Рішення

від 28.04.2023 по справі 160/2077/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року Справа № 160/2077/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Відділу реклами Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 40398436, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янська, ВУЛИЦЯ МОСКВОРЕЦЬКА, будинок 14 А) до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Антоновича Володимира, будинок 22, корпус 2) про визнання протиправним та скасування висновку,-

Обставини справи: 07.02.2023 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділу реклами Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 23.01.2023 року про результати моніторингу закупівлі за кодом CPV (ДК 021:2015:79340000-9:Рекламні та маркетингові послуги) Послуги з виготовлення, розміщення та демонстрування інформаційної продукції (соціальної реклами та інформаційних сюжетів) (ідентифікатор закупівлі UA-2022-02-09-007638- b в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, зазначивши висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

27.03.2023 року надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач посилається на те, що під час моніторингу встановлено ряд порушень, які позивачем не оскаржуються в позовній заяві, що свідчить про погодження з ними та обґрунтованість і доведеність висновків Офісу. Також у відзиві відповідач зазначає про дотримання мети проведення моніторингу і наведенню шляхів запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, а саме зобов`язано здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, якими допущені порушення.

Станом на 28.04.2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Східним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг процедури вищевказаної закупівлі, за результатом якого складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-09-007638- b.

В розділі І Вступна частина, в графах «1. Інформація про замовника» та «2.Інформація про предмет закупівлі» зазначено відповідно - Відділ реклами Кам`янської міської ради та Рекламні та маркетингові послуги (Послуги з виготовлення, розміщення та демонстрування інформаційної продукції (соціальної реклами та інформаційних сюжетів) (ДК 021:2015:79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги) очікуваною вартістю 500000,00 грн.

В розділі ІІ Констатуюча частина, в графі «1. Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі» вказано зокрема наступне.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Відділу реклами Кам`янської міської ради (далі Замовник) на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація Замовника, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій від 25.02.2022, тендерна пропозиція ТОВ "МЕДІА МАРКЕТ ГРУПП", протокол №01/03 від 01.03.2022 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника про визначення переможця процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір опубліковане в електронній системі закупівель 01.03.2022, договір про надання послуг від 17.03.2022 №05/2022 та додаткову угоду до нього від 29.12.2022 №1, пояснення Замовника, отримане через електронну систему закупівель 05.01.2023.

За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що умови тендерної документації Замовника не відповідають вимогам Закону №922, а саме:

-на порушення вимог абзацу першого пункту 2 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації Замовник не зазначив підстави для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, встановлені частиною другою статті 17 Закону та пунктом 13 частини першої статті 17 Закону для випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника;

-на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація не містить умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності об`єднання учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону;

-на порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 та частини третьої статті 17 Закону №922 в тендерній документації Замовник не визначив спосіб документального підтвердження переможцем відсутності підстав, передбачених пунктом 13 частини першої статті 17 Закону для випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника;

-на порушення вимог частини другої статті 24 Закону №922 наведений у розділі II тендерної документації порядок надання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї не відповідає порядку, визначеному у частині 2 статті 24 цього Закону, зокрема: тендерна документація у пункті 1 розділу II «Порядок унесення змін та надання роз`яснень до тендерної документації» не містить інформації, якою передбачено, що у разі несвоєчасного надання Замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру, у пункті 2 розділу II тендерної документації Замовником визначено, що положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації, що не відповідає вимогам частини 2 статті 24 Закону №922. Вимоги щодо наявності цієї інформації не передбачені законодавством та є порушенням вимог абзацу 2 частини 2 статті 22 Закону №922 в редакції що діяла на момент проведення торгів;

- на порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922 перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, зазначених Замовником у пункті 3 розділу V тендерної документації, не відповідає вимогам наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710 «Про затвердження Переліку формальних помилок», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998 (далі - Наказ №710), яким затверджено вичерпний перелік формальних помилок.

Крім того, Замовник у пункті 4 розділу III тендерної документації зазначив, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів дати розкриття тендерних пропозицій, чим порушив вимоги пункту 11 частини другої статті 22 Закону №922, де передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

У пункті 3.2 та підпункті 3.2.8 розділу 3 проекту договору, що є Додатком 3 до тендерної документації, Замовником зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тоді як випадки зміни істотних умов договору визначені частиною п`ятою статті 41 Закону №922, а в статті 36 Закону №922 йдеться про умови застосування процедури торгів з обмеженою участю, а отже посилання на статтю 36 суперечить статті 41 Закону № 922 у редакції, що діяла на момент проведення торгів.

У Додатку 3 до тендерної документації Замовником передбачено підставу зміни істотних умов договору у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Проте, відповідно до даних оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації, вид предмета закупівлі визначено як послуги. При цьому, вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується Замовниками у разі, якщо предметом закупівлі є товар, про що свідчить пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону.

Відображення у тендерній документації вказаної вище зміни істотних умов договору не відповідає абзацу першому частини третьої статті 22 Закону №922 в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства.

Також, замовником у Додатку 1 до тендерної документації зазначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених п.2,3,5,6 і 8 частини першої та другої статті 17 Закону, чим недотримано вимог частини 6 статті 17 Закону №922 де визначено, що переможець процедури закупівлі надає такі документи у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Моніторингом установлено, що переможцем торгів ТОВ "МЕДІА МАРКЕТ ГРУШІ" в електронній системі закупівель не оприлюднено документи відповідно до статті 17 Закону №922 та Додатку 1 до тендерної документації. Натомість оприлюднено довідку від 07.03.2022 № 10 про неможливість надання документів у зв`язку з воєнним станом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону № 922 Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Вимогами пункту 6 розділу V тендерної документації також визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Проте на порушення пункту 3 частини 1 статті 31 Закону №922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "МЕДІА МАРКЕТ ГРУШІ" та уклав з ним договір про надання послуг від 17.03.2022 №05/2022.

Замовником під час моніторингу оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю від 17.01.2023.

За результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення частини третьої, частини шостої статті 17, пунктів 2, 11, 19 частини другої, абзацу 1 частини З статті 22, частини 2 статті 24, статті 41 Закону №922 та Наказу №710.

За результатами аналізу розгляду тендерної пропозиції переможця торгів ТОВ "МЕДІА МАРКЕТ ГРУШІ" установлено порушення вимог пункту 3 частини першої статті 31 Закону №922.

За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про процедуру закупівлі, повноти та своєчасності відображення інформації, документів передбачених пунктом 4і Постанови №710, своєчасності укладання договору про закупівлю, внесення змін до договору та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель керуючись статтями 2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи зазначений висновок протиправним, звернувся з позовом до суду.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За правилами, визначеними частинами третьою - одинадцятою та дев`ятнадцятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

З наведеного вбачається, що Законом України «Про публічні закупівлі» визначено порядок призначення моніторингу, порядок та строки його проведення, при цьому контролюючому органу надано широкий спектр повноважень щодо проведення перевірки суб`єктів державних закупівель.

Також, відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерством Фінансів України затвердженні форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Пунктом 3 Розділу ІІІ «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, передбачено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, у разі виявлення порушень, обов`язково має містити зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В даному випадку, відповідачем взагалі не вказані зобов`язання щодо усунення саме виявлених порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель при закупівлі Рекламних та маркетингових послуги (Послуги з виготовлення, розміщення та демонстрування інформаційної продукції (соціальної реклами та інформаційних сюжетів) (ДК 021:2015:79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги), лише зазначено про необхідність здійснити заходи щодо недопущення у подальшому порушення вимог законодавства, зокрема шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, якими допущені порушення, жодним чином не усунуть виявлених порушень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, що є одночасно і орієнтирами при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури, та із рахуванням як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відсутність в оскаржуваному висновку зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, свідчить про порушення відповідачем принципу прийняття рішення владним суб`єктом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на надання можливості позивачу обрати варіант правомірної поведінки з урахуванням положень чинного законодавства, оскільки розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому, є однією із основних функції органу державного фінансового контролю.

Крім того, відповідно до п.15 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається лише право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях, тобто ініціювати вказане питання, а не без альтернативно вимагати притягнення до дисциплінарної відповідальності, яка реалізується шляхом накладення дисциплінарних стягнень.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є наслідком для їх задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-09-007638-b від 23.01.2023р.

Стягнути на користь Відділу реклами Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 40398436, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янська, ВУЛИЦЯ МОСКВОРЕЦЬКА, будинок 14 А) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Антоновича Володимира, будинок 22, корпус 2).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко