Рішення

від 28.04.2023 по справі 320/1277/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року Київ справа №320/1277/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс", у якому просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яким стягнути з розрахункових рахунків ТОВ "Феррум-Імпекс" податковий борг у сумі 38 678 190,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 38 678 190,00 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку на пальне.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали від 30 січня 2023 року було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим поштовим відправленням № 0113302327920 та вручена йому 10.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" (ідентифікаційний код: 39198396, місцезнаходження: м. Київ, вул. Патріса Мумумби, 4/6, корпус А) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.2014, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач взятий на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Судом встановлено, що ТОВ "Феррум-Імпекс" має податковий борг на загальну суму 38 678 190,00 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку на пальне

Заборгованість виникла на підставі контрольно-перевіряючих заходів за наслідками яких винесено податкове повідомлення - рішення № 0003454001 від 3 липня 2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з акцизного податку на пальне, а саме: за штрафними (фінансовими) санкціями 38 678 190 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" у 2019 році звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 липня 2019 року № 0003454001.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" повернути позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" - задоволено; ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" - повернуто позивачу

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" повернуто особі, яка її подала.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто скаржнику.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 6 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 640/12867/19.

Судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податку станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 38 678 190 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку на пальне.

Позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу відповідачеві форми "Ю" від 07.02.2022 року № 0008321-1302-2655 на суму 38 678 190 грн.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 38 678 190 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.6.1. ст.6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1. ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1. ст.38 ПК України).

Згідно з п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.4. пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

У свою чергу, підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку (п.п.14.1.145. п.14.1. ст.14 ПК України).

Відносини з приводу нарахування та сплати акцизного податку врегульовані розділом VІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 215.1. статті 215 ПК України до підакцизних товарів належить, зокрема, пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4. пункту 215.3. цієї статті.

Згідно з пунктом 212.1. статті 212 ПК України платниками акцизного податку є: особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; особа - суб`єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Об`єктами оподаткування акцизним податком, відповідно до п.213.1. ст.213 ПК України, є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України; реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 цього Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.

Згідно з нормами підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0003454001 від 3 липня 2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з акцизного податку на пальне, а саме: за штрафними (фінансовими) санкціями 38 678 190 грн за платежем з акцизного податку на пальне.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, з огляду на положення пункту 56.18. статті 56 ПК України визначене у податковому повідомленні - рішенні № 0003454001 від 3 липня 2019, грошове зобов`язання зі сплати штрафних санкції за платежем з акцизного податку на пальне у розмірі 38 678 190 грн є узгодженим.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.176.1. ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки зобов`язання зі штрафних санкції за платежем з акцизного податку на пальне у розмірі 38 678 190 грн гривень товариством з обмеженою відповідальністю "Феррум -Імпекс" сплачено не було, а тому відповідно до п.п.14.1.175. п. 14.1. ст.14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3. ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п.59.5. ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та направлено на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 07.02.2022 року № 0008321-1302-2655 на суму 38 678 190 грн., яка було вручена йому 11.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Доказів оскарження вимоги відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.п.20.1.34. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.195.4. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи судом податковий борг у сумі 38 678 190 грн відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11. ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1. ст.87 Податкового кодексу України, суд визнає позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 38 678 190 грн такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррум-Імпекс" (код ЄДРПОУ: 39198396, місцезнаходження: м. Київ, вул. Патріса Мумумби, № 4/6, корпус А) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 38 678 190,00 грн (тридцять вісім мільйонів шістсот сімдесят вісім тисяч сто дев`яносто гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.