Рішення

від 18.04.2023 по справі 902/346/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2023 р. Cправа №902/346/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С.

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс", м.Вінниця

до Фермерського господарства "Україна ВР", с.Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області

про стягнення 164908,73 грн за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Україна ВР" 164908,73 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №30/11 від 30.11.2021 в частині повної оплати за отриманий товар та складається з: 105199,25 грн основної заборгованості, 22391,05 грн пені та 37318,43 грн 30% річних.

Ухвалою суду від 13.03.2023 відкрито провадження у справі №902/346/23, призначено судове засідання на 18.04.2023.

03.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 31.03.2023 (а.с.43-44), в якій відповідач заявив, що ним було проведено оплату за поставлений товар в розмірі 3152004,48 грн, однак внаслідок значного коливання курсу іноземної валюти, яке не міг передбачити відповідач, виникла заборгованість в розмірі 105199,25 грн. Відповідач зауважив, що така заборгованість виникла не з умисних дій Фермерського господарства "Україна ВР", а тому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань до мінімального розміру.

На визначену судом дату, 18.04.2023, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення примірника ухвали від 13.03.2023 на адресу сторін, що підтверджується відтисками штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення на адресу електронної пошти позивача та за адресою місцезнаходження відповідача (а.с.42).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

Враховуючи наведене, неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому справа розглянута за відсутності учасників справи.

В судовому засіданні, 18.04.2023, відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" (надалі за текстом також - Постачальник) та Фермерським господарством "Україна ВР" (надалі за текстом також - Покупець) укладено договір поставки №30/11 (надалі за текстом також - Договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони визначили, що у строки, передбачені цим Договором. Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений Сторонами у специфікаціях до даного Договору), визначений Сторонами у специфікаціях до даного Договору (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (Специфікаціями до нього).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних Постачальником та Покупцем, які є невід`ємними частинами цього Договору. Ціна Товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату їх складання.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Товару, що є предметом даного Договору, вказується у Специфікаціях до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість Товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО).

Згідно з п. 4.1. Договору поставка Товару Покупцю здійснюється Постачальником на умовах EXW у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у Специфікації.

Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США або ЄВРО за курсом, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США (п. 5.1. Договору).

Порядок та строки оплати Товару визначаються у відповідних Специфікаціях щодо умов поставки такого Товару (п. 5.5. Договору).

У зв`язку з тим, що Товар буде оплачуватись Покупцем не в момент укладення Договору та підписання Специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором (п. 5.3. Договору).

Згідно з п. 5.7. Договору у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, Специфікації та/або відвантаження Товару, Покупець для оплати зобов`язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та Специфікації.

Відповідно до п. 5.8. Договору, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:

S= (А2/А1) * В, де:

S- Ціна на момент оплати;

В - Ціна на момент підписання;

А1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікації;

А2- курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.

У випадку прострочення Покупцем сплати платежу за Договором, то сума такого платежу визначається у вказаному вище порядку, але показник А2 береться на дату повної сплати усього платежу. Проіндексована сума платежу у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за Договором.

Якщо на якусь дату АТ "Укрсиббанк" курс долара США до гривні для операцій з продажу долара США не встановлений, то сторони беруть курс долара США до гривні, що встановлений АТ "Укрсиббанк" для операцій з продажу доларів США в найближчий до такої дати попередній банківський день.

Якщо показники А1 та/або А2 неможливо визначити по причині невстановлення АТ "Укрсиббанк" курсу долара США до гривні для операцій з продажу долара США на відповідну дату або найближчий до такої дати попередній банківський день, сторони для визначення показників А1 та/або А2 використовують офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на відповідну дату.

За п. 5.9. Договору, проіндексовані суми платежів є грошовим зобов`язанням Покупця перед Постачальником з оплати Товару, які Покупець повинен виконати. Сплачені Покупцем Постачальнику суми у зв`язку з виконанням цього пункту, що перевищують вартість Договору, є індексацією (тобто збільшенням) ціни Товару. Сума індексації ціни Товару (різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів) є доплатою частиною ціни Товару, що разом із цінами за Специфікацією становлять повну ціну Товару. При цьому, сторони погодили, що така зміна ціни Товару не є зміною ціни Товару в односторонньому порядку з ініціативи Постачальника, а також не потребує внесення змін до цього Договору, додатків та Специфікацій до нього. Порядок індексації платежів за Товар не є відповідальністю Покупця, або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов`язання.

Згідно з п. 5.10. Договору, на дату здійснення платежу за Договором Покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором Покупець перераховував Постачальнику гроші в оплату Товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу.

Відповідно до п. 5.11. Договору, при зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених Покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни Товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни Товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.

У випадку, якщо на момент складання претензії або позовної заяви до суду Покупцем було здійснено часткову оплату за Товар, залишок основного боргу в еквіваленті доларів США визначається як різниця між фактично здійснених Покупцем оплат з урахуванням положень про індексацію та курсу долара США на момент здійснення таких оплат (п. 5.12 Договору).

За умовами п. 7.4. Договору, у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 7.8. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості Товару, Покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

За п. 7.9. Договору, відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Згідно п. 9.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до "31" грудня 2021 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, які виникли під час його дії.

На виконання умов Договору, з метою конкретизації його положень, сторонами складено та підписано Специфікацію №1 від 30.11.2021 до Договору (а.с.17), за умовами якої Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Товар (добрива) на загальну вартість 3152004,48 грн (101187,94 Євро в еквіваленті за курсом продажу АТ "Укрсиббанк" на день підписання додатку 31,15 грн). У вказаному додатку сторони погодили наступний порядок оплати Товару:

- 800000,00 грн оплачується Покупцем в строк до 30.11.2021;

- 1200000,00 грн оплачується Покупцем в строк до 21.12.2021;

- 1152004,48 грн оплачується Покупцем в строк до 31.12.2021.

Позивачем виконано свої зобов`язання, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №707 від 30.11.2021 (а.с.19).

В матеріалах справи наявні банківські виписки (а.с.21-30), які підтверджують оплату відповідачем вартості отриманого Товару, а саме:

- 30.11.2021 відповідачем сплачено 800000,00 грн. З огляду на умови п. 5.6.-5.8. Договору та комерційний курс продажу іноземної валюти, встановлений на вебсайті АТ "Укрсиббанк" (31,15 грн за один євро), відповідач мав сплатити 800000,00 грн (25682,18 євро) та сплатив 800000,00 грн (25682,18 євро). Таким чином відповідачем повністю погашено перший платіж за графіком оплати, погодженим сторонами;

- 24.12.2021 відповідачем сплачено 487000,00 грн. З огляду на умови п. 5.6.-5.8. Договору та комерційний курс продажу іноземної валюти, встановлений на вебсайті АТ "Укрсиббанк" (31,15 грн за один євро), відповідач мав сплатити 1200000,00 грн (38523,28 євро), натомість сплатив 487000,00 грн (15634,03 євро). Таким чином наявна заборгованість на 24.12.2021 складає 713000,00 грн (22889,25 євро);

- 21.01.2022 відповідачем сплачено 1865004,48 грн. З огляду на умови п. 5.6.-5.8. Договору та комерційний курс продажу іноземної валюти, встановлений на вебсайті АТ "Укрсиббанк" (32,50 грн за один євро), відповідач мав сплатити 1945831,23 грн (59871,73 євро) (1201930,60 грн (36982,48 євро) чергового платежу та 743900,63 грн (22889,25 євро) наявної заборгованості за другим платежем), натомість сплатив 1865004,48 грн (57384,76 євро). Таким чином наявна заборгованість на 21.01.2022 складає 80826,85 грн (2486,98 євро).

Враховуючи несплату відповідачем вартості отриманого Товару, позивач звернувся із цим позовом про стягнення 105199,25 грн основної заборгованості, 22391,05 грн пені та 37318,43 грн 30% річних.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.

Спір між сторонами у справі виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №30/11 від 30.11.2021 в частині оплати одержаного Товару.

Договір, що укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо вчасної оплати товару, внаслідок чого за ним рахується загальна заборгованість за договором в розмірі 105199,25 грн, яка розрахована відповідно до п. 5.6.-5.8., 5.11., 5.12. Договору.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки обумовленого договором товару, а саме за видатковою накладною №707 від 30.11.2021 (а.с.19).

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано. Товар повернутий позивачеві не був.

Враховуючи, що залишок заборгованості в розмірі 2486,98 євро за Договором на момент ухвалення судом рішення у справі є непогашеним, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності визначення боргу в гривневому еквіваленті згідно з курсом продажу іноземної валюти, встановленому на вебсайті АТ "Укрсиббанк" (42,30 грн за один євро) станом на дату складання позовної заяви (21.02.2023). Таким чином, вимога позивача про стягнення 105199,25 грн (2486,98 х 42,3) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 30 % річних, розрахованих в сумі 37318,43 грн за період з 22.12.2021 по 20.01.2022, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.8. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості Товару, Покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Як було встановлено судом, сторонами узгоджено такий графік черговості оплати Товару:

- 800000,00 грн (25682,18 євро) оплачується Покупцем в строк до 30.11.2021;

- 1200000,00 грн (38523,28 євро) оплачується Покупцем в строк до 21.12.2021;

- 1152004,48 грн (36982,48 євро) оплачується Покупцем в строк до 31.12.2021.

Суд враховує, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

З огляду на наведене, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань по другому та третьому платежу з 22.12.2021 та 01.01.2022 відповідно.

З огляду на умови Договору суд вважає, що для розрахунку 30 % річних доцільно використовувати еквівалент простроченого платежу в гривні за курсом продажу іноземної валюти, встановленому на вебсайті АТ "Укрсиббанк", станом на дату прострочення за відповідним платежем.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 30 % річних, суд дійшов висновку про правомірність позову в межах заявлених вимог в сумі 37318,43 грн 30% річних.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 22391,05 грн пені, розрахованої за період з 22.12.2021 по 20.01.2022, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За умовами п. 7.4. Договору, у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Як було зазначено вище, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань по другому та третьому платежу з 22.12.2021 та 01.01.2022 відповідно.

Аналогічно наведеному вище, суд вважає, що для розрахунку пені доцільно використовувати еквівалент простроченого платежу в гривні за курсом продажу іноземної валюти, встановленому на вебсайті АТ "Укрсиббанк", станом на дату прострочення за відповідним платежем.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, суд дійшов висновку про правомірність позову в межах заявлених вимог в сумі 22391,05 грн пені.

Розглядаючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру сум пені та 30 % річних, які підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені та 30 % річних суд взяв до уваги такі обставини:

- за період дії договірних відносин між позивачем та відповідачем, останнім погашено більше 96% від загальної суми заборгованості;

- відповідач є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань;

- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв`язку з простроченням оплати поставленого товару згідно Договору;

- розмір заявлених до стягнення пені та 30% річних складає понад 56% розміру основного боргу, а покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та 30% річних на 50% і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 11195,53 грн та 30% річних в розмірі 18659,22 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Україна ВР" (Україна, 23410, Вінницька обл., Могилів-Подільський район, с.Конищів, вул.Лабатюка Петра, буд.34, ідентифікаційний код: 40841157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор плюс" (Україна, 21010, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Богуна І., буд.2, офіс 303, ідентифікаційний код: 39286927) 105199,25 грн основного боргу, 11195,53 грн пені, 18659,22 грн 30% річних та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 11195,52 грн пені та 18659,21 грн 30% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено 24 квітня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - представнику ТОВ "Євровектор плюс" адвокату Сніцаренку А.А. ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - ФГ "Україна ВР" (вул.Лабатюка Петра, буд.34, с.Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області, 23410) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення