Рішення

від 28.04.2023 по справі 580/1196/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року справа № 580/1196/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К (далі товариство, позивач) подало позов про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач) № 0055150403 від 31.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішення збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 370167 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 37016,70 грн у зв`язку із висновками контролюючого органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у декларації за лютий 2022 року суму ПДВ у розмірі 370166,67 грн за податковими накладними, складеними контрагентом-постачальником ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ, при відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення відповідача позивач вважає протиправним та зазначає, що контролюючим органом не враховано п. 32-2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Також звернуто увагу, що позивач, на виконання п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX ПК України, віднесло до складу податкового кредиту лютого 2022 року (по першій події - даті списання коштів за товар) відповідні суми на підставі наявних належним чином складених первинних бухгалтерських документів. Крім того, вказано, що відповідачем під час перевірки не перевірялись обставини можливості вчинення ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ всіх можливих дій для виконання податкового обов`язку в контексті положень п.п. 69.1 та 69.1-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, від чого залежать граничні строки реєстрації таких податкових накладних для цього контрагента, а отже і правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ Товариством, у зв`язку із чим вважає, що висновки Акту перевірки є неповними, необ`єктивними та не можуть слугувати підставою для винесення оскаржуваного рішення. Позивач вказав, що відсутність реєстрації податкових накладних контрагентом-постачальником ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ вказує на відсутність у спірних правовідносинах вини позивача.

Ухвалою від 27.02.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

17.03.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за наслідками перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за лютий 2022 року встановлено формування податкового кредиту (рядок 18) на суму ПДВ 370166 грн у т.ч. за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, зазначено, що позивачем не надано жодних пояснень та документів, які б підтверджували неможливість контрагентів-постачальників виконати своєчасно податковий обов`язок щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних/ розрахунків коригування. З урахуванням зазначеного, представник відповідача вважає, що порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України є доведеними, а ППР прийнято у чіткій відповідності до вимог ПК України.

21.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких зазначено про протиправність ППР з підстав викладених у позові.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 18.06.2014, код ЄДРПОУ 39261965.

На підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 86.2 статті 86 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К з податку на додану вартість за лютий 2022 року, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки (далі Акт) від 20.09.2022 року № 3989/23-00-04-03-04/39261965, яким за наслідками перевірки показників розділу II Податковий кредит податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року встановлено, що платником ТОВ Компанія Агротранс і К (код ЄДРПОУ 39261965) сформовано податковий кредит від контрагента - постачальника ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ (код ЄДРПОУ 41449359) на загальну суму 2221000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 370166,67 грн) при відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За висновками Акту позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 розділу V ПКУ, в результаті чого занижено р.18 декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 370167 гривень.

На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 31.10.2022 № 005515403, яким збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 407183,70 грн, в тому числі донараховано 370167 грн основного платежу з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції в розмірі 10% згідно пункту 123.1 статті в сумі 37016,70 гривень.

У зв`язку із незгодою із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС України із скаргою, яку ДПС України рішенням від 09.01.2023 № 678/6/99-00-06-01-01-06 залишила без задоволення, а ППР без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністративного податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану № 2260-ІХ від 12.05.2022 до пункту 69.1 статті 69 розділу ХХ Податкового кодексу України були внесені зміни.

У відповідності до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (в редакції Закону № 2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Абзацом 3 п. 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

В силу положень п. 32-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (в редакції Закону № 2260-ІХ), тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що платники податку продавці товару, поділяються на три категорії:

1. які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

2. в яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

3. в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

В залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, Податковий кодекс України встановлює їм можливість, без притягнення до відповідальності, виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних:

1. до 15 липня 2022 року які мають можливість;

2. протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей в яких відновилась можливість;

3. протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні в яких відсутня можливість.

Відповідно до абз. 8 п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (в редакції Закону № 2260-ІХ) порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

06 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року за № 225, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 року за № 967/38303 Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок № 225).

Зазначений Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

З метою підтвердження можливості чи неможливості виконання податкового обов`язку платникам податків передбачено подання до 30 вересня заяву та підтверджуючі документи.

З огляду на викладене вище, право платника податку покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої з вищезазначених категорій віднесено його контрагента-продавця і лише після цього можливо визначити кінцеві часові межі реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що відповідачем в акті перевірки не досліджувалось питання наявності чи відсутності у контрагента позивача ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Якщо така можливість взагалі відсутня, то строк реєстрації податкових накладних не настав, оскільки закінчується протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Також акт перевірки не містить відомостей про притягнення вказаного контрагента до відповідальності за відсутність чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Натомість в акті перевірки здійснено виключно посилання на загальні норми Податкового кодексу України, які дають право платнику податку на відображення у складі податкової декларації податкового кредиту за податковими накладними, які зареєстровані в Реєстрі, без урахування наведених положень, які встановлюють особливості правового регулювання даного питання на період воєнного стану.

Як наслідок, позивач, який у податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року відобразив суму податкового кредиту, не повинен нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїм контрагентом ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ.

Позивач вважається таким, що правомірно використав своє право на податковий кредит до встановлення наявності чи відсутності у контрагента позивача ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Більш того, право на подання документів для підтвердження можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки встановлене Порядком № 225 до 30 вересня 2022 року, тоді як акт перевірки складено 20 вересня 2022 року, тобто до закінчення встановленого строку, який надано для ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що позивач не надав документів для підтвердження наявності чи відсутності у контрагента позивача ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, оскільки такий обов`язок не покладений на позивача.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 31.10.2022 № 0055150403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6107 (шість тисяч сто сім) грн 76 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Агротранс і К (18029, м. Черкаси, вул. Руставі, 4, код ЄДРПОУ 39261965);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.04.2023.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК