Рішення

від 20.04.2023 по справі 916/3414/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3414/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/3414/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)

в інтересах держави в особі Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Успенська, 16 А; код ЄДРПОУ 04378209)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Сатірова Панаса Івановича, 35 Б; код ЄДРПОУ 41985789)

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166)

про стягнення 1 522 590,65 грн орендної плати, розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку;

присутні у засіданні представники:

від прокуратури Гузь В.Г.,

від позивача Арабаджи М.С. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з`явився,

від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР», в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» на користь Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 522 590,65 грн;

- розірвати договір оренди землі від 28.01.2019, укладений між Кубейською сільською радою Болградського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30100614;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» повернути Кубейській сільській раді Болградського району Одеської області земельну ділянку площею 16 га, кадастровий номер 5121487000:02:004:0088, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

В обґрунтування позову заступник керівника Одеської обласної прокуратури посилається на установлення прокуратурою факту використання відповідачем земельної ділянки площею 16 га, кадастровий номер 5121487000:02:004:0088 за договором оренди землі від 28.01.2019 без сплати орендної плати за її використання відповідно до умов договору оренди.

Ухвалою від 19.12.2022 позовну заяву (вх. № 3527/22 від 14.12.2022) заступника керівника Одеської обласної прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3414/22, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2023, запропоновано відповідачу подати відзив.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370), якому запропоновано надати пояснення по суті спору з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України.

17.01.2023 до суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. В обґрунтування заяви відповідач зауважив, що у заступника керівника Одеської обласної прокуратури відсутні повноваження для звернення до господарського суду з позовною заявою, оскільки наявні суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження і які здійснюють захист інтересів держави відповідно до чинного законодавства України. Вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» в силу форс-мажорних обставин (несприятлива епідемічна ситуація у зв`язку з пандемією коронавірусу, введення в Україні воєнного стану через збройну агресію РФ) насьогодні позбавлено можливості виконання належним чином своїх зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки, але категорично не погоджується з вимогою про розірвання цього договору і вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Виразив сумнів щодо правильності запропонованого прокурором розрахунку заборгованості по орендній платі, а також щодо наявності у справі належних та допустимих доказів, які б доводили законність позовних вимог прокурора.

Судове засідання, призначене на 18.01.2023, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 25.01.2023 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання відбудеться 15.02.2023.

27.01.2023 до суду надійшли заперечення заступника керівника Одеської обласної прокуратури проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Протокольною ухвалою від 15.02.2023 підготовче судове засідання відкладено на 09.03.2023.

Протокольною ухвалою від 09.03.2023 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, а також закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.03.2023.

Судове засідання, призначене на 29.03.2023, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.

30.03.2023 за вх. № 10430/23 до суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області, в якій третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просила замінити Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Ухвалою від 03.04.2023 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 20.04.2023.

Ухвалою від 20.04.2023 суд, задовольнивши заяву (вх. № 10430/23 від 30.03.2023) третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, замінив Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166).

У судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2023, прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник позивача підтримав позицію прокурора та просив задовольнити позовну заяву.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Головне управління ДПС в Одеській області про розгляд справи повідомлялося належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечило, правом на надання пояснень в порядку ст. 168 ГПК України не скористалось.

20.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва Одеською обласною прокуратурою інтересів держави в особі Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд у справах за позовом прокурора в інтересах держави повинен вирішити питання чи є позивач (особа, в інтересах якої поданий прокурором позов) тією заінтересованою особою, про яку йдеться в частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу по суті. При вирішенні такого питання суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин та оцінки конкретних фактичних обставин справи.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право надувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. а ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Статтями 319 та 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755492151214, номер запису про право власності 30100482).

Крім того, за змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком, який відповідно до приписів ст. 69 Бюджетного кодексу України зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцем розташування земельних ділянок. Землі, надані у користування ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» за оскаржуваним договором перебувають на адміністративній території Кубейської сільської ради, а тому остання як власник земельної ділянки та орендодавець за договором оренди землі, а також з огляду на вищезазначені вимоги податкового законодавства, є отримувачем коштів за її використання.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України, спільного майна територіальних громад. Кожне порушення закону та незаконне користування об`єктами комунальної власності є порушенням законних інтересів територіальної громади, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави, спричиняє підрив основ фінансово-економічної діяльності міста, селища, села та держави в цілому.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до вимог ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Відповідно до відомостей органів податкової служби та Кубейської сільської ради з 2019 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю, надану йому в користування за спірним договором, розмір якої постійно зростає.

Такі обставини, на переконання прокурора, безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишилось поза увагою органу місцевого самоврядування - Кубейської сільської ради, яка є представницьким органом та повинна вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади.

Кубейська сільська рада відповідно до п.п. 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 ЗК України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянка, ця земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за Кубейською сільською радою на праві комунальної власності.

Таким чином, Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області як власник спірної земельної ділянки, орендодавець за договором оренди землі та орган, що є отримувачем орендної плати, є в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисту майнових інтересів територіальної громади в особі Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

Одеською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області направлялися листи від 02.09.2022 за № 15/1/1-1235вих-22, 27.09.2022 за № 15/1/1-1424вих-22 та від 04.11.2022 № 15/1/1-1682вих-22 щодо виявлених вищезазначених порушень вимог земельного законодавства. Але, фактично Кубейська сільська рада самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, надавши відповідь на вищезазначені листи - інформації Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 22.09.2022 за № 1379, від 12.10.2022 за № 1474 та від 22.11.2022 за № 1641, зміст яких зводиться лише до підтвердження факту наявності у ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» заборгованості з орендної плати за землю.

При цьому, як вказав прокурор, Кубейською сільською радою упродовж тривалого часу (з 2019 року) належних заходів щодо стягнення з ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку територіальній громаді не вживається.

Таким чином, сільська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

Сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Отже, суд погоджується з твердженням прокурора, що ним виконано всі можливі та передбачені законодавством дії для спонукання компетентного органу пред`явити відповідний позов, однак Кубейська сільська рада не виконала належним чином свої повноваження, у зв`язку з чим прокурор був зобов`язаний самостійно реагувати на факти порушення земельного законодавства.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Одеською обласною прокуратурою листом від 06.12.2022 №15/1/1-1867ВИХ-22 повідомлено Кубейську сільську раду та зазначено, що позовна заява буде скерована до суду для розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі рішення Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області № 642-VII від 20.12.2018, між Кубейською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (код ЄДРПОУ 41985789) 28.01.2019 укладено договір оренди землі, відповідно до якого Кубейською сільською радою передано, а ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 16 га з кадастровим номером 5121487000:02:004:0088 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для розміщення електростанції) на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Пунктом 3.1 договору передбаченого, що його укладено на 49 років.

Факт передачі земельної ділянки в оренду відповідачеві підтверджується Актом приймання-передачі (Т. 1, а.с. 45), який є невід`ємною частиною договору оренди.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 1, а.с. 100-102) вбачається, що право ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано в реєстрі 30.01.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755492151214, номер запису про інше речове право 30100614).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Кубейської сільської ради в УДКСУ у Болградському районі Одеської області у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки, визначеної у п. 2.4 договору, за 1 рік.

Крім того, згідно з п. 4.3 договору орендна плата вноситься рівними частками за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, якщо інше не встановлено законом. Сплата орендної плати розпочинається з дня виникнення права оренди земельної ділянки.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У позовній заяві прокурор зауважив, що ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» свої обов`язки як орендар щодо сплати орендної плати належним чином не виконує.

Так, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України за період 2019-2021 роки ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» надані податкові декларації з плати за землю (орендна плата) та сплачено:

- за 2019 рік від 15.02.2019, нараховано 592 992 грн, сплачено 491 050,93 грн;

- за 2020 рік від 20.02.2020 та від 17.04.2020, нараховано 692 102,02 грн, сплачено 74 612,40 грн;

- за 2021 рік від 15.02.2021, нараховано 720 543,07 грн, сплачено 195, 57 грн;

- за 2022 рік ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» декларацію до органів ДПС не подано, ТУ ДПС в Одеській області платнику направлено лист від 07.06.2022 за № 9401/6/15-32-04-04-06 щодо надання податкової декларації з плати за землю та визначення податкового зобов`язання за 2022 рік ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» орендна плата у 2022 році не сплачувалась.

Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 23.09.2022 за № 13578/5/15-32-04-07-05 станом на 20.09.2022 ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» має заборгованість за договором оренди землі від 28.01.2019 у розмірі 1512 760,49 гривень.

Згідно з інформацією Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 12.10.2022 №1474 ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» має заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121487000:02:004:0088 у розмірі 1 736 237,34 гривень.

Різницю в сумі заборгованості з орендної плати в інформаціях ГУ ДПС в Одеській області та Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області прокурор пояснює тим, що Головним управлінням ДПС в Одеській області через неподання ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» у поточному році податкової декларації за 2022 рік заборгованість відповідача розраховано без урахування заборгованості за 2022 рік, а Кубейською сільською радою - з урахуванням поточного року.

Пунктом 13.1 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Головне управління ДПС в Одеській області з метою стягнення податкового боргу зверталось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 420/6015/20 позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області задоволено. З усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР», стягнуто суму заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 213 646,69 гривень.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на виконання зазначеного рішення суду в обслуговуючі ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» банківські установи направлялись інкасові доручення на стягнення податкового боргу, яку останніми повернуто без виконання через відсутність коштів на рахунках боржника.

Як вказав прокурор, після ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішення про стягнення з ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» заборгованості з орендної плати, відповідачем заходів щодо погашення заборгованості не вжито, орендну плату за наступні періоди належним чином не сплачено, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» з орендної плати за землю на даний час зросла та становить 1 736 237,34 грн, а тому заборгованість ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» в розмірі 1 522 590,65 грн (наявна заборгованість з оренди за землю в розмірі 1 736 237,34 грн - 213 646,69 грн, які стягнуто з відповідача рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі №420/6015/20) підлягає стягненню в судовому порядку.

У заяві про залишення позову без розгляду відповідач не погодився із запропонованим прокурором розрахунком заборгованості по орендній платі.

Між тим, суд, здійснивши перевірку обґрунтованості вказаного розрахунку, вважає його правильним, так як прокурором у позовній заяві пред`явлено позовну вимогу про стягнення 1 522 590,65 грн, яку розраховано виходячи із наявної у відповідача заборгованості у розмірі 1 736 237,34 грн за вирахуванням 213 646,69 грн, стягнутих з відповідача за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 420/6015/20.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту несплати відповідачем заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі від 28.01.2019 за період з 2019 по жовтень 2022 р. на суму 1 736 237,34 грн, з урахуванням вже стягнутої заборгованості у розмірі 213 646,69 грн згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 420/6015/20, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 522 590,65 грн заборгованості з орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за 2010 - 2011 роки від 1 червня 2012 року, у спорах, що виникають із земельних правовідносин, у разі систематичного невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню (постанова Верховного Суду України від 25 червня 2011 року в справі № 6-17цс 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором.

Аналогічні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс 17 та від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

З укладенням договору сторони набувають не лише суб`єктивних прав, а й обов`язків, які вони мають виконувати.

Таким чином, невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Як вже було зазначено, орендна плата за договором оренди землі від 28.01.2019 відповідачем в повному обсязі не сплачується, у зв`язку з чим станом на 12.10.2022 в нього утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 1 736 237,34 грн за період з грудня 2019 року по теперішній час. Востаннє орендна плата орендарем сплачувалась ще у квітні 2021 року.

Таким чином, судом встановлено факт систематичної несплати ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» орендної плати за користування земельною ділянкою та невиконання умов договору оренди від 28.01.2019.

Згідно з п. 11.5 договору його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, у зв`язку із встановленням судом факту систематичної несплати ТОВ «КУБЕЙ-СОЛАР» орендної плати за користування земельною ділянкою, позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 28.01.2019 та повернення позивачу земельної ділянки підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд зауважує, що такі обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

При цьому, одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Таким чином, твердження відповідача про невиконання своїх зобов`язань за договором оренди землі від 28.01.2019 через форс-мажорні обставини є необґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Успенська, 16 А; код ЄДРПОУ 04378209) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Сатірова Панаса Івановича, 35 Б; код ЄДРПОУ 41985789), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про стягнення 1 522 590,65 грн орендної плати, розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Сатірова Панаса Івановича, 35 Б; код ЄДРПОУ 41985789) на користь Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Успенська, 16 А; код ЄДРПОУ 04378209; р/р UA738999980334179812000015668, код 37607526, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), ГУК в Од.об./с. Кубей/18010600) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 522 590,65 грн.

3. Розірвати договір оренди землі від 28.01.2019, укладений між Кубейською сільською радою Болградського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30100614.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Сатірова Панаса Івановича, 35 Б; код ЄДРПОУ 41985789) повернути Кубейській сільській раді Болградського району Одеської області (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Успенська, 16 А; код ЄДРПОУ 04378209) земельну ділянку площею 16 га, кадастровий номер 5121487000:02:004:0088, розташовану на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБЕЙ-СОЛАР» (68720, Одеська обл., Болградський район, с. Кубей, вул. Сатірова Панаса Івановича, 35 Б; код ЄДРПОУ 41985789) на користь Одеської обласної прокуратури 27 800,86 грн витрат зі сплати судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101; р/р UA808201720343100002000000564).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 20 квітня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков