Рішення

від 28.04.2023 по справі 280/6887/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2023 року Справа № 280/6887/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро»

до Головного управління ДПС у Вінницькій області,

Головного управління ДПС у Львівській області,

Державної податкової служби України

про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 (згідно поштового штампу) Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» (надалі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі- відповідач 1), до Головного управління ДПС у Львівській області України (далі відповідач 2), до Державної податкової служби України (далі відповідач 3), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління П в Вінницькій області про відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №6353 від 26.07.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДІІС в Вінницькій області про відповідність ГОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №6578 від 16.08.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Вінницькій області про відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №6673 від 30.08.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Вінницькій області про відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №6840 від 16.09.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Львівській області про відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №7008 від 04.10.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Львівській області №7426180/41270256 від 04.10.2022 про відмову реєстрації податкової накладної №24 від 27.07.2022 та №7426179/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 28.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» №24 від 27.07.2022 та №28 від 28.07.2022 та розрахунок коригування № 6 від 23.08.2022 до податкової накладної №28 від 28.07.2022, в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним отримано через електронний кабінет платника податків рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6353 від 26.07.2022, відповідно до якого визначено відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач зазначає, що у зв`язку із отриманням зазначеного рішення позивачем до контролюючого органу було подано додаткові документи для спростування твердження контролюючого органу про відповідність критеріям ризиковості. Разом з тим, не зважаючи на неодноразове подання додаткових документів комісією ГУ ДПС п`ять разів було прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на те, що Позивач здійснює реалізацію тмц відмінні від придбання, у ТОВ "Січ-Електро" відсутні виробничі потужності та трудові ресурси для виробництва інших видів електронних і електричних проводів та кабелів, відсутні витрати пов`язані з виробництвом, здійснення господарських операцій з ризиковими контрагентами. Разом з тим, позивач вважає прийняті рішення протиправними, оскільки такі не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Крім того, позивач вказував на те, що господарські операції з ТОВ "Екопакрециклінг", ТОВ "Виробниче Об`єднання "Січ-Кабель", ТОВ "Алекс Обджект", ТОВ "Січ Кабель", ТОВ "Кабель-Груп", які поставлені під сумнів контролюючим органом, підтверджуються документально належним чином оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку та здійснювались до того як 11.08.2021 Головним управління ДПС у Запорізькій області було прийнято рішення №6053 про невідповідність критеріям ризикових платників ПДВ ще 11.08.2021. Позивач вказує, що він є виробником електричних проводів і кабелів фактичне виробництво кабельної продукції виконується партнерами ТОВ «Січ-Електро» з сировини закупленої ТОВ «Січ-Електро», зберігається продукція на орендованих ТОВ «Січ-Електро» складських приміщеннях, у підприємства наявні трудові ресурси, виробничі потужності та витрати пов`язані з виробництвом, яких в достатній мірі вистачає для ведення господарської діяльності що відображається в бухгалтерському та податковому обліку. Крім того ТОВ «СІЧ-Електро» подані на реєстрацію податкові накладні (далі ПН) - ПН №24 від 27.07.2022, ПН №28 від 28.07.2022 та розрахунок коригування до податкової накладної (далі РК) РК № 6 від 23.08.2022 р., реєстрація яких зупинена. Згідно Квитанції про зупинення від 16.08.2022, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, стала відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, надання додаткових пояснень не призвело до розблокування податкових накладних, позивач вважає що незаконність віднесення його до ризикових платників податків зумовила подальші незаконні рішення у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою судді від 12.12.2022 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 02.01.2023 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач-1 проти позову заперечив на давни до суду відзив. В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області позивача включено до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8). Також, представник відповідача вказував і на відсутність підстав для задоволення позовної вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників не порушує прав та законних інтересів платника податків, а є лише службовою інформацією, яка розміщується в автоматизованих системах контролюючого органу. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі 2 та 3 відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України судрозглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

26.07.2022 комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №6353 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено ТОВ "Січ-Електро" (код 41270256) здійснює реалізацію тмц відмінні від придбання. У ТОВ "Січ-Електро" (код 41270256) відсутні виробничі потужності та трудові ресурси для виробництва інших видів електронних і електричних проводів та кабелів, відсутні витрати пов`язані з виробництвом.

Позивач 05.08.2022 подав пояснення та документи про невідповідність його критеріям ризиковості.

16.08.2022 комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №6578 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено - встановлено здійснення господарських операцій з ризиковими контрагентами, зокрема ТОВ "Екопакрециклінг", ТОВ "Виробниче Об`єднання "Січ-Кабель", ТОВ "Алекс Обджект", ТОВ "Січ Кабель", ТОВ "Кабель-Груп". Також, відсутні виробничі потужності та трудові ресурси для виробництва інших видів електронних і електричних проводів та кабелів, відсутні витрати пов`язані з виробництвом.

Не погодившись за таким висновком, позивач 19.08.2022 знов надав пояснення до яких додав документи та докази які свідчать про невідповідність його критеріям ризиковості.

30.08.2022 комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №6673 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено - встановлено здійснення господарських операцій з ризиковими контрагентами, зокрема ТОВ "Екопакрециклінг", ТОВ "Виробниче Об`єднання "Січ-Кабель", ТОВ "Алекс Обджект", ТОВ "Січ Кабель", ТОВ "Кабель-Груп.

Не погодившись за таким висновком, позивач 06.09.2022 знов надав пояснення до яких додав документи та докази які свідчать про невідповідність його критеріям ризиковості.

16.09.2022 комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №6840 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено - відповідно даних ЄРПН встановлено здійснення операцій з ризиковими контрагентами-постачальниками, а саме: ТОВ "Січ Кабель", ТОВ "Екопакрециклінг", ТОВ "Кабель-Груп", ТОВ "Алекс Обджект".

Не погодившись за таким висновком, позивач 23.09.2022 знов надав пояснення до яких додав документи та докази які свідчать про невідповідність його критеріям ризиковості.

04.10.2022 комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №7008 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено - залишити по п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Крім того встановлені обставини за яких відбулось блокування податкових накладних:

Між ТОВ «Січ-Електро» - постачальник та ТОВ «Інженерно-Технічний Центр «Енергооблік» -покупець, був укладений договір поставки кабельної продукції №13/02/2022-1 від 13.02.2022 p.

26.07.2022 ТОВ «Січ-Електро» виставлений рахунок №СЕ260702 на попередню оплату замовленого товару.

27.07.2022 ТОВ «Інженерно-Технічний Центр «Енергооблік» здійснив попередню оплату товару в сумі 278 536,00 грн. та 28.08.2022 в сумі 1 250 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Січ-Електро», всього попередня оплата була проведена на 1 528 536?,00 грн.

Поставка товару ТОВ «Січ-Електро» здійснена за видатковою накладною №СЕ230801 від 23.08.2022 р на суму 1 554 978,38 грн. з ПДВ.

Доставка товару покупцеві підтверджується ТТН №СЕ230801 від 23.08.2022, перевізник ФОП ОСОБА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

ТОВ «СІЧ-Електро» подані на реєстрацію податкові накладні (далі ПН), а саме: ПН №24 від 27.07.2022 на суму 278536,00 грн, ПН №28 від 28.07.2022 на суму 1250000,00 грн., реєстрація яких зупинена також було подано розрахунок коригування до податкової накладної (далі РК) РК № 6 від 23.08.2022 до ПН №28 реєстрацію якого була відхилена.

Згідно квитанцій про зупинення від 16.08.2022, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, стала відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Позивач 26.09.2022 надав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН шляхом направлення Пояснень з додатками через електронний кабінет.

Комісією ГУ ДПС в Львівській області згідно прийнято рішення №7426180/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 та №7426179/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №28, які прийняті з однакових підстав: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Розрахунок коригування РК №6 від 28.08.2022 до ПН№28 від 28.07.2022, згідно квитанції від 15.09.2022 не було прийнято в зв`язку з тим, що відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця з ІПН 343256402289 від 28.07.2022, № 28.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС про відповідність платника податку критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі-Порядок №1165).

Згідно положень додатку 1 Порядку №1165, критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1 статті16 та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, спірні рішення прийнято з огляду на відповідність підприємствапозивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме зазначено, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарі/послуг, відмінних від придбаних.

Проте з урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте, спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Суд зазначає, що у запереченнях на позовну заяву контролюючий орган зазначив, що підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків стала інформація про ризиковість операцій з ТОВ "Екопакрециклінг", ТОВ "Виробниче Об`єднання "Січ-Кабель", ТОВ "Алекс Обджект", ТОВ "Січ Кабель", ТОВ "Кабель-Груп".

Разом з тим, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємствапозивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Крім того слід зазначити що нормами ПК України закріплено принцип індивідуальної відповідальності платника. Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, поширення на ТОВ «Січ-Електро» «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності чи до якого застосовуються ті чи інші обмежувальні заходи.

Твердження відповідачів про відсутність виробничих потужностей та трудових ресурсів для виробництва інших видів електронних і електричних проводів та кабелів, відсутність витрат пов`язані з виробництвом спростовуються наданими Позивачем доказами.

Так судом встановлено, що ТОВ «Січ-Електро», є виробником проводів та кабельної продукції.

Реальність здійснення господарської діяльності підтверджується наявністю у користування основних засобів, наявністю договорів на придбання сировини, її переробки та реалізації готової продукції, зокрема.

Позивач уклав договори оренди офісного приміщення з ТОВ «Сбитресурс» №0504/1 від 01.06.2020, користування складським/виробничім приміщенням відбувається за договором з ТОВ «Сбитресурс» №0504/1с від 01.04.2020 розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 2.

ТОВ «Січ-Електро» укладено ряд договорів з постачальниками сировини, зокрема від 20.12.2021 з ТОВ «Снаб-Електро» №201201, від 28.12.2021 з ТОВ «Тринадцятий Елемент» №3/2022, від 04.01.2021 з ТОВ «Екопакрециклінг» №5, від 01.10.2021 з ТОВ «Запоріжполімерторг» №5, від 10.04.2020 з ТОВ "БНХ УКРАЇНА" №72/02/20, від 30.11.2021 з ТОВ «Кабельний завод «Енергопромторг» №12/21.

Товариство уклало договори підряду на виготовлення кабельної продукції №2204-2дав від 22.04.2019 з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (виконавець), №201201 від 20.12.2018р. з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) та № 50601 від 05.01.2022 з ТОВ «Сбитресурс» (виконавець) , які виконують роботу з виготовлення кабельної продукції (електричний провід марки АС, А та проводи СИП) на власних та орендованих виробничих потужностях з сировини ТОВ "Січ-Електро" (замовник).

Також у позивача укладені договори з покупцями товару, зокрема від 03.07.2017 з ТОВ "Торговий Дім Одеського Кабельного Заводу "Одескабель" №030717, від 12.02.2021 з ТОВ " Торгова Компанія "Буделектрокабель" №12/02-01, від 16.01.2020 з ТОВ " НВП "Віан" №16/01-2020-1, від 18.11.2020 з ТОВ "Промкабель-Електрика" від №18/11/20-1, від 13.02.2022 з ТОВ «ІТЦ "Енергооблік» №13/02/22, від 28.01.2022 з ТОВ "Южспеценергокомплект" №28/01/22.

На підтвердження виконання вказаних договорів Позивачем надані акти наданих послуг, видаткові накладні, товаро транспортні накладні рахунки, банківські виписки, сертифікати виробників, тощо.

Доказів зворотнього, а саме нереальності вказаної господарської діяльності, відповідачем не надано.

Крім того відповідно до штатного розкладу ТОВ "Січ-Електро" від 01.07.2022 працевлаштовано та працюють 3 працівника.

Що стосується посилання ГУ ДПС у Вінницькій області на наявність негативної податкової інформації стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Електро» та відсутність у вказаного товариства необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, то суд зазначає, що воно не підтверджено належними та допустимими доказами, ґрунтується виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальника платника та дослідження первинних документів.

Суд враховує висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналізуючи викладене слід дійти висновку, що оскаржувані рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованихстаттею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6353 від 26.07.2022, №6578 від 16.08.2022, №6673 від 30.08.2022, №6840 від 16.09.2022, та рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7008 від 04.10.2022 про відповідність ТОВ «Січ-Електро» критеріям ризиковості платника податку, прийнято з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на постанови Верховного Суду зазначені у відзиві (№480/4006/18, №540/2077/18), оскількивказані рішення Верховного Суду стосуються норм застосування Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, який втратив чинність 01.02.2020 року, в той час як оскаржувані рішення винесено у червні 2020 року. Тобто при вирішенні законності такого рішення слід використовувати новий нормативний акт, зокрема на підставі якого таке рішення і винесено - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Львівській області №7426180/41270256 від 04.10.2022 про відмову реєстрації податкових накладних №24 від 27.07.2022 та №28 від 28.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача №24 від 27.07.2022 та №28 від 28.07.2022 та розрахунок коригування № 6 від 23.08.2022 до податкової накладної №28 від 28.07.2022, в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року(з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом192.1 статті 192та пунктом201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів200-1.3і 200-1.9 статті200-1 ПК України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимогЗаконів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі Порядок № 1165).

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

5) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

6) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком № 1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, критеріїв ризиковості є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

З копій наданих суду квитанцій вбачається, що контролюючим органом зазначено, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але квитанції не містить обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв та інформації (конкретного переліку), які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної (а.с. 33 -34).

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленомустаттею 42 Податкового Кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, враховуючи наведені норми суд вважає, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, але як вбачається з наданої суду копії рішеннь Комісії ГУ ДПС в Львівській області № 7426180/41270256 від 04.10.2022 та №7426179/41270256 від 04.10.2022, якими відмовлено у реєстрації ПН № 24 та № 28, і які є предметом оскарження у цій справі, підставою для їх прийняття зазначено неподання платником податку копій документів: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано, але саме зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних № 24 та 28, з огляду на наявність вимоги щодо обов`язкового зазначення у рішенні об`єктивних обставин, які перешкоджають реєстрації ПН з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично були подані платником податку.

Отже, в оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС в Львівській області № 7426180/41270256 від 04.10.2022 та №7426179/41270256 від 04.10.2022 контролюючим органом не було обґрунтовано, які саме документи надані платником складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної та які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної.

При вирішенні справи суд також враховує, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вказані контролюючим органом підстави не можуть бути прийняті судом, як належні та достатні докази правомірності оскаржуваних рішень.

Суд акцентує увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

Враховуючи, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС в Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної; відповідачем не було враховано специфіку господарської діяльності товариства, а письмові пояснення ТОВ «Січ-Електро» залишилися поза увагою, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в Львівській області №7426180/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 та №7426179/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими у межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №24 від 27.07.2022 та №28 від 28.07.2022 та розрахунок коригування №6 від 23.08.2022 , суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №24 від 27.07.2022 №28 від 28.07.2022 та розрахунку коригування №6 від 23.03.2021, судом не встановлено.

За таких обставин даної справи, суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Січ-Електро».

При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН/РК ТОВ «СІЧ-Електро» є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Січ-Електро».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 14.12.2022 між позивачем та адвокатом Шульга О.А. був укладений договір про надання правої допомоги адвокатом № 301/14.

На підтвердження повноважень адвоката Шульга О.А., надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер серії АР №1089573 від 25.11.2022 .

У договорі про надання правової допомоги адвокатом №301/14 від 14.11.2022 сторони передбачили, що ТОВ «СІЧ-Електро» має сплатити гонорар адвокату за кожну судову справу яка була розглянута будь яким судом першої інстанції незалежно від строків її розгляду та обсягу виконаної роботи адвокатом в розмірі 9 000 грн. Розглянутою вважається справи в якій було ухвалено остаточне рішення судом першої інстанції, остаточним судовим рішенням визначається рішення, ухвала чи постанова внаслідок ухвалення якої судовий розгляд припиняється судом першої інстанції.

Так, вказана форма оплати відповідає нормам законодавства що регулюють договірні правовідносини та узгоджується з позицією викладеною в додатковій постанові КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/4134/20, відповідно до якої адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст.134 КАС України).

Відповідач заперечив щодо стягнення з нього на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу, оскільки така категорія справ є поширеною та не потребує значних багато часу при здійсненні професійної правничої допомоги.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, заперечення відповідача 1, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 7000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 17367, 00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 17367 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., стягується, відповідно достатті 139 КАС України, на його користь пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, якими прийнято протиправні рішення , саме з Головного управління ДПС в Вінницькій області (5 рішень) та Головного управління ДПС в Львівській області (2 рішення).

Керуючись ст.ст.2,5,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 1, код ЄДРПОУ 41270256) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Вінницькій області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» критеріям ризиковості платника податку №6353 від 26.07.2022, №6578 від 16.08.2022, №6673 від 30.08.2022, №6840 від 16.09.2022, №7008 від 04.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Львівській області №7426180/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 27.07.2022 та №7426179/41270256 від 04.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 28.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» №24 від 27.07.2022 та №28 від 28.07.2022, та розрахунок коригування № 6 від 23.08.2022 до податкової накладної №28 від 28.07.2022, в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС в Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» судовий збір в розмірі 12405, 00 грн. (дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС в Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ-Електро» судовий збір в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова