Рішення

від 28.04.2023 по справі 756/15215/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28.04.2023 Справа № 756/15215/18

№2/756/59/23

№756/15215/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарях: Марценюк А.І., Демченко І.В., Парфенчик К.В.

за участі: ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА», відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" (далі - ТОВ "МСА"), відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про поновлення на роботі у якому просив зобов`язати ТОВ "МСА" поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Ради директорів товариства, а також зобов`язати реєстраційну службу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців скасувати реєстраційний запис «про скасування реєстраційного запису №1069107001300003 від 19.12.2013 року», який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на підставі рішення господарського суду в справі №910/21025/16.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "МСА", оформлених протоколом №5/13 від 20.11.2013 року, він був призначений на посаду Голови ради директорів ТОВ "МСА" та приступив до виконання своїх обов`язків з 18.12.2013 року, про що видано наказ №12-2 від 18.12.2013 року.

Проте, як зазначив позивач, учасник товариства ОСОБА_3 звернулась із позовом до господарського суду із вимогами до ТОВ "МСА" в особі голови ради директорів Устинова А.В. про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "МСА" за №5/13 від 20.11.2013 року та скасування державної реєстрації змін від 19.12.2013 року.

Розглядаючи господарську справу №910/21025/16 за позовом ОСОБА_3 , суд першої та апеляційної інстанції першопочатково прийшли до висновку про задоволення позовних вимог. При цьому, касаційний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд, при якому суд першої інстанції залишив позов без розгляду.

Однак після прийняття початкового рішення судом першої та апеляційної інстанцій, до початку розгляду справи Касаційним господарським судом, постанову апеляційного суду виконано.

Таким чином, після 29.01.2018 року за ініціативою ОСОБА_3 було змінено інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про керівника товариства, а саме: замінено інформацію про керівника товариства: з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

За твердженням позивача оскільки постановою Касаційного господарського суду від 16.05.2018 року в подальшому скасовано рішення апеляційного суду, яке стало підставою зміни керівника юридичної особи, а ухвалою від 02.10.2018 року позовну заяву залишено без розгляду, підстави для існування реєстраційного запису «про скасування реєстраційного запису щодо керівника ОСОБА_1 » в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, та фізичних осіб підприємців - відсутні.?

З огляду на зазначене, на думку ОСОБА_4 , з моменту винесення неправомірного рішення Київського апеляційного господарського суду, товариством було порушено умови трудового контракту укладеного із позивачем та відповідні трудові права останнього, якого фактично у протиправний спосіб позбавили законно зайнятої посади у товаристві.

Отже, позивач стверджує, що має місце порушення товариством умов трудового контракту та триваюче порушення у виді наявного реєстраційного запису про скасування інформації в реєстрі про нього як про керівника цього товариства.

У зв`язку із цим ОСОБА_6 просив про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, погодився про необхідність залучення до участі у справі у якості співвідповідача відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та у якості третьої особи учасника товариства ОСОБА_3 .

Представник ТОВ "МСА", голова ради директорів вказаного товариства Устінов В.С., який є батьком позивача не заперечував проти позовних вимог у письмових заявах просив про розгляд справи за його відсутності.

Представник відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`являлись, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, причин неявки до суду не повідомили.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти вимог позову вказуючи на безпідставності вимог, можливості звернутися до реєстратора про зміну запису у реєстрі у встановленому законом порядку у позасудовий спосіб, більше того, звертала увагу суду на тому, що між сторонами фактично виник господарський спір, який має вирішуватись у межах господарської юрисдикції.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "МСА" створене згідно з чинним законодавством України рішенням установчих зборів учасників від 02.12.2002 року та статутом, зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.06.2006 року.

14.06.2006 року загальними зборами учасників ТОВ "МСА" була затверджена остання редакція статуту ТОВ "МСА" та відповідні відомості про це внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за реєстраційним записом за №10691050002000003 від 27.06.2006 року (а.с. 67).

Відповідно до п.п.2.1. статуту ТОВ "МСА" його учасниками є ОСОБА_5 , якому належить 50% статутного капіталу, та ОСОБА_3 , якій належить 50% статутного капіталу.

За приписами ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Ст.23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "МСА", оформленим протоколом №5/13 від 20.11.2013 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду Голови ради директорів ТОВ "МСА" та приступив до виконання своїх обов`язків з 18.12.2013 року, про що останнім було видано наказ №12-2 від 18.12.2013 року. Відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "МСА", були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за реєстраційним записом №10691070013000003 від 19.12.2013 року.

20.11.2013 року між ТОВ "МСА" в особі учасника ТОВ "МСА" ОСОБА_5 та Головою Ради директорів ТОВ "МСА" ОСОБА_1 був укладений трудовий контракт, що є строковим трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між керівником та товариством (а.с.5-9).

Згідно з п.10.1., 10.3 трудового контракту цей контракт діє з 20.11.2013 року до 20.11.2016 року включно, якщо керівника не звільнено до моменту закінчення терміну дії Контракту то він автоматично продовжується на 3 роки. При цьому, всі умови контракту не втрачають своєї чинності.

Таким чином, за відсутності відомостей про звільнення керівника до моменту закінчення терміну дії Контракту він автоматично продовжується на тих самих умовах.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, а відповідач на спростування вказаних обставин і, на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правомірного розірвання дії контракту з ОСОБА_1 та звільнення його із займаної посади, а отже дія трудового контракту з останнім пролонгована на тих же умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зверталась із позовом до господарського суду із вимогами до ТОВ "МСА" про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "МСА" які оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013 року та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2017 року у справі №910/21025/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду позов задоволено та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «МСА», які оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013 року, а також скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

Згодом, касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено та постановою Верховного Суду від 16.05.2018 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 29.01.2018 року та рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2017 року, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2018 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

При цьому, після прийняття початкового рішення судом першої та апеляційної інстанцій, до початку розгляду справи Касаційним господарським судом, постанову апеляційного суду виконано і за заявою ОСОБА_3 змінено інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про керівника товариства, а саме: замінено інформацію про керівника товариства: з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Таким чином, фактично, виконано рішення господарського суду, яке згодом було скасовано, а отже й відпала правова підстава для виконання дій щодо зміни реєстраційного запису.

За твердженням позивача оскільки постановою Касаційного господарського суду від 16.05.2018 року в подальшому скасовано рішення апеляційного суду, яке стало підставою зміни керівника юридичної особи, а ухвалою від 02.10.2018 року позовну заяву залишено без розгляду, підстави для існування реєстраційного запису «про скасування реєстраційного запису щодо керівника ОСОБА_1 » в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, та фізичних осіб підприємців - відсутні.?

Поворот виконання судового рішення у господарській справі визначений статтею 333 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони, тобто позивача або відповідача.

Враховуючи положення, зазначені у Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 та постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15 варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідноз Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011).

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

З огляду на зазначене, особа, чиї права порушуються, в тому числі ОСОБА_6 , не позбавлений можливості звернутися до компетентного суду у порядку визначеному для розгляду заяв про поворот виконання рішення, яке було скасовано касаційною інстанцією, а позов залишено без розгляду.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.

Процедура внесення змін до відомостей про юридичну особу визначена Порядком реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5.

Спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Однак, відповідно до приписів вказаного Закону та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України N 359/5 від 09.02.2016 така реєстраційна дія як «виключити з реєстру» - відсутня, можливо лише здійснити реєстраційну дію «зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі».

Так, перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, встановлюється частиною 4 статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Частиною 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або за рішенням колегіального органу товариства з обмеженою відповідальністю можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі подання документів для проведення реєстрації змін до відомостей щодо юридичної особи заявником відповідно до п. 8 ч. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є уповноважений представник юридичної особи.

Разом з тим, слід зазначити, що суд не вправі втручатися у діяльність органу - суб`єкта державної реєстрації, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру, а рішення касаційного суду про скасування рішення суду першої інстанції саме по собі, є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Як вбачається зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В судовому засіданні з`ясовано та підтверджено ОСОБА_1 , що ні він, ні уповноважений представник ТОВ "МСА" не зверталися до реєстратора із відповідною заявою та належним пакетом документів для внесення змін у відомості реєстру щодо керівника товариства після скасування рішення суду та залишення без розгляду позову за результатами розгляду якого було виключено ці відомості, також не зверталися до компетентного суду із заявою про поворот виконання рішення.

З огляду на вказане, позовні вимоги про поновлення на посаді та скасування реєстраційного запису, який був внесений на підставі скасованого рішення господарського суду не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема у разі відмови у позові, судові витрати пов`язані із розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 333 ГПК України, ст.ст. 21, 23 КЗпП України, ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст. ст. 12, 15, 19, 62, 81, 82, 89, 96, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА», відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про поновлення на роботі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 28.04.2023 року.

Суддя Шевчук А.В.