Ухвала

від 28.04.2023 по справі зпп/320/49/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

28 квітня 2023 року ЗПП/320/49/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

доКиївської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ

ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА»

Політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА

РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА»

Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району

Київської області

прозупинення дії рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (передана на розгляд судді 26.04.2023), у якій просить суд задовольнити та до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної організації політичної партії УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА, Політичної партії УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА та Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень:

-зупинити дію рішення конференції Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» щодо відкликання депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 ;

- заборонити Білогородській сільській територіальній виборчій комісії Бучанського району Київської області приймати будь-яке рішення щодо відкликання депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 ;

- заборонити Білогородській сільській територіальній виборчій комісії Бучанського району Київської області приймати будь-яке рішення щодо визнання обраним депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області наступного за черговістю кандидата у депутати від Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА».

Заява мотивована протиправністю рішення про внесення пропозиції Київською обласною організацією політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» щодо відкликання депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 . Зауважено, що рішення є таким, що порушує фундаментальне право заявника, що полягає у можливість кожного громадянина України вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах свободи вираження поглядів і обміну думками та інформацією, вільного формування власного ставлення до участі у виборах, а обов`язковою складовою цього права є, зокрема, право на повагу до волевиявлення людини, її демократичного вибору та результатів виборів.

Відтак, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА», Політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» та Білогородської сільської територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень може ускладнити виконання рішення суду у цій справі та унеможливити поновлення порушених прав позивача, оскільки в силу прогалини в законодавстві, у разі визнання обраним депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області наступного за черговістю кандидата у депутати від Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» замість ОСОБА_1 останній не зможе поновити свої повноваження депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області навіть у разі скасування судом оскаржуваних рішень.

З огляду на вищезазначене, заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову та застосувати обраний ним захід забезпечення позову.

Вирішуючи подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви суд виходить з такого.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2, 4, 5 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та доданих до неї документів, судом встановлено, що 07.04.2023 була проведена конференція Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» на якій прийнято рішення про внесення пропозиції Київською обласною організацією політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» щодо відкликання депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 .

Заявником зазначено, що на момент скликання Конференції та прийняття рішення про внесення пропозиції Київською обласною організацією політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» щодо відкликання депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 відсутні правові підстави для відкликання заявника, вичерпний перелік яких закріплений у статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Суд зазначає, що порядок відкликання депутата місцевої ради регламентується нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV від 11.07.2002 (далі - Закон № 93-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закон № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку;

3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

7-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

8) його смерті.

Підстави та порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою визначено розділом V Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Частиною 9 вищезазначеної статті визначено, що рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Згідно з частиною 7 статті 41 Закону №93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Відповідно до частини 9 статті 41 Закону №93-IV на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

З аналізу вищезазначених приписів Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" вбачається, що право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою мають два суб`єкти, а саме: місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом; громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

При цьому, в залежності від того, ким ініційовано питання щодо внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, приписами Закону №93-IV визначено окремі порядки проведення процедури відкликання депутата.

Суд звертає увагу, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову, Київською обласною організацією політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА» прийнято лише рішення про внесення пропозиції про відкликання депутата. Тобто наразі процедура відкликання депутата знаходиться на початковій стадії.

Відтак, внесення такої пропозиції жодним чином не свідчить про те, що вищим керівним органом політичної партії буде прийнято саме негативне для заявника рішення про відкликання його, як депутата за народною ініціативою.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.

Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси заявника порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення його порушених прав.

Водночас, суд наголошує, що відсутність рішення про відкликання депутата виключає наявність підстав для застосування обраного заявником виду забезпечення позову шляхом заборони Білогородській сільській територіальній виборчій комісії Бучанського району Київської області приймати будь-яке рішення щодо визнання обраним депутатом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області наступного за черговістю кандидата у депутати від Київської обласної організації політичної партії «УДАР (УКРАЇНСЬКИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЗА РЕФОРМИ) ВІТАЛІЯ КЛИЧКА».

Відтак, суд зауважує, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяють дійти висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, на даному етапі процедури відкликання депутата, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він може звернутись до суду.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Колеснікова І.С.