Постанова

від 25.10.2007 по справі 25/479-06-12861а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/479-06-12861А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" жовтня 2007 р. Справа  № 25/479-06-12861А

Позивач: Комунальне автотранспортне підприємство №152801 Одеського міськвиконкому в особі ліквідатора арбітражного керуючого Асатурова Р.Р.

Відповідач: Виконавчий комітет  Одеської  міської ради

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство „Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування”, Комунальне підприємство „Одескомунтранс”

Про  визнання нечинним  рішення

                                                Судді                                                 Рога Н.В.

                                                                                                           Аленін О.Ю.

                                                                                                           Лепеха Г.А.

                                                 Секретар                                          Герасименко Н.П.

                                                            Представники:

Від позивача: Фірсов Д.О.-  згідно довіреності   від 12.09.2007р. , Воронков В.О.- згідно довіреності від 12.09.2007р. , Акименко В.М.- довіреність від 30.11.2006р.

Від відповідача: Кіхтенко О.С.- довіреність №03-18\вих\д  від 26.04.2007р.

Від третьої особи: Бабенко Т.В.- довіреність №025 від 15.01.2007р.

Від третьої особи: Обухов А.В.- довіреність від 11.01.2007р.

Суть спору: Позивач, Комунальне автотранспортне підприємство №152801 Одеського міськвиконкому в особі ліквідатора арбітражного керуючого Асатурова Р.Р.  (далі - КАТП №152801) ,  звернувся до господарського суду Одеської області  з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб - комунального підприємства „Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування” та комунального підприємства „Одескомунтранс”, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради  від 21.06.2001р. №458 „Про передачу майна , що є об'єктом права комунальної власності, з балансу КАТП-152801 комунальному підприємству „Одескомунтранс”.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовну вимогу та просить суд визнати зазначене рішення нечинним, як то передбачено КАС України.  

Представник позивача позовну заяву підтримує,  наполягає на її задоволенні.

Відповідач - виконком Одеської міської ради проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП „Одескомунтранс”  вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП „Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування”  вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, суд встановив:

21 червня 2001р. виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №458 „Про передачу майна, що є об'єктом права комунальної власності , від КАТП-152801 комунальному підприємству „Одескомунтранс”, яким вирішено передати у строк до 01.08.2001р. майно, що належить до основних засобів КАТП-152801, комунальному підприємству „Одескомунтранс” згідно з Додатком №1 та закріпити це майно за КП „Одескомунтранс” на праві повного господарського відання, передати у строк до 01.08.2001р. майно, що належить до основних засобів КАТП-152801, „Спеціалізованому підприємству комунально-побутового обслуговування” згідно з Додатком №2 та закріпити це майно за ним на праві повного господарського відання.  Пунктом 2 рішення передбачено: КАТП -152801 списати з балансу, а КП „Одескомунтранс” та Спеціалізоване підприємство КПО прийняти на баланс майно, що передається та оформити акт прийому-передачі встановленого зразка.

Дане рішення виконкому було виконано у повному обсязі.

Позивач по справі вважає, що дане рішення  виконкому одеської міської ради  має бути визнано судом нечинним, посилаючись на таке:

У зв'язку із позбавленням КАТП №152801 основних засобів виробництва  підприємство було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність, що призвело до виникнення у нього заборгованості по сплаті заробітної плати робітникам, сплати податків та зборів. На підставі зазначеного , за заявою ДПІ у Ленінському районі     м. Одеси, 30.10.2001р.  було порушено провадження у справі про банкрутство  КАТП №152801.

Позивач вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є незаконним позбавленням підприємства закріпленого за ним майна, що стало основною підставою доведення його до банкрутства.

Позивач зазначив, що відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником  (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо  захисту права господарського відання застосовуються положення закону , встановлені для захисту права власності.  Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність  на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також і від власника майна.

На підставі зазначеного позивач вважає, що прийнявши рішення №458 від 21.06.2001р. виконавчий комітет Одеської міської ради здійснив втручання в оперативно-господарську діяльність КАТП №152801, що стало підставою для настання для останнього негативних наслідків –виникнення заборгованості та порушення справи про банкрутство.

Позивач також вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Одеської міської ради було допущено перевищення наданих йому законом повноважень, адже, виходячи із змісту ст.ст.26, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”  розпорядження майном комунальної власності  від імені територіальної громади міста має здійснювати відповідна рада.

Позивач по справі просить суд поновити строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, посилаючись на те, що про порушення прав позивача  арбітражному керуючому Асатурову Р.Р. стало відомо лише у жовтні 2006р., після призначення його ліквідатором КАТП №152801 ухвалою господарського суду Одеської області по справі 17-2-32-2\01-8968  та ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство.

Відповідач - виконком Одеської міської ради проти позову заперечує, посилаючись на  порушення позивачем строку, передбаченого чинним законодавством для звернення до суду за захистом порушеного права у таких справах. Посилання позивача не несумлінне ставлення попередніх керуючих до своїх обов'язків, що призвело до пропуску встановленого строку позовної давності, відповідач вважає безпідставним, так як  позивачем не надано доказів наявності таких фактів.

Відповідач також зазначив, що оскаржуване позивачем рішення виконкомом Одеської міської ради прийнято на підставі п.п.1 п.а). ст.29 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” , Статуту КАТП-152801, а також з метою більш ефективного використання майна, що є об'єктом права комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а також з метою забезпечення діяльності новоствореного комунального підприємства „Одескомунтранс”.  Прийнявши рішення №458 від 21.06.2001р. власник майна вирішив подальшу доцільність використання свого майна.

Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, тому не має підстав для визнання рішення нечинним.  

Третя особа –КП „Одескомунтранс” вважає позов необґрунтованим та безпідставним, посилаючись на те, що оскаржуване рішення виконкому Одеської міської ради було виконано  КП „Одескомунтранс” у повному обсязі, все передане майно прийнято на баланс КП. Виконуючи дане рішення КП „Одескомунтранс” діяло повністю у межах чинного законодавства. На момент прийняття майна на баланс КП „Одескомунтранс” були відсутні будь-які суперечки між КАТП-152801 та КП „Одескомунтранс” стосовно цього майна.

Третя особа також звернула увагу суду на те, що за результатом передачі майна від одного комунального підприємства до іншого не відбулося зміни власника цього майна, ним залишилась територіальна громада м. Одеси. Змінилася лише особа, яка користується майном.  

Третя особа –Комунальне підприємство „Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування” згідно заперечень на позовну заяву, проти позову заперечує, повністю підтримує заперечення виконкому Одеської міської ради.

Крім того, третя особа зазначила, що на її думку, на даний час КАТП-152801 не існує, тому не можуть бути порушені права, інтереси та свободи особи, яка не існує.

Третя особа також вважає, що для прийняття рішень щодо майна , який засновник наділив КАТП-152801, згідно Статуту КАТП, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, не було необхідності у прийнятті з цього питання рішення Одеської міської ради.  

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого  висновку:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності  органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно  ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Згідно ст.99 КАС України  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх права, свобод та інтересів.  Згідно ч.2 ст.100 КАС України  якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.  

Позивач по справі просить суд поновити строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, посилаючись на те, що про порушення прав позивача  арбітражному керуючому Асатурову Р.Р. стало відомо лише у жовтні 2006р. , після призначення його ліквідатором КАТП №152801 ухвалою господарського суду Одеської області по справі 17-2-32-2\01-8968  та ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство .  Виходячи з матеріалів справи суд вважає поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду.  Крім того, слід зауважити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України  на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування , яким порушено його право власності або інше речове право  позовна давність не поширюється.

Згідно Статуту КАТП-152801 є підприємством міської комунальної власності , майно підприємства є комунальною власністю міста та закріплено за підприємством на праві оперативного управління.  

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  станом на 29.12.2006р. КАТП-152801 Одеського міськвиконкому (код ЄДРПОУ 03350479) значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Ця ж інформація підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  станом на 10.02.2007р.

Згідно ст.393  Цивільного кодексу України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення виконкому Одеської міської ради  від 21.06.2001р. №458 „Про передачу майна, що є об'єктом права комунальної власності, від КАТП-152801 комунальному підприємству „Одескомунтранс” рішення прийнято для забезпечення сприятливих умов діяльності новоствореного комунального підприємства „Одескомунтранс”, на підставі п.п.1 п.а). ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Але, у цьому підпункті Закону  лише зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні  повноваження щодо управління в межах, визначених радою , майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Що ж стосується передачі частини майна КАТП-152801 на баланс Спеціалізованому підприємству КПО, то з цього приводу у мотивувальній частині оскаржуваного рішення взагалі нічого не зазначено, тому не зрозуміло, які цілі, крім знищення КАТП-152801, переслідував виконком Одеської міської ради при передачі 18 одиниць автотехніки на баланс  Спеціалізованому підприємству КПО з балансу КАТП-152801.  

Як вбачається з інвентаризаційних описів №1, №2 товарно-матеріальних цінностей  КАТП-152801, складеного комісією по інвентаризації, станом на 27.12.2001р. на балансі КАТП-152801 основних засобів не має, на поточному рахунку підприємства знаходиться 292 грн. 23 коп., що є ще одним доказом порушення прав та інтересів підприємства у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення, що призвело до його банкрутства.    

Згідно Додатків №1 та №2 до оскаржуваного рішення КАТП-152801 було позбавлено 84 одиниць автотранспорту та 18 приміщень, що не могло не вплинути на результати господарської діяльності підприємства. Зокрема, позивач не мав можливості сплачувати передбачені законодавством податки та збори , що є порушенням ст.67 Конституції України, згідно якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Слід також зауважити, що відповідно до ст.4 Закону України „Про власність” (діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення) лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно ж ст.27 Закону України „Про підприємства в Україні” (діяв на час прийняття оскаржуваного рішення) втручання в господарську та іншу діяльність підприємств з боку державних, громадських, кооперативних органів, політичних партій і рухів не допускається, а згідно ст.13 цього ж Закону  держава гарантує захист майнових прав підприємства.

Відповідно до ст.60  Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи, організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств,   житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад  відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції , можуть передавати об'єкти права комунальної власності в постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

При цьому, відповідно до п.30 ч.1 ст.26 зазначеного Закону  до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад  відноситься прийняття рішень щодо перетворення, ліквідації, реорганізації та перепрофілюванню підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, а також прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном , яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (п.31 ч.1 ст.26 закону). З матеріалів справи не вбачається, що Одеська міська рада надавала виконавчому комітету Одеської міської ради повноваження щодо управління майном комунальної власності. За таких обставин, безпідставним є посилання відповідача на п.п.1 п.а). ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно якого до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо управління майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, адже, у цьому пункті мова йде лише про управління в межах, визначених радою.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги  обґрунтовані , у зв'язку з чим  підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача по справі відповідно до ст.ст. 94, 98 КАС України.

                         Керуючись ст.ст.  94,98, 158-163 КАС України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Коммунального автотранспортного підприємства №152801 Одеського міськвиконкому  -  задовольнити.

2.          Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Одеської міської  ради  від                        21 червня 2001р. №458 „Про передачу майна, що є об'єктом права комунальної власності , від КАТП-152801 комунальному підприємству „Одескомунтранс” .

3.          Стягнути з бюджету м. Одеси на користь Комунального автотранспортного підприємства №152801 Одеського міськвиконкому    код ЄДРПОУ 0335047) судовий збір у сумі 85грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254  Кодексу адміністративного судочинства України.

                          Постанова підписана 30 жовтня 2007р.

СУДДІ                                                                                РОГА Н.В.

                                                                                           АЛЕНІН О.Ю.

                                                                                                          ЛЕПЕХА Г.А.