у даному кримінальному провадженні досліджуються обставини заволодіння останнім коштами, які виділялись для проведення поточного ремонту житлових будинків.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В той же час на сторону обвинувачення законодавцем покладено обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Таким чином слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, який у випадку доведення винуватості у вчиненні вказаного злочину може понести в силу закону цивільну відповідальність за шкоду, завдану своїми діями, а також наявність підстав вважати, що незастосування обмежень розпорядження майном, що перебуває у власності підозрюваного, може призвести до вжиття заходів останнім для відчуження належного йому майна на користь третіх особ, тощо, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

У той же час, слід зауважити, що порушення речових прав не можуть перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності, необхідність накладення якого обґрунтовано обумовлена потребою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та запобігання можливості його відчуження на користь третіх осіб, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

За такого, врахувавши мету накладення арешту на майно, правову підставу, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що слід надати згоду на арешт майна.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

Частина 4 ст.173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , саме шляхом позбавлення права розпорядження вказаним майном, з метою запобігання можливості підозрюваного його відчуження, оскільки такий ризик не є вочевидь необґрунтованим. При цьому, власник не позбавлений у праві користуватись таким майном.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження. Таким чином всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , шляхом позбавлення права розпорядження таким майном, а саме на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , рік випуску ТЗ: 2006.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1