Ухвала

від 20.04.2023 по справі 755/8843/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8843/22

1-кс/755/744/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна

- адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року.

Клопотання мотивовано тим, що 23.12.2022 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на : копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_3 на 4 арк.; корпоративний договір від 12.08.2022 року між ОСОБА_3 на 1 арк., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в кількості 3 шт. на 11 арк.; витяг з реєстру речових прав на адресу: м. Київ, пр. Перемоги, 67, 104; заяву на приєднання № 482563411/160819 на 3 арк.; додаткову угоду до договору № СФО/01-КП/ММП від 04.11.2020 року на 1 арк.; копії протоколів № 9, 11, 6, 7 загальних зборів засновників ТОВ «Ексім Карго Трейд» на 4 арк.; довідку про доходи ТОВ «Ексім Карго Трейд», видану ОСОБА_3 на 3 арк.; договір № 843/215 від 26.04.2016 року на ім`я ОСОБА_3 на користування індивідуальним банківським сейфом на 2 арк.; додаткову угоду № 1 від 25.04.2019 року на 1 арк.; довідку № СФО/ОІ-КП/24-2 від 05.02.2022 року на 1 арк.; довідку про оплату вих. № 22/02/2021-1 на ар. від 22.02.2021 року; флешку «Goodram» на 16 Gb, білого кольору, які були поміщені до спецпакету № NPU525817, шляхом заборони розпорядження, відчуження вказаного майна. Аналізуючи зміст вищезазначеної ухвали слідчого судді, вбачається, що суд не в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження та наклав арешт на визначене прокурором майно в порушення вимог чинного КПК України, визначивши їх статус - як речові докази. Орган досудового розслідування проводить досудове розслідування у рамках кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. Відповідно до вимог законодавчих актів, якими введено в дію ст. 111-1 КК України, дії, які підпадають під ознаки злочину, вважаються злочинами з 15 березня 2022 року. Так, орган досудового розслідування повинен збирати докази вчинення кримінального правопорушення, починаючи із вказаної дати. Натомість, слідчий суддя накладає арешт на документи, які жодним чином не відносяться до предмету дослідження, датовані датами до 15.03.2022 року, що по своїй суті виключає їх належність до речових доказів. До того ж, а ні прокурор, а ні слідчий суддя, не визначили, яке саме доказове значення має кожен із доказів, на який накладено арешт. Не зрозуміло, яке доказове значення може мати ксерокопія паспорту ОСОБА_3 , або її ідентифікаційний номер, або копія трудової книжки чи інші документи, які, навіть, датовані за кілька років до дати, коли з`явилась інкримінована стаття. Щодо флешки, то на ній відсутні будь-які файли, які містять інформацію про злочин, який розслідується органом досудового розслідування, хоча саме суд повинен був перевірити цю інформацію та врахувати, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. Іншими словами, слідчий повинен був провести огляд вилученої флешки, за наявності доказової інформації скопіювати відповідні файли та повернути майно володільцю. На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста. Таким чином, складається враження, що слідчі, під час обшуку намагались забрати хоч щось, що містило на собі надпис та належність ОСОБА_3 , без детального розуміння змісту вилученого документу. Зокрема, слідчий суддя також належним чином не визначив наявність реальних підстав для накладання арешту та фактично власник свого майна не може користуватися своїми речами. Крім того, обшук, під час якого були вилучені документи, було проведено 14.12.2022 року, а ухвалу суду про арешт майна постановлено лише 23.12.2023 року.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 клопотання адвоката ОСОБА_4 підтримала, зазначивши, що відсутні підстави для арешту вищевказаних документів, оскільки дата їх виготовлення передує тій даті, коли ст. 111-1 КК України набула чинності. Зокрема, ОСОБА_3 або інших осіб не було повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, вказані документи не можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та не мають ніякого відношення до вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, відповідно до КПК України, засоби електронного зв`язку вилучаються лише в разі необхідності проведення експертного дослідження, однак, флеш-накопичувач було вилучено без зазначення про необхідність проведення такого дослідження, у зв`язку з чим, прохала клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що арешт на майно накладався у межах строків, передбачених КПК України та йому не відомо, щоб на даний час проводилась будь-яка експертиза. Крім того, зазначив, що з моменту вилучення майна, накладення арешту і до цього підозру нікому не повідомлено.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , прокурора, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2022 року за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, було накладено арешт на: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_3 на 4 арк.; корпоративний договір від 12.08.2022 року між ОСОБА_3 на 1 арк., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в кількості 3 шт. на 11 арк.; витяг з реєстру речових прав на адресу: м. Київ, пр. Перемоги, 67, 104; заяву на приєднання № 482563411/160819 на 3 арк.; додаткову угоду до договору № СФО/01-КП/ММП від 04.11.2020 року на 1 арк.; копії протоколів № 9, 11, 6, 7 загальних зборів засновників ТОВ «Ексім Карго Трейд» на 4 арк.; довідку про доходи ТОВ «Ексім Карго Трейд», видану ОСОБА_3 на 3 арк.; договір № 843/215 від 26.04.2016 року на ім`я ОСОБА_3 на користування індивідуальним банківським сейфом на 2 арк.; додаткову угоду № 1 від 25.04.2019 року на 1 арк.; довідку № СФО/ОІ-КП/24-2 від 05.02.2022 року на 1 арк.; довідку про оплату вих. № 22/02/2021-1 на ар. від 22.02.2021 року; флешку «Goodram» на 16 Gb, білого кольору, які були поміщені до спецпакету № NPU525817, шляхом заборони розпорядження, відчуження вказаного майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Зазначені положення кримінального процесуального закону також узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини, у відповідності до якої володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» 22.09.1994 р. та у справі «Кушоглу проти Болгарії» 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» 23.09.1982р.).

Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» 21.02.1986 р.).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 174 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні - вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини та підстави, з наявністю яких закон пов`язує можливість вирішити питання про скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Так, прокурором у судовому засіданні не були спростовані доводи представника власника майна про відсутність необхідності та доцільності продовження накладеного арешту, не надано постанови про визнання вилученого майна речовим доказом та доказів, того, чи було направлено вказане майно для експертного дослідження або чи проводилося таке дослідження, зокрема, жодній особі у даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено не було.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2022 року на: копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.; копію трудової книжки на ім`я ОСОБА_3 на 4 арк.; корпоративний договір від 12.08.2022 року між ОСОБА_3 на 1 арк., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в кількості 3 шт. на 11 арк.; витяг з реєстру речових прав на адресу: м. Київ, пр. Перемоги, 67, 104; заяву на приєднання № 482563411/160819 на 3 арк.; додаткову угоду до договору № СФО/01-КП/ММП від 04.11.2020 року на 1 арк.; копії протоколів № 9, 11, 6, 7 загальних зборів засновників ТОВ «Ексім Карго Трейд» на 4 арк.; довідку про доходи ТОВ «Ексім Карго Трейд», видану ОСОБА_3 на 3 арк.; договір № 843/215 від 26.04.2016 року на ім`я ОСОБА_3 на користування індивідуальним банківським сейфом на 2 арк.; додаткову угоду № 1 від 25.04.2019 року на 1 арк.; довідку № СФО/ОІ-КП/24-2 від 05.02.2022 року на 1 арк.; довідку про оплату вих. № 22/02/2021-1 на ар. від 22.02.2021 року; флешку «Goodram» на 16 Gb, білого кольору, які були поміщені до спецпакету № NPU525817 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: