Рішення

від 28.04.2023 по справі 922/728/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/728/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського,7) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфренте» (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 5) про стягнення 204852,43 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфренте» в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 199634,58 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період січень-лютий 2022 року та травень 2022 року; 4922,50 грн. пені та 295,35 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2023, яка надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Енфренте" повернулась 20.03.2023 до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві. Зазначену, телефонограму прийнято директором Волковим Є.О. 04.04.2023.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енфренте» (відповідач, споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 176Ха (далі - Договір), додатком до якого є комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» Індивідуальна комерційна пропозиція «Надійна-Харків» (далі - Комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

У відповідності до п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.5. Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Розрахункові документи можуть бути направлені постачальником на електронну адресу споживача, або отримані споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - АТ «Харківобленерго» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена Довідкою АТ «Харківобленерго» про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем додатково сформовано та направлено, на електронну адресу споживача що зазначена в Заяві-приєднання, рахунки за розрахункові періоди січень 2022р., лютий 2022р. та травень 2022р. на загальну суму 259729,87 грн. А саме: від 08.02.2022 № 176Ха за січень 2022 на суму 127104,23 грн; від 07.03.2022 № 176Ха за лютий 2022 на суму 96144,30 грн; від 09.06.2022 № 176Ха за травень 2022 на суму 36481,34 грн.

У рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період січень 2022р., відповідачем проведено часткові оплати суму 60095,29 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія виписки з оплатами.

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому зазначає про те, що за розрахункові період лютий 2022р. та травень 2022р. відповідачем не здійснено жодної оплати. За січень 2022р., лютий 2022р. та травень 2022р. відповідачу нараховано 259729,87 грн, а сплачено 60095,29 грн.

Станом на дату подачі позову заборгованість за Договором за вказаний період становить 199634,58 грн, зокрема, залишились несплаченими:

- частина нарахування за розрахунковий період січень 2022р. у сумі 67008,94 грн;

- нарахування за розрахунковий період лютий 2022р. у сумі 96144,30 грн. та травень 2022р. у сумі 36481,34 грн. в повному обсязі.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, за період січень-лютий 2022 року та травень 2022 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спожиту електроенергію, яка склала 199634,58 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалося судом вище, 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енфренте» (відповідач, споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 176Ха (далі - Договір), додатком до якого є комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» Індивідуальна комерційна пропозиція «Надійна-Харків» (далі - Комерційна пропозиція).

Правовідносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею- продажем, постачанням електричної енергії, регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі - ПРРЕЕ).

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.

Згідно з п. 5.5. Договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Розрахункові документи можуть бути направлені постачальником на електронну адресу споживача, або отримані споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Матеріалами справи установлено, що позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - АТ «Харківобленерго» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена Довідкою АТ «Харківобленерго» про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.

Так, на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем додатково сформовано та направлено, на електронну адресу споживача що зазначена в Заяві-приєднання, рахунки за розрахункові періоди січень 2022р., лютий 2022р. та травень 2022р. на загальну суму 259729,87 грн. А саме: від 08.02.2022 № 176Ха за січень 2022 на суму 127104,23 грн; від 07.03.2022 № 176Ха за лютий 2022 на суму 96144,30 грн; від 09.06.2022 № 176Ха за травень 2022 на суму 36481,34 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 199634,58 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період січень-лютий 2022 року та травень 2022 року, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Щодо позовних вимог про стягнення 4922,50 грн. пені, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до абз.6 п.5.8 Договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі умов Договору та Комерційної пропозиції, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 14.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 4922,50 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у січні 2022 р., лютому 2022 р. та травні 2022 р.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договором платежів не були спростовані відповідачем.

При розрахунку 3% річних та пені, дату прострочення платежу по оплаті виставлених рахунків за спірний період, було визначено у відповідності до п. 5.10 Договору, а саме не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка.

При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд, перевіривши розрахунки пені в сумі 4922,50 грн., зазначає, що вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 295,35 грн. 3% річних, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 626 ЦК України).

У даному разі, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, у тому числі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 295,35 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енфренте» (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 5, код ЄДРПОУ 43028679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського,7, код ЄДРПОУ 42086719) - 199634,58 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період січень-лютий 2022 року та травень 2022 року; 4922,50 грн. пені; 295,35 грн. 3% річних та 2458,23 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" квітня 2023 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв