Рішення

від 20.04.2023 по справі 904/198/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023м. ДніпроСправа № 904/198/23

за позовом Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Саксагані", с. Саксагань, П`ятихатський район, Дніпропетровський район

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, зобов`язання повернути майно

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Літвін Д.Е.

Представники:

від позивача в особі: Чикаренко О.О.

від відповідача: не з`явився

за участю прокурора: Камлер А.В.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Саксагані" (надалі - Відповідач) в якому просить суд:

- усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації у користуванні Макортівським водосховищем - водним об`єктом загальнодержавного значення, розташованим на території Криворізького та Кам`янського районів, на 85 км p. Саксагань, площею водного дзеркала 13,3 км2, об`ємом 57,88 млн. куб. метрів, шляхом заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства) Товариству з обмеженою відповідальність Перлина Саксагані.

- усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровської обласної військової адміністрації в користуванні та розпорядженні Макортівським водосховищем, а також земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність Перлина Саксагані повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації водний об`єкт загальнодержавного значення - Макортівське водосховище, площею водного дзеркала 13,3 км2., об`ємом 57,88 млн. куб. метрів, що розташоване на території та Кам`янського районів, на 85 км. р. Саксагань, разом із земельною ділянкою під ним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснюючи рибогосподарську діяльність в режимі спеціального використання водних біоресурсів, ТОВ Перлина Саксагані для вказаних цілей використовує водний об`єкт - Макортівське водосховище на р. Саксагань разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою водного фонду. Однак, жодного документа, що надає право користування водним об`єктом чи земельною ділянкою водного фонду, зайнятою цим водним об`єктом, відповідач не має, оскільки рішення уповноваженого органу про передачу в оренду водного об`єкту не приймалось, договір оренди не укладався. Водночас, ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є і не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами та землями водного фонду, а також не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 року відкрито провадження у справі № 904/198/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Про відкриття провадження у справі Відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 158). Крім того, повідомлення Відповідача про розгляд справи здійснювалося шляхом направлення ухвал суду на електронну адресу (а.с. 140, 154, 162, 169)

Відповідач явку представника в засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, в зв`язку із чим, справа вирішується за наявними матеріалами.

Ухвалою від 21.03.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляджу по суті в засіданні на 20.04.2023 року.

Прокурор та Позивач в судовому засіданні 20.04.2023 року підтримали заявлені вимоги в повному обсязі.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 20.04.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави заявлених вимог, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається зі змісту наданих у справу доказів, на території Криворізького та Кам`янського районів, на 85 км р. Саксагань розташоване Макортівське водосховище - водний об`єкт загальнодержавного значення, площею водного дзеркала 13,3 км2, об`ємом 57,88 млн. куб. метрів. Водосховище експлуатується в каскаді з Кресівським та Саксаганським водосховищами, перебуває в каскадному регулюванні і разом з Карачунівським водосховищем використовується в системі екологічного оздоровлення басейну річки Інгулець.

Макортівське водосховище, відповідно Водогосподарського паспорта водного об`єкта та інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 16.11.2022 № 1451/03-22, призначене для охорони залізно-рудного родовища, водопостачання та зрошення. Крім того, зазначене водосховище використовується для питних потреб. Так, гідровузли цих водосховищ знаходяться на балансі Державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання, власником якого є Дніпропетровська обласна державна адміністрація - Дніпропетровська обласна військова адміністрація.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування від 07.07.2020 № 90/ДП/49д-20, Комунальне підприємство П`ятихатської міської ради Житлокоплекс із Макортівського водосховища може забирати і передавати воду на потребу м. П`ятихатки в обсязі 1093,14 тис. м3/рік. Скид стічних вод після споруд біологічної очистки здійснюється в Макортівське водосховище в межах с. Саксагань Кам`янського району через руслові ставки на притоках р. Саксагань в обсязі 296,66 тис. м3/рік.

Відповідно до п. 9 Водогосподарського паспорту Макортівського водосховища, погодженого Мінводгоспом УРСР 08.12.1983, водосховище використовується для охорони залізно-рудного родовища, водопостачання та зрошення, а відповідно відноситься до водосховищ комплексного призначення. Наведене також підтверджується інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровської області (а.с. 82, 83), згідно якої Макортівське водосховище, є водним об`єктом комплексного призначення, адже використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).

Необхідно зауважити, що ДПП Кривбаспромводопостачання відноситься до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Діяльність зазначеного підприємства здійснюється відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 05.03.2018 № Р-125/0/3-18. Основним завдання підприємства відповідно до п. 2.3. Статуту є: забезпечення перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами, основний вид діяльності по КВЕД-2010 - 36.00 - збір, очищення та постачання води.

З метою забезпечення діяльності підприємства, експлуатації та догляду за водними об`єктами, зокрема Макортівським водосховищем, в постійне користування ДПП Кривбаспромводопостачання передані земельні ділянки водного фонду, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 1225287700:01:002:0459, 1225287700:01:002:0460 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

З огляду на зазначене, земельні ділянки водного фонду, на яких розташоване Макортівське водосховище, а також гідротехнічні споруди, насосні та очисні станції, що використовуються ДПП Кривбаспромводопостачання для його обслуговування належать до державної форми власності, а відповідно розпорядження зазначеними земельними ділянками, у комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, належать до компетенції Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

ТОВ Перлина Саксагані (надалі - Відповідач) є суб`єктом господарювання з основним видом діяльності - прісноводне рибництво (аквакультура) (код КВЕД 03.22). Відповідно до класифікації видів економічної діяльності цей клас включає: розведення риби в прісній воді, в тому числі розведення прісноводних акваріумних риб, розведення прісноводних ракоподібних, двостулкових молюсків, інших молюсків та інших водних тварин у прісній воді, функціювання рибоводних заводів із розведення прісноводних видів риби, розведення жаб, розведення крокодилів та інших земноводних.

Відповідно до Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 801, Відповідач отримав Дозвіл № 000006/2019 від 19.02.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) зі строком дії з 19.02.2019 до 18.02.2024.

Як вбачається з даного дозволу, його видано на промислове вилучення водних біоресурсів (промислове рибальство), згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації на водному об`єкті - Макортівське водосховище із зазначенням в ньому даних щодо дозволених для використання знарядь лову, а також видів та обсягів водних біоресурсів.

Відповідачем виконуються роботи із вселення водних біоресурсів, що підтверджується підсумковим актом від 24.05.2019, крім того у період часу з 28.11.2021 по 29.11.2021 виконано роботи із вселення водних біоресурсів згідно підсумкового акту від 29.11.2021.

Починаючи з 2019 року ТОВ Перлина Саксагані здійснює видобування водних біоресурсів з водного об`єкта, про що свідчить надана Відповідачем до Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області інформація про обсяги вилову водних біоресурсів за 2019 - 2021 роки. Так, за 2019 рік вилучено водних біоресурсів - 5,477т, за 2020 рік - 17,155т, за 2021 рік - 44,456т.

Інформація про виконані Відповідачем роботи із вселення та вилову водних біоресурсів у Макортівському водосховищі також підтверджується листом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області № 1-3-9826-22 від 09.06.2022.

Наведені вище обставини свідчать про те, що Відповідачем у водному об`єкті - Макортівське водосховище, здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема, прісноводних риб, а також їх вилов.

За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 21.06.2022 № 2-1983/0/261-22, отриманою на електронну адресу окружної прокуратури, встановлено, що рішення уповноваженого органу на передачу в оренду фізичним або юридичним особам земель водного фонду, у т.ч. розташованих під Макортівським водосховищем, не приймалось.

Зазначене підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої у власності та користуванні відповідача відсутні водні об`єкті та земельні ділянки водного фонду, що розташовані під Макортівським водосховищем.

Враховуючи викладене, Відповідач з 2019 року використовує водні ресурси держави, а саме водний об`єкт - Макортівське водосховище для здійснення рибогосподарської діяльності, не маючи будь-яких правових підстав.

Порядок користування водними об`єктами для рибогосподарських потреб визначений положеннями ст. 51 Водного Кодексу України.

Так, відповідно до зазначеної норми закону передбачена можливість використання водних об`єктів для здійснення рибогосподарської діяльності виключно на умовах оренди.

Частиною першою та другою статті 51 Водного Кодексу України передбачені випадки, коли водні об`єкти не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, зокрема: водосховища комплексного призначення, водні об`єкти, що використовуються для питних потреб.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним Кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За користування водним об`єктом орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за водний об`єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об`єктом.

Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, Земельного Кодексу України та інших законодавчих актів України.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про аквакультуру від 18.09.2012 № 5293-VI аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх, біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Згідно з абз. 3 ст. 11 вказаного Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій" у сфері аквакультури належить надання у користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним Кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 14 вказаного Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається у користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного Кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Відповідно до ст. 25 вказаного Закону використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального та спеціального використання.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 36 зазначеного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного Кодексу України районні державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертої і восьмої цієї статті, у власність або користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) Індивідуального дачного будівництва.

У той же час, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України).

Земельна ділянка, на якій розташоване Макортівське водосховище відноситься до земель водного фонду у розумінні ст. 58 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Земельного Кодексу України землі водного фонду за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть надаватися у постійне користування, у т.ч. державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно ст.ст. 3, 4 цього Кодексу до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Відповідно до статей 9, 10 цього Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008р. №4, режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання водних живих ресурсів рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.

Рибогосподарські водні об`єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства;

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №4 для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України:

2.1.1. Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка).

2.1.2. Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.

2.1.3. Науково-біологічне обґрунтування щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки).

2.1.4. Карту-схему розташування СТРГ.

2.1.5. Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн. м 3 (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Інструкції №4 Науково-біологічне обґрунтування та проект Режиму на замовлення користувача розробляються рибогосподарською науково-дослідною установою, організацією відповідно до погодженої із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України програми дослідних робіт. Програма дослідних робіт повинна містити методику, за якою проводитимуть дослідження.

Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Інструкція №4 не ставить погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта територіальним органом рибоохорони в залежність від того, в кого у власності перебуває земельна ділянка, в межах якої розташований водний об`єкт, а погодження територіальним органом рибоохорони такого Режиму само по собі не дає права на рибогосподарську експлуатацію водного об`єкту, оскільки є проміжним етапом у такому погодженні.

Здійснюючи рибогосподарську діяльність в режимі спеціального використання водних біоресурсів, Відповідач для вказаних цілей використовує водний об`єкт - Макортівське водосховище на р. Саксагань разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою водного фонду. Однак, документів, що надає право користування водним об`єктом чи земельною ділянкою водного фонду, зайнятою цим водним об`єктом, останній не має, оскільки рішення уповноваженого органу про передачу в оренду водного об`єкту не приймалось, договір оренди, не укладався. Водночас, ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є і не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами та землями водного фонду, а також не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, від 21.03.2019 у справі № 923/213/18.

За змістом положень ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Установленими по справі фактичними обставинами підтверджено факт неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц зазначає, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, у пункті 80 постанови від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц та у пункті 96 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).

У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №487/10128/14 від 12.06.2019 у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом заборони його використання та зобов`язання повернути власнику, відповідають критерію належності способу захисту порушеного права.

Щодо порушень інтересів держави у даному спорі та підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами Конституції України (стаття 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Водні об`єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу України).

У Преамбулі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Користування водним об`єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішення питання щодо повернення державі водного об`єкта та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду, які відповідач використовує з порушенням закону.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 16 цього Закону місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за: збереженням і раціональним використанням державного майна; використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Дніпропетровська обласна державна адміністрація здійснює повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Листом від 31.05.2022 року Криворізька східна окружна прокуратура поінформувала позивача Дніпропетровську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ «Перлина Саксагані» Макортівського водосховища разом із зайнятою цим об`єктом земельною ділянкою та просила повідомити щодо вжиття облдержадміністрацією заходів, у тому числі представницького характеру з приводу повернення державі зазначеного водного об`єкту і відповідної земельної ділянки, на якій він розташований.

Листом від 21.06.2022 року № 4475-22 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив прокуратуру, що вжиття заходів щодо повернення державі водного об`єкту Макортівського водосховища і земельної ділянки, на якій воно розташоване, є передчасним.

27.12.2022 року прокурор, в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив позивача про прийняте ним рішення щодо застосування прокурором представницьких повноважень шляхом звернення з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про усунення відповідачем перешкод державі в користуванні Макортівським водосховищем.

Розглядаючи справу № 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, зважаючи на те, що прокурор відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру, просив обласну державну адміністрацію надати інформацію, зокрема, з приводу того, чи вживала вона заходи з повернення майна у власність держави, повідомив облдержадміністрацію про звернення до суду з позовом, а остання цього не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в особі цієї ОДА не висловлювала.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що зверненню прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з позивачем з дотриманням процедури встановленої ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора, є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467, пр. Олександра Поля 1, м. Дніпро, 49004) у користуванні Макортівським водосховищем - водним об`єктом загальнодержавного значення, розташованим на території Криворізького та Кам`янського районів, на 85 км. p. Саксагань, площею водного дзеркала 13,3 км2, об`ємом 57,88 млн.куб. метрів, шляхом заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства) Товариству з обмеженою відповідальність Перлина Саксагані (код ЄДРПОУ 41173103, вул. Центральна, буд. 32, с. Саксагань, П`ятихатський.район, Дніпропетровська область, 52173).

Усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467, пр. Олександра Поля, 1, м. Дніпро, 49004) в користуванні та розпорядженні Макортівським водосховищем, а також земельною ділянкою під ним шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальність Перлина Саксагані (код ЄДРПОУ 41173103, вул. Центральна, буд. 32, с. Саксагань, П`ятихатський район, Дніпропетровська область, 52173) повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації водний об`єкт загальнодержавного значення - Макортівське водосховище, площею водного дзеркала 13,3 км2, об`ємом 57,88 млн.куб. метрів, що розташоване на території та Кам`янського районів, на 85 км. р. Саксагань, разом із земельною ділянкою під ним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Перлина Саксагані (код ЄДРПОУ 41173103, вул. Центральна, буд. 32, с. Саксагань, П`ятихатський район, Дніпропетровська область, 52173) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA 228201720343160001000000291, код ЄРДПОУ 02909938) 4 962,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.04.2023

Суддя О.В. Ліпинський