Рішення

від 28.04.2023 по справі 906/325/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/325/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Романченко О. М. - ордер АХ №1096851 від 03.03.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Круківська Н.В - довіреність від 03.04.2023 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника Приватного підприємства "Промекоінвест" від 14.03.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ»

до Городоцької селищної ради Радомишльського району

про стягнення 4146, 00 грн (з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення 146000,00грн основного боргу та заяви від 11.03.2023 про збільшення розміру позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Промекоінвест" звернулося до суду з позовом про стягнення з Городоцької селищної ради Житомирської області Житомирського району 149198,00 грн, з яких: 146000,00 грн основного боргу, 1008,00 грн 3% річних та 2190,00 грн інфляційних.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.04.2023 позов задоволено, стягнуто з Городоцької селищної ради Житомирського району Житомирської області на користь Приватного підприємства «Промекоінвест» 1080,00 грн 3% річних; 3066, 00 грн інфляційних; 2684, 00 грн судового збору.

17.04.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Приватного підприємства "Промекоінвест" від 14.04.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/325/23, відповідно до якого останній просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою від 18.04.2023 суд прийняв до розгляду заяву представника Приватного підприємства "Промекоінвест" від 14.04.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/325/23 та призначив судове засідання на 26.04.2023.

27.04.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно яких остання просила суд залишити без розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (а.с. 149-152). Обґрунтовуючи подану заяву представник відповідача, зсилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного суду від 27.07.2021 у справі №671/1957/20 вказала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, тому на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг. Зауважила, що згідно з практикою, відшкодовуються лише фактично здійснені на момент прийняття рішення витрати на оплату послуг адвоката. Вважає, що при оплаті послуг адвоката "за результатом" на момент прийняття рішення відсутній факт оплати та відповідні фінансові документи, що у розумінні постанови Верховного суду України по справі №30/63 від 01.10.2002, свідчить про неможливість відшкодування цих витрат. Вказала, що додаткова угода №2 від 01.03.2023 до договору №43/06-2021 від 17.06.2021, що укладені Адвокатським бюро "Олексія Романченко" та ПП "Промекоінвест" не містять посилання на даний судовий спір, на дану справу, тому між ними відсутній причинно-наслідковий зв`язок. При цьому, представник відповідача зіслалася на постанову ВС від 07.09.2020 у справі №910/4201/19. Також зсилаючись на правову позицію Верховного суду від 16.05.2019, викладену у справі №823/2638/18 зауважила, що складання акту виконаних робіт не передбачено умовами договору, а виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчить про їх прийняття, однак, у даній справі докази виставлення рахунку клієнту відсутні.

В судовому засіданні 26.04.2023 представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу підтримав.

Представник відповідача щодо задоволення заяви заперечувала з мотивів, викладених у запереченнях від 27.04.2023.

Розглядаючи заяву щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що позивач дотримався вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представником позивача у встановлений строк подано відповідну заяву та докази понесення таких витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги Приватному підприємству "Промекоінвест" адвокатом Романченком Олексієм Михайловичем №1096851 від 03.03.2023, виданий адвокатським бюро "Олексія Романченка" та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1584 від 10.04.2008 (а.с. 11-12).

Відповідно до частин першої і другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, згідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, тобто виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за к л о п о т а н н я м іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд також може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічну позицію містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20).

Такі докази, відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Розглядаючи заяву по суті, суд враховує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься копія Договору про надання правової допомоги №43/06-2021 від 17.06.2021 (далі - Договір (а.с. 125-126)) укладений Адвокатським бюро "Олексія Романченко" в особі керуючого Романченко Олексія Михайловича (надалі - Адвокатське бюро) та приватним підприємством "Промекоінвест" (надалі - клієнт), згідно п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов`язаних із розглядом справ та проваджень за участю клієнта, в яких він бере участь як учасник справи, свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, а також у справах, пов`язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або потерпілого.

За виконання доручень згідно даного Договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар (п. 6.1. Договору).

Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного Договору (п. 6.2. Договору).

01.03.2023 року Адвокатським бюро "Олексія Романченко" та Приватним підприємством "Промекоінвест" було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 (а.с. 124 (далі - Угода)).

У п. 1. вказаної угоди сторони погодили, що відповідно до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021, Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в рамках справи про стягнення з Городоцької селищної ради Житомирського району Житомирської області заборгованості за договором про надання послуг.

Згідно з п. 2 Угоди, гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції (п. 5 Угоди).

Згідно п. 8 Угоди, надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає (за необхідності): підготовку і подання до суду відзиву на позовну заяву, підготовка та подання до суду заперечень на відповідь на відзив, підготовка та подання до суду зустрічного позову, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів, надання суду відповідних доказів, підготовка та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи.

Факт отримання відповідачем адвокатських послуг підтверджується актом виконаних робіт №2 від 13.04.2023 (а.с. 122) до договору № 43/06-2021 від 17.06.2021, згідно п. 1 якого сторони вказали, що відповідно до п. 1.8. Додаткової угоди №2 від 01.03.2023 до Договору №43/06-2021 від 17.06.2021 Адвокатське бюро надало клієнту правничу допомогу у Господарському суді Житомирської області при розгляді справи №906/325/23 про стягнення з Городоцької селищної ради Житомирського району Житомирської області заборгованості за договором про надання послуг, а саме:

- підготовлено позовну заяву про стягнення коштів від 04.03.2023 - витрачено 2,5 години;

- підготовлено заяву про закриття провадження у частину позовних вимог від 11.03.2023- витрачено 0,5 години;

- підготовлено заяву про збільшення позовних вимог від 11.03.2023 - витрачено 1 годину;

- підготовлено заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 11.03.2023, 13.04.2023 - 0,5 години;

- підготовлено письмові пояснення від 12.04.2023 - витрачено 1,5 години;

- взято участь у судовому засіданні 06.04.2023 (включаючи час очікування) - витрачено 1 годину;

- взято участь у судовому засіданні 12.04.2023 (включаючи час очікування) - витрачено 0,5 години;

- взято участь у судовому засіданні 13.04.2023 (включаючи час очікування) - витрачено 1,5 години;

Підготовлено заяву від 13.04.2023 про ухвалення додаткового рішення - витрачено 1 годину.

Під час надання правової допомоги Клієнту у суді першої інстанції Адвокатським бюро витрачено 10 годин.

У п. 2 Акту сторони вказали, що у результаті надання Адвокатським бюро правничої допомоги у суді першої інстанції Адвокатським бюро витрачено 10 годин.

У п. 2 Акту сторони вказали, що у результаті надання Адвокатським бюро правничої допомоги у суді першої інстанції відповідачем погашено суму основного боргу у розмірі 146000,00 гривень та Господарським судом Житомирської області 13.04.2023 ухвалено позитивне для клієнта рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У п. 4 Акту вказано, що згідно із п. 2 Додаткової угоди № 2 від 01.03.2023 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції при розгляді Господарським судом Житомирської області справи № 906/325/23 становить 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень, які мають бути сплачені Клієнтом у строк до 13.05.2023.

Вищенаведене спростовує позицію представника відповідача про те, що договір про надання правничої допомоги від 17.06.2021, додаткова угода №2 від 01.03.2023 та акт виконаних робіт №2 від 13.04.2023 не пов`язані між собою та не є належними доказами надання позивачу адвокатських послуг у даній справі.

Також є помилковим твердження представника відповідача про необхідність виставлення рахунку та надання доказів понесених витрат на правничу допомогу, оскільки, згідно усталеної позиції Верховного Суду (постанови у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18) витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, аналізуючи перелік послуг, зазначений у акті виконаних робіт №2 від 13.04.2023 до Договору №43/06-2021 від 17.06.2021 (а.с. 122), суд дійшов висновку, що представник позивача безпідставно включив до переліку наданих послуг надання послуги з підготовки заяви про закриття провадження у частині позовних вимог від 11.03.2023, на яку витрачено 0,5 години, оскільки п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, передбачає закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, без подання відповідної заяви сторонами. Тобто вказана послуга не була необхідною.

Також до акту виконаних робіт безпідставно включено послугу за підготовлення заяви від 13.04.2023 про ухвалення додаткового рішення, оскільки подання такої заяви є правом позивача, тому безпідставно покладати вартість останньої на відповідача. Крім того, ч. 8 ст. 129 ГПК України не містить приписів про звернення до суду із письмовою заявою, а лише вказує на те, що сторона протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду може подати докази понесених судових витрат за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробить про це відповідну заяву. Таку заяву представник позивача зробив у судовому засіданні 13.04.2023, що зафіксовано у протоколі судового засідання, крім того очікувані витрати заявлено у позовній заяві.

Суд враховує, що даний спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики, опрацювання значного обсягу доказової бази, у позивача в наявності були всі документи, необхідні для звернення до суду з позовом, тому від адвоката не вимагалося додаткових дій щодо їх збирання (витребування) та значного обсягу часу та зусиль для підготовки відповідних документів до суду.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору; ураховуючи те, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ, її підготовка до розгляду та юридичний супровід під час розгляду у суді, а також здійснені розрахунки заявлених до стягнення сум є не складними; зважаючи на погашення відповідачем суми основного боргу у повному обсязі відразу після звернення позивача до суду, в результаті чого заявлені до відповідача та підтримані позивачем вимоги склали 4146,00 грн; враховуючи встановлені судом обставини виникнення прострочення у виконанні зобов`язання, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, не відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на викладене, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, а також враховуючи відсутність вартісного вираження кожної з наданих та зазначених в акті виконаних робіт №2 послуг, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача від 14.03.2023 про ухвалення додаткового рішення частково та стягнути з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в частині стягнення 13000,00 грн - відмовити.

Керуючись ст. 123, 126 129, 221, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства "Промекоінвест" від 14.03.2023 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Городоцької селищної ради Житомирського району Житомирської області (12265, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Городок, вул. Поштова, буд. 23, ід. код 38455781) на користь Приватного підприємства «Промекоінвест» (01033, місто Київ, вул.Жилянська, будинок 59, офіс 215, ід. код 36072174) - 7000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 13000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 28.04.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.).