Рішення

від 02.12.2022 по справі 910/17652/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/17652/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянув без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (Україна, 03126, місто Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА , будинок 24; ідентифікаційний код 14373207)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ГРУП ПЛЮС" (Україна, 01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛІВСЬКА, будинок 26/41, офіс 22; ідентифікаційний код 39915623)

про стягнення заборгованості в розмірі 15 085,87 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна організація Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (далі - позивач, Організація) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ГРУП ПЛЮС" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості в розмірі 15 085,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання платних послуг № 40 від 28.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 910/17652/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена уповноваженому представнику позивача 22.11.2021, що підтверджено наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105481350324.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 19.11.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛІВСЬКА, будинок 26/41, офіс 22.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду у зв`язку з неврученням адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд також зазначає, що про обізнаність представника відповідача про відкриття провадження у даній справі свідчать подані ним клопотання про знайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

01.3.2023 від позивача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі в частині зазначення вірної назви відповідача, а саме «Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ГРУП ПЛЮС"» замість помилково зазначеного «Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ПЛЮС"».

Дослідивши подану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та підлягає задоволенню.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 між позивачем в якості Зберігача та відповідачем в я кості Поклажодавця було укладено Договір про надання платних послуг № 40 (далі - Договір) за умовами якого позивач зобов`язався надати у майбутньому за адресою 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 24, повністю або частково на вимогу відповідача послуги у складських приміщеннях, на відкритому майданчику, у холодильних камерах Зберігача, у опалювальних та неопалювальних кімнат для тимчасового проживання окремих громадян згідно п. 1 Додатку № 01 до Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору За надання послуг зі зберігання товару, надання опалювальних та неопалювальних кімнат для тимчасового проживання окремих громадян Поклажодавець здійснює щомісячно 100% передоплату згідно з пунктом 2 Додатку № 01 до Договору та п.п. 2.2.1 Договору, виходячи з калькуляції та враховуючи кон`юнктуру ринку.

Плата за послуги, надані та розраховані згідно калькуляції вартості платних послуг згідно до пункту 2 Додатку № 01 до Договору, сплачується щомісячно 100% попередньої оплати не пізніше 5 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Зберігача, на підставі виставленого Зберігачем рахунку-фактури. Передоплата здійснюється на підставі рахунку-фактури за яким Поклажодавець повинен звернутися до бухгалтерії Зберігача. (п. 2.2.1 та 2.2.2. Договору).

Факт надання послуг за результатами кожного календарного місяця підтверджується та фіксується підписанням Сторонами Акту про надані послуги (далі - Акт), який підписується Сторонами протягом 5 днів з дня складання, за місяць, в якому фактично надавалися послуги. Якщо протягом зазначеного терміну Зберігач не отримав підписаний Поклажодавцем Акт або обґрунтованої письмової відмови, Акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином та в повному обсязі (п. 2.2.4, 2.2.5, 2.2.7 Договору).

У пункті 2.8 Договору сторону визначили, що Поклажодавець зобов`язується щомісячно здійснювати відшкодування витрат за споживання електричної енергії згідно показників лічильників відповідно до тарифів, встановлених на відповідний період та витрат за обслуговування та утримання внутрішніх електромереж та приладів. Кошти за цим пунктом Поклажодавець перераховує Зберігачу за реквізитами, вказаними у рахунку-фактурі на оплату у відповідності до п. 2.2.3 Договору.

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг по зберіганню за період з березня 2021 року по вересень 2021 року на суму 15 036,00 грн, а також за компенсацію послуг з електропостачання за період з березня по травень 2021 року на суму 49,87 грн. Проте, відповідач, за твердженням позивача, свій обов`язок щодо своєчасної та в повній мірі оплати не виконав.

Зважаючи на невиконання відповідачем умов Договору в частині здійснення розрахунків позивач офіційно повідомив відповідача про розірвання Договору з 14.09.2021.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 510 від 02.08.2021.

Проте, відповідач наявну заборгованість не сплатив.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15 085,87 грн

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Факт надання позивачем у спірний період послуг зі зберігання відповідачу останнім не оскаржений.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов`язання за договором у період з березня по вересень 2021 року належним чином на загальну суму 15 085,87 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору, положення Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, що має наслідком задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 15 085,87 грн.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторін. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 123-126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ГРУП ПЛЮС" про стягнення заборгованості в розмірі 15 085,87 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПОСТ ГРУП ПЛЮС" (Україна, 01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛІВСЬКА, будинок 26/41, офіс 22; ідентифікаційний код 39915623) на користь Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (Україна, 03126, місто Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА , будинок 24; ідентифікаційний код 14373207) 15 085,87 грн (п`ятнадцять тисяч вісімдесят п`ять гривень 87 копійок) заборгованості за надані послуги та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28.04.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ