ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2023 Справа № 917/293/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу № 917/293/23
за позовною заявою Дорічнього підприємства "Автотрейдінг-Харків", вул.Клочківська, 188, м. Харків, 61145
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера", вул. Бізюзова Маршала, б.81В, оф.303, м. Полтава, 36007
про стягнення 35 835,68 грн,
Секретар судового засідання Теницька С.В.
Без виклику учасників справи,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Харків" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" 35 835,68 грн заборгованості за отримані роботи, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 02.04.2019 року між сторонами Договору № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів, з яких : 15 000,00 грн основний борг, 1 551,75 грн три проценти річних за період з 23.02.2020 по 21.02.2023, 11 925,56 грн пені за період з 23.02.2020 по 21.02.2023, 7 358,37 грн інфляційних збитків за період з березня 2020 по січень 2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами Договору № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів від 02.04.2019 року, зокрема, не у повному обсязі здійснив оплату послуг. За порушення строків оплати позивач нарахував відповідачу передбачену умовами Договору пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Договору № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів від 02.04.2019 року; копію Додатку до Договору № 020419-ТО від 02.04.2019 року; копію претензії № 7 від 17.01.2022; копію акту виконаних робіт №АХТО2001267 від 19.02.2020 року; копію довіреності ТОВ "Хозсфера" від 02.04.2019 року; Розрахунки пені, інфляційних та 3 % річних.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
22.02.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Дорічнього підприємства "Автотрейдінг-Харків" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" про стягнення 35 835,68 грн заборгованості за отримані роботи, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 02.04.2019 року між сторонами Договору № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 року справу № 917/293/23 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 27.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду від 27.02.2023 року, що була надіслана судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача, яка співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 27.02.2023, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 08.03.2023 р.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
02.04.2019 року між Дорічнім підприємством "Автотрейдінг-Харків" (далі Виконавкць) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (далі Замовник) був укладений № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів (далі - Договір, а.с. 14-20).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання, протягом строку цього договору, виконувати роботи з ремонту, технічного обслуговування та постачанню необхідних для ремонту запчастин для автомобілів Замовника, надалі "Роботи", в терміни та на умовах, встановлених цим Договором. Робота виконується на станції технічного обслуговування Виконавця (далі СТО) за адресою : м. Харків, вул. Клочківська 188 (п. 1.1 Договору);
- Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені цим Договором (п. 1.2 Договору);
- до Ремонту та обслуговування, згідно умов цього Договору, приймаються автомобілі Замовника згідно додатку № 1 до Договору (п. 1.3 Договору);
- вартість Робіт та необхідних для їх виконання запчастин за цим Договором визначається на підставі діючого прайс-листа Виконавця та фіксується сторонами в замовленні-наряді (п. 4.1 Договору);
- Замовник здійснює оплату 100% вартості Робіт, у розмірі, визначеному у відповідному Замовленні-наряді, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту складання сторонами Акту приймання-передачі автомобілю з ремонту (акту виконаних робіт) (п. 4.2 Договору);
- за несвоєчасну оплату вартості Робіт за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої суми. Сторони домовилися, що нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане, а продовжується до повного виконання Замовником своїх зобов`язань. Сплата пені не звільняє Замовника від зобов`язань оплати простроченого платежу (п. 5.1 Договору);
- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 рік. Якщо зі спливом строку цього Договору жодна із сторін не заявить вимоги про його розірвання, він автоматично вважається пролонгованим строком на 1 рік. Кількість пролонгацій не обмежена (п.8.1 Договору).
На виконання умов укладеного Договору позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля на загальну суму 34 434,89 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією копію акту виконаних робіт №АХТО2001267 від 19.02.2020 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 10-11).
На підтвердження наявності повноважень на підписання вищезазначеного акту представником відповідача Циганком Г.Ф. позивач надав копію Довіреності ТОВ "Хозсфера" від 02.04.2019 року (а.с. 12-13).
Відповідно до умов п. 4.2 Договору оплата за отримані послуги відповідачем повинна була бути здійснена по 21.02.2020 (включно).
В порушення умов Договору відповідач здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі оплату за отримані послуги, а саме : 13.05.2020 сплачено 9 434,89 грн, 23.06.2020 сплачено 5 000,00 грн, 29.09.2020 сплачено 5 000,00 грн, що разом склало 19 434,89 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з Претензією № 7 від 17.01.2022 із вимогою про сплату заборгованості у розмірі 15 000,00 грн за Договором (а.с. 8-9), яка залишена відповідачем без розгляду та відповіді.
Як зазначає позивач, станом на 21.02.2023 з боку відповідача перед позивачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 15 000,00 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 35 835,68 грн заборгованості за отримані роботи, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 02.04.2019 року між сторонами Договору № 020419-ТО про виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобілів, з яких : 15 000,00 грн основний борг, 1 551,75 грн три проценти річних за період з 23.02.2020 по 21.02.2023, 11 925,56 грн пені за період з 23.02.2020 по 21.02.2023, 7 358,37 грн інфляційних збитків за період з березня 2020 по січень 2023.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг робочої сили спецконтингенту.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір надання послуг.
Ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України сплатив вартість отриманих послуг з порушенням визначених Договором строків та не у повному обсязі. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 15 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15 000,00 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Умовами Договору (п. 5.1) передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості Робіт за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої суми. Сторони домовилися, що нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане, а продовжується до повного виконання Замовником своїх зобов`язань. Сплата пені не звільняє Замовника від зобов`язань оплати простроченого платежу.
Отже, сторони погодили іншій, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування пені, доказів визнання недійсним цього пункту Договору суду не надано, на наявність таких сторони не посилаються.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 11 925,56 грн пені за період з 23.02.2020 по 21.02.2023 (з урахуванням проведених відповідачем проплат та умов п. 5.1 Договору), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд враховує приписи ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивач заявив до стягнення 1 551,75 грн три проценти річних за період з 23.02.2020 по 21.02.2023 та 7 358,37 грн інфляційних збитків за період з березня 2020 по січень 2023, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем послуг.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15 000,00 грн основного боргу, 1 551,75 грн трьох процентів річних за період з 23.02.2020 по 21.02.2023, 11 925,56 грн пені за період з 23.02.2020 по 21.02.2023 та 7 358,37 грн інфляційних збитків за період з березня 2020 по січень 2023, підтверджені документально та нормами матеріального права, є математично правильними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (вул. Бізюзова Маршала, б.81В, оф.303, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 39712901) на користь Дорічнього підприємства "Автотрейдінг-Харків" (вул. Клочківська, 188, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 31941457) 15 000,00 грн основного боргу, 1 551,75 грн три проценти річних, 11 925,56 грн пені, 7 358,37 грн інфляційних збитків та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписане 27.04.2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя Ківшик О.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110514624 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Ківшик О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні