Ухвала

від 27.04.2023 по справі 766/8639/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 766/8639/21

УХВАЛА

27 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в справі №766/8639/21,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просили: визнати протиправними дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з нарахування та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 та у 2021 роках у розмірі 1390 грн. та 1491 грн. відповідно; зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених сум цієї допомоги.

Ухвалою суду від 16.08.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з нарахування та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році у розмірі 1390 грн, зобов`язання Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених сум цієї допомоги, - повернуто позивачам.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року, зазначену вище Ухвалу суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м.Херсон, вул.Робоча, буд.115, код ЄДРПОУ 05392743) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Визнано протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул.Робоча, буд.115, код ЄДРПОУ 05392743) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м.Херсон, вул.Робоча, буд.115, код ЄДРПОУ 05392743) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Зобов`язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м.Херсон, вул.Робоча, буд.115, код ЄДРПОУ 05392743) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

19.04.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява (АВ/420/37/23) про встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання Херсонського центру по Нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.17 КАС України ,особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Процедура виконання судового рішення , у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом визначаються нормами КАС України.

За приписами підпункту 1 пункту 6 статті 246 КАС України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Частиною 1 ст.382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Законодавець передбачив два варіанти встановлення судового контролю: 1) під час ухвалення рішення по суті спору; 2) після винесення рішення в ході його виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суд наділений правом встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, при цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі №235/7638/16-а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.13 Конвенції , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на справедливий суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Так, позивач в заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року у справі №766/8639/21, зазначає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі №766/8639/21 на час звернення з заявою про встановлення судового контролю не було виконано відповідачем - Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Так, суд зазначає, що суди, маючи вказані повноваження щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яке набуло законної сили, не можуть відмовлятись від його застосування, позбавляючи позивача права, гарантованого ст.6 Конвенції.

Таким чином, та на підставі наведеного, приймаючи до уваги значимість виконання даного судового рішення для позивача, відсутність наразі належних доказів на підтвердження виконання його Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд доходить висновку щодо наявності фактичних та правових підстав для задоволення вищевказаної заяви ОСОБА_1 (від 19.04.2023 року за вхід. №АВ/420/37/23), та встановлення відповідачеві Херсонському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 30-денного строку для подання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року по справі №766/8639/21, з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 14, 243, 248, 255, 256, 294, 295, 382 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (від 19.04.2023 року за вхід. №АВ/420/37/23) про зобов`язання подати у становлення строк звіт про виконання судового рішення в справі №766/8639/21, задовольнити.

2. Зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743) подати до суду протягом 30 днів, з дня отримання копії даної ухвали, звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року по справі №766/8639/21, в частині зобов`язання Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених сум цієї допомоги.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко