Рішення від 04.04.2023 по справі 916/3447/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3447/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача: Приватного підприємства РАЦІОН ГРУП (65059, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 33, код ЄДРПОУ 43179166)

про розірвання договору та виселення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Вакаренко І.В., діє в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: Каланжов В.М., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства РАЦІОН ГРУП, в якому просить суд:

- розірвати договір оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством «Олімпія Сервіс» (нині - Приватне підприємство РАЦІОН ГРУП);

- виселити Приватне підприємство РАЦІОН ГРУП з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 78 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5 (Одеська загальноосвітня школа №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на істотне порушення відповідачем такої умови договору оренди, як систематичне своєчасне невнесення орендної плати, а також невиконання інших зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, що на думку позивача є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.01.2023 о 15:30. Підготовче засідання 25.01.2023 о 15:30 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 02.02.2023 підготовче засідання призначено на 28.02.2023 о 13:45.

08.02.2023 за вх.№3999/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- щодо заявленого позивачем у наданому позові права орендодавця відмовитись від договору оренди, у разі якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд, відповідач вказує на те, що такі доводи є безпідставними, оскільки заявлене не відповідає дійсності та позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування певної заборгованості у відповідача протягом трьох місяців або навіть взагалі як такої. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати лише єдиним доказом, а саме розрахунком заборгованості, який створено самим же позивачем, відповідач вважає, що вказаний розрахунок не може бути допустимим доказом у справі, оскільки складений в грубе порушення законодавчих норм, що стосуються оренди комунального майна та що діяли в періоди зазначені в такому розрахунку, та взагалі не відповідає дійсності. Так, як вбачається зі змісту позовної заяви та наданого до неї розрахунку, позивачем заявляється про наявність у ПП РАЦІОН ГРУП, заборгованості сформованої у період з 01.07.2022 по 31.10.2022, нарахованої за кожний з місяців вказаного періоду, та, на що слід звернути увагу, у розмірі 0,38 грн. При цьому, попри заявлене у наданому позові невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за спірним договором, що нібито позбавило Департамент можливості виконувати свої обов`язки щодо забезпечення надходження коштів до бюджету міста, позивачем не висунуто жодних позовних вимог про стягнення заборгованості;

- відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п.6.1 спірного договору сторони не несуть відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків, якщо таке невиконання (неналежне виконання) відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор). Разом з тим, відповідач наголошує, що листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану;

- відповідач вказує, що відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Так, виходячи з аналізу наведених положень, закріплена в ч.6 ст. 762 ЦК України норма визначає в якості підстави для звільнення від зобов`язання по сплаті орендної плати об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;

- відповідач вважає, що незалежно від змісту укладеного між сторонами договору (зокрема п.2.4 договору щодо внесення орендарем щомісячно орендної плати незалежно від результатів господарської діяльності) та його дійсності, застосуванню підлягає правило, закріплене у ч.6 ст. 762 ЦК України, що формулює у розумінні ч.4 ст. 14 цього кодексу правомірну підставу звільнення відповідача від виконання встановленого договором обов`язку з внесення орендної плати за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно. При цьому, відповідач просить суд звернути увагу на те, що закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це; на думку відповідача, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає;

- відповідач вважає за необхідне зазначити, що Приватне підприємство РАЦІОН ГРУП є орендарем приміщень харчоблоків та буфетів шкіл Київського та Малиновського районів м. Одеси згідно укладених договорів оренди нежитлових приміщень, зокрема, згідно спірного договору по даній справі та в світлі зазначеного просить суд прийняти до уваги, що за рішеннями уряду та органу місцевого самоврядування, у зв`язку із введенням на території країни воєнного стану та на період дії такого, орендарі державного та комунального майна, тобто власне і відповідач за спірним договором, були звільнені від орендної плати за користування таким майном. Окрім того, у зв`язку з вторгненням росії був припинений очний освітній процес та обмежено доступ учнів та будь-яких інших осіб до закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а організація освітньої діяльності переведена виключно у дистанційний форматі; таким чином, відповідач вважає доведеним належними (прямими) доказами, підтверджуючими обставини, на які посилається відповідач у даному відзиві, а саме відсутності можливості користуватися орендованими приміщеннями та виконання наявних зобов`язань з організації харчування учнів;

- відповідач звертає увагу на рішення ОМР №969-VIII від 29.06.2022 Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану вирішила: на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24.02.2022, звільнити від орендної плати орендарів, які орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв`язку із обмеженням доступу;

- відповідач просить суд прийняти до уваги, що за результатами проведеного опитування 97% батьків в м. Одесі обрали дистанційну форму навчання для своїх дітей в 2022-2023, а для тих батьків, які обрали для своєї дитини очну форму навчання, освітній процес організовується в одному із закладів освіти, який має належне укриття; щодо наведених обставин відповідач надає до суду з даним відзивом та просить прийняти до уваги відомості з офіційного сайту Департаменту освіти та науки Одеської міської ради (https://osvi.la-omr.gov.ua/) про оприлюднення відповідних оголошень щодо організації дистанційної форми навчання на період дії воєнного стану. Внаслідок зазначеного, ПП РАЦІОН ГРУП не має змоги користуватися орендованим приміщенням за спірним договором з моменту введення воєнного стану на території країни та протягом всього періоду його дії, у зв`язку з наведеним, відповідач вважає, що на підставі рішення Одеської міської ради №969-VIII від 29.06.2022 звільнений від орендної плати за спірним договором оренди комунального майна на період воєнного стану та до його припинення (скасування);

- відповідач наголошує, що 17.03.2022 відповідачем на електронну адресу позивача було надіслано лист №2/17 від 17.03.2022, згідно з яким ПП РАЦІОН ГРУП повідомило про неможливість використання орендованих приміщень, в тому числі і за спірним договором по даній судовій справі, у зв`язку із форс-мажорними обставинами та просило не нараховувати орендну плату на період дії таких, в свою чергу, позивач, пред`являючи позовні вимоги про розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача виключно на підставі нарахованої останньому заборгованості з орендної плати у період з 01.07.2022 по 31.10.2022, жодним чином не обґрунтовує наявність підстав для такого нарахування. Окрім того, відповідач просить суд прийняти до уваги, що позивачем не доведено факту порушення його прав, як орендодавця комунального майна, а саме не надано жодних доказів користування ПП РАЦІОН ГРУП об`єктом оренди у відповідному періоді, зберігання на такому належного йому майна, тощо;

- відповідач зазначає, що відповідно до п.7.2 спірного договору суперечки, що виникають між сторонами у ході виконання умов договору оренди, вирішуються за згодою сторін; якщо згоди не досягнуто, справа передається на розгляд до господарського суду Одеської області. При ньому, жодних претензій по сплаті орендних платежів від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на адресу відповідача не надходило. На підставі наведеного вище, відповідач вважає відсутніми докази щодо настання для Департаменту комунальної власності Одеської міської ради будь-яких негативних матеріальних наслідків;

- відповідач зауважує, що підстави розірвання договору, які визначені у статті 651 Цивільного кодексу України - є загальними, проте, позивачем у позові не наведено жодних підстав, які обумовлені вказаною статтею саме, як підстави для розірвання договору в судовому порядку, відтак вимогу про розірвання договору оренди вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. окрім того, вимога позивача про виселення відповідача з спірного нежитлового приміщення - також задоволенню не підлягає, оскільки підстави для розірвання договору відсутні, у зв`язку з чим відсутні і обумовлені законом підстави для зобов`язання відповідача повернути спірне майно. Відповідач вважає, що позивачем не доведено розміру та взагалі наявності заборгованості, яку останній обґрунтовує нібито невиконанням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати, оскільки позовна заява та додані до неї документи не дають можливості достеменно встановити наявність обставин для нарахування відповідачеві орендної плати за користування майном по спірному договору, що, на думку відповідача, є підставою для відмови в задоволенні позову.

- відповідач вказує, що звертаючись з позовом по даній судовій справі позивач в обґрунтування позовних вимог про розірвання спірного договору оренди та виселення зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за таким, однак не заявляє позовних вимог про стягнення заборгованості, та така за відповідачем взагалі відсутня і жодним чином не обґрунтована, вважає, що позивач заздалегідь усвідомлював безпідставність свого позову та всупереч інтересам правосуддя, а також засадам судочинства, звернувся з таким позовом;

- відповідач зазначає, що правовідносини щодо розірвання договору оренди з ініціативи наймодавця врегульовано у статті 783 ЦК України, згідно з якою останній має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. На думку відповідача, інших підстав для розірвання договору оренди - законодавство не містить та з урахуванням наведеного, відповідач вважає, що з урахуванням положень укладеного між орендарем та орендодавцем договору, останній має право звернутися до суду з вимогу про розірвання договору оренди у випадках, передбачених у статті 783 ЦК України, проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України в підтвердження наявності випадків, обумовлених ст. 783 ЦК України, саме як підстави для розірвання договору оренди;

- відповідач звертає увагу на те, що у ПП РАЦІОН ГРУП наявні зобов`язання надання послуг з організації харчування дітей в закладах освіти Малиновського району м. Одеси, однак забезпечити безперебійну роботу навчальних закладів в реаліях сьогодення, зумовленими терором росії та широкомасштабними ракетними обстрілами, що призводять до довготривалих екстрених відключень світла, вкрай важко та незважаючи на наведене, заклади освіти та всі служби докладають максимальних зусиль для можливості відвідування здобувачами освіти навчальних закладів в очному режимі. Відповідач вважає неприпустимим порушення свого зобов`язання із забезпечення організації харчування здобувачів освіти, що, однак, буде спричинене у разі позбавлення його права користування приміщенням за спірним договором.

22.02.2023 за вх.№5687/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує:

- позивач вважає за необхідне наголосити щодо виникнення зобов`язань відповідача та належного виконання таких перед Департаментом та вказує, що Додатковим договором від 01.04.2020 №5 продовжено термін дії спірного договору з 01.01.2020 до 31.12.2020; 01.02.2020 введено в дію новий Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 №157-ІХ та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Кабінетом Міністрів України від 03.06.2020 №483 (далі - порядок); відповідно до п.2 розділу Прикінцеві та перехідні положення закону договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року; після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом; договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Таким чином, на думку позивача, з 01.07.2020 продовження дії договору оренди відбувається в порядку, встановленому Законом України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 №157-ІХ та з урахуванням положень ст. 18 вказаного Закону.

- позивач, здійснивши аналіз положень Закону №157-ІХ дійшов висновку, що договір оренди, який продовжується в порядку аукціону, а спірний договір є саме таким, може бути продовжений на той самий строк, на який він був укладений, на підставі заяви орендаря, поданої не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди та звертає увагу суду на те, що 08.09.2020 орендарем було надано відповідну заяву, у встановлені нормами чинного законодавства строки; подання заяви про продовження договору оренди разом із документами, передбаченими ч.4, 8 ст. 18 Закону №157-ІХ (звіт про оцінку майна та рецензія на цей звіт тощо), стосується випадків, коли аукціон не проводиться; таким чином, позивач зазначає, що спірний договір оренди продовжив свою дію на тих самих умовах до моменту проведення аукціону;

- позивач наголошує на тому, що орендар не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання у частині сплати орендної плати, що є порушенням умов договору оренди визначених в п.п. 2.2, 2.4 (щодо сплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі) та зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості від 17.10.2022, орендар у період з 01.07.2022 по 31.10.2022, тобто 4 місяці поспіль не виконує істотні умови договору оренди щодо сплати орендної плати вчасно та у повному обсязі; позивач зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною; суттєвим є таке порушення договору стороною, коли внаслідок заданої таким порушенням шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору;

- позивач зазначає, що Департамент визначено уповноваженим органом щодо контролю внесення орендної плати за договорами оренди комунального майна, що відображається у розрахунках, який є підтверджуючим документом щодо виникнення заборгованості;

- позивач вказує, що рішенням Одеської міської ради №6121-VII від 10.06.2020 встановлено, що від плати за оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси тимчасово в період з 16.03.2020 та протягом дії карантину, на час, протягом якого діяли відповідні заборони господарської діяльності та використання окремих об`єктів звільняються, зокрема, орендарі приміщень, балансоутримувачами яких є заклади освіти, підпорядковані департаменту освіти та науки Одеської міської ради, та департамент освіти та науки Одеської міської ради (включаючи приміщення, що використовуються закладами громадського харчування без використання пільгового розміру орендної плати) - до закінчення терміну дії відповідних обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби. Позивач зауважує, що відповідно до додаткових договорів до договору оренди, які є його невід`ємними частинами, мають відповідну юридичну силу та є обов`язковими до виконання, відповідачу були надані пільги на оплату оренди комунального майна;

- щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, позивач зауважує, що за наявною інформацією у розпорядженні Департаменту, орендар не звертався щодо неможливості виконувати належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати вчасно та у повному обсязі у зв`язку з форс-мажорними обставинами; підставою для застосування норми ч.6 ст.762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством, а відтак, для застосування ч.6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини; відповідачем не надано належних доказів щодо направлення Департаменту листів щодо неможливості оплати орендної плати у зв`язку із форс-мажорними обставинами;

- позивач наголошує на тому, що для звільнення від орендної плати орендарів, є обов`язкова вимога - орендар не користується об`єктом оренди у зв`язку із обмеженням доступу, що є головним і вирішальним фактором для цієї категорії, при цьому, відповідач не звертався до Департаменту та не надав жодних доказів щодо обмеження його права доступу до відповідних орендованих приміщень; в даному випадку Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який при укладанні договору оренди нежитлового приміщення з відповідачем діяв в інтересах територіальної громади м. Одеса, розраховував на повне та своєчасне виконання взятих на себе зобов`язань по сплаті орендної плати відповідачем і, як наслідок, систематичне поповнення місцевого бюджету, однак, через неповну й несистематичну несплату орендної плати відповідачем, Департамент був позбавлений можливості виконувати свої обов`язки щодо забезпечення надходження коштів до бюджету міста за рахунок ефективного обліку, використання, збереження майна територіальної громади, а це у свою чергу призводить до того, що при плануванні місцевого бюджету на наступний рік виникає дефіцит бюджету, що призводить до скорочення соціальних програм, благодійної та адресної допомоги соціально-незахищеним громадянам міста, затримка виплат допомоги при народженні дитини, декретних коштів, допомоги по безробіттю тощо.

У підготовчому засіданні 28.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2023 о 16:00. У судовому засіданні 16.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 04.04.2023 о 14:50.

У судовому засіданні 04.04.2023 представник позивача просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 04.04.2023 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3447/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 04.04.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 27.04.2023 у зв`язку з наслідками введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

23.03.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Олімпія Сервіс (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №45Ш/1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 78,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5 (Одеська загальноосвітня школа №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області), (далі за текстом об`єкт оренди).

Відповідно до п.1.3 договору термін дії договору оренди: до 30.06.2018.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.4 договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №1846 зі змінами та доповненнями: рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення орендар, зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 3733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн. 03 коп. (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до п.3.3 договору орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

За п.4.1 договору вказані у п.1.1 приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для організації харчування учнів.

Відповідно до п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 5-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Згідно з п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п.6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умови повідомлення стороною, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, протилежну сторону у триденний термін.

За п.п. 7.1, 7.4, 7.5 договору питання, не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України. Суперечки, що виникають між сторонами у ході виконання умов договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не досягнуто, справа передається на розгляд до господарського суду Одеської області. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Відповідно до п.7.8 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Згідно з п.7.11 договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренди за участю орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства або ліквідації орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до п.п. 7.12, 7.13 договору орендар зобов`язується надавати орендодавцю інформацію про використання об`єкта оренди на вимогу орендодавця. У випадку приховування чи подання недостовірної інформації про використання об`єкта оренди, що призводить до заниження орендної плати, орендар сплачує орендодавцю орендну плату у повній сумі. Вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.

23.03.2018 між орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5 (Одеська загальноосвітня школа №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області), (далі за текстом об`єкт оренди).

В матеріалах справи наявний розрахунок орендної плати до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, відповідно до якого місячна орендна плата на 01.03.2018 становить 4479,64 грн., з ПДВ.

23.03.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Олімпія Сервіс (орендар) укладено додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, яким, на підставі пункту 3 рішення Одеської міської ради Про встановлення розміру орендної плати на 2018 рік від 14.12.2017 №2779-VII, змінено пункти 1.1 та 2.2 договору, встановлено орендну плату з 01.01.2018 по 01.07.2018 у розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування ПДВ), 1,20 грн. в рік (з ПДВ).

06.08.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Олімпія Сервіс (орендар) укладено додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, яким змінено пункти 1.3 та 2.2 договору, продовжено термін його дії з 01.07.2018 по 31.12.2018 та на підставі пункту 3 рішення Одеської міської ради Про встановлення розміру орендної плати на 2018 рік від 06.06.2018 №3357-VII встановлено орендну плату з 01.07.2018 по 31.12.2018 у розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування ПДВ), 1,20 грн. в рік (з ПДВ).

24.06.2019 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Олімпія Сервіс (орендар) укладено додатковий договір №3 про внесення змін до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, яким змінено пункти 1.3 та 2.2 договору, продовжено термін його дії до 31.12.2019 та на підставі пункту 1.3 рішення Одеської міської ради Про встановлення розміру орендної плати на 2019 рік від 12.12.2018 №4068-VII та відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 30.01.2019 №4214-VII, встановлено орендну плату з 01.01.2019 у розмірі 1 грн. в рік за все приміщення (без урахування ПДВ), 1,20 грн. в рік (з ПДВ).

16.10.2019 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством РАЦІОН ГРУП (орендар, відповідач) укладено додатковий договір №3 про внесення змін до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, яким, змінено назву орендаря з ПП Олімпія Сервіс на ПП РАЦІОН ГРУП на підставі протоколу №26 загальних зборів засновників з ПП Олімпія Сервіс від 14.08.2019, Статуту та Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.04.2020 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством РАЦІОН ГРУП (орендар, відповідач) укладено додатковий договір №5 про внесення змін до договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, яким змінено пункт 1.3 договору, продовжено термін його дії з 01.01.2020 до 31.12.2020.

08.09.2020 Приватне підприємство РАЦІОН ГРУП звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із заявою за вих.№1/08, в якій просив продовжити дію договорів нежитлових приміщень, що розташовані у Київському та Малиновському районах міста Одеси, відповідно до доданих до цієї заяви додатків. Як вбачається з відміток штампу вхідної кореспонденції, цю заяву отримано Департаментом 08.09.2020.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором №45Ш/1 із зазначенням сальдо на 17.10.2022 у розмірі -0,38 грн.

На підтвердження власних доводів та спростування доводів позивача, відповідачем надано:

- заяву ПП РАЦІОН ГРУП від 17.03.2022 №2/17 до ДКВ ОМР, в якій, із посиланням на Розпорядження Одеської обласної військової адміністрації Про організацію освітньої діяльності в Одеській області на період воєнного стану від 08.03.2022 №79/А-2022, а також лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, просило не нараховувати орендну плату на приміщення, що зазначені переліком, за період з 24.02.2022 по офіційну дату закінчення обставин, що є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності. У переліку вказаного листа наявне приміщення Одеської загальноосвітньої школи №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5, загальною площею 78 кв.м.;

- наказ Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 10.03.2022 за №91 Про організацію освітнього процесу в закладах освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси на період воєнного стану, в якому зокрема, зазначено, забезпечити з 14.03.2022 організацію освітньої діяльності в закладах загальної середньої та позашкільної освіти за дистанційною формою навчання, за індивідуальною формою (екстернатною, сімейною, відповідно до заяв одного з батьків учнів;

- рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 №969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, в якому вирішено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об`єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв`язку із обмеженням доступу; є суб`єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв`язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об`єкті у зв`язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса, але не використовують його у зв`язку з введенням воєнного стану;

- відомості з офіційного сайту Департаменту освіти та науки Одеської міської ради щодо рекомендування всім закладам освіти припинити освітній процес та оголосити канікули на два тижні;

- договір про закупівлю №12/23 від 19.01.2023, укладений між Комунальною установою Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району м. Одеси (замовник) та Приватним підприємством РАЦІОН ГРУП, відповідно до якого постачальник зобов`язується протягом 2023 року надати закладам освіти послуги зазанчені у п.1.2, а замовник оплатити такі послуги: 555100008 Послуги їдалень (послуги з організації харчування дітей в закладах освіти Маліновського району м. Одеси). Організація харчування містить виготовлення готових страв для забезпечення харчування учнів та вихованців закладів освіти Малиновського району м. Одеси. Виготовлення готових страв містить приготування сніданку для учнів 1-4 класів, обіду для учнів пільгового контингенту, сніданку, обіду та полуденника для дітей пільгової категорії в пришкільних таборах (в літній період); додаток №1 до договору про закупівлю №12/23 від 19.01.2023 містить дислокацію закладів освіти, зокрема, Одеській ліцей №45, за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5.

Істотне порушення відповідачем умов договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018 в частині сплати орендної плати стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 617 ЦК України, передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також, згідно із статтею 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Закон України Про оренду державного та комунального майна №157-IX регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.

За ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закон України Про оренду державного та комунального майна право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій. Право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги"; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання. Договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті. Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону. Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід`ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду. У разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону.

Відповідно до п.1 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду державного та комунального майна цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім окремих визначених в ньому положень.

За п.2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду державного та комунального майна договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п.134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

За п.142 Порядку якщо рішення про відмову у продовженні договору оренди приймається на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, то в такому рішенні повинно бути зазначено найменування та реквізити такого балансоутримувача. Якщо необхідність балансоутримувача в такому майні для задоволення власних потреб припинилася, балансоутримувач повідомляє про це орендаря, якому було відмовлено у продовженні договору оренди на такій підставі, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня припинення такої необхідності. Якщо такий орендар бажає продовжити використання майна, він повідомляє про це орендодавця протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення балансоутримувача. Якщо такий орендар у разі відмови йому у продовженні договору оренди мав право на продовження зазначеного договору без аукціону, то договір оренди відповідного майна переукладається з таким орендарем на умовах, що були визначені в договорі, у продовженні якого було відмовлено, згідно з вимогами цього Порядку. Якщо договір оренди, в продовженні якого було відмовлено, підлягав продовженню за результатами аукціону, то орендар, якому було відмовлено в продовженні договору, має переважне право на укладення договору оренди за результатами аукціону, за умови, що він бере участь в такому аукціоні. Реалізація переважного права здійснюється відповідно до положень цього Порядку. У такому разі статус об`єкта в Переліку першого типу зазначається як вільний.

Пунктом 143 Порядку орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

У відповідності до п.144 Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У межах зазначеного строку орендодавець може переглянути умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна згідно з пунктами 51 та 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 146 цього Порядку.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/191972/) встановлено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об`єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв`язку із обмеженням доступу; є суб`єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв`язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об`єкті у зв`язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса, але не використовують його у зв`язку з введенням воєнного стану (п.1). Згідно з п.2 рішення на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 № 987-VIII Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/192646/) вищевказане рішення від 29.06.2022 №969-VIII доповнено пунктом 3 наступного змісту: 3.Орендодавцям комунального майна територіальної громади м. Одеси забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з цим рішенням, починаючи з 24 лютого 2022 року, за виключенням орендарів, зазначених в другому абзаці пункту 1 цього рішення, яким нарахування орендної плати відповідно до цього рішення забезпечити з дня погодження орендодавцем використання майна для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги..

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 59, 60, 61, 62 постанови від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, згідно із якими відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Суд враховує висновки, викладені у пунктах 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, згідно із якими обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

З урахуванням викладеного вище, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Також суд враховує висновки, викладені у пункті 27 постанови Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/13158/20, згідно із яким для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини. Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №914/1248/18, №914/2264/17.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що правовідносини сторін у даній справі виникли з договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018. Судом встановлено, що строки вказаного договору неодноразово продовжувались сторонами внаслідок укладання відповідних додаткових договорів та як вбачається з наявної в матеріалах справи додаткової угоди №5 від 01.04.2020 термін дії договору становив до 31.12.2020, який в подальшому підлягав продовженню в порядку, визначеному Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, Закон України Про оренду державного та комунального майна визначає порядок продовження договору оренди за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону. Господарський суд вказує, що ПП РАЦІОН ГРУП не відноситься до осіб (установ, організацій), які мають право на отримання в оренду майна без проведення аукціону відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна, в матеріалах справи відсутні відомості про включення ПП РАЦІОН ГРУП до переліків підприємств, установ, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, визначених Кабінетом Міністрів України та/або представницьким органом місцевого самоврядування, отже, продовження договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018 повинно здійснюватися за результатами проведення аукціону.

Як було зазначено судом, порядок продовження договору оренди регулюється, зокрема, ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, з урахуванням п.п. 1, 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна. З урахуванням зазначених норм, господарський суд дійшов висновку, що ПП РАЦІОН ГРУП мало право подати заяву на оренду (продовження договору) в паперовій формі до 01.10.2020 та як встановлено судом, відповідач у відповідній заяві від 08.09.2020 звернувся до позивача про продовження дії договорів нежитлових приміщень, отже відповідач своєчасно та правомірно скористався своїм правом на подання у паперовій формі заяви про продовження договору, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії.

Разом з тим, господарський суд вказує, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених ч.9 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, проте, в матеріалах справи відсутні відповідні відомості про прийняття ДКВ ОМР відповідного рішення та з урахуванням положень п.144 Порядку неприйняття ДКВ ОМР протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря - ПП РАЦІОН ГРУП від 08.09.2020 рішень про продовження договору оренди або про відмову у його продовженні, вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Таким чином, з огляду на наявність рішення про оголошення аукціону на підставі заяви чинного орендаря, договір оренди №45Ш/1 від 23.03.2018 вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону, а відтак, договір №45Ш/1 від 23.03.2018 є чинним.

Як вбачається з інформації, що міститься на офіційному сайті Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, за результатами проведеного опитування 97% батьків в Одесі обрали дистанційну форму навчання для своїх дітей в 2022-2023 роках, а для тих батьків, які обрали для своєї дитини очну форму навчання, освітній процес організовується в одному із закладів освіти, який має належне укриття.

Господарський суд враховує наявність в матеріалах справи заяви ПП РАЦІОН ГРУП від 17.03.2022 №2/17 до ДКВ ОМР, листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, які оцінює на підтвердження доведення відповідачем дії обставин непереборної сили (форс-мажору) в частині функціонування закладів освіти в умовах військової агресії російської федерації.

Господарський суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018 на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, отже, предметом доказування у цій справі є обставини наявності істотного порушення умов договору відповідачем, тобто такого, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона - позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Так, позивачем надано розрахунок заборгованості у період з 01.07.2022 по 31.10.2022 на суму 0,38 грн.

Господарський суд вказує, що сторонами додатковим договором було узгоджено умову про внесення орендної плати у символічному розмірі однієї гривні на рік за все майно, яка надає йому ознаку оплатності, що є необхідним для цього виду договорів, та з обов`язком для орендаря використовувати приміщення виключно для організації харчування учнів. Тобто, ДКВ ОМР при укладенні спірного договору повинен був розраховувати саме на використання орендованих приміщень для організації харчування учнів, а відтак, істотним порушенням у розумінні норм ч.2 ст. 651 ЦК України, через яке позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, могло бути незабезпечення відповідачем використання орендованих приміщень для організації харчування учнів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було укладено договір про закупівлю від 19.01.2023, предметом якого є організація харчування дітей в закладах освіти, що додатково підтверджує належне використання відповідачем орендованих приміщень, разом з тим, позивачем не надано доказів про використання відповідачем орендованих приміщень не за призначенням та в порушенні п.4.1 укладеного договору.

В частині заявленого розміру зазначеного позивачем боргу відповідача в сумі 0,38 грн., її очевидно мізерний розмір в будь-якому разі не свідчать про позбавлення ДКВ ОМР і територіальної громади значною мірою того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні матеріали справи та законодавство, що регулює спірні відносини, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди №45Ш/1 від 23.03.2018, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством Олімпія Сервіс (нині - Приватне підприємство РАЦІОН ГРУП).

Щодо другої позовної вимоги про виселення, господарський суд вказує, що оскільки вказана вимога є похідною від першої про розірвання договору, у задоволенні якої судом відмовлено, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги позивача про виселення Приватного підприємства РАЦІОН ГРУП з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 78 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 5 (Одеська загальноосвітня школа №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в повному обсязі.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля