Постанова

від 27.04.2023 по справі 640/34384/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34384/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №00644770702 та №00644760702.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні господарські відносини є документально підтвердженими, були придбані для здійснення господарської діяльності, а їх здійснення понад встановлений у договорі термін не може свідчити про нереальність вказаних господарських операцій.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що висновки податкового органу підтверджуються актом перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що позивач ввів основний засіб у експлуатацію з 01.09.2018 після підписання актів 2018 року з урахуванням всіх понесених витрат на його створення та не відносив до складу первісної вартості витрат, які б не відповідали вимогам ПСБО 7 «Основні засоби». При цьому, діючи в рамках своєї господарської компетенції, вирішив не відносити витрати з адаптації приміщення на поточні витрати, а віднести їх до складу капітальних інвестицій вартості ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні з подальшою їх амортизацією як основного засобу. Крім того, акт про початок господарської діяльності та факти укладення договорів із третіми особами, не є документами, що підтверджують введення об`єкта основних засобів в експлуатацію. Апелянт звертає увагу, що виконання підрядником ремонтно-оздоблювальних робіт по адаптації приміщення за актами 2018 року підтверджується належним чином складеними документами первинного обліку та податковими накладними та були необхідними.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №0064476702 за порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статей 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», ТОВ «Греммерлі» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 826 213,00 грн за податковими зобов`язаннями.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №00644770702 за порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 36, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Греммерлі» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 257 889,00 грн за березень 2021 року згідно декларації від 14 квітня 2019 року №9090685154.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 26 липня 2021 року №58289/26-15-07-02-06-17/38241199 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Греммерлі».

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення:

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 813 372,00 грн, в тому числі по періодам: за 2020 рік на суму 729 924,00 грн, за 1 квартал 2021 року на суму 78 048,00 грн;

- підпункту 14.136 пункту 14.1 статті 14, статті 36, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 1 257 889,00 грн, в тому числі по періодах: березень 2021 року у сумі 1 257 889,00 грн.

За результатами розгляду заперечень до акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві листом від 20 серпня 2021 року №23592/І/26-15-07-02-06-22, висновки акта перевірки викладено в іншій редакції, а саме, перевіркою встановлено порушення:

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статей 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 826 213,00 грн, в тому числі по періодам: за 2020 рік на суму 767 824,00 грн, за 1 квартал 2021 року на суму 58 389,00 грн;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, статті 36, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 1 257 889,00 грн, у тому числі по періодах: за березень 2021 року у сумі 1 257 889,00 грн.

Відповідно до акта перевірки та листа за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, відповідачем зафіксовано, що згідно наданих документів орендоване приміщення введено в експлуатацію 01 вересня 2018 року первісною (балансовою) вартістю 28 762 153,88 грн; виконання ТОВ «ТРК Інжиніринг» ремонтно-оздоблювальних робіт з адаптації офісного приміщення було завершено до 22 січня 2018 року та з вказаної дати ТОВ «Греммерлі» розпочало фінансово-господарську діяльність приміщення. Водночас, ТОВ «ТРК Інжиніринг» склало на адресу позивача акти ремонтно-оздоблювальних робіт по адаптації офісних приміщень після акта ТОВ «Греммерлі» від 22 січня 2018 року про початок господарської діяльності приміщення 1 на 14 поверсі на загальну суму 18 117 571,00 грн, у тому числі ПДВ 15 079 977,00 грн. Підстави віднесення понесених витрат щодо ремонту орендованого приміщення на суму 15 097 977,00 грн до складу рах.117 суперечить вимогам ПСБО 7.

Рішенням ДПС України від 05 листопада 2021 року №25079/6/99-00-06-01-01-06 за результатами розгляду скарги ТОВ «Греммерлі» на податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №00644770702 та №00644760702, скаргу залишено без задоволення, а зазначені податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ «ТРК Інжиніринг» не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування показників податкової звітності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу податкового кредиту відповідного періоду не є безумовною підставою формування ПДВ, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Греммерлі» займається наступними видами діяльності: надання комбінованих офісних адміністративних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Фактично в періоді, що перевірявся, підприємство здійснювало надання послуг щодо організації діяльності замовника (Коворкінг).

ТОВ «Греммерлі» орендує у ТОВ «Три-О» за договором від 05 квітня 2017 року №388-о приміщення за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, БЦ «Гулівер», башня Б, 13-14 поверхи, об`єктом оренди є приміщення 1 (14 поверх), частина площі БЦ загальною площею 1267,8 кв. м.; дата початку строку оренди приміщення 1 - перший день сьомого місяця з моменту укладення договору оренди; плата на час адаптації - 81,36 грн без ПДВ, що станом на дату укладання договору оренди є гривневим еквівалентом 3,0 дол. США за 1 кв. м. приміщення 1 за 1 повний місяць; адаптація - роботи (проектувальні, будівельні, монтажні, оздоблювальні) у приміщенні, які проводяться орендарем та за його рахунок (в тому числі виконання необхідних оздоблювальних робіт, монтаж обладнання, а також, у разі необхідності та за погодженням з орендодавцем, влаштування у приміщенні стін тощо) з метою облаштування приміщення для потреб орендаря та повного пристосування для подальшого використання у діяльності; строк оренди приміщення 1 - у випадку, якщо приміщення 2 не буде прийняте орендарем в найм - строк оренди 60 місяців, у випадку, якщо приміщення 2 буде прийняте орендарем у найм - термін оренди - до останнього дня 60-го місяця з моменту початку перебігу строку оренди приміщення 2; дата початку оренди приміщення 1 - 1-й день сьомого місяця з моменту укладання договору оренди.

Відповідно до акту від 05 квітня 2017 року №1 приймання передачі приміщення до договору оренди від 04 квітня 2017 року №388-о позивачем прийнято, зокрема, приміщення 1; актом від 10 квітня 2017 року про надання орендареві допуску до приміщення для виконання робіт з адаптації позивачу надано допуск до приміщення для виконання робіт з адаптації.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «ТРК Інжиніринг» (підрядник) укладено договір підряду від 26 квітня 2017 року №1-2604/17/ІНЖ, за умовами якого ТОВ «ТРК Інжиніринг» зобов`язується виконати власними силами та залученими силами і засобами відповідно до умов цього договору ремонтно-оздоблювальні роботи з адаптації офісного приміщення на об`єкті за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1А, БЦ «Гулівер», башня Б, 14 поверх; перелік робіт, їх обсяги і характеристики, перелік та обсяги матеріалів, обладнання, конструкцій, машин і механізмів, необхідних для виконання робіт, визначаються в Кошторисі (додаток 1); ціна договору 24708235,73 грн та може змінюватися; строки виконання робіт визначаються графіком виконання робіт (додаток 2) та можуть змінюватися. Також між позивачем та ТОВ «ТРК Інжиніринг» укладено додаткові угоди від 31 серпня 2017 року №1, від 20 вересня 2017 року №2 від 03 листопада 2017 року №3, від 12 березня 2018 року №4 до договору підряду від 26 квітня 2017 року №1-2604/17/ІН. матеріали справи містять копії кошторисів до договору підряду та додаткових угод.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Ферст Ріелті Брокередж» (виконавець) укладено договір №РМ6-06/12 щодо надання консультаційних послуг з управління проектом від 01 червня 2017 року про надання замовнику консультаційних послуг з управління проектом виконання оздоблювальних робіт в офісному приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1А, БЦ «Гулівер», башня Б, 14 поверх, детальний опис яких міститься у додатку №1; також укладено додаткові угоди від 12 вересня 2017 року №1, від 02 січня 2017 року №2, від 01 лютого 2018 року №3, від 02 липня 2018 року №4 від 31 жовтня 2018 року №5, від 24 січня 2019 року №6, від 31 липня 2019 року №7, від 04 листопада 2019 року №8, від 04 лютого 2020 року №9 до вказаного договору.

22 січня 2018 року позивачем та ТОВ «Три-О» складено та підписано акт про початок господарської діяльності у приміщенні до договору оренди №338-о від 05 квітня 2017 року, відповідно до якого з вищевказаної дати складання сторонами цього акту включно орендар розпочав господарську діяльність у приміщенні 1 згідно з профілем діяльності, що наведений у додатку №2 до договору оренди; термін, відведений орендареві на адаптацію приміщення 1, сплив 04 жовтня 2017 року; з урахуванням положень пункту 4.2 договору оренди, а також пункту 8.1 додатку №1 до договору оренди строк оренди щодо приміщення 1 почав свій перебіг з 05 жовтня 2017 року включно.

Листом ТОВ «Ферст Ріелті Брокередж» від 02 лютого 2018 року, адресованим позивачу, направлено звіт відносно виконаних робіт за період з 02 січня 2018 року по 02 лютого 2018 року, в якому відображено, зокрема, про координацію доставки та підключення робочих станцій, робочих крісел, крісел у конференц-залу, кухню, лаундж-зону, підключення санвузлів, встановлення меблів, освітлювальних приборів, ролет, кухні, гардеробів, техніки, аксесуарів, кулерів, кавомашини; у період з 20 січня 2018 року по 21 січня 2018 року здійснена координація фактичного переїзду офісу з вул. Терещенківська, 13 в офісне приміщення в БЦ «Гулівер» 14 поверх; перед переїздом організоване генеральне прибирання, надано фотозвіт.

Наказом ТОВ «Греммерлі» від 01 вересня 2018 року №2018-09-01/03 введено в експлуатацію офісне приміщення (14 поверх) та встановлено ліквідаційну вартість 0,00 грн та складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01 вересня 2018 року.

З метою підтвердження фактичного виконання будівельно-оздоблювальних робіт за період з березня по серпень 2018 року позивачем долучено до матеріалів справи копії актів виконаних робіт за березень 2018 року №7 та №10, за серпень 2018 року №8, №9, №11, №12.

ТОВ «ТРК Інжиніринг» складено на адресу позивача податкові накладні на ремонтно-оздоблювальні роботи у спірному періоді та виставлено позивачу рахунки-фактури про оплату.

Оплата проведена у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії актів виконаних робіт за березень 2018 року №7 та №10, за серпень 2018 року №8, №9, №11, №12, складених ТОВ «ТРК Інжиніринг», в яких зазначено про виконання протягом спірного періоду з березня по серпень 2018 року таких будівельно-оздоблювальних робіт, як, зокрема, демонтаж стелі, фарбування, шумоізоляція, електромонтажні роботи, монтаж систем протипожежного захисту, монтаж перегородок та дверних блоків, сходів, укладка покриття на підлогу тощо.

З матеріалів справи та пояснень позивача встановлено, що за умовами Договору оренди (п.13.1) позивач зобов`язаний з свій рахунок здійснити адаптацію (роботи (проектувальні, будівельні, монтажні, оздоблювальні) приміщення, які проводяться орендарем та за його рахунок з метою облаштування приміщення для потреб орендаря та повного пристосування для подальшого використання у діяльності) приміщення.

Не маючи в штаті відповідних працівників, позивач залучив підрядника для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт з адаптації приміщення.

Процес прийняття результатів робіт підрядника займав певний час у зв`язку з тим, що проведення робіт із адаптації носило комплексний характер та було залучено кілька суб`єктів, зокрема такі роботи проходили контроль якості у ТОВ «Ферст Ріелті Брокередж» (менеджер проекту).

Таким чином, прийняттю ремонтно-оздоблювальних робіт з адаптації приміщення позивачем (з підписанням актів виконаних робіт) завжди передувало узгодження виконаних робіт менеджером проекту.

З підписання 22 січня 2018 року акту про початок господарської діяльності позивач розпочав укладення договорів про забезпечення своєї основної діяльності та використання приміщення за призначенням у тій частині, яка не потребувала проведення додаткових робіт.

Разом із тим, на переконання відповідача виконання позивачем робіт з адаптації приміщення було завершено до 22 січня 2018 року, тому віднесення витрат, понесених на ремонт приміщення за актами 2018 року, до складу 117 рах. Суперечить вимогам ПСБО 7 «Основні засоби». Відповідач вважає, що позивач мав право відносити до складу капітальних інвестицій вартості ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні лише витрати за актами виконаних робіт, підписаними до 22 січня 2018 року.

Колегія суддів вказує, що твердження відповідача про те, що приміщення використовувалося позивачем у господарській діяльності з 22 січня 2018 року не є рівноцінним поняттю введення в експлуатацію основного засобу, створеного в результаті адаптації орендованого приміщення, для цілей бухгалтерського обліку. Акти 2018 року були підписані (березень та серпень 2018 року) до введення в експлуатацію такого основного засобу (вересень 2018 року).

Згідно п.4 ПСБО 7 «Основні засоби» первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Відповідно до п.8 ПСБО 7 «Основні засоби» первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат, зокрема, суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Згідно п.14 ПСБО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Таким чином, позивач ввів основний засіб в експлуатацію з 01 вересня 2018 року після підписання актів 2018 року з урахуванням усіх понесених витрат на його створення та не відносив до складу первісної вартості витрат, які б не відповідали вимогам ПСБО 7 «Основні засоби».

На переконання колегія суддів, саме акт приймання-передачі основних засобів є первинним документом, що підтверджує господарську операцію - введення об`єкта основних засобів в експлуатацію у IV кварталі 2018 року для використання в господарській діяльності. При цьому, акт про початок господарської діяльності та факт укладення договорів із третіми особами, не підтверджують господарську операцію - введення об`єкта основних засобів в експлуатацію.

Також колегія суддів звертає увагу, що позивачем було надано належним чином складені документи первинного обліку та податкові накладні щодо спірних господарських операцій, та документи на підтвердження факту оплати наданих підрядником ремонтно-оздоблювальних робіт по адаптації приміщення.

Разом із тим, контролюючим органо не було доведено твердження про фіктивність/нереальність господарських операцій. Натомість детальний опис робіт наведено в актах виконаних робіт, однак відповідач не зазначає про недоліки в наданих первинних документах.

Висновок контролюючого органу базується лише на існуванні проміжку часу між підписання відповідних актів та підписанням інших документів.

Аналізуючи всі подані документи, колегія суддів дійшла до висновку, що всі операції позивача з контрагентами є реальними, товарними (мають матеріальний результат, який був використаний в господарській діяльності позивача) та підтверджуються належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, які підтверджують заміну структури активів та зобов`язань.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентом не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.

При цьому, будь-яких зустрічних звірок контрагентів позивача проведено не було, доказів порушення податкового законодавства з їхнього боку не надано.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши подані представниками сторін до матеріалів справи в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них документи та матеріали у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про не доведення відповідачем належними та достатніми доказами висновків акта перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, тому податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №00644770702 та №00644760702 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог в частині, колегія суддів дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову, якої позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року №00644770702 та №00644760702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греммерлі» (01001, м. Київ, Спортивна площа, 1А, корпус Б, код ЄДРПОУ 38241199) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 56750,00 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна