Рішення

від 28.04.2023 по справі 520/5417/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 квітня 2023 р. справа № 520/5417/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Прем`єра" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33410877) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Прем`єра" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 10.11.2022 №00/6543/1817, прийняте ГУ ДПС у Харківській області відносно ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Прем`єра" засобами поштового зв`язку отримало податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00/6543/1817, прийняте ГУ ДПС у Харківській області та розрахунок штрафних санкцій, відповідно до яких контролюючим органом нараховано штраф у розмірі 15334,25 грн. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення, в якій просило його скасувати та повідомити про прийняте рішення. Рішенням про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, підстави для накладення штрафу у визначеному контролюючим органом розмірі відсутні, оскільки позивач не мав умислу щодо здійснення оплати грошових зобов`язань не у строк, а тому таке податкове повідомлення-рішення має бути визнане протиправним та скасоване.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра", з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язання з податку на додану вартість, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено грошові зобов`язання з податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2021 року на загальну суму 61337,00 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. Відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00/6543/1817 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 15334,25 грн. є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

У поданій відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, зазначає, що як оскаржуване податкове повідомлення-рішення так і відзив не містять жодного обґрунтування та доказів наявності у діях позивача умислу у вчиненні порушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Прем`єра", ідентифікаційний код юридичної особи - 33410877, місцезнаходження юридичної особи: вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, м. Харків, 61001, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Індустріальна ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" здійснює наступні види діяльності за основним КВЕД: 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.

Судом встановлено, що старшим державним інспектором Східного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення і опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 01.02.2022 №2256/20-40-18-17-03.

У вказаному акті зазначено, що під час проведення камеральної перевірки ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" виявлено порушення підприємством пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків не сплачено узгоджені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року (від 20.09.2021 №9273208122), на загальну суму 61337,00 грн. із затримкою строків сплати 1 календарний день, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Дані дії ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" свідчать про те, що платник мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Відповідальність за несплату суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена статтею 124 Кодексу.

На підставі акту №2256/20-40-18-17-03 від 01.02.2022 ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/6543/1817 від 10.11.2022, яким накладено на позивача штраф у розмірі 15334,25 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" подало до ДПС України скаргу від 05.12.2022 №05/12.

Рішенням за результатами розгляду скарги від 02.02.2023 №2699/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України керуючись главою 4 Податкового кодексу України залишило без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.11.2022 №00/6543/1817, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №00/6543/1817 протиправним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

За правилами підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що граничний строк сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ, визначеного у податковій декларації з ПДВ за серпень 2021 року - 30.09.2021, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією здійснена позивачем 01.10.2021.

Отже, враховуючи зазначені вище обставини, суд доходить до висновку, що позивачем несвоєчасно сплачено суму узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2021 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що також не заперечується позивачем.

Як встановлює пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Відповідно до п. 124.2 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, при вирішенні даного спору першочергово необхідно встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Слід відмити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно з п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125.1.2 - 125.1.4 статті 125.1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац другий п. 109.1 ст. 109 ПКУ).

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (абзац другий п. 109.3 ст. 109 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (п. 112.7 ст. 112 ПКУ).

Таким чином, відповідальність за скоєння податкового правопорушення настає лише у разі коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Суд зазначає, що актом перевірки встановлено відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність або звільняють від відповідальності за вчинення податкових правопорушень відповідно до ст. 112 ПК України за даними контролюючого органу.

Також, можливість ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" виконати обов`язок по своєчасній сплаті податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року свідчить наступне:

- інформація про граничні строки подання податкової звітності та строки сплати податку знаходиться у вільному доступі та закріплена в Кодексі;

- інформація про терміни сплати міститься в інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку;

- наявність інформації про електронний рахунок на який здійснюється сплата податкового зобов`язання з податку на додану вартість, інформація про граничні строки подання звітності та сплати податку є у відкритому доступі.

Отже, контролюючим органом доведено скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків умисно не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання встановлений ПК України, вчиняв умисно затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Суд відмічає, що платником податку було самостійно визначено суму податкового зобов`язання, тобто на етапі підготовки звітності платник усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити дані зобов`язання в строк встановлений ПК України.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки, з фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки): свої заперечення; додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відповідно до ПК України.

Отже, позивач мав можливість надати до контролюючого органу пояснення, інформацією щодо неможливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати податку на додану вартість.

Проте, жодних дій щодо повідомлення контролюючого органу про обставини, які пом`якшують відповідальність або звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, позивач не подав.

Позивач не заперечував щодо обізнаності обов`язку сплати податкового зобов`язання в строк встановлений ПК України. Однак, ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" сплатило суму податкового зобов`язання за вищевказаний період із запізненням, тобто платник усвідомлював, що такий обов`язок у нього існує.

Матеріали справи не містять доказів про неможливість ТОВ "Меблева фабрика Прем`єра" виконати обов`язок щодо своєчасній сплаті податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податковій декларації за серпень 2021 року та про дії щодо сплати податкового зобов`язання в строк встановлений ПК України.

Таким чином, позивач не вжив достатніх заходів, щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань, при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених ПК України правил та норм.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, за яке передбачено відповідальність за несплату суми самостійного визначеного грошового зобов`язання протягом граничних строків згідно ст. 124 ПК України.

Отже, факт порушення саме термінів сплати по декларації з податку на додану вартість №9273208122 від 20.09.2021 досліджувалось контролюючим органом під час перевірки, про що свідчать зміст та висновки акта, доказів щодо своєчасної сплати по декларації позивачем до суду не надано, штрафна санкція по зазначеній декларації була нарахована на суму фактичної сплати у зв`язку з порушенням терміну сплати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00/6543/1817 від 10.11.2022 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Прем`єра" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33410877) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.