Ухвала

від 24.04.2023 по справі 761/8504/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8504/22

Провадження № 1-кп/761/2018/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017100100002906, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2017, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

16.05.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12017100100002906, внесеному 11.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.05.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.

Ухвалою суду від 29.03.2023 кримінальне провадження № 12017100100002906 від 11.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю останнього.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такий не відповідає приписам ст. 291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті відсутнє конкретне формулювання обвинувачення та наявні внутрішні суперечності. Захисник, зазначає, що з обвинувального акту вбачається, що в результаті своїх дій ОСОБА_3 та ОСОБА_7 завдали компанії КП «Київський інститут земельних відносин» матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, а саме: ОСОБА_3 заволодів коштами підприємства на загальну суму 2 165 172,41 грн, а ОСОБА_7 заволодів коштами підприємства на загальну суму 2 170 785,50 грн, що сумарно складає 4 335 957,91 грн. Проте, згідно тексту обвинувального акту майнову шкоду заподіяно на суму 5 280 034,88 грн., таким чином різниця в сумах заподіяної шкоди становить 994 076, 97 грн. Крім того, захисник зазначив, що реєстр матеріалів кримінального провадження не містить відомостей щодо даних про потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки, на її думку, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України, та зазначила, що у тексті обвинувального і формулюванні обвинувачення міститься про спричинену діями ОСОБА_3 матеріальної шкоди, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства про зміст обвинувального. Крім того, зазначила, що повні відомості про потерпілого зазначені в обвинувальному акті.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора та просив відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України підлягає поверненню прокурору.

Стаття 19 Конституції України закріплює обов`язок усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому жодному із них не надано права роз`яснювати норми закону, або трактували їх за власним переконанням.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, відповідно до ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Виходячи зі змісту ст.ст. 314, 315 КПК України, основною метою проведення підготовчого провадження є визначення судом наявності підстав призначення кримінального провадження до судового розгляду. За результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти обмежене коло рішень (затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закрити кримінальне провадження, повернути обвинувальний акт, направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь) та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Разом з тим, стаття 291 КПК України (частина друга) передбачає виключний перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце

народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце

народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження,

місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає

встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на

положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної

особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового

розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, що чітко має бути викладено в даному обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у іншому умисному порушенні авторського права, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, за попередньо змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди у великому розмірі ; у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) , вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах , тобто у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 заволодів коштами підприємства на загальну суму 2 165 172,41 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а ОСОБА_7 заволодів коштами підприємства на загальну суму 2 170 785,5 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що сумарно складає 4 335 957, 91 грн.

Водночас в обвинувальному акті зазначена майнова шкода у розмірі 5 280 034, 88 грн.

Отже, враховуючи викладене, суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що обвинувачення в цій частині є не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.

Щодо посилання захисника про неконкретизоване формулювання обвинувачення, суд звертає увагу на те, що зміст ст. 291 КПК України розширеному тлумаченню не підлягає і прокурор відповідно до вимог кримінального процесуального закону виклав у обвинувальному акті всі обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, і відповідне формулювання обвинувачення, тому суд не вправі в ході підготовчого судового засідання надавати оцінку змісту зазначеним прокурором відомостям у даному процесуальному документі та формулюванню обвинувачення.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.2008 року в справі «Хужин та інші проти Росії», Європейський суд з прав людини «нагадує, що положення §2 статті 6 Конвенції спрямоване на те, щоби убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді. Презумпція невинуватості, закріплена в §2 статті 6, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у §1 статті 6 Конвенції (AllenetdeRibemontv. France, §35).

За таких обставин, у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України, суд вважає за необхідне обвинувальний акт з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України, повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 291, 314-316, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100100002906, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2017 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 4 ст. 190 КК України, - повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

На ухвалу протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1