Рішення

від 27.04.2023 по справі 340/533/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/533/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (далі - Позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14.12.2022 №00038190707, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1022826,33 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 511413,67 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач веде свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства та, як наслідок, операції з контрагентами-постачальниками є повністю реальними, які спричинили реальні зміни майнового стану Позивача. Придбаний у контрагентів товар було продано іншим суб`єктам господарювання за укладеними договорами та зовнішньо - економічними контрактами. При цьому, твердження податкового органу про відсутність у суб`єктів господарювання необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних та інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з Позивачем. Крім того, податківцями не було досліджено варіантів залучення такими постачальниками матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставки ТМЦ. Висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що вина Позивача полягає в тому, що ним безпідставно включено суми ПДВ щодо отриманих послуг в дод. 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" за лютий 2022 по контрагенту ТОВ "Транзпостач", по придбанню послуг переробки давальницької сировини, чим завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2022 на 300000 грн.; за березень 2022 по контрагенту ПП "Гідросенд" по частковому придбанню послуг суборенди вагонів завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2022 на 141840 грн.; за травень 2022 по контрагенту ТОВ "Транзпостач", по придбанню послуг переробки давальницької сировини, чим завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2022 на суму 580986,76 грн., та по контрагенту ПП "Агро-В", по придбанню послуг за кордоном (територія Польщі), чим завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2022 на 25316,67 грн., чим умисно порушено п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та на підставі п.200.14, ст.200 Кодексу Позивачем було завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього на 1048143 грн. (т.5 а.с.76-80).

У поданих суду додаткових поясненнях представник Відповідача зазначив, що порушення визначено в частині окремих господарських операцій, а саме: з ТОВ "Транзпостач" в частині переробки насіння сої, зменшено бюджетне відшкодування в розмірі 906 303 грн.; з ПП "Гідросенд" в частині суборенди вагонів, зменшено бюджетне відшкодування в розмірі 141 840 грн..

По контрагенту ТОВ "Транзпостач" було зменшено в зв`язку з тим, що за результатами попередньої перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022, було зменшено залишок суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (р.19.1 + р.20.3 декларації) (переноситься до р.16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (податкове повідомлення-рішення В4) (акт від 23.06.2022 №982/11-28-07-12/42544531), не встановлено перевіркою джерела походження сировини сої за січень 2022, перевіркою не підтверджено послуги переробки давальницької сировини (переробка сої та шроту ДС), на запит не надано первинних документів, щодо придбання сировини, встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 п.п.200.1. п.п.200.4, п.п.200.7, п.п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України. Відповідну суму, яка була фактично оплачена, ПП "Агро Євро Партнер" було включено до додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування до декларації за лютий 2022 року та за травень 2022 року.

По контрагенту ПП "Гідросенд" було зменшено в зв`язку з тим, що проведеним аналізом в ЄРПН встановлено, що ПП "Гідросенд" надавав в суборенду вагони, які придбано у ТОВ"Діва Логістик Консалт", у якого не зареєстровано (реєстрацію зупинено) податкові накладні на надання послуг з оренди вантажних вагонів за вказаними загальномережевими номерами на адресу ПП "Гідросенд", але номери вагонів, які ПП "Гідросенд", надав між ПП "Агро Євро Партнер", зазначені в податковій накладній від ТОВ "Діва Логістик Консалт", а саме номери 95915476, 95978722, 95978730, 95184545, 95176707, 95728788, 95997102, 95507661, 95747820, 95489381, 95780318, 95088639, 95181988, 95780037, 95997284, 95978730. За даними ЄРПН ТОВ "Діва Логістик Консалт" не декларує у січні 2022 придбання послуг з оренди вагонів, та має критерії ризиковості, а саме винесено повторно рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.07.2022 №144725 (т.5 а.с.114-115).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа 10.10.2018, основним видом діяльності якої є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

З 01.12.2018 Позивач є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.8-28).

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Встановлено, що в період з 11.10.2022 по 24.10.2022, відповідно до п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області 16.09.2022 №936-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Агро Євро Партнер" (код 42544531) щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 31.10.2022 №2853/11-28-07-07/42544531 (т.1 а.с.29-98).

Згідно висновків акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

1. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 1048143 грн., в тому числі за лютий 2022 року на 300000 грн., березень 2022 року на 141840 грн., за травень 2022 на 606303 грн.;

2. п.44.1 ст.44, п.п. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за лютий 2022 на суму 29635 грн..

Зокрема, перевіркою достовірності і правильності визначення суми бюджетного відшкодування (показник рядка 20.2.1 Декларації за лютий 2022) встановлено її завищення на 300000 грн. за рахунок оформлення взаємовідносини із контрагентом-постачальником ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985) у сумі 300000 грн. (період виникнення від`ємного значення січень 2022, за результатом проведення позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, акт від 23.06.2022 №982/11-28-07-12/42544531).

Також, перевіркою достовірності і правильності визначення суми бюджетного відшкодування (показник рядка 20.2.1 Декларації за березень 2022) встановлено її завищення на 141840 грн. за рахунок оформлення взаємовідносини із контрагентом-постачальником ПП "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 41095214), по ланцюгу часткового не підтвердження у сумі у сумі 141840 грн. (період виникнення від`ємного значення січень 2022 року, за результатом проведення позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 по податкової декларації з податку на додану вартість, акт від 23.06.2022 №982/11-28-07-12/42544531). Перевіркою встановлено, що до складу додатку 3 декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року включено документальне оформлення ПП "Агро Євро Партнер" господарських операцій по взаємовідносинах з ПП "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 41095214), які було проведено у січні 2022 року та включено до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2022 року в сумі 434640 грн., з придбання суборенди майна (вагони залізничні) заявлено до відшкодування з бюджету 250000 грн. (додаток 3 до Декларації з податку на додану вартість за березень 2022 р.).

Крім того, перевіркою достовірності і правильності визначення суми бюджетного відшкодування (показник рядка 20.2.1 Декларації за травень 2022 року) встановлено її завищення на 606303 грн. за рахунок оформлення взаємовідносини із контрагентом-постачальником ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985) у сумі 580986,76 грн. (період виникнення від`ємного значення січень 2022 року, за результатом проведення позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з рахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, акт від 23.06.2022 №982/11-28-07-12/42544531) та за рахунок оформлення взаємовідносин із контрагентом-постачальником ПП "АГРО-В" (код ЄДРПОУ 38740655) у сумі 25316,67 грн..

Враховуючи вищевказане, 14.12.2022 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" №00038190707, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 1048143 грн. (за лютий 2022 у розмірі 300000 грн., березень 2022 141840 грн., травень 2022 606303 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 524072 грн. (за лютий 2022 у розмірі 150000 грн., березень 2022 70920 грн., травень 2022 303151,50 грн.) (т.1 а.с.99-101).

Не погоджуючись з таким рішенням в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1022826,33 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 511413,67 грн., Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону № 996-XIV).

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт та/або послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Водночас, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з надання послуг з переробки сої, оформлених як придбаних у ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985).

З матеріалі справи встановлено, що 01.04.2020 між Позивачем (Замовник) та ТОВ "Транзпостач" (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 01042004/1 від 01.04.2020, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього Договору роботи з переробки давальницької сировини (насіння сої) у готову продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію (олія гідратована, шрот соєвий гранульований/ негранульований, соєва оболонка, соєвий фосфатидний концентрат) і оплатити роботу.

Пунктом 3.1-3.2 вказаного договору сторони погодили, що у зв`язку зі специфікою діяльності та місцезнаходженням Замовника за адресою потужностей, на яких здійснюється виробництво, передача сировини на переробку здійснюється без оформлення товарно-транспортних накладних.

Прийом сировини здійснюється Виконавцем на підставі актів приймання-передачі.

Відповідно до п.6.1 Договору, поставка готової продукції здійснюється на території Виконавця. У зв`язку з особливостями технологічного циклу виробництва, фізичного переміщення ТМЦ при переході права власності на Товар не відбувається і факт передачі Товару підтверджується підписаними Сторонами відповідної видаткової накладної (т.1 а.с.159-161).

На виконання договору № 01042004/1 від 01.04.2020 ТОВ "Транзпостач" для Позивача здійснено переробку соєвого ДС, що підтверджено картками рахунку 631 за січень-травень 2022; видатковими та податковими накладними; актами надання послуг з переробки; звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника. Оплата за надані послуги з переробки проведена в безготівковій формі на підставі виставлених рахунків (т.1 а.с.162-250, т.2 а.с.1-5, т.4 а.с.13-15). Отриманий товар було експортовано Позивачем, що підтверджується митними деклараціями, міжнародними транспортними накладними, рахунками-фактури, накладними, міжнародними контрактами зі специфікаціями (т.4 а.с.16-99).

Переданий Позивачем на переробку товар придбано у контрагентів-постачальників ТОВ "Гренді Корпс" (код ЄДРПОУ 43828811) за договором №29102111 від 29.10.2021 (т.2 а.с.7-139) та ТОВ "Телвен Продакт" (код ЄДРПОУ 44443758) за договором №04012208 від 04.01.2022 (т.2 а.с.140-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-12).

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості послуг суборенди майна (вагони залізничних), оформленого як придбане у ПП "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 41095214).

01.04.2021 між Позивачем (Суборендар) та ПП "Гідросенд" (Орендар) укладено договір суборенди № 01042116/1, згідно якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування вагони об`ємом 120 куб. м.. Майно, що орендується, знаходиться у володіння та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 01042116/1 від 01.04.2021 між Орендарем і ТОВ "Діва Логістик Консалт". Суборендар орендує майно для здійснення перевезень вантажів. Вартість користування одним вагоном за одну добу вказується Орендарем у відповідних рахунках та актах наданих послуг (т.4 а.с.100-101).

Виконання договору № 01042116/1 від 01.04.2021 підтверджено карткою рах. 631 за 1 кв. 2022, актами надання послуг та податковими накладними. Оплата за надані послуги з переробки проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Також, Позивачем до матеріалів справи надано відомості про використання вагонів у господарській діяльності (т.4 а.с.102-250, т.5 а.с.1-41).

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також предмет вказаних господарських операцій Позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товару (послуг) та подальшого його (їх) використання у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Висновки ж контролюючого органу про нереальність господарських операцій Позивача з його контрагентами-постачальниками ТОВ "Транзпостач" та ТОВ "Гідросенд" ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо можливого нереального здійснення останніми господарських операцій по ланцюгу постачання.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання Відповідача в обґрунтування висновків щодо порушення Позивачем податкового законодавства на податкову інформацію по ТОВ "Транзпостач" та ТОВ "Гідросенд", оскільки вона носить виключно інформативний характер і сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається податковий орган.

Крім того, Позивач, як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати певний контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо ведення господарської діяльності та податкового законодавства, тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит тощо за можливу неправомірну діяльність будь-кого з його контрагентів.

Таким чином, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт/послуг) у ланцюгу постачання.

Відповідачем не встановлено та не доведено, що фактичне виконання договорів не підтверджено належними та допустимими доказами, договори містять ознаки фіктивності, тобто вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Згідно до статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п.71.1 ст.71 Кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний та встановлюється законом, зокрема ст.с.72, 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема, ст.ст.72, 73 ПК України.

Враховуючи наведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (ст.ст.72, 83 ПК України), а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом; по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст.72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття до уваги останньої.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту (п.17 постанови ВС від 31.07.2018 №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не може свідчити про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність цих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також, слід зазначити, що суду не надано доказів того, що контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій не мали чинного статусу платників ПДВ, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про їх відсутність за місцезнаходженням, а тому наведені в акті доводи щодо неспроможності контрагентів здійснювати певні види господарської діяльності Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведені та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Щодо стосується відсутності у контрагентів-постачальників матеріальних та трудових ресурсів слід зазначити, що відсутність у контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже контрагент може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів контрагента, є передчасними.

Відтак, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки Позивача щодо нереальності господарських взаємовідносин із постачальниками товарів (робіт) не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. Доводи ж про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову Позивач сплатив судовий збір в сумі 23013,60 грн. (т.1 а.с.157), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Крім того, 28.02.2023 представник Позивача подав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. (т.5 а.с.51-53).

В свою чергу, представник Відповідача подав заперечення щодо задоволення такої заяви (т.5 а.с.72-74).

Розглянувши дане питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відтак, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача підтверджує розмір витрат на професійну правничу допомогу наступними доказами: договором від 12.01.2023 про надання правничої допомоги з додатком №1 до договору від 12.01.2023; рахунком за надані послуги №3 від 20.02.2023; актом виконаних робіт (прийняття послуг) від 20.02.2023 (т.5 а.с.54-59).

На момент ухвалення рішення, доказів оплати послуг адвоката суду не надано.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно до акту виконаних робіт (прийняття послуг) від 20.02.2023, адвокатом Кириленком Ю.Г. надано наступні послуги: ознайомлення з Актом податкової перевірки та його аналіз (1 год.) 700 грн.; ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз. Збір додаткових доказів. Складення адвокатського запиту і аналіз відповіді на нього (6 год.) 4200 грн.; складення позовної заяви з формуванням додатків до неї 3100 грн.; участь в судовому розгляді справи у суді першої інстанції 4000 грн. (т.5 а.с.59).

Суд зазначає, що такі послуги як "ознайомлення з актом податкової перевірки та його аналіз, з ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз" є загальними і такими, що не розкривають суть наданої правової допомоги та фактично є складовою такої послуги як "складення позовної заяви з формуванням додатків до неї". Доказів вчинення дій щодо збору додаткових доказів, складення адвокатського запиту суду не надано.

Водночас, при розподілі судових витрат на правову допомогу, необхідно враховувати складність справи, обсяг підготовлених та поданих до суду документів та участь адвоката у судовому засіданні.

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача, з урахуванням складності справи, доведеності надання послуг, підлягають кошти у розмірі 7100 грн., що є витратами на правничу допомогу (складення позовної заяви з формуванням додатків до неї; участь в судовому розгляді справи), які у зв`язку з задоволення вимог Позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

При вирішені питання щодо зменшення витрат на правову допомогу, суд керується правовими позиціями Верховного Суду, висловленим у постановах від 22.12.2020 року у справі №520/8489/19, від 14.12.2020 року у справі №320/4885/20, від 11.12.2019 року у справі №545/2432/16-а.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС форми "В1" від 14.12.2022 №00038190707, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1022826,33 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 511413,16 грн..

Стягнути на користь приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) судовий збір в розмірі 23013,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Стягнути на користь приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) судові витрати на правничу допомогу в сумі 7100,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО