Рішення

від 27.04.2023 по справі 380/18074/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18074/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-плюс» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-плюс» (далі ТОВ «Ромашка-плюс»), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти до бюджету в розмірі 430 729, 66 грн, які знаходяться на рахунках в банка та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначає, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 20.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Копія ухвали судді від 20.12.2022 надіслана рекомендованим листом на зазначену у позові адресу місцезнаходження відповідача. Однак, конверт з судовою кореспонденцією повернуто на адресу суду .

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 26.12.2022 витребувано у Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) належним чином засвідчені копії декларацій земельного податку від 19.12.2021 та від 21.02.2022 із розрахунками податкових зобов`язань.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «Ромашка-плюс» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 42370526.

Згідно з довідкою, копія якої міститься в матеріалах справи, податковий борг по земельному податку з юридичних осіб становить 430 729,66 грн.

Вказаний борг виник на підставі наступного:

- 12 611,95грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.12.2021 (термін сплати 02.03.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.03.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.04.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 31.05.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.06.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.07.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.08.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.09.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 01.11.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно з декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.11.2021);

- 29239,01грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 30.12.2021);

- 29238,97грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 19.02.2021 (термін сплати 31.01.2022);

- 10 720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 02.03.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 30.03.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 03.05.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 30.05.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 30.06.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 01.08.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 30.08.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 30.09.2022);

- 10720,96грн. податкові зобов`язання, нараховані платником самостійно згідно декларації земельного податку від 21.02.2022 (термін сплати 31.10.2022).

Головне управління ДПС у Львівській області 12.04.2021 сформувало податкову вимогу №35942-13, згідно з якою станом на 11.04.2021 сума податкового боргу відповідача становила 29177,89 грн.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання у податкових деклараціях земельного податку вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головне управління ДПС у Львівській області 12.04.2021 сформувало податкову вимогу №35942-13, згідно з якою станом на 11.04.2021 сума податкового боргу відповідача становила 29177,89 грн.

Вказану вимогу направлено на податкову адресу відповідача, проте вона повернута адресанту із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абз. 1,4 п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Проте вказана податкова вимога залишилась без виконання. Податкова заборгованість відповідача в повному обсязі не погашалась, а навпаки збільшилась. Таким чином, станом на день звернення позивача з цим позовом до суду загальна заборгованість відповідача становить 430 729, 66 грн.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-плюс» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-плюс», відкритих у банківський установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості у сумі 430 729 (чотириста тридцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 66 копійок у рахунок погашення боргу.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 розд. VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромашка-плюс» (82100, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 44; код ЄДРПОУ 32120412).

Суддя Сидор Н.Т.