Рішення

від 28.04.2023 по справі 911/473/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/473/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля», м. Київ,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Ойл Карт», м. Вишневе Київської області

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 112 729,92 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Транс-Воля»), 15.02.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №1402-1 від 14.02.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Ойл Карт», м. Вишневе (далі за текстом ТОВ «Смарт Ойл Карт»), в якому просить суд стягнути з відповідача:

- грошові кошти у розмірі 73 399,92 грн.;

- пеню у розмірі 26 584,85 грн. (п. 7.5 Договору);

- інфляційні втрати у розмірі 11 074,04 грн.;

- 3% річних у розмірі 1 671,11 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між ТОВ «Транс-Воля» (покупець) та ТОВ «Смарт Ойл Карт» (постачальник) було укладено Договір поставки №1606-21/1-КС від 16.06.2021, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (бензин, дизельне паливо), іменовані далі за текстом «Товар (Товари)», а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену Договором грошову суму (п. 1.1 Договору).

Покупець отримує Товар за допомогою смарт-карт (носії електронної інформації у вигляді пластикової картки), яка передається в користування покупцеві і надає йому чи іншій особі, яка правомірно володіє нею, можливість отримувати пальне за умови її пред`явлення. Смарт-картці присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу (далі - ПІН-код). Смарт-карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товарів.

3 особистого кабінету, що розміщений на сайті https://et.ng-club.com, позивачем сформовано документ «Оборот по клієнту» за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 з якого вбачається, що ТОВ «Транс-Воля» на початку місяця мало позитивний баланс у розмірі 68642,58 грн., а також здійснило оплату за нафтопродукти 07.02.2022 у розмірі 30 000,00 грн. та 11.02.2022 - 60 000,00 грн.

При цьому, за період з 01.02.2022 по 17.02.2022 ТОВ «Транс-Воля» отримало нафтопродуктів на загальну суму 85 242,20 грн., а тому залишок коштів покупця станом на кінець місяця становив 73 399,92 грн.

Проте з 13.05.2022 ТОВ «Смарт Ойл Карт» не виконує зобов`язань за Договором, зокрема із поставки нафтопродуктів, складення, підписання, скріплення печаткою та передачі видаткової накладної, реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Смарт Ойл Карт» зобов`язань за Договором щодо передачі (поставки) нафтопродуктів ТОВ «Транс-Воля» змушене звернутись до суду з позовною заявою про стягнення власних грошових коштів у розмірі 73 399,92 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 26 584,85 грн. пені (п. 7.5 Договору), 11 074,04 грн. інфляційних втрат та 1 671,11 грн. 3% річних.

Також позивач просить суд зобов`язати відповідача скласти, підписати, скріпити печаткою та передати ТОВ «Транс-Воля» видаткові накладні у двох оригінальних примірниках на передані нафтопродукти у лютому 2022 року на загальну суму 85 242,20 грн.; судові витрати покласти на відповідача згідно глави 8 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля» залишено без руху, зобов`язано ТОВ «Транс-Воля» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20.02.2023 від представника позивача ТОВ «Транс-Воля» до Господарського суду Київської області, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.02.2023, надійшла заява №2002-1 від 20.02.2023 про усунення недоліків позовної заяви, зокрема надано належні докази надсилання позовної заяви №1402-1 від 14.02.2023 та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача накладну АТ «Укрпошти» та опис вкладення №0212114298821 від 20.02.2023.

23.02.2023 від представника позивача ТОВ «Транс-Воля» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання №2302-1 від 23.02.2023 про долучення до матеріалів справи документів (доказів) судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Копію ухвали суду від 27.02.2023 було надіслано відповідачу ТОВ «Смарт Ойл Карт» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням №0103283105095 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд.50. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/17797/17).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

03.03.2023 на електронну пошту суду від представника позивача ТОВ «Транс-Воля», на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 27.02.2023, надійшла запитувана судом інформація.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІГПК України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 28.04.2023 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав, вимоги ухвали від 27.02.2023 про відкриття провадження не виконав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Транс-Воля» до ТОВ «Смарт Ойл Карт» про зобов`язання вчинити дії та стягнення 112 729,92 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

16.06.2021 між ТОВ «Смарт Ойл Карт» (постачальник) та ТОВ «Транс-Воля» (покупець) укладено Договір поставки №1606-21/1-КС (далі за текстом Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені сторонами строки у власність покупця нафтопродукти (бензин, дизельне паливо), іменовані далі за текстом - «Товар (Товари)», а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену Договором грошову суму (п. 1.1 Договору);

- загальна кількість товару по даному Договору - кількість товару по всім поставкам, здійсненим протягом дії Договору (п. 1.2 Договору);

- заявка на кожний товар передається постачальнику у будь-якій зрозумілій для сторін формі (електронною поштою, факсимільним, телефонним зв`язком тощо) (п. 3.1 Договору);

- не пізніше 24-х годин, з моменту надходження заявки, постачальник надає відповідь покупцю про можливість поставки товару згідно наданої Заявки (п. 3.2 Договору);

- товар, що є предметом поставки за даним Договором, постачальник передає покупцеві в строк, обумовлений п. 3.2 (п. 3.3 Договору);

- постачальник передає покупцеві документи (видаткові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до Договору або актів цивільного законодавства (п. 3.4 Договору);

- обов`язок постачальника передати товар вважається виконаним у момент передачі товару у розпорядження покупця (п. 3.5 Договору);

- днем поставки товару та датою переходу права власності вважається дата вказана у видатковій накладній (п. 3.6 Договору);

- сторони домовились, що постачальник зобов`язаний скласти, підписати, скріпити печаткою та передати покупцю видаткові накладні у двох оригінальних примірниках. Покупець зобов`язаний повернути постачальнику один оригінальний примірник кожної видаткової накладної, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання (п. 3.7 Договору);

- випадку відмови покупця від підписання та/або не надсилання покупцем підписаних та скріплених печатками видаткових накладних та/або обґрунтованих заперечень щодо їх підписання постачальнику протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення їх постачальником покупцю рекомендованим/цінним листом з описом вкладення на адресу місця реєстрації покупця згідно ЄДРЮОФОПГФ - такі видаткові накладні вважаються підписаними, дійсними та підтвердженими покупцем (п. 3.7.1 Договору);

- покупець проводить приймання товару по кількості і якості у відповідності з умовами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України №281/171/5578/155, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, а також Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях Україна, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №271/121 від 04.06.2007 (п. 4.1 Договору);

- постачальник передає покупцеві товар, що є предметом поставки за даним Договором з належним оформленням необхідних товарних і податкових накладних (п. 4.2 Договору);

- покупець отримує товар за допомогою смарт-карт носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, яка передається в користування покупцеві і надає йому чи іншій особі, яка правомірно володіє нею, можливість отримувати пальне за умови її пред`явлення. Смарт-картці присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу (далі - ПІН-код). Смарт-карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товарів (п. 4.10 Договору);

- покупець отримує від постачальника доступ до особистого кабінету, що розміщений на сайті https://et.ng-club.com, а також логін та пароль для доступу в особистий кабінет (п. 4.12 Договору);

- ціна товару є договірною та визначається в видаткових накладних (п. 5.1 Договору);

- загальна ціна Договору складається з сум всіх поставок товару (суми всіх накладних та рахунків-фактур), що були здійсненні постачальником в період дії Договору (п. 5.2 Договору);

- покупець здійснює оплату замовленого товару у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати на підставі даного Договору та рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.3 Договору);

- сторони вправі на протязі дії цього Договору змінювати умови оплати товару, що поставляється постачальником за цим Договором, на умови відстрочки платежу. В такому випадку сторонами підписується Додаткова угода в якій обумовлюється максимальний термін днів. У випадку перевищення цього строку, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,82 % від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 5.4 Договору);

- збитки, завдані внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, стягуються з винної сторони у повній сумі понад штрафні санкції (п. 7.3 Договору);

- за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості замовленого, але не отриманого чи невчасно отриманого товару за кожен день прострочки (п. 7.5 Договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 16 червня 2022 року, включно. Строк дії Договору може бути автоматично продовжено на кожний наступний рік, якщо не менше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії будь-яка зі сторін не повідомить іншу сторону з письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п. 10.1 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою від 16.06.2021 до Договору поставки №1606-21/1-КС від 16.06.2021 сторони згідно п. 5.4 погодили кредитний ліміт та термін відстрочки платежу, а саме: кредитний ліміт встановлюється в розмірі 25 000,00 грн.; термін відстрочки платежу 7 (сім) календарних днів від дати поставки товару.

Згідно Акту прийому-передачі від 16.06.2021 до Договору №1606-21/1-КС ТОВ «Смарт Ойл Карт» видав, а ТОВ «Транс-Воля» прийняв 8 смарт-карт.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 5.3 Договору, в якому сторонами погоджено, що покупець здійснює оплату замовленого товару у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати на підставі даного Договору та рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно платіжної інструкції №1464 від 07.02.2022 ТОВ «Транс-Воля» сплатило на рахунок ТОВ «Смарт Ойл Карт» 30 000,00 грн., згідно призначення платежу оплата здійснена за дизельне паливо згідно рахунку №253 від 07.02.2022.

Платіжною інструкцією №1466 від 11.02.2022 ТОВ «Транс-Воля» сплатило на рахунок ТОВ «Смарт Ойл Карт» 60 000,00 грн., згідно призначення платежу оплата здійснена за дизельне паливо згідно рахунку №283 від 11.02.2022.

Вказані оплати також підтверджуються наданою позивачем випискою по рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно наданої позивачем виписки за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 по клієнту ТОВ «Транс-Воля»: на початок періоду баланс складав 68 642,58 грн., поповнення балансу в сумі 90 000,00 грн., використано коштів на суму 85 242,66 грн. Відтак баланс на кінець вказаного періоду складав 73 399,92 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вказана норма надає право покупцю діяти альтернативно на власний розсуд, а саме або вимагати передання оплаченого товару, або повернути кошти.

Суд бере до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Суд звертає увагу на те, що змістом зобов`язань сторін за договором поставки від 16.06.2021 є оплата коштів покупцем ТОВ «Транс-Воля» на умовах 100% передоплати, що породжує для продавця негрошове зобов`язання поставити товар нафтопродукти пред`явнику старт-карти, яка не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товару.

Договором між сторонами не було передбачено строку виконання постачальником грошового зобов`язання з повернення авансу, у зв`язку з чим такий строк має визначатися за правилами ст. 530, 693 ЦК України моментом вимоги.

Суд зазначає, що законом не визначено форму пред`явлення вимоги покупця до продавця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

Позивач ТОВ «Транс-Воля» направило ТОВ «Смарт Ойл Карт» лист від 14.12.2022 №20, в якому просило у зв`язку з не переданням товару повернути кошти в сумі 73 399,92 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 07.02.2022 №1464 та від 11.02.2022 №1466 протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги або передати товар у повному обсязі.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано вказаний лист 06.01.2023, відтак, за умовами вимоги від 14.12.2022 відповідач мав протягом 10 календарних днів повернути кошти, а саме до 16.01.2023 включно, а з 17.01.2023 настало прострочення.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів повернення коштів, як і належних та достовірних доказів поставки товару, суду не подано у тому числі на вимогу ухвали суду від 27.02.2022 про відкриття провадження у справі, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача суми передоплати за непоставлений товар слід задовольнити повністю в розмірі 73 399,92 грн.

Також позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить суд стягнути з відповідача 11 074,04 грн. інфляційних втрат за період травень 2022 січень 2023 та 1 671,11 грн. 3% річних за період з 13.05.2022 по 13.02.2023. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, та є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

З огляду на викладене, позивач правомірно застосовує до відносин повернення авансу ст. 625 ЦК України та нараховує за прострочення його повернення проценти річних та інфляційні втрати, однак безпідставно визначає дату прострочення 13.05.2022, оскільки до отримання вимоги покупця у постачальника існувало негрошове зобов`язання з поставки товару, щодо якого не можуть бути застосовані положення ст. 625 ЦК України.

Суд зазначає, що згідно положень пункту 10.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 16 червня 2022 року, включно. Строк дії Договору може бути автоматично продовжено на кожний наступний рік, якщо не менше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії будь-яка зі сторін не повідомить іншу сторону з письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів розірвання вказаного договору. Тобто, станом на дату подачі позивачем позову, Договір діє.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак перевіривши розрахунок процентів річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду (по 13.02.2023 включно), вірно встановивши дату початку прострочення (17.01.2023), суд встановив, що інфляційні втрати з 17.01.2023 по 13.02.2023 не підлягають нарахуванню.

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних за період з 17.01.2023 по 13.02.2023, суд встановив, що вірно розрахований розмір процентів річних, який належить до стягнення з відповідача на користь позивача становить 168,90 грн., відтак вказану вимогу слід задовольнити частково.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У зв`язку із простроченням виконання зобов`язань за Договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 26 584,85 грн. пені, нарахованої з 13.05.2022 по 13.02.2023, посилаючись при цьому на пункт 7.5 Договору. Щодо вказаної вимоги суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості замовленого, але не отриманого чи невчасно отриманого товару за кожен день прострочки.

Тобто пеня Договором передбачена за прострочення виконання негрошового зобов`язання з поставки товару. При цьому не може бути прострочено одночасно негрошове зобов`язання з поставки товару та грошове зобов`язання з повернення сплачених за нього коштів, у зв`язку з чим після 17.01.2023 нарахування пені за прострочення поставки товару позбавлено правового та економічного змісту і не належить до задоволення.

Щодо нарахування пені за прострочення поставки з 13.05.2022 по 16.01.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, позивач мав право на нарахування та стягнення пені на підставі пункту 7.5 Договору за прострочення поставки товару, від вартості замовленого, але не отриманого товару, з наступного дня після закінчення строку поставки.

Разом із тим, пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 4.10 Договору сторони передбачили, що:

- заявка на кожний товар передається постачальнику у будь-якій зрозумілій для сторін формі (електронною поштою, факсимільним, телефонним зв`язком тощо);

- не пізніше 24-х годин, з моменту надходження заявки, постачальник надає відповідь покупцю про можливість поставки товару згідно наданої Заявки;

- товар, що є предметом поставки за даним Договором, постачальник передає покупцеві в строк, обумовлений п. 3.2 (тобто не пізніше 24 год з моменту надходження заявки);

- постачальник передає покупцеві документи (видаткові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до Договору або актів цивільного;

- обов`язок постачальника передати товар вважається виконаним у момент передачі товару у розпорядження покупця;

- днем поставки товару та датою переходу права власності вважається дата вказана у видатковій накладній;

- покупець отримує товар за допомогою старт-карт; правомірним володінням старт-картою вважається будь-яке володіння нею будь-якою особою з моменту її видачі покупцеві та до моменту спливу 8 годин з моменту надходження до продавця письмового повідомлення покупця про втрату старт-карти.

За таких обставин, та за відсутності у матеріалах заявок із кількістю, видами пального та строками їх передачі, відсутності будь-яких інших відомостей про вид, ціну та кількість замовленого товару, ані період, ані база нарахування пені за прострочення поставки товару позивачем не обґрунтована та не доведена, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару не належить до задоволення.

Також позивач в позовній заяві просить суд зобов`язати відповідача скласти, підписати, скріпити печаткою та передати позивачу видаткові накладні у двох оригінальних примірниках за передані нафтопродукти у лютому 2022 року на загальну суму 85 242,20 грн. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з урахуванням положень укладеного між сторонами Договору, документами, які підтверджують факт виконання відповідачем зобов`язання з поставки продукції позивачеві, та є підставою для бухгалтерського обліку, є видаткові накладні.

Сторони в пункті 3.7 Договору дійшли згоди, що постачальник зобов`язаний скласти, підписати, скріпити печаткою та передати покупцю видаткові накладні у двох оригінальних примірниках. Покупець зобов`язаний повернути постачальнику один оригінальний примірник кожної видаткової накладної, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання.

Серед способів захисту цивільних прав частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає примусове виконання обов`язку в натурі.

З огляду на викладене, вимога позивача про зобов`язання відповідача скласти підписати, скріпити печаткою та передати ТОВ «Транс-Воля» видаткові накладні на передані нафтопродукти у лютому 2022 року на загальну суму 85 242,20 грн., і які необхідні позивачу для належного ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, є обґрунтованою та належить до задоволення.

Суд звертає увагу, що в тексті позовної заяви позивач наголошує на порушенні відповідачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, які полягають в не складенні та відсутності реєстрації податкових накладних на суму коштів 90 000,00 грн., що надійшли йому 07.02.2022 та 11.02.2022, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, відтак відповідач твердить, що йому заподіяно збитків в розмірі 15 000,00 грн., які є сумою ПДВ.

Однак позивач не включив вказану суму до ціни позову та у прохальній частині позовної заяви не просив суд стягнути з відповідача вказану суму збитків, у зв`язку з чим суд не розглядає обставини складення та подання податкових накладних.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Транс-Воля» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Смарт Ойл Карт» 73 399,92 грн. попередньої оплати, та 168,90 грн. процентів річних. Суд також ухвалює рішення зобов`язати відповідача ТОВ «Смарт Ойл Карт» скласти, підписати, скріпити печаткою та передати позивачу ТОВ «Транс-Воля» видаткові накладні у двох оригінальних примірниках за передані нафтопродукти у лютому 2022 року на загальну суму 85 242,20 грн.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору за майнову вимогу про стягнення коштів - у мінімальному встановленому законом розмірі повністю; за немайнову вимогу про зобов`язання вчинити дії - у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Позивач також просить суд включити до складу судових витрат та стягнути з відповідача витрат на професійну правову допомогу.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

02.02.2023 між Адвокатським бюро «Олександра Остапчука» (виконавець) та ТОВ «Транс-Воля» (клієнт) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №0202-1 (далі за текстом договір), відповідно до якого:

- за цим Договором виконавець зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі - «послуги»), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання цього Договору. Під послугами у цьому Договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги.

Виконавець надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта; представництва інтересів клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях, в будь-яких судочинствах), а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 1.1 Договору);

- гонорар - форма винагороди виконавця за надання послуг, передбачених цим Договором (п. 3.1 Договору);

- розмір гонорару та порядок його оплати за визначені послуги узгоджується Сторонами у додаткових угодах до цього Договору (п. 3.2 Договору);

- факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг (далі - «Акт») (п. 4.1 Договору);

- виконавець зобов`язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники Акта. При цьому сторони домовились, що Акт може складатися за будь-лий період часу та включати в себе всі послуги, які були надані виконавцем клієнту протягом відповідного періоду часу. Клієнт протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання двох примірників Акта зобов`язаний підписати Акт, скріпити своєю печаткою (за наявності) та повернути виконавцю один примірник Акта, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати виконавцю письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку клієнт не поверне виконавцю один примірник підписаного і скріпленого печаткою клієнта Акта та не надасть виконавцю письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг, то вважаться, що Акт підписаний клієнтом без зауважень та заперечень (п. 4.2 Договору);

- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє по 31.12.2023 включно, а в частині оплати клієнтом виконавцю гонорару та здійснення клієнтом передбачених цим Договором компенсацій (відшкодувань) витрат виконавця, пов`язаних з наданням послуг, - до повного виконання таких зобов`язань (п. 9.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 02.02.2023 до Договору №0202-1 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2023, у відповідності до п. 3.1. Договору сторони дійшли згоди щодо обсягу послуг та їх вартості.

Так, п. 1 Додаткової угоди сторони погодили наступні послуги підготовка та подача позовної заяви про стягнення власних грошових коштів із ТОВ «Смарт Ойл Карт». Вартість вказаних послуг становить 12 000,00 грн.

За змістом Акту №1 від 16.02.2023 приймання-передачі наданих послуг, сторони підтверджують, що за Договором №0202-1 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2023 та додаткової угоди №1 від 02.02.2023 до цього Договору, виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги: підготовка та подача позовної заяви про стягнення власних грошових коштів із ТОВ «Смарт Ойл Карт».

Загальна вартість послуг становить без ПДВ 12 000,00 грн.

Також у вказаному Акті №1 від 16.02.2023 відображено, що клієнт не має претензій до виконавця щодо наданої послуги.

ТОВ «Транс-Воля» здійснено оплату наданих Адвокатським бюро «Олександра Остапчука» послуг, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №1686 від 21.02.2023 в розмірі 12 000,00 грн.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії договору про надання правничої (правової) допомоги №0202-1 від 02.02.2023 та укладеного між Адвокатським бюро «Олександра Остапчука» (виконавець) та ТОВ «Транс-Воля» (клієнт) на надання послуг з захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги; Додаткової угоди №1 від 02.02.2023 до Договору №0202-1 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2023; Акту №1 від 16.02.2023 приймання-передачі наданих послуг; платіжної інструкції №1686 від 21.02.2023 в розмірі 12 000,00 грн.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом з тим, здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі №922/749/18).

Враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу відповідає укладеному між позивачем та адвокатом договору та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими та документально доведеними, та відповідачем не доведено зворотного. З огляду на викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правову допомогу в сумі 12 000,00 грн., та покладає на відповідача відшкодування позивачу вказаних витрат пропорційно задоволеним вимогам у сумі 9 915,67 грн. (6000,00 грн. пропорційно задоволеній немайновій вимозі та 3915,67 грн. пропорційно частково задоволеній майновій вимозі).

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля» задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Ойл Карт» (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 50, ідентифікаційний код 43629301) скласти, підписати, скріпити печаткою та передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля» (02121, м. Київ, вул. Братства Тарасівців, буд. 3, оф. 212, ідентифікаційний код 42976445) видаткові накладні у двох оригінальних примірниках на передані за Договором поставки №1606-21/1-КС від 16.06.2021 нафтопродукти у лютому 2022 року на загальну суму 85 242,20 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Ойл Карт» (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 50, ідентифікаційний код 43629301)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Воля» (02121, м. Київ, вул. Братства Тарасівців, буд. 3, оф. 212, ідентифікаційний код 42976445)

73 399,92 грн. (сімдесят три тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто дві копійки) основного боргу,

168,90 грн. (сто шістдесят вісім гривень дев`яносто копійок) процентів річних,

5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору,

9 915,67 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень шістдесят сім копійок) витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх