Постанова

від 28.04.2023 по справі 640/24227/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/24227/19

касаційне провадження № К/9901/45219/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2021 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року (головуючий суддя - Ключкович В.Ю.; судді - Беспалов О.О., Грибан І.О.)

у справі № 640/24227/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрегон Ойл Технолоджіс Юкрейн»

до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України,

третя особа - Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області,

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрегон Ойл Технолоджіс Юкрейн» (далі - ТОВ «Дрегон Ойл Технолоджіс Юкрейн», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, скаржник, відповідач 1, контролюючий орган, податковий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 18 червня 2019 року № 1196162/41948658 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати відповідача 2 зареєструвати датою подачі до податкового органу податкову накладну від 16 травня 2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати відповідача 2 виключити позивача з реєстру ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, у спірному рішенні від 18 червня 2019 року № 1196162/41948658 про відмову в реєстрації податкової накладної не визначено, в яких саме наданих документах містяться недоліки, а також яких конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вважає, що відповідачу було направлено в достатньому обсязі та належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення операцій за спірною податковою накладною.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Київській області від 18 червня 2019 року № 1196162/41948658 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати датою подачі до податкового органу податкову накладну від 16 травня 2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що в квитанції, якою зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку. У свою чергу, реєстрація поданої товариством податкової накладної зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Крім того, суди зазначили, що платником були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач 1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначає, що на підставі повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій ГУ ДПС у Київській області встановлено що надані платником документи не підтверджують дійсність господарської операції. Податковий орган зазначає, що позивачем не надано договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, що здійснюють діяльність в інтересах платника податку; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, платіжні доручення, які б підтверджували факт розрахунку за наданні послуги. Крім того, скаржник зазначає про дискреційний характер повноважень відповідача 2 щодо реєстрації податкових накладних. Окрім названого, податковий орган зауважує, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання відповідача 1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та не враховано клопотання про заміну сторони у справі.

Ухвалою від 31 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 грудня 2018 року між позивачем та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») укладено договір № УГВ11736/13-18 на виконання робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування».

На виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ «Дрегон Ойл Технолоджіс Юкрейн» було складено та подано податкову накладну від 16 травня 2019 року № 1 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 34 668 368,00 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 5 778 061,33 грн, та направлено дану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 14 червня 2019 року № 1 податкову накладну від 16 травня 2019 року № 1 прийнято, проте реєстрація зупинена. Зі змісту квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання пункту 56.23 статті 56 ПК України позивачем було направлено на адресу відповідача 1 повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором від 06 грудня 2018 року № УГВ11736/13-18, до якого платником було долучено копію договору та додатків до нього, рахунків на оплату, видаткових накладних, акта приймання-передачі.

Рішенням відповідача 1 від 18 червня 2019 року № 1196162/41948658 в реєстрації названої податкової накладної відмовлено, оскільки платником податку не надано копії документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пунктів 5, 6, 10, 12, 13, 14, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 12, 13, 18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

За результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги за формою згідно з додатком 2, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

За результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судовим розглядом встановлено, що реєстрацію податкової накладної зупинено з посиланням на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що платником разом із повідомленням щодо подачі документів для підтвердження реальності здійснення операцій надавалися: акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт по свердловині № 65 Яблунівського НГКР за договором від 06 грудня 2018 року № УГВ11736/13-18, яким засвідчено виконання робіт, зокрема 2 операції - ставка за мобілізацію Обладнання та Персоналу Підрядника (завезення верстату з-за кордону) та ставка за монтування підйомного верстату; рахунок на оплату від 16 травня 2019 року № 1. Позивач також пояснив, що роботи за договором від 06 грудня 2018 року № УГВ11736/13-18 з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування» виконувались за допомогою власної техніки, а саме самохідної бурової установки ZJ30, яка завезена на територію України з Республіки Китай, при ввезенні якої було проведено митне оформлення даної установки та сплачено податок на додану вартість до державного бюджету, що підтверджено митними деклараціями від 18 квітня 2019 року № UA500040/2019/004427, від 08 травня 2019 року № UA500040/2019/004977, від 07 червня 2019 року № UA25100/2019/317334.

Отже, матеріалами справи підтверджено надання позивачем до контролюючого органу первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну.

Разом з тим, квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної, яка за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем 1 оскаржуваного у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не містить посилання на конкретний критерій, визначений у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що прямо впливає на надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Суд, погоджується з висновками судових інстанцій, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а.

За вказаних обставин, Суд погоджується із висновками судових інстанцій про те, що відповідач 1, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Таким чином, Суд доходить висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови ненаведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Cуд погоджується з висновком судів, що за наявності поданих позивачем документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій, та відсутності роз`яснення контролюючого органу, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, були відсутні підстави для відмови в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вважає помилковим посилання скаржника, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкову накладну від 16 травня 2019 року № 1 є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, є неприйнятними твердження відповідача 1, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та не враховано клопотання про заміну сторони у справі, оскільки зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що судом було замінено відповідача 1 у справі за відповідним клопотанням та обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник